ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" серпня 2011 р. Справа № 2a-2323/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Шумея М.В.,
секретаря Третяк В. Р,
за участю представника позивача Аннюк У.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Івано-Франківську справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Коломиї та Коломийському районі до ВАТ «Отинійська пересувна механізована колона 150»про стягнення заборгованості в сумі 1027,66 грн. , -
ВСТАНОВИВ:
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Коломиї та Коломийському районі звернулося в суд із адміністративним позовом до ВАТ «Отинійська пересувна механізована колона 150»про стягнення заборгованості в сумі 1027,66 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ВАТ «Отинійська пересувна механізована колона 150» зареєстровано у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального захисту з тимчасової втрати працездатності в м. Коломиї та Коломийському районі як платник страхових внесків. В порушення норм Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” відповідачем допущена заборгованість по сплаті пені в сумі 1027,66 грн., яка є непогашеною.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав наведених у адміністративному позові та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився повторно, хоча відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання. Причини неявки суду невідомі.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані на обґрунтування позовних вимог докази, суд встановив наступне.
ВАТ «Отинійська пересувна механізована колона 150», як юридична особа зареєстровано 13.06.2005 року. Крім того, відповідач зареєстрований у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності як платник страхових внесків.
З 01.01.2011 року згідно з Прикінцевих та Перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”є платником єдиного внеску.
Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати прцездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18.01.2001 року, в редакції, що діяла до 01.01.2011 року Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпеченя та соціальних послуг, види яких передбачені ст. 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів.
Відповідно до статті 28 вищевказаного Закону позивач, зобов'язаний здійснювати контроль за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхувальником страхових внесків, а також обгрунтованістю проведених ним ситрат страхових коштів.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати прцездатності та витратами, зумовленими похованням" страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати прцездатності та витратами, зумовленими похованням" страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону.
Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - удень, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.
Згідно Акту перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду № 203 від 27.05.2011 року проведеної на ВАТ «Отинійська пересувна механізована колона № 150»підтверджено заборгованість зі сплати страхових коштів в сумі 9550,60 грн. до відділення виконавчої дирекції Фонду та за несвоєчасну сплату страхових внесків відповідачу нараховано пеню в розмірі 1027,66 грн., яка не погашена.
Згідно частини 2 статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків із страхувальника стягується пеня згідно із законом.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач зобов’язаний сплатити пеню за несвоєчасну сплату страхових внесків у сумі 1027,66 грн. Наявність такого обов’язку у відповідача є визначальною для вирішення даного спору, крім того, даний обов’язок забезпечується статтею 67 Конституції України.
З 01.01.2011 року набрав чинності Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та Перехідних положень цього Закону стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
У зв’язку з цим позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ВАТ «Отинійська пересувна механізована колона 150» на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Коломиї та Коломийському районі пеню в сумі 1027 (одну тисячу двадцять сім) гривень 66 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано
Суддя: Шумей М.В.
Постанова складена в повному обсязі 08.08.2011 року.