ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2011 р. Справа № 2а/0470/7173/11
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Алтай-Шина»
До: Дніпропетровської митниці
Про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень
Суддя Златін С.В.
Секретар Лісна А.М.
Представники:
Від позивача –Самуськов Д.О., Гавриленко В.М., Софронова О.А.
Від відповідача –Зибла О.В.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
21.06.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Алтай-Шина»звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень форми «р»від 27.05.2011 року № 71 та № 72 видані Дніпропетровською митницею щодо нарахування податкових зобов’язань, а саме: про сплату ввізного мита на суму 363 971,50 гривень, та податку на додану вартість на суму 72 795,08 гривень.
22.06.2011 року ухвалою суду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Алтай-Шина»залишено без руху та встановлено позивачу строк до 22.07.2011 року для усунення недоліків позовної заяви.
22.06.2011 року позивач через відділ діловодства суду подав необхідні документи.
Ухвалою суду від 23.06.2011 року відкрито провадження у справі.
У судовому засіданні 27.07.2011 року позивач підтримав заявлені позовні вимоги, зазначивши, що оскаржувані податкові повідомлення є протиправними, оскільки відповідач прийняв вантажні митні декларації та пропустив товар на митну територію України, а отже погодився з відомостями про код товарної номенклатури, зазначеним позивачем, то відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 ст.4 Закону № 2181 митниця не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про нарахування податкових зобов’язань у зв’язку з помилковим визначенням коду.
Відповідач у судовому засіданні 27.07.2011 року заперечував проти задоволення позовних вимог вказуючи на те, що позивач не вірно зазначив код товарної номенклатури чим допустив методичну помилку, що полягає у невірному застосуванні ставки оподаткування товару «Ацетонаніл ТМQ у гранулах»ввізним митом та, відповідно, невірному визначенні бази оподаткування ПДВ внаслідок невірної класифікації цього товару згідно УКТЗЕД.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши всі докази, які є у матеріалах справи, суд
ВСТАНОВИВ:
На підставі невиїзної документальної перевірки стану дотримання ТОВ «Торговий Дім «Алтай-Шина» вимог законодавства України з питань митної справи відповідачем складено Акт Н23/11/110000000/35268930 від 13.05.2011 року, в якому зазначено, що позивач при ввезені на митну територію України задекларував товар: «Ацетонаніл ТМQ –гранули (2,2,4 триметил -1,2 – дигидрохілонін) з масовою долею головної речовини 82,9-83,9%, у якості антіоксиданта для виготовлення гумотехнічних виробів, полімеризований, являє собою окрему сполуку визначеного хімічного складу – ароматична гетероциклічна сполука інша ТУ 6-00-04691277-202-97 зі зімн.1-5. Торгова марка «Химпром»
Згідно вантажних митних декларацій: № 110000001/2008/121737 від 08.05.2008 року, № 110000001/2008/128259 від 10.06.2008 року, № 110000001/2008/134162 від 10.07.2008 року, № 110000001/2008/140917 від 14.08.2008 року, № 110000001/2008/145477 від 08.09.2008 року, № 110000001/2008/146111 від 10.09.2008 року, № 110000001/2008/148272 від 23.09.2008 року, № 110000001/2008/156254 від 07.11.2008 року, № 110000001/2009/104662 від 03.03.2009 року, № 110000001/2009/110415 від 24.04.2009 року, № 110000001/2009/112883 від 19.05.2009 року, № 110000001/2009/115156 від 04.06.2009 року, № 110000001/2009/118877 від 06.07.2009 року, № 110000001/2009/129826 від 29.09.2009 року, № 110000001/2009/132631 від 23.10.2009 року, № 110000001/2009/135003 від 16.11.2009 року, № 110000001/2009/137525 від 11.12.2009 року, № 110000001/2009/139380 від 30.12.2009 року, № 110000011/2010/101792 від 08.02.2010 року, № 110000011/2010/102917 від 18.02.2010 року, № 110000011/2010/105530 від 23.03.2010 року, № 110000011/2010/106937 від 08.04.2010 року, № 110000011/2010/109947 від 17.05.2010 року, № 110000011/2010/111555 від 03.06.2010 року, № 110000011/2010/113957 від 01.07.2010 року, № 110000011/2010/114900 від 15.07.2010 року, № 110000011/2010/116647 від 04.08.2010 року, № 110000011/2010/117193 від 11.08.2010 року, № 110000011/2010/120141 від 16.09.2010 року, № 110000011/2010/120938 від 27.09.2010 року, № 110000011/2010/124344 від 03.11.2010 року, № 110000011/2010/124345 від 03.11.2010 року, № 110000011/2010/126960 від 03.12.2010 року, № 110000011/2010/128058 від 17.12.2010 року, № 110000011/2010/129090 від 31.12.2010 року, № 110000011/2011/100371 від 14.01.2011 року зазначений вище товар при митному оформленні декларувався позивачем за товарною під категорією 2934999099 згідно УКТЗЕД із застосуванням 0% ставки ввізного мита та зі сплатою податку на додану вартість.
Перевіркою встановлено, що товар, що ввозився позивачем на митну територію України за вказаними вище вантажними митними деклараціями повинен класифікуватись за кодом 3911909900 згідно УКТЗЕД із застосуванням ставки ввізного мита 5% та сплатою податку на додану вартість.
На підставі Акта перевірки винесено податкові повідомлення форми «р» від 27.05.2011 року № 71 на загальну суму 363 971,50 гривень в тому числі 294 940,06 гривень мито на товари, що ввозяться на територію України суб’єктами підприємницької діяльності та 69 031,44 гривні за штрафними санкціями, та від 27.05.2011 року № 72 на загальну суму 72 795,08 гривень в тому числі 58 988,00 гривень – податок на додану вартість та 13 807,08 гривень – за штрафними санкціями.
З висновками зазначеними відповідачем в Акті Н23/11/110000000/35268930 від 13.05.2011 року суд не погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок здійснення митних процедур та оформлення, переміщення через митний кордон України товарів, митне регулювання та справляння податків, зборів регулюється Митним кодексом України.
Відповідно до статті 86 Митного кодексу України митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом міністрів України, або уповноваженим ним органом.
Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи.
Відповідно до Наказу Держмитслужби України № 314 "Про затвердження Порядку митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації" від 20.04.2005 встановлено, що працівники митної служби здійснюють вичерпний перелік дій щодо прийняття ВМД до оформлення, та здійснення митного контролю. При цьому у пункті 16 розділу 3 "Здійснення митних процедур" вказано, що при митному контролі здійснюється перевірка правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами).
Відповідно до статті 313 Митного кодексу України митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про єдиний митний тариф" № 2097-ХП від 05.02.1992 мито нараховується митним органом України відповідно до цього Закону і ставок Єдиного митного тарифу України, чинними на день подання митної декларації.
При здійсненні митного оформлення вантажних митних декларацій позивач виконав вимоги, передбачені Наказом Державної митної служби України № 314 від 20.04.2005 "Про затвердження порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації", зареєстрованого Міністерством юстиції України № 439/10719 від 27.04.2005. Під час заповнення вантажно-митних декларацій в графі 33 "Код товару" вказано наступний код 2934999099, та ставка мита – 0 %. При цьому, працівниками Відповідача здійснено необхідні процедури щодо прийняття вантажно-митних декларацій до оформлення, що не заперечує Відповідач, отже не потребує доказування.
Відповідачем також здійснено митний контроль, який включає в себе згідно п. 16 Наказу Державної митної служби України № 314 від 20.04.2005 "перевірку правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами)" та згідно п. 23 "перевірку правильності нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) за вантажно-митною декларацією та застосування пільг у їх сплаті відповідно до законодавства".
Під час здійснення митного контролю позивачем було дотримано чинних нормативних актів, не було допущено арифметичних помилок, а також дотримано методологію нарахування та повноту сплати податків і зборів, що підтверджується відсутністю зауважень до вантажно-митних декларацій поданих позивачем під час здійснення процедури розмитнення.
Відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону України №2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" чинного на момент митного оформлення товарів у 2008-2010 роках, якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.
Аналогічні положення містяться у п. 54.5 ст.54 Податкового кодексу України, чинного на момент митного оформлення товарів у 2011 році, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов’язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Таким чином, якщо відповідач, приймаючи вантажні митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувався з відомостями про код товарної номенклатури, зазначеним імпортером, то відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 ст.4 Закону № 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та п. 54.5 ст. 54 Податкового кодексу України митниця не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про нарахування податкових зобов’язань у зв’язку з помилковим визначенням коду.
Аналогічну позицію займає Виший адміністративний суд України у постанові від 23.03.2010 року по справі № К-19658/08, а також Верховний Суд України у п. 2 Узагальненні практики розгляду судами адміністративних справ щодо спорів, пов’язаних із справлянням податків і зборів митними органами.
На підставі викладеного суд вважає податкові повідомлення форми «р» від 27.05.2011 року № 71 та від 27.05.2011 року № 72 протиправними.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа)
Керуючись ст.ст. 2, 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Алтай-Шина» задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення форми «р» від 27.05.2011 року № 71 та № 72, видані Дніпропетровською митницею щодо нарахування податкових зобов’язань, а саме: про сплату ввізного мита на суму 363 971,50 гривень, та податку на додану вартість на суму 72 795,08 гривень.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Алтай-Шина» судовий збір у розмірі 3,40 гривень.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 27 липня 2011 року.
Суддя
С.В. Златін