ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2011 року 13:05 Справа № 2а-0870/4504/11
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Сіпаки А.В.
при секретарі судового засідання Глінському А.А.
за участю представника позивача: ОСОБА_1
за участю представника відповідача: Саввона С.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовною заявою: ОСОБА_3, ОСОБА_4
до: Бердянської міської ради Запорізької області
Бердянського природоохоронного міжрайонного прокурора Запорізької області
про: скасування рішення та визнання дій протиправними
ВСТАНОВИВ:
Позивачі звернулися до адміністративного суду з позовом, в якому просили визнати протиправними та скасувати п.п. 1, 2 рішення п’ятої сесії VI скликання Бердянської міської ради Запорізької області № 60 від 30.12.2010 про задоволення протесту Бердянської природоохоронної міжрайонної прокуратури Запорізької області від 11.11.2010 № 26/267 та визнати протиправними дії Бердянського природоохоронного міжрайонного прокурора Запорізької області щодо винесення протесту від 11.11.2010 № 26/267.
Позовні вимоги обґрунтовують тим, що рішенням вісімдесятої сесії V скликання Бердянської міської ради Запорізької області № 17 від 31.03.2010 були затверджені проекти землеустрою з передачею права власності на земельні ділянки в межах норм безоплатної приватизації, а саме ОСОБА_3 – підпункт п.5.38 пункту 5, ОСОБА_6 – підпункт 5.37 пункту 5. Позивачами було отримано та зареєстровано державні акти на право власності на земельну ділянку в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю Управлінням Держкомзему у м. Бердянськ Запорізької області.
Бердянський природоохоронний міжрайонний прокурор Запорізької області 11.11.2010 звернувся до Бердянської міської ради з протестом № 26/267, в якому просить скасувати п. 5 рішення вісімдесятої сесії V скликання Бердянської міської ради Запорізької області № 17 від 31.03.2010, про наявність якого позивачі дізнались з рішення Бердянської міської ради № 60 від 30.12.2010.
Пунктом 1 рішення Бердянської міської ради Запорізької області № 60 від 30.12.2010 протест прокурора від 11.11.2010 № 26/267 було задоволено та п. 2 рішення Бердянської міської ради Запорізької області № 60 від 30.12.2010 п. 5 рішення вісімдесятої сесії V скликання Бердянської міської ради Запорізької області № 17 від 31.03.2010 скасований.
Положення п. «а-г» ст.. 12 Земельного кодексу у частині повноважень міських рад відповідно до цього кодексу передбачає право вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, у тому числі передавати їх у власність громадян відповідно до положень ч. 1 ст. 143 Конституції України.
Відповідно до п. 5 Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 у справі про скасування актів органів місцевого самоврядування № 1-9/2009 органи місцевого самоврядування не мають права скасовувати свої рішення прийняті рішення, пов’язані з реалізацією суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. Про реалізацію громадянами суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів власників ОСОБА_3 та ОСОБА_6 свідчать отримані ними державні акти на право приватної власності на земельну ділянку.
Крім того, рахують, що органи прокуратури не наділені повноваженнями звертатися з протестами з вимогами про скасування рішень сесії з питань надання дозволу на розробку проекту відведення, його затвердження та передачу земельної ділянки у власність громадян. В рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 прямо вказано про застосування тільки судового порядку розгляду для визначення наявності або відсутності порушення при прийнятті рішення органами місцевого самоврядування.
Просять адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні адміністративний позов підтримала в повному обсязі із підстав, викладених у позовній заяві. Крім того, зазначила, що орган місцевого самоврядування не наділений повноваженням скасовувати свої попередні прийняті рішення.
Позивач ОСОБА_6 в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи. Про причини неявки суд не повідомив.
Представник відповідача Бердянської міської ради (далі - відповідач 1) в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечив. Суду пояснив, що ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.. 12 Земельного кодексу України зазначають, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства. У відповідності до Генерального плану м. Бердянськ, затвердженого рішенням Бердянської міської ради № 8 від 25.06.2009, земельні ділянки за адресами АДРЕСА_1 запроектовані для розміщення оздоровчих установ та установ відпочинку, зелених насаджень загального користування.
Відповідно до п. 3.39 ДБН 360-92 «Планування і забудова міських і сілких поселень» будівництво нових дачних районів в межах міських населених пунктів не допускається. Позивачам земельні ділянки було надано для індивідуального дачного будівництва.
Представник відповідача Бердянського природоохоронного міжрайонного прокурора Запорізької області (далі - відповідач 2) в судове засідання не з’явився, хоча про час та місце слухання справи був належним чином повідомлений. На адресу суду надіслав заперечення, в яких зазначив, що відповідачем 2 проведено перевірку додержання відповідачем 1 вимог земельного законодавства України під час прийняття рішень про передачу громадянам у власність земельних ділянок для індивідуального дачного будівництва в межах норм безоплатної приватизації на території Бердянської коси. На пункти рішення Бердянської міської ради Запорізької області № 17 від 31.03.2010 «Про передачу у власність та в оренду земельних ділянок громадянам» відповідачем 2 відповідачу 1 внесено протест від 11.11.2010 № 26/267 з вимогою скасувати пункти рішення, оскільки є незаконними, суперечать вимогам чинного законодавства та підлягають скасуванню.
Відповідно до Генерального плану м. Бердянськ, затвердженого рішенням Бердянської міської ради № 8 від 25.06.2009, зазначені у рішенні території запроектовані для розміщення оздоровчих установ та установ відпочинку, зелених насаджень загального користування. Перевіркою встановлено, що станом на час прийняття рішення посадовими особами виконкому міськради не розроблена та відповідно Бердянською міською радою не затверджена передбачена Законом України «Про планування та забудову територій» містобудівна документація м. Бердянська, а саме відсутні детальні плани територій окремих районів міста, зокрема території Бердянської коси. Таким чином, за відсутності містобудівної документації м. Бердянська прийняття рішень щодо планування, забудови, проектування та будівництва об’єктів житлово-цивільного та виробничого призначення, впорядкування та благоустрою території Бердянської коси, неможливо. Рішенням Бердянської міської ради № 60 від 30.12.2010 протест прокурора задоволено та скасовано пункти рішення відповідача 1. Вважає свої дії правомірними, а тому в задоволенні адміністративного позову просить відмовити.
Суд, заслухавши думку представника позивача, представника відповідача 1, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити в повному обсязі, із наступних підстав.
Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Згідно ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Статтею 11 ч. 1,2 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» передбачено, що перегляд регуляторного акта здійснюється: на підставі аналізу звіту про відстеження результативності цього регуляторного акта; за ініціативою регуляторного органу, який прийняв відповідний регуляторний акт; в інших випадках, передбачених Конституцією та іншими законодавчими актами України. У разі наявності підстав, визначених у частині першій цієї статті, регуляторний орган, який прийняв відповідний акт, а у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, - інший орган може приймати рішення про зупинення дії регуляторного акта, визнання його неконституційним, про скасування чи про необхідність залишення цього регуляторного акта без змін або про необхідність його перегляду.
Абзацом 2 п. «б» ст. 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначено, до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель належать приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель.
В судовому засіданні встановлено, що рішенням Бердянської міської ради Запорізької області «Про передачу в оренду, продовження терміну розробки відведення та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок» № 32 від 24.12.2009 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення позивачам земельних ділянок орієнтовною площею 0,1 га, розташованої по вул. Макарова для індивідуального дачного будівництва.
Рішенням Бердянської міської ради Запорізької області «Про передачу в оренду та у власність земельних ділянок, продовження терміну розробки проекту відведення, та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок» № 17 від 31.03.2010 було вирішено затвердити проект відведення земельної ділянки та передати громадянам України у власність земельну ділянку для індивідуального дачного будівництва в межах норм безоплатної приватизації ОСОБА_3 та ОСОБА_6
На підставі вищезгаданого рішення громадянами було виготовлено Державні акти на право власності на земельну ділянку.
11.11.2010 прокурором Бердянської природоохоронної міжрайонної прокуратури було винесено протест № 26/267 з вимогою скасувати рішення відповідача 1 № 17 від 31.03.2010, оскільки вони є незаконними, суперечать вимогам чинного законодавства та підлягають скасуванню.
В даному протесті прокурор зазначив, що відповідно до проектних рішень генерального плану розвитку міста зазначені території запроектовані для розміщення оздоровчих установ та установ відпочинку, зелених насаджень загального користування. Дозволи надаються без розробки містобудівного обґрунтування об’єкту, не встановлюються містобудівні умови і обмеження забудови земельних ділянок, а будівництво нових дачних районів в міських населених пунктах згідно п. 3.39 ДБН 360-92 “Планування і забудова міських і сільських поселень” не допускається. Відповідно до ст. 17, 18 Закону України “Про основи містобудування” містобудівна документація регулює планування, забудову та інше використання територій, є основою для вирішення питань раціонального використання територій, вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкцій, реставрації, капітального ремонту об’єктів містобудування та упорядкування територій, вирішення питань вибору, вилучення (викупу), надання у власність чи користування земель для містобудівних потреб. Згідно ст. 13 Закону України “Про планування та забудову територій” детальний план території розробляється згідно з генеральним планом населеного пункту та визначає: розташування червоних ліній, ліній регулювання забудови; розташування окремих земельних ділянок та об'єктів містобудування, вулиць, проїздів, пішохідних зон, щільність, поверховість, інші параметри забудови, містобудівні умови і обмеження забудови земельних ділянок; розташування інженерно-транспортної інфраструктури; принципи формування архітектурно-просторової композиції забудови; інші вимоги, визначені державними будівельними нормами.
Рішенням Бердянської міської ради Запорізької області «Про протест Бердянської природоохоронної міжрайонної прокуратури Запорізької області на п. 5 рішення Бердянської міської ради від 31.03.2010 № 17» було вирішено п. 5 рішення вісімдесятої сесії Бердянської міської ради п’ятого скликання від 31.03.2010 № 17 «Про передачу в оренду та у власність земельних ділянок, продовження терміну розробки проекту відведення, та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок» скасувати.
Аналізуючи зібрані та досліджені в ході судового засідання докази суд приходить до висновку, що відповідач 1 при скасуванні свого раніше прийнятого рішення та відповідач 2 при внесенні протесту діяли в межах та спосіб визначений чинним законодавством.
Так, рішенням п’ятої сесії VI скликання Бердянської міської ради № 60 від 30.12.2010 було задоволено протест прокурора Бердянської природоохоронної міжрайонної прокуратури від 11.11.2010 № 26/267 та скасовано п. 5 рішення вісімдесятої сесії Бердянської міської ради п’ятого скликання від 31.03.2010 № 17 «Про передачу в оренду та у власність земельних ділянок, продовження терміну розробки проекту відведення, та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок».
Як вбачається зі змісту Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», органу місцевого самоврядування надано право за його ж власною ініціативою переглянути, зупинити дію та скасувати власний регуляторний акт.
Право органів місцевого самоврядування на приведення у відповідність із законодавством прийняті ними рішення з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель передбачено також Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».
Таким чином у вищезгаданих законах передбачено право органів місцевого самоврядування скасовувати та змінювати свої рішення. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов’язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб’єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення чи скасування. Це узгоджується із правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у Рішенні від 03.10.1997 № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована одно предметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не визначено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
Дана правова позиція викладена в Рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009, яким, крім того, вирішено, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що Бердянська міська рада, приймаючи рішення № 60 від 30.12.2010 та скасовуючи п. 5 свого попереднього рішення вісімдесятої сесії Бердянської міської ради п’ятого скликання від 31.03.2010 № 17 «Про передачу в оренду та у власність земельних ділянок, продовження терміну розробки проекту відведення, та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок», діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому в цій частині адміністративного позову слід відмовити.
Що стосується позовних вимог в частині визнання протиправними дії Бердянського природоохоронного міжрайонного прокурора Запорізької області з внесення протесту від 11.11.2010 №26/267 з вимогою до Бердянської міської ради скасувати п. 5 раніше прийнятого рішення вісімдесятої сесії V скликання Бердянської міської ради Запорізької області № 17 від 31.03.2010 року, суд вважає, що вони також не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про прокуратуру» протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи. У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права. Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору.
Пунктом 5 рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009 зазначено, що на прокуратуру України покладено нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами місцевого самоврядування. Закон України "Про прокуратуру", прийнятий до набуття чинності Конституцією України, є чинним у частині, що не суперечить Основному Закону України, і передбачає порядок зупинення рішень органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України. Цим законом установлено, що при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право опротестовувати акти виконавчих органів місцевих рад та вносити подання або протести на рішення місцевих рад залежно від характеру порушень. Протест прокурора приноситься до органу, який видав цей акт і зупиняє його дію.
Виходячи із вищевикладеного, звернення Бердянського природоохоронного міжрайонного прокурора Запорізької області з протестом є виключним правом прокуратури, а тому позовні вимоги в частині визнання цих дій протиправними не підлягають задоволенню.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Бердянської міської ради Запорізької області, Бердянського природоохоронного міжрайонного прокурора Запорізької області про скасування рішення та визнання дій протиправними відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя /підпис/ А.В. Сіпака
28.07.2011 постанова виготовлена в повному обсязі