ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2011 року 13:45 Справа № 2а-0870/4899/11
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Максименко Л.Я.,
при секретарі судового засідання – Приймаку Є.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький сталеливарний завод», м. Запоріжжя
до:Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя
про:скасування податкової вимоги та рішення про опис майна,
за участю представників:
від позивача:ОСОБА_1, довіреність № 1 від 05.10.2010
від відповідача:ОСОБА_2, довіреність № 9557/10-010 від 11.04.2011
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький сталеливарний завод» (далі – позивач) звернулося із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя (далі – відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною і скасувати податкову вимогу № 524 від 01.06.2011 та скасувати рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя про опис майна у податкову заставу від 16.06.2011.
В обґрунтування позову посилається на те, що оскаржувана податкова вимога винесена на підставі податкового повідомлення-рішення № 0000222305/0 від 19.08.2010, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість за травень 2010 року в розмірі 226 259,80 грн., в т.ч. 174 046,00 грн. за основним платежем та 52 213,80 грн. – штрафні санкції. Вказує, що податкове повідомлення-рішення 17.09.2010 було оскаржене позивачем до Запорізького окружного адміністративного суду, який постановою від 02.12.2010 визнав його протиправним та скасував. Посилаючись на положення п. п. 56.18 ст. 56 ПК України позивач говорить про те, що до набрання рішенням у справі № 2а-7252/10/0870 законної сили податкове зобов’язання за вказаним податковим повідомленням-рішенням є неузгодженим. Також позивач зазначає, що 16.06.2011 ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя прийнято рішення про опис майна, що перебуває у власності ТОВ «Запорізький сталеливарний завод» у податкову заставу. На думку позивача, оскільки сума податкового зобов’язання є неузгодженою, то виникнення права податкової застави є неможливим до розгляду судом справи по суті та набранням рішення законної сили.
В судових засіданнях представник позивача підтримав заявлені вимоги з підстав, викладених вище.
Відповідач позов не визнав, у письмових запереченнях від 14.07.2011 вх. № 24707 посилається на те, що відповідно до даних особового рахунку ТОВ «Запорізький сталеливарний завод» станом на 24.05.2011 переплата по податку на додану вартість складала 73 111,89 грн. Відповідно до поданої податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року товариство визначило податок до сплати в сумі 305 131,00 грн. Тобто, станом на 30.05.2011 заборгованість позивача з податку на додану вартість за вирахуванням переплати складає 232 019,11 грн. Вказує, що на підставі положень п. 46.1 ст. 46, п. 57.1 ст. 57, п. п. 95.1-95.3 ст. 95, п. 87.9 ПК України, ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя сформувала податкову вимогу № 524 від 01.06.2011. Щодо обставин виникнення податкового боргу та відображення його в обліковій картці платника податків відповідач пояснив, що за результатами перевірки ТОВ «Запорізький сталеливарний завод» прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000222305/0 від 19.08.2010 на загальну суму ПДВ 226 259,80 грн., яке отримано позивачем 31.08.2010. Враховуючи положення п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» 10.09.2010 сума ПДВ в розмірі 226 259,80 грн., визначена згідно податкового повідомлення-рішення № 0000222305/0 від 19.08.2010, стала узгодженою та відображена у обліковій картці платника податків. На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав заперечення з підстав, викладених вище.
В судовому засіданні 14.07.2011 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Запорізький сталеливарний завод» підлягають задоволенню повністю виходячи з наступного.
Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (59.3 ст. 59 ПК України). Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів,
які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Відповідно до п. п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Згідно з п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до абз. а п. 3.1 Розділу ІІІ Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1037, податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних облікової інформаційної системи органів державної податкової служби.
Пунктом 4.1 вказаного Порядку передбачено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення встановленого Кодексом граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.
01 червня 2011 року ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя у відношенні ТОВ «Запорізький сталеливарний завод» була сформована податкова вимога № 524 на суму 232 019,11 грн.
Як з’ясовано судом з облікової картки платника податків ТОВ «Запорізький сталеливарний завод», станом на 09.09.2010 товариство мало переплату з податку на додану вартість в сумі 620 902,50 грн.
10.09.2010 ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя було відображено в картці платника податків податковий борг згідно податкового повідомлення-рішення від 19.08.2010 № 0000222305/0 в сумі 226 259,80 грн. (174 046,00 грн. основний платіж та 52213,80 грн. штрафні санкції).
В подальшому, платником податків самостійно декларувалися до сплати суми ПДВ (податкова декларація № 54090 від 17.09.2010 в сумі 19 406,00 грн., податкова декларація № 66273 від 20.10.2010 в сумі 119 938,00 грн., податкова декларація № 9005159344 від 18.11.2010 в сумі 210 901,00 грн., податкова декларація № 77019 від 17.12.2010 в сумі 242 768,00 грн., податкова декларація № 5586 від 21.02.2011 в сумі 320 019,00 грн., податкова декларація № 9001218052 від 18.03.2011 в сумі 150 366,00 грн., уточнюючий розрахунок до декларації № 9002134848 від 01.02.2011 «-1929,00 грн.», податкова декларація № 9002128471 від 19.04.2011 в сумі 106 927,00 грн., уточнюючий розрахунок до декларації від 01.03.2011 № 9003705692 «-535,00 грн.» та податкова декларація № 9003454709 від 19.05.2011 в сумі 305 131,00 грн.) та згідно банківських виписок проводилась їх своєчасна повна/або часткова оплата (п/д № 360 від 22.02.2011 в сумі 292 000,00 грн., п/д № 675 від 30.03.2011 в сумі 150 366,00 грн., п/д № 904 від 27.04.2011 в сумі 106 000,00 грн., п/д № 1123 від 23.05.2011 в сумі 305 131,00 грн.).
В судовому засіданні представник відповідача також підтвердив, що хоча податковий борг рахується як несплата узгоджених податкових зобов’язань за квітень 2011 року, однак фактично на його формування впливало відображення в обліковій картці платника податків податкового боргу згідно податкового повідомлення-рішення від 19.08.2010 № 0000222305/0 в сумі 226 259,80 грн.
Судом встановлено, що у період з 12.07.2010 по 23.07.2010 ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Запорізький сталеливарний завод» з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за травень 2010 року, за результатами якої складено акт від 28.07.2010.
На підставі акту перевірки, податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.08.2010 № 0000222305/0, яким ТОВ «Запорізький сталеливарний завод» було визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 226 259,80 грн.
Відповідно до п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (далі – Закон України № 2181), податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Згідно п. п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України № 2181, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Підпунктом 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону України № 2181 передбачено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню.
Із долучених до справи документів вбачається, що ТОВ «Запорізький сталеливарний завод», не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 19.08.2010 № 0000222305/0, звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду. Постановою від 02.12.2010 у справі № 2а-7252/10/0870 Запорізький окружний адміністративний суд (суддя Прудивус О.В.) визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 19.08.2010 № 0000222305/0.
Відповідно до п. п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України № 2181, процедура адміністративного оскарження закінчується: останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк; днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві; днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Згідно пояснень представників сторін та інформації, отриманої з автоматизованої системи «Документообіг адміністративних судів», рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2010 у справі № 2а-7252/10/0870 не набрало законної сили, оскільки було оскаржено ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Таким чином, визначене ТОВ «Запорізький сталеливарний завод» згідно податкового повідомлення-рішення від 19.08.2010 № 0000222305/0 податкове зобов’язання з ПДВ в сумі 226 259,80 грн. є неузгодженим.
Тобто, сума боргу станом на 01.06.2011 яка була сформована в оскаржуваній податковій вимозі в основній свої сумі виникла саме на підставі включення до складу податкового боргу не узгодженого податкового зобов’язання з ПДВ згідно податкового повідомлення-рішення від 19.08.2010 № 0000222305/0 в сумі 226 259,80 грн., що суперечить положенням п. п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України № 2181.
Посилання відповідача на лист ДПА України від 11.08.2008 № 16219/7/24-0617 та на відсутність підстав для коригування картки особового рахунку платника суд зазначає наступне.
Згідно абз. 5 п. 5.4 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого Наказом ДПА України № 253 від 21.06.2001 (який був чинний до 14.01.2011), у разі надходження до податкового органу ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків після закінчення граничного строку сплати сума податкового зобов'язання, нарахована в картці особового рахунку платника податків, підлягає виведенню з неї до окремого реєстру, де вона міститься до
закінчення процедури судового оскарження (на умовах апеляційного узгодження). Аналогічна правова норма міститься і в п. 4.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 № 985.
Таким чином, ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя отримавши 29.09.2010 (як зазначено у запереченнях) ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду про порушення провадження у справі № 2а-7252/10/0870, мала вивести з картки особового рахунку платника ТОВ «Запорізький сталеливарний завод» податкове зобов’язання в сумі 226 259,80 грн. до окремого реєстру.
Отже, станом на 01.06.2011 за ТОВ «Запорізький сталеливарний завод» не існувало податкового боргу з ПДВ в сумі 232 019,11 грн., а навпаки рахувалася переплата в сумі 1 407,50 грн.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до п. п. 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом.
Згідно з п. 89.1 ст. 89 ПК України, право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (п. п. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПК України).
Пунктом 89.2 ст. 89 ПК України передбачено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Відповідно до п. 89.3 ст. 89 ПК України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.
16 червня 2011 року першим заступником начальника ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя прийнято рішення № 15585/10/24-020 про опис майна у податкову заставу.
Враховуючи той факт, що у позивача станом на 01.06.2011 не існувало податкового боргу з ПДВ в сумі 232 019,11 грн., то у податкового органу були відсутні правові підстави для прийняття рішення про опис майна у податкову заставу.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Долучені до справи докази в повній мірі підтверджують протиправність дій відповідача в частині формування податкової вимоги № 524 від 01.06.2011 та прийняття рішення № 15585/10/24-020 від 16.06.2011 про опис майна у податкову заставу, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, а оскаржувані рішення - скасуванню.
Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 – 12, 14, 86, 158 – 163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький сталеливарний завод» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя про скасування податкової вимоги та рішення про опис майна, - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя № 524 від 01.06.2011.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя від 16.06.2011 № 15585/10/24-020 про опис майна у податкову заставу.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький сталеливарний завод» 3,40 грн. судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя (підпис) Л.Я. Максименко