Справа № 2а/1570/5778/2011
УХВАЛА
29 липня 2011 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Соколенко О.М., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до прокуратури Малиновського району міста Одеси, Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області про визнання бездіяльності незаконною та зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до прокуратури Малиновського району міста Одеси, Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання розглянути подані заяви відповідно до норм діючого Кримінально-процесуального кодексу України.
У позовній заяві ОСОБА_1 зазначається, що 07 червня 2011 року, позивач звернувся до Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, з повідомленням про злочин, щодо дій, вчинених ОСОБА_2 за ст. 185 ч. 5 Кримінального Кодексу України за фактом крадіжки в особливо великих розмірах. Також, позивач у цьому повідомленні просив правоохоронні органи порушити кримінальну справу, або надати йому вмотивовану постанову про відмову в порушенні кримінальної справи у встановлені законом строки, яке зареєстроване 07 червня 2011 року за вх. № К-619. Крім того, як зазначає позивач 08 та 10 червня 2011 року ним було подано додаткові заяви по даній справі та докази. Однак, як зазначає позивач, законного рішення по вказаній скарзі відповідно до статтей 94-97 КПК України прийнято не було, докази, які надані позивачем загублені, та не опитані свідки. Крім того, позивач у своєму позові вказує на те, що він звернувся до прокуратури Малиновського району міста Одеси з відповідною скаргою на незаконну бездіяльність міліції, однак на момент звернення до суду відповіді позивач не отримав.
Як вбачається зі скарги від 01 липня 2011 року, позивав звернувся до Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області у відповідності до ст.ст. 94-97, 99-1, 100, 110 КПК України, та з повідомлення про злочин вбачається, що воно подано позивачем до Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області в порядку ст.ст. 94-97 КПК України.
Відповідно ч.2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв’язку з здійсненням суб’єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також, у зв’язку з публічним формуванням суб’єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 25.05.2001 року №6-рп/2001 правосуддя України здійснюється шляхом розгляду і вирішення справ по спорах відповідно до процесуального законодавства України. Цим рішенням Конституційного Суду України кримінальне судочинство визначено як врегульований нормами кримінально –процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу –підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів. Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватися у порядку, встановленому КПК України.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до відповідачів з заявами - скаргою у відповідності ст.ст. 94-97, 99-1, 100, 110 КПК України та повідомленням в порядку ст. 94-97 КПК України. При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що органи дізнання, слідства та прокуратури під час перевірки заяви про злочин та її вирішення, виконують не владні управлінські функції, а владні процесуальні функції. Також, відповідно до статей 110, 234, 236 Кримінально-процесуального кодексу України дії органів дізнання, слідчого, прокурора можуть бути оскаржені до суду.
Згідно з вимогами ч. 1,2 ст. 3 Кримінально-процесуального кодексу України провадження в кримінальних справах на території України здійснюється за правилами цього Кодексу незалежно від місця вчинення злочину. При провадженні в кримінальній справі застосовується кримінально-процесуальний закон, який діє відповідно під час дізнання, досудового слідства або судового розгляду справи.
Завданнями кримінального судочинства відповідно до ст. 2 Кримінально-процесуального кодексу України є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть у ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.
Отже, кримінальне судочинство – це врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу – підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їхніх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
Оскарження окремих процесуальних актів, дій чи бездіяльності органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури до суду може здійснюватися у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості, не належить до сфери управлінської діяльності і не може бути предметом оскарження в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Таким чином, спірні відносини, які виникають між заявниками та прокуратурою, слідчим, органом дізнання під час організації перевірки заяв і повідомлень про злочини, не є управлінськими, а повноваження цих органів та їхніх посадових осіб щодо порядку прийняття заяв і повідомлень про злочини та їх розгляду регламентовані Кримінально-процесуальним кодексом України.
Тобто, спірні відносини, що виникли між сторонами по даній справі і, які пов'язані з проведенням перевірки заяв і повідомлень про злочини у порядку ст.ст. 94-97, 99-1, 100, 110 КПК України, не є владними управлінськими функціями, а повноваження відповідачів та їх посадових осіб у цих правовідносинах регламентовані КПК України, а тому, вимоги позивача про визнання бездіяльності відповідачів неправомірною та зобов’язання розглянути подані заяви відповідно до норм діючого Кримінально-процесуального кодексу України, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки ці правовідносини врегульовані кримінально-процесуальним законодавством України.
Згідно п. 2 ч. 3 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, суддя вважає за необхідним відмовити позивачу у відкритті провадження у справі в порядку адміністративного судочинства, у зв’язку з тим, що дана справа підлягає розгляду в порядку кримінального судочинства України, та повернути позов з усіма доданими до нього матеріалами позивачу.
Суд вважає необхідним, роз’яснити позивачу, що з відповідним позовом він має право звернутися до місцевого загального суду в порядку кримінального судочинства України.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 4, 17, 109, 158 -160, 165 КАС України, суддя, -
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Малиновського району міста Одеси, Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області про визнання бездіяльності незаконною та зобов’язання вчинити певні дії.
Копію ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду в порядку та строки передбачені ст. 186 КАС України.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя О.М.Соколенко