Справа № 2а-13032/09/1570
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2011 року
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Цховребової М.Г.
при секретарі судового засідання - Юрченко Т.П.
за участю:
представника позивача - Стецька В.В.
представника відповідача - Яковченко Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі адміністративну справу за позовом Любашівської міжрайонної державної податкової інспекції в Одеській області до Військової частини А-3516 про стягнення податкової заборгованості, -
встановив:
Любашівська міжрайонна державна податкова інспекція в Одеській області звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини А-3516, з урахуванням уточнень позовних вимог, про стягнення з відповідача (код ЄДРПОУ № 08377158, Одеська область, Любашівський район, смт. Любашівка) на користь Державного бюджету України заборгованості по сплаті податку з підприємств і організацій –власників транспортних засобі (код платежу 12020100) в сумі 43301,28 грн. на рахунок 332168077001330, одержувач ВДК в Любашівському районі, код 23214991, банк одержувача УДК в Одеській області м. Одеса 828011.
В судовому засіданні представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві (а.с.3-4), уточненнях позовних вимог (а.с.86, 102).
В судовому засіданні до дослідження судом доказів по справі представник відповідача заперечувала проти задоволення адміністративного позову повністю та не визнавала заборгованість військової частини А-2540 заборгованістю військової частини А-3516 з тих підстав, що відповідачем зазначена заборгованість не приймалась. Після дослідження судом доказів по справі, в тому числі акту приймання-передачі податкового боргу військової частини А-2540 перед бюджетом по сплаті податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у сумі 34763,50 гривень, задекларований за попередні звітні періоди, станом на 31.10.2008 року (а.с.74), - просила суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі лише з підстав, викладених у листі від 19.02.2010 року № 74, по суті, у зв’язку із тим, що кошти для оплати податку з транспортних засобів не виділялись, не дивлячись на те, що відповідач неодноразово звертався до вищестоящого командування щодо погашення даного боргу (а.с.29), та з посиланням на телеграму Південного оперативного командування від 20.10.2009 року (а.с.30-31), у якій зокрема зазначено, що витрати на сплату податку з власників транспортних засобів військовими частинами, установами та організаціями Збройних Сил України бюджетним запитом на 2008 рік та Державною програмою розвитку Збройних Сил України на 2006-2011 рік не передбачались.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю, з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 04.12.1998 року військова частина А 3516 зареєстрована Міністерством оборони України, як юридична особа, ідентифікаційний код 08377158, місцезнаходження: Одеська область, смт. Любашівка. (а.с.5, 71, 87)
10.07.2000 року відповідач узятий на облік в органах державної податкової служби за № 168 та перебуває на обліку у Любашівській міжрайонній ДПІ Одеської області. (а.с.78)
5 грудня 2008 року за вх. № 500-7/1 на адресу позивача надійшов лист від Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська «Про направлення документів». (а.с.6) Відповідно до даного листа, у зв’язку та на підставі того, що військова частина А-2540 надала до Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська документи щодо її розформування та передачі заборгованості по податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів військовій частині А-3516, Лівобережна МДПІ м. Дніпропетровська направила на адресу позивача у цій справі оригінали облікових справ та матеріалів по військовій частині А-2540.
Згідно змісту листа фінансово-економічного управління командування Сухопутних військ Збройних Сил України від 18.08.2008 року за № 116/14/2/964 на адресу військових частин А-2540 та А-3516 (а.с.75), відповідно до вимог Директиви начальника Генерального штабу –Головнокомандувача Збройних Сил України від 25.10.2008 року № 322/1/01 військова частина А-2540 (особовий рахунок 53264) підлягає розформуванню до 30.10.2008 року, правонаступником визначена військова частина А-3516 (особовий рахунок 53263); з 1 вересня 2008 року фінансування військової частини А-2540 припиняється, вона зараховується на фінансове забезпечення до військової частини А-3516 (особовий рахунок 53263).
Відповідно до акту приймання-передачі податкового боргу військової частини А 2540 перед бюджетом по сплаті податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у сумі 34763,50 гривень, задекларований за попередні звітні періоди, станом на 31.10.2008 року (а.с.74), військовою частиною А 2540 м. Дніпропетровська, яка підлягає розформуванню, передано, а військовою частиною А 3516 –правонаступником прийнято податковий борг перед бюджетом по сплаті податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у сумі 34763,50 грн., задекларований за попередні звітні періоди.
Вищезазначений акт 31 жовтня 2008 року підписано командирами та головними бухгалтерами військових частин А 2540 та А 3516. (а.с.74)
11 грудня 2008 року позивачем виставлена відповідачу перша податкова вимога за № 1/137 (а.с.10) на загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими податковими зобов’язаннями станом на 11.12.2008 року –37298,41 грн., яка отримана відповідачем 22 грудня 2008 року, про що свідчить повідомлення Укрпошти про вручення поштового відправлення (а.с.10).
Згідно з довідкою відповідача від 08.01.2009 року про суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, які зменшують або збільшують податкові зобов’язання в результаті виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах, відповідачем уточнено суму податкового зобов’язання за 2008 рік, яку збільшено у зв’язку з виправленням помилки на 4431,00 грн., а також самостійно розраховано штрафні санкції у розмірі 221,55 грн. (а.с.105)
Другу податкову вимогу від 21 січня 2009 року за № 2/7 виставлено відповідачу на загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими податковими зобов’язаннями станом на 21.01.2009 року –41950,96 грн. (а.с.11), яка отримана відповідачем 29 січня 2009 року, про що свідчить повідомлення Укрпошти про вручення поштового відправлення (а.с.11).
26 лютого 2009 року військовою частиною А 3516 до Любашівської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області подано розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів № 1665 на 2009 рік на загальну суму –17505,25 грн. (а.с.9)
20 травня 2009 року відповідачем до Любашівської МДПІ Одеської області подано разом з уточненим Розрахунком довідку № 4031 про суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, які зменшують або збільшують податкові зобов’язання в результаті виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах, відповідачем уточнено суму податкового зобов’язання, відповідно до якого збільшено податок у зв’язку з виправленням помилки на 2835,96 грн. та самостійно розраховано розмір штрафної санкції у зв’язку з виявленою помилкою, яка становить 141,80 грн. (а.с.107)
Відповідно до довідки від 03.06.2009 року № 4250 про суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, які зменшують або збільшують податкові зобов’язання в результаті виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах, поданої разом з уточненим Розрахунком, відповідачем уточнено суму податкового зобов’язання, яка зменшилась у зв’язку з виправленням помилки на 1155,25 грн. (а.с.108)
Податковим повідомленням-рішенням позивача № 0000811701/0 від 24 березня 2010 року відповідачу на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено суму штрафу у розмірі 50% від узгодженої суми податкового зобов’язання, сплаченої з затримкою, яка складає 2366,51 грн., за платежем: податок з підприємств і організацій –власників транспортних засобів. (а.с.109)
Загальна сума пені, нарахованої за період з 15.04.2006 року по 26.05.2010 року за рахунок подання уточнюючих розрахунків, складає 2659,71 грн.
Відповідно до зворотного боку облікової картки платника податків –військової частини А 3516 (скорочена форма) (а.с.16-22, 58-69, 110), та детального розрахунку боргу (а.с.102) станом на 04.04.2011 року загальна сума боргу відповідача по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів складає 43301,28 грн., в тому числі основний платіж –37911,76 грн., штрафні санкції –2729,81 грн., пеня –2659,71 грн.
Податкові вимоги та повідомлення-рішення позивача відповідачем не оскаржені, сума податкового боргу, заявлена у позові, станом на момент розгляду і вирішення справи не сплачена.
В судовому засіданні сторони не заперечували проти встановлення фактичних обставин, які стосуються спірних правовідносин.
Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Законом України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року № 509-XII (далі –ЗУ № 509-XII), Законом України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 року № 1251-XII (далі –ЗУ № 1251-XII), Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-III (далі –ЗУ № 2181-III), Законом України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»від 11.12.1991 року № 1963-XII (далі –ЗУ № 1963-XII).
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 9 ЗУ № 1251-XII платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Згідно із ст.ст. 1, 4 ЗУ № 509-XII державні податкові інспекції входять до системи органів державної податкової служби, яку очолює Державна податкова адміністрація України –центральний орган виконавчої влади.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 10 ЗУ № 509-XII до функцій державних податкових інспекцій віднесено контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів).
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 11 ЗУ № 509-XII органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Частиною 1 статті 1 ЗУ № 1251-XII передбачено, що встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування.
Відповідно до ч. 3 ст. 1 ЗУ № 1251-XII ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Особливі види мита справляються на підставі рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів, прийнятих відповідно до законів України.
Згідно із ст. 1 ЗУ № 1963-XII платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.
Статтею 4 ЗУ № 1963-XII пільги щодо сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів для військових частин не передбачені.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЗУ №1963-ХІІ податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується юридичними особами - щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.
Частинами 1, 2 статті 6 ЗУ № 1963-ХІІ передбачено, що податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податку з власників водних транспортних засобів - виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у статті 3 цього Закону.
Юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України.
Згідно п. 1.2. ст. 1 ЗУ № 2181-ІІІ податкове зобов'язання –зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Відповідно до п. 1.3 ст. 1 ЗУ № 2181-III податковий борг (недоїмка) –податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи в судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.
Згідно із пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 ЗУ № 2181-ІІІ платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 ЗУ № 2181-ІІІ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 ЗУ № 2181-ІІІ, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 ЗУ № 2181-ІІІ передбачено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Нарахування пені, відповідно до абз. «а»пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 ЗУ № 2181-III, розпочинається при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом.
Відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 ЗУ № 2181-ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.
Згідно із п. 17.2 ст. 17 ЗУ № 2181-ІІІ платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку,
б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.
Відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 ЗУ № 2181-III у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Згідно з пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 ЗУ № 2181-III активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
З аналізу вищенаведеного законодавства вбачається, що обґрунтування позиції відповідача щодо неправомірності заявлених позивачем вимог, по суті, відсутністю фінансування цієї статті витрат, - є законодавчо безпідставним.
Інших доводів та/або доказів щодо обґрунтування неправомірності заявлених позивачем вимог відповідачем суду не наведено та не надано.
Доводи позивача та наявні в матеріалах справи докази на їх підтвердження суд вважає достатніми для обґрунтування правомірності заявлених позивачем вимог.
Враховуючи та на підставі наведеного, суд вважає подання даного позову правомірним, позовні вимоги обґрунтованими.
Керуючись ст.ст. 6, 7, 71, 86, 94, 158-162, 167, 184-186 КАС України, суд -
постановив:
Адміністративний позов Любашівської міжрайонної державної податкової інспекції в Одеській області –задовольнити повністю.
Стягнути з Військової частини А-3516 (ідентифікаційний код 08377158) на користь Державного бюджету України заборгованість по сплаті податку з підприємств і організацій –власників транспортних засобів (код платежу 12020100) в сумі 43301,28 грн. на рахунок 332168077001330, одержувач ВДК в Любашівському районі, код 23214991, банк одержувача УДК в Одеській області м. Одеса 828011.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
В повному обсязі постанову складено 24 травня 2011 року.
Суддя М.Г. Цховребова