ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 11 серпня 2011 року   16:03                                    Справа №  2а-0870/5196/11

 Запорізький окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого – судді                                        Максименко Л.Я.

суддів                                                            Нечипуренка О.М.

                                                            Сіпаки А.В.

при  секретарі                                        Приймаку Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою:Товариства з обмеженою відповідальністю «САВ ТРЕЙДІНГ»,                м. Запоріжжя

до відповідача:Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі                  м. Запоріжжя, м. Запоріжжя   

про:визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,  

за участю представників сторін:

від позивача:ОСОБА_2, довіреність від 29.07.2011

від відповідача:ОСОБА_3, довіреність № 2868/10-014 від 28.02.2011

ВСТАНОВИВ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «САВ ТРЕЙДІНГ» звернулося із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, до Державної податкової адміністрації у Запорізькій області, до Державної податкової адміністрації України, в якому позивач просить суд визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 10.02.2011 № 0000102305/1975; визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 10.02.2011 №0000112305/1974; визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 10.02.2011 №0000122305/1976; визнати протиправним та скасувати рішення ДПА в Запорізькій області від 18.04.2011 № 1748/10/25-020 про результати розгляду первинної скарги ТОВ «САВ ТРЕЙДІНГ» в частині відмови в задоволенні первинної скарги ТОВ «САВ ТРЕЙДІНГ»; визнати протиправним та скасувати рішення ДПА України від 29.06.2011 року №11851/6/25-0115 про результати розгляду повторної скарги ТОВ «САВ ТРЕЙДІНГ».

За заявою представника ДПА України, ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.08.2011 провадження у справі № 2а-0870/5196/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САВ ТРЕЙДІНГ» до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, до Державної податкової адміністрації у Запорізькій області, до Державної податкової адміністрації України в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення ДПА в Запорізькій області від 18.04.2011 № 1748/10/25-020 про результати розгляду первинної скарги ТОВ «САВ ТРЕЙДІНГ» в частині відмови в задоволенні первинної скарги ТОВ «САВ ТРЕЙДІНГ» та визнання протиправним та скасування рішення ДПА України від 29.06.2011 року № 11851/6/25-0115 про результати розгляду повторної скарги ТОВ «САВ ТРЕЙДІНГ», - закрито.

В обґрунтування позову товариство посилається на те, що висновок податкового органу про заниження товариством податку на прибуток, податку на додану вартість та завищення від’ємного значення ґрунтуються лише на тому, що у товарно-транспортні накладні, надані до перевірки, нібито внесено завідомо неправдива інформація, а тому товарно-транспортні накладні не відповідають визначенню первинний документ. Вказує, що такі висновки податкової інспекції ґрунтуються на не належних доказах, зокрема службовій записці (довідці) відділу податкової міліції ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 24.01.2011 вих. № 45/26-90. Зазначає, що відомості вказаної службової записки, викладені в акті перевірки, ґрунтуються на припущеннях, оскільки не містить доказів ким, коли, де та за яких обставин, з якою метою внесено до ТТН «завідомо неправдиву інформацію», не зазначено ким та у який спосіб та на підставі чого було зроблено висновок про те, що автомобілі, на яких здійснювалось перевезення товару «непридатні для використання»; не вказано які саме ознаки «підробки» було виявлено; не вказано ким та коли встановлено, що  постачальник ТОВ «Кемпус» - ТОВ «Брізена» має «ознаки фіктивності» тощо. Посилаючись на положення ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 19 Господарського кодексу України, п. 11.5 п. 11 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні вказує, що законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливі допущені помилки при складанні документів іншими платниками податків, у разі, якщо такі помилки дійсно мали місце.

Також позивач зазначає, що згідно вимог п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» єдиною обов’язковою умовою включення сум до складу податкового кредиту є наявність належним чином складеної податкової накладної, а не товарно-транспортної накладної, як про це зазначено в акті перевірки.

В свою чергу стверджує, що на момент здійснення господарської операції та виписування податкових накладних підприємство-контрагент ТОВ «Кемпус» було зареєстровано як платник податку на додану вартість, податкові накладні та первинні бухгалтерські документи були виписані у зв’язку з реальним виконанням господарської операції – договору поставки між ТОВ «САВ ТРЕЙДІНГ» та ТОВ «Кемпус».  

В судових засіданнях представник позивача підтримав вимоги з підстав викладених у позові.

Відповідач позов не визнав, у письмових запереченнях від 29.07.2011 вих.                         № 11277/10-014 посилається на те, що проведеною ДПІ у Орджонікідзевському районі                 м. Запоріжжя перевіркою ТОВ «САВ ТРЕЙДІНГ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 30.06.2010 встановлено порушення ведення податкового обліку, а саме в порушення п. 5.1 ст. 5, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємством занижено податок на прибуток за перевіряємий період у розмірі 1 840 214 грн. та в порушення п. 1.7  ст. 1, п. п. 7.2.3 п. 7.2.6 п. 7.2, п. п. 7.4.1 п. 7.4, п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» підприємством занижено податок на додану вартість за перевіряємий період у загальній сумі 967 621 грн. Вказує, що до товаро-транспортних накладних, наданих до перевірки, занесена завідома неправдива інформація, тому в порушення ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вищезазначені товаро-транспортні накладні не відповідають визначенню первинний документ. На думку податкового органу,  у разі відсутності первинного транспортного документу, шо підтверджує отримання товару, у даному випадку товаро-транспортної накладної, платник податків не має підстав віднести такі витрати до валових та не має підстав для нарахування податкового кредиту.

Також вказує, що при співставленні реєстру податкових накладних, даних додатку 1 до декларації з ПДВ за лютий 2010р. та первинних документів ( податкова накладна № 09/01-33 від 01.09.09р.) було встановлено невідповідність даних, що відображені в реєстрі податкових накладних та даних первинного документу), таким чином, відхилення між розміром податкового кредиту, що підтверджено податковою накладною № 09/01-33 від 01.09.09р. та задекларованим податковим кредитом складає (-) 4294,46 грн. (3632,66 грн. – 7927,12 грн. ). На підставі вкладеного, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав заперечення з підстав, викладених вище.

В судовому засіданні 11.08.2011 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

          На підставі направлень від 08.10.2010 № 814 та від 12.11.2010 № 900 і відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб’єктів господарювання, ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя проведена виїзна планова перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ТОВ «САВ ТРЕЙДІНГ» вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 по 30.06.2010 валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 30.06.2010, за результатами якої складено акт № 5/23-508/33763863 від 24.01.2011.

          Перевіркою встановлено порушення ТОВ «САВ ТРЕЙДІНГ» вимог:

-          п. 5.1 ст. 5, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за перевірямий період у розмірі 1 840 214 грн.;

-          п. 1.7 ст. 1, п. п. 7.2.3, п. 7.2.6 п. 7.2, п. п. 7.4.1 п. 7.4, п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», порядку заповнення декларацій з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення та подання» в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість за перевіряємий період у загальній сумі 967 621 грн.; завищено залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за травень 2009 – 5192 грн., за червень 2009 –             2072 грн., за липень 2009 –  2072 грн., за вересень 2009 – 6492 грн., за жовтень 2009 – 277 грн., за листопад 2009 - 2433 грн., за грудень 2009 – 13 372 грн., за січень 2010 – 11 216 грн., за лютий 2010 – 18 109 грн., занижено залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за квітень 2009 – 2156 грн., за червень 2009 –            6 586 грн.

          10 лютого 2011 року, на підставі акту перевірки № 5/23-508/33763863 від 24.01.2011, ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя прийняті податкові повідомлення рішення: № 0000102305/1975, яким позивачу визначено податкові зобов’язання з податку на прибуток в сумі 2 300 267, 50 грн., в т.ч. 1 840 214 грн. за основним платежем та 460 053,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, № 0000112305/1974 яким позивачу визначені податкові зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 1 209 526,25 грн., в т.ч.              967 621 грн. за основним платежем та 241 905,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та № 0000122305/1976 яким позивачу зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 122 884 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 30 721 грн.

          Не погодившись із податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ «САВ ТРЕЙДІНГ» звернулось із скаргою № 18 від 17.02.2011 до ДПА у Запорізькій області, яка рішенням від 18.04.2011 № 1748/10/25-020 залишила без змін податкові повідомлення-рішення від 10.02.2011 № 0000102305/1975 та № 0000112305/1974 та скасувала штрафні (фінансові) санкції в сумі 30 721,00 грн. визначені в податковому повідомленні-рішенні від 10.02.2011  № 0000122305/1976.

          Рішенням ДПА України від 29.06.2011 № 11851/6/25-0115 скарга ТОВ «САВ ТРЕЙДІНГ» залишена без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення, з урахуванням рішення ДПА у Запорізькій області від 18.04.2011 № 1748/10/25-020, – без змін.  

          Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ «САВ ТРЕЙДІНГ» звернулось до суду.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «САВ ТРЕЙДІНГ» підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

          Щодо порушення вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»

          В акті перевірки зазначено, що в порушення вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, ст. 1, п. 2 ст. 3, п. 1, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 5.1 ст. 5, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємством ТОВ «САВ ТРЕЙДІНГ» завищено суму валових витрат всього в розмірі 7 360 856 грн.

До таких висновків податковий орган дійшов на підставі наступного.

          «До перевірки надані товаро-транспортні накладні перевізником по яких значаться ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ТОВ «Кемпус». Відповідно до даних «Система автоматизованого співставлення ПК та ПЗ на рівні ДПА України», додатку К1 до декларації з податку на прибуток ТОВ «Кемпус» не мало основних засобів та не було платником податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. В товарно-транспортних накладних, наданих до перевірки, перевізником по яких виступає ТОВ «Кемпус» зазначено, що перевезення здійснювались автомобілем Volvo FH 12 автопідприємством ТОВ «Кемпус». Факт відсутності у ТОВ «Кемпус» власних та орендованих транспортних засобів унеможливлює здійснення перевезень та як наслідок поставки товару від ТОВ «Кемпус» на адресу ТОВ «САВ ТРЕЙДІНГ». Відповідно до службової ВПМ ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя № 45/26-90 від 24.01.2011: відповідно до оперативної інформації ніяких договорів перевезення між ТОВ «Кемпус» та ФОП ОСОБА_4. та ФОП ОСОБА_5 не укладалось, вказані СПД не є платниками ПДВ. Згідно товаро-транспортних накладних, де перевізником товарів значиться               ОСОБА_4., транспортування товарів здійснювалось автомобілями ГАЗ-3302 та ГАЗ-330214, які непридатні для транспортування на великі відстані значних обсягів зазначених товарів (аудіо-відео, побутова техніка) та мають обмежену вантажопідйомність. У всіх товаро-транспортних накладних, де перевізником є ФОП ОСОБА_5 в графі «Транспортні послуги» вказана його печатка, що має нечіткий, однаково розмитий вигляд та має ознаки підробки. З огляду на вищевикладене, є сумніви щодо реального факту транспортування товарів від ТОВ «Кемпус» на ТОВ «САВ ТРЕЙДІНГ». Також в ході перевірки було встановлено, що ТОВ «Кемпус» закуповувало товари у ТОВ «Брізена», що має ознаки фіктивності.

          З урахуванням вищезазначеного до товаро-транспортних накладних, наданих до перевірки, занесена завідомо неправдива інформація, тому в порушення ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вищезазначені товаро-транспортні накладні не відповідають визначенню первинний документ. Відповідно до вищезазначеного у разі відсутності первинного транспортного документу, що підтверджує отримання товару у даному випадку товаро-трансопртної накладної, платник податків не має підстав віднести такі витрати до валових…».

          Однак суд не погоджується із висновками податкової інспекції та зазначає наступне.

          Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові  витрати  виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Зокрема до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті (п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону).

Слід зазначити, що ст. 11 вказаного Закону «Правила ведення податкового обліку» не встановлює будь-яких вимог до форми та виду документів, які б відносились до податкового обліку.

Згідно з п.п.11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт,  послуг),  а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;  або дата  оприбуткування  платником  податку  товарів,  а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до п. п. 5.3.9 п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З наведених положень Закону випливає, що обов'язковою умовою віднесення витрат підприємства на оплату товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат є наявність господарських операцій з придбання цих товарів (робіт, послуг) підкріплена належними документами та зв'язок цих витрат з господарською діяльністю платника.

Тобто, за своїм змістом наведені норми Закону передбачають як підставу для не включення у валові витрати тільки випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість включення до складу валових витрат підприємства нереальних сум, не підтверджених документами взагалі.

Статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський  облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.2 ст. 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом на підставі долучених до справи доказів було встановлено, що ТОВ «САВ ТРЕЙДІНГ» мало право здійснювати та фактично здійснювало оптову торгівлю радіотелевізійною апаратурою на що підприємство мало відповідні дозволи, а також роздрібну торгівлю побутовими електротоварами, радіо та телеапаратурою (мало відповідні патенти).

01.04.2008 між ТОВ «Кемпус» (постачальник) та ТОВ «САВ-ТРЕЙДІНГ» (покупець) укладено договір поставки № 04/01-01, відповідно до умов якого постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки покупцеві товар, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У якості додатків до вказаного договору сторони погодили графік поставок, перелік товарів, що поставляються за вказаним договором та асортимент товару (специфікація).

Представником позивача було пояснено, що вказаний товар, а саме аудіо, теле та відеотехніка закуповувались товариством для подальшої реалізації у власних магазинах роздрібної торгівлі.

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору, поставка товарів здійснюється на умовах EXW (EX WORKS) місце поставки – склад покупця.

Згідно п. 2.2. договору, покупець у заявці на поставку партії товару на умовах, відмінних від базису поставки, визначеного в п. 2.1, вказує базис поставки СРТ відповідно до ІНКОТЕРМС 2000, та назву місця призначення поставки. В разі згоди постачальника поставити товар на умовах базису поставки СРТ, останній надає підтвердження заявки покупця. В такому разі поставка партії товару, базис поставки якої вказаний у заявці покупця і відрізняється від базису поставки, вказаного у п. 2.1 цього договору, буде здійснюватись за правилами базису поставки СРТ.

Із пояснень представника позивача судом встановлено, що товар за договором                   № 04/01-01 доставлявся автотранспортом на склад ТОВ «САВ ТРЕЙДІНГ», що розташований за адресою м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 32, де приймався матеріально-відповідальною особою на підставі довіреностей та оприбутковувся за первинними бухгалтерськими (видаткові накладні) та товаросупровідними документами (товаро-транспортні накладні). Належним чином засвідчені копії накладних та Журналу обліку довіреностей долучені до матеріалів справи. Переміщення товару між магазинами ТОВ «САВ ТРЕЙДІНГ» здійснювалось власним транспортом на підставі накладних на внутрішнє переміщення товару та товаро-транспортних накладних. На підприємстві ведуться регістри обліку, які документально підтверджують оприбуткування товарів, а саме: Журнал-ордер 63 та відомості за рахунками 63.1, 28.2, 28.5 тощо.   

Таким чином, позивач правомірно відніс до складу валових витрат підприємства, витрати, пов’язані із придбанням товарів у ТОВ «Кемпус» на загальну суму 7 360 856 грн.

Пунктом 11.1 розділу 11 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363, встановлено, що основними документами на перевезення вантажів є товаро-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Згідно п. п. 11.4, 11.5, 11.6, 11.7 вказаних Правил оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Отже, наявність товарно-транспортних накладних, складених з порушенням вимог чинного законодавства чи їх відсутність взагалі є лише дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом безпосередньо самим перевізником, а тому вантажоотримувач не може нести відповідальність чи будь-які негативні наслідки за неправильне оформлення таких документів. Крім того, не дивлячись на те, що товарно-транспортна накладна хоча і є документом, що призначається для оперативного та бухгалтерського обліку, норма п. п. 5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відносить до документів, обов’язковість ведення та зберігання яких передбачена саме правилами податкового обліку.

Посилання податкового органу в акті перевірки на положення наказу Мінтрансу, Мінюсту України № 488/346 від 29.12.1995 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» є безпідставним, оскільки вказаний наказ не був зареєстрований в Міністерстві юстиції, а тому є необов’язковим для виконання підприємствами, що не входять до сфери управління органу, який видав такий наказ.

Крім того, виказані податковим органом сумніви щодо відомостей, внесених до товаро-транспортних накладних, суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до п. 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. № 327 (далі - Порядок), за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка. Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Пунктом 2.3.4 Порядку передбачено, що не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, «приховування об'єкта оподаткування», «розкрадання», «привласнення», «описка» тощо).

Описуючи вказане порушення в акті перевірки, податковий орган оперує такими висловами як «автомобілі не призначені для транспортування товару на великі відстані, мають обмежену вантажопідйомність», «печатка має нечіткий, однаково розмитий вигляд та має ознаки підробки», що по суті є лише припущеннями податкової інспекції, оскільки будь-яких конкретних та належних доказів, які б підтверджували викладені ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя в акті перевірки факти невідповідності даних зазначених у ТТН, суду не надано.

Вказані дії суперечать вимогам п. 2.3.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

Представником відповідача в судовому засіданні надано суду листи УДАЇ ВРЕР № 1 УДАЇ в Запорізькій області від 17.03.2011 вих. № 10/13-1204 та лист ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 16.03.2011 вих. № 1803/7/26, які судом до уваги не приймаються, оскільки  вони отримані податковим органом після проведення перевірки, а отже не відображені в акті перевірки, який є носієм інформації про встановлені податковою інспекцією порушення платником податку вимог податкового та іншого законодавства.

Крім того, суд зазначає, що будь-яких нових обставин вказані документи не містять, оскільки, зокрема лист УДАЇ ВРЕР № 1 УДАЇ в Запорізькій області від 17.03.2011 вих.                № 10/13-1204 говорить про те, що станом на 03.03.2011 автомобілі згідно переліку зареєстровані за певними власниками. Вказане жодним чином не доводить того, що особи, які здійснювали перевезення товару (ТОВ «Кемпус», ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5) на виконання умов договору поставки між ТОВ «Кемпус» та ТОВ «САВ ТРЕЙДІНГ» у період з 01.04.2009 по 30.06.2010 не мали вказані автомобілі у власності або не користувались ними на правах оренди тощо.

В свою чергу лист ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 16.03.2011 вих.                      № 1803/7/26 взагалі говорить про те, що податковою міліцією вживаються заходи щодо встановлення місцезнаходження (місцепроживання) керівника ТОВ «Кемпус». Відповідно вказаний лист жодним чином не підтверджує або не спростовує відомостей щодо обставин оформлення ТТН.  

Суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не міг керуватися лише припущеннями відносно внесення до ТТН завідомо неправдивої інформації, оскільки такі відомості не підкріплені належними доказами.

Слід також зазначити, що податкова інспекція, розкриваючи в акті перевірки зміст порушення, не приходить до висновку про нікчемність або недійсність укладеного між ТОВ «Кемпус» та ТОВ «САВ ТРЕЙДІНГ» договору поставки та не посилається на відповідні норми чинного законодавства. Тобто мова йде лише про недотримання вимог п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».  

Суд, шляхом витребування у позивача відповідних документів первинного бухгалтерського обліку встановив, що ТОВ «САВ ТРЕЙДІНГ» належним чином оформлювало господарські правовідносини з контрагентом ТОВ «Кемпус», а фактичне здійснення такої господарської операцій підтверджується належними первинними документами та документами податкової звітності, які досліджені судом під час розгляду справи. Будь-яких сумнівів щодо їх реальності у суду не має, як не має таких відомостей і в акті перевірки.  

З наданих до суду документів встановлено, що позивач в подальшому використав у своїй господарській діяльності придбані у контрагента товари для отримання доходу.

Іншого відповідачем не доведено, хоча відповідно до ст. 71 КАС України він, як суб'єкт владних повноважень, має довести суду правомірність свого рішення.

З огляду на це, висновок податкового органу про завищення ТОВ «САВ ТРЕЙДІНГ» валових витрат  є безпідставними та такими, що спростовуються дослідженими у справі доказами.

За розділами «Валовий дохід» та «Амортизаційні відрахування» не встановлено податковим органом будь-яких порушень, а відповідно і їх завищення чи заниження.  

          Доводи податкового органу про порушення ТОВ «САВ ТРЕЙДІНГ» вимог п. 5.1 ст. 5, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не знайшли свого підтвердження, а тому  податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 10.02.2011                           № 0000102305/1975 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «САВ ТРЕЙДІНГ» податкового зобов’язання з податку на прибуток на загальну суму             2 300 267,50 грн., у т.ч. за основним платежем – 1 840 214 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями – 460 053,50 грн. підлягає скасуванню повністю.

Щодо порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

В акті перевірки вказано, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.04.2009 по 30.06.2010 встановленого його завищення всього в розмірі 987 432 грн.

Із пояснень представника відповідача судом встановлено що сума донарахованих податкових зобов’язань за податковим повідомленням-рішенням від 10.02.2011                              № 0000112305/1974 складається с сум по взаємовідносинам з ТОВ «Кемпус» та має аналогічне обґрунтування щодо неправомірності формування податкового кредиту у зв’язку із недоліками ТТН, а також порушення що пов’язане з відхиленням між розміром податкового кредиту, що підтверджено податковою накладною, та задекларованим податковим кредитом в сумі 4 294,46 грн.

Крім обґрунтування неправомірності висновків податкового органу щодо взаємовідносин з ТОВ «Кемпус» викладених вище, суд зазначає також наступне.

          Відповідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (надалі за текстом - Закон України № 168/97-ВР), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-          придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-          придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 7.5 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:  дата здійснення першої з подій:

-          або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-          або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Крім того, відповідно до п.п.7.2.3. п.7.2 ст. 7. Закону України № 168/97-ВР саме податкова накладна є звітним податковим та одночасно розрахунковим документом.

Отже, Законом України № 168/97-ВР встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

Таким чином, враховуючи наявність у позивача податкових накладних, на підставі яких відповідні суми ПДВ у складі вартості придбаних товарів були включені до податкового кредиту, приймаючи до уваги, що зазначені податкові накладні не визнані недійсними, будь-яких посилань щодо невідповідності порядку оформлення цих податкових накладних вимогам Закону України № 168/97-ВР акт перевірки не містить, ТОВ «САВ ТРЕЙДІНГ» цілком правомірно включило суми податку на додану вартість по отриманим товарам до складу податкового кредиту, оскільки його право на податковий кредит підтверджується єдиним і належним, з точки зору діючого законодавства, доказом.

Відсутність ТТН або наявність в них «неправдивої інформації» самі по собі не позбавляють товариство права на нарахування податкового кредиту за придбаним товаром.  

Суд також зазначає, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди – покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов’язку здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками вимог податкового законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит з податку на додану вартість, яке виникло  в результаті сплати податку на додану вартість при придбанні товарів (робіт, послуг).  

Тому доводи ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя щодо завищення суми податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Кемпус» не ґрунтуються на законі, а тому податкове повідомлення рішення від 10.02.2011 № 0000112305/1974 в частині визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «САВ ТРЕЙДІНГ» податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі  1 204 158,75 грн., у т.ч. за основним платежем –  963 327 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 240 831,75 грн. підлягає скасуванню.  

Щодо завищення податкового кредиту в сумі 4 294,46 грн. в акті перевірки зазначено, що відповідно до наданих до перевірки документів: реєстрів отриманих податкових накладних встановлено, що ТОВ «САВ-ТРЕЙДІНГ» було віднесено до податкового кредиту лютого 2010 року суму 47 562, 71 грн., у т.ч. ПДВ 7 927, 12 грн. на підставі податкової накладної № 09/01-33 від 01.09.2009 по контрагенту ТОВ «Кемпус», що відображено в реєстрі отриманих податкових накладних за лютий 2010 року та в додатку 1 декларації з ПДВ за лютий 2010 року. За результатами перевірки встановлено, що податкова накладна  № 09/01-03 від 01.09.2009 виписана ТОВ «Кемпус» на загальну суму 21 795,95 грн., у т.ч. ПДВ 3 632,66 грн. При співставленні реєстру податкових накладних, даних додатку 1 до декларації з ПДВ за лютий 2010 року та первинних документів (податкова накладна                    № 09/01-33 від 01.09.2009) встановлено невідповідність даних, що відображені в реєстрі податкових накладних та даних первинного документу в сумі 4 294,46 грн.

Суд вважає обґрунтованим такий висновок податкової інспекції, оскільки відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України № 168/97-ВР, податковий  кредит  -  сума, на яку платник податку має право  зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п. п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР, податкова накладна   є   звітним   податковим   документом  і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна  виписується  на  кожну повну або часткову поставку товарів  (робіт,  послуг).  У  разі  коли  частка  товару (робіт,   послуг)   не  містить  відокремленої  вартості,  перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до  податкової  накладної  у  порядку,  встановленому  центральним органом  державної  податкової  служби  України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Підпунктом 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР передбачено, що  податкова  накладна видається платником податку, який поставляє  товари  (послуги),  на  вимогу  їх  отримувача,  та   є підставою для нарахування податкового кредиту. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми  сплаченого  (нарахованого)  податку  у  зв'язку з придбанням товарів   (послуг),  не  підтверджені  податковими  накладними  чи митними   деклараціями  (іншими  подібними  документами  згідно  з
підпунктом  7.2.6  цього  пункту)(п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР).

Долученою до справи податковою накладною № 09/01-03 від 01.09.2009 підтверджується, що вона виписана ТОВ «Кемпус» на загальну суму 21 795,95 грн., у т.ч. ПДВ 3 632,66 грн. Тому включення до податкового кредиту лютого 2010 року суму             47 562, 71 грн., у т.ч. ПДВ 7 927, 12 грн. на підставі податкової накладної № 09/01-33 від 01.09.2009 по контрагенту ТОВ «Кемпус» є безпідставним, а розмір завищення складає 4 294,46 грн.

Отже, висновок податкової інспекції щодо завищення товариством податкового кредиту за лютий 2010 року в сумі 4 294,46 грн. є законним та ґрунтується на документах бухгалтерського обліку та податкової звітності, тому податкове повідомлення-рішення від 10.02.2011 № 0000112305/1974 в цій частині слід залишити без змін, а позов без задоволення.

Крім того, згідно пп. 7.7.1. п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. А пп. 7.7.2. Закону визначено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Відповідно до пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Оскільки суд вже прийшов до висновку про відсутність порушень з боку ТОВ «САВ ТРЕЙДІНГ» вимог законодавства з приводу формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Кемпус» (на підставі ТТН), то відповідно вказані суми не впливають та не створюють завищення від’ємного значення з ПДВ.

Враховуючи вищевикладені обставини, щодо завищення позивачем суми податкового кредиту в розмірі 4 294,46 грн., на вимогу суду представник відповідача здійснив перерахунок завищення розміру від’ємного значення ТОВ «САВ Трейдінг», яке за його твердженням буде становити також 4 294, 46 грн.

З огляду на встановлені обставини, а також приймаючи до уваги рішення ДПА у Запорізькій області 18.04.2011 № 1748/10/25-020, яким було скасовано застосовані до ТОВ «САВ ТРЕЙДІНГ» штрафні (фінансові) санкції в сумі 30 721 грн.,  податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 10.02.2011 № 0000122305/1976 в частині зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «САВ ТРЕЙДІНГ» від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі  118 590 грн. (за виключенням суми 4 294,46 грн.) слід визнати протиправним та скасувати, а позов в цій частині задовольнити. В іншій частині в позові відмовляється.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності  суб’єктів  владних  повноважень адміністративні суди  перевіряють, чи прийняті  (вчинені) вони:

1)          на підставі, у межах повноважень  та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2)          з використанням повноваження з метою, з якою  це повноваження надано;

3)          обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх  обставин, що  мають значення  для прийняття рішення (вчинення  дії);

4)          безсторонньо (неупереджено);

5)          добросовісно;

6)          розсудливо;

7)          з дотриманням принципу рівності перед  законом, запобігаючи несправедливій  дискримінації;

8)          пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного  балансу між  будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та  інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване  це рішення (дія);

9)          з урахуванням права  особи  на участь у  процесі прийняття рішення;

10)           своєчасно, тобто  протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних  повноважень  обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності  покладається на відповідача, якщо він заперечує  проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної  норми процесуального  права, при розгляді судом спору щодо  правомірності рішення органу державної  податкової служби , яким платнику податків  донараховані податкові зобов’язання  чи зменшені  податкові вигоди, контролюючий  орган має  доводити недобросовісність платника податків.

          Обставини,  які слугували фактичною  підставою для донарахування позивачу суми  податкового зобов’язання з податку на прибуток та податку на додану вартість, а також зменшенню від’ємного значення суми податку на додану вартість згідно  спірних  податкових  повідомлень-рішень, знаходяться  поза межами вимог Закону України  «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість».

З огляду на викладене, позовні  вимоги  ТОВ «САВ ТРЕЙДІНГ» підлягають задоволенню частково, а оскаржувані  податкові  повідомлення-рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 10.02.2011 № 0000102305/1975 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «САВ ТРЕЙДІНГ» податкового зобов’язання з податку на прибуток на загальну суму 2 300 267,50 грн., у т.ч. за основним платежем – 1 840 214 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями – 460 053,50 грн. скасуванню в повному обсязі, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 10.02.2011 № 0000112305/1974 підлягає скасуванню в частині визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «САВ ТРЕЙДІНГ» податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі  1 204 158,75 грн., у т.ч. за основним платежем –  963 327 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 240 831,75 грн. та податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 10.02.2011 № 0000122305/1976 підлягає скасуванню в частині зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «САВ ТРЕЙДІНГ» від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі  118 590 грн. В іншій частині в задоволенні позову ТОВ «САВ ТРЕЙДІНГ» відмовляється.          

          Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо  адміністративний  позов задоволено частково, судові  витрати, здійсненні  позивачем, присуджуються  йому  відповідно до задоволених вимог, а відповідачу  -  відповідно до тієї  частини вимог, у  задоволенні яких  позивачеві відмовлено.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 – 12, 14, 86, 158 – 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «САВ ТРЕЙДІНГ» до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 10.02.2011                               № 0000102305/1975 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «САВ ТРЕЙДІНГ» податкового зобов’язання з податку на прибуток на загальну суму                     2 300 267,50 грн., у т.ч. за основним платежем – 1 840 214 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями – 460 053,50 грн., податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 10.02.2011 № 0000112305/1974 в частині визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «САВ ТРЕЙДІНГ» податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі  1 204 158,75 грн., у т.ч. за основним платежем –  963 327 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 240 831,75 грн. та податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 10.02.2011 № 0000122305/1976 в частині зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «САВ ТРЕЙДІНГ» від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі  118 590 грн.

В іншій частині в позові відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САВ ТРЕЙДІНГ» 3 грн. 35 коп. судового збору.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо  його не скасовано, набирає законної сили після повернення  апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного  провадження.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було  повідомлено про можливість отримання копії постанови суду  безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне  оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії  постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий   суддя                                                  Л.Я. Максименко  

                    судді                                                            О.М. Нечипуренко

                                                                                А.В. Сіпака