Справа № 2а/1570/5420/2011
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2011 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Глуханчука О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом відділення міліції на промисловому ринку «7»км ГУМВС України в Одеській області до громадянина КНР ОСОБА_1 про примусове видворення з території України, -
ВСТАНОВИВ:
19.07.2011 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов відділення міліції на промисловому ринку «7»км ГУМВС України в Одеськіій області до громадянина КНР ОСОБА_1 про примусове видворення з території України.
Позивач в судове засідання не прибув, але 01 серпня 2011 року надіслав до суду клопотання, в якому просить суд розглядати справу без участі представника позивача.
Відповідач у судове засідання не з’явився, але подав до суду заяву в якій проти позову заперечує та просить суд розглядати справу без його участі.
Згідно ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час в місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Отже, згідно вимог ч.6 ст. 128 КАС України, справа розглянута в порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» №3929-ХП від 04.02.1994, відповідно до ст.1 якого іноземець –це особа, яка не перебуває у громадянстві України є громадянином (підданим) іншої держави або держав. Згідно ст.2 зазначеного Закону іноземці мають ті ж права і свободи та виконують ті ж обов’язки, що і громадяни України, якщо інше не передбачене Конституцією, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України. Таким чином, наявність прав іноземців прямо пов’язана із законністю їх перебування на території України, в разі порушення певних встановлених державою умов їх перебування останні несуть відповідальність відповідно до зазначеного законодавства.
Статтею 1 Закону України «Про міліцію»визначено, що міліція –це державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров’я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань. Відповідно до п.14 ч. 1 ст.10 цього Закону одним з основних завдань органів внутрішніх справ є контроль додержання громадянами та службовими особами встановлених законодавством правил паспортної системи, в’їзду, виїзду, перебування в Україні і транзитного проїзду через її територію іноземних громадян та осіб без громадянства.
Згідно ст.32 Закону України №3929-ХП, якщо іноземець добровільно не виконав рішення про скорочення терміну його тимчасового перебування в Україні у визначений в цьому рішенні строк. Рішення про видворення іноземця та особи без громадянства за межі України приймається органом внутрішніх справ за місцем його перебування з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення.
Судом встановлено, що співробітниками сектору громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ВМ на проминку «7»км було виявлено громадянина Китаю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт гр-на Китаю серії №НОМЕР_1, виданий 11.03.2008 року терміном дії до 10.03.2018 року, перевіркою законності перебування якого на території України було встановлено, що він ухиляється від виїзду за межі території України після прийняття відносно нього 16 березня 2011 року рішення про видворення за межі території України терміном виїзду до 16 квітня 2011 року. Перевіркою також, було встановлено, що відповідач приїхав до України з метою працевлаштування. Державний кордон України він перетинав через КПП «Аеропорт Бориспіль».
В Україні гр-н Китаю ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 Договір на оренду житла не оформлено. Знаходячись в Україні, влаштувався реалі затором на проминку «Авангард». Документів на право зайняття підприємницькою діяльністю на території України не отримував, дозволу на працевлаштування на території України не має.
13.07.2011 року ОСОБА_1 був затриманий співробітниками ВМ на проминку «7»км за порушення правил перебування іноземців на території України. Стосовно нього було складено адміністративний протокол серії ОД№ 002140 від 12.07.2011 року за ознаками ч.1 ст.203 КУпАП. Адміністративна справа була розглянута Овідіопольським районним судом та винесено постанову від 25 липня 2011 року, згідно якої ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 510 грн., який було сплачено відповідачем 25 липня 2011 року згідно квитанції № 93.
В зв’язку з порушенням відповідачем вимог Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»ВМ на проминку «7»км 13.07.2011 року прийнято рішення про видворення з території України громадянина Китаю ОСОБА_1, та заборонено в’їзд на територію України строком на три роки (а.с. 7-8). Про підстави прийнятого рішення відповідно до ч.2 ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»був повідомлений прокурор Овідіопольського району Одеської області.
Проте, судом встановлено, що громадянин Китаю ОСОБА_1 територію України не покинув.
Відповідно до вимог ч.1 ст.71 КАС України, в адміністративних справах кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.
Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно –правових відносин від порушень з боку органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно вимог ч.5 ст.32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача про примусове видворення відповідача з території України підлягають задоволенню, оскільки суб’єкт владних повноважень –ВМ на проминку «7»км прийняв рішення від 16.03.2011 року про примусове видворення громадянина Китаю ОСОБА_1 на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, але громадянин Китаю ОСОБА_1, територію України в визначений в рішенні строк не покинув та продовжував ухилятись від виїзду з України, що відповідно до ст.32 Закону «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»є підставою для його примусового видворення з України.
Керуючись Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.ст. ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 128, 159 –164, 167, 254 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов відділення міліції на промисловому ринку «7»км ГУМВС України в Одеській області до громадянина КНР ОСОБА_1 про примусове видворення з території України –задовольнити повністю.
Громадянина КНР ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (національний паспорт серії № НОМЕР_1 виданий владою КНР 11.03.2008 року терміном дії до 10.03.2018 року), який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, примусово видворити з території України.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.В.Глуханчук