ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2011 року 12:30 Справа № 2а-0870/4268/11
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Сіпаки А.В.
при секретарі судового засідання Глінському А.А.
за участю представників позивача: Тарасенка І.В., Єфімової С.Л., Сиваша А.М.
за участю представників відповідача: Лисенко О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Насос-Енерго-Техніка»
до: Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя
про: визнання протиправним та скасування податкового
повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення винесене відповідачем №0001602305/0/25160 від 24.09.2010, оскільки, як вважає позивач воно винесене з порушенням норм діючого законодавства.
В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі та пояснили, що співробітниками відповідача була проведена планова виїзна перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 по 30.06.2010, за результатами якої складено акт №166/23-508/34155866 від 14.09.2010 на підставі якого винесене податкове повідомлення - рішення №0001602305/0/25160 від 24.09.2010, яким позивачеві визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 102 973 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями – 51 486 грн. 50 коп..
При проведенні перевірки податковим органом здійснено висновок про порушення позивачем вимог пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 (далі – Закон №334/94-ВР), в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток у перевіряємому періоді на суму 102 973 грн. 00 коп., в тому числі: за ІІІ квартал 2007 року – 29 860 грн. 00 коп., за 2007 рік – 46 058 грн. 00 коп., за І квартал 2008 року – 23 264 грн. 00 коп., за півріччя 2008 року – 56 915 грн. 00 коп., за 9 місяців 2008 року – 56 915 грн. 00 коп., за 2008 рік – 56 915 грн. 00 коп. Такі висновки зроблені перевіряючими за рахунок того, що позивачем при перевірці не надано первинної бухгалтерської документації по господарським відносинам з ТОВ НВП «Алтай».
Представники позивача пояснили, що такий висновок перевіряючими являється хибним, оскільки при перевірці їм були надані всі первинні документи бухгалтерської звітності, але не оригінали, а належним чином завірені копії, оскільки всі оригінали документів щодо господарських відносин з ТОВ НВП «Алтай» були вилучені старшим оперуповноваженим ГВПМ СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя капітаном податкової міліції Шевчишиним Д.А., що підтверджується протоколом вилучення з переліком документів від 21.01.2010, тому у позивача була відсутня можливість надати оригінали первинних документів.
Крім того, у акті перевірки не міститься висновків щодо нездійснення господарських операцій з ТОВ НВП «Алтай», що підтверджує правомірність господарських операцій з зазначеним контрагентом.
На підставі вищевикладеного представники позивача просять суд задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення відповідача №000160/0/25160 від 24.09.2010.
В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позовних вимог, зокрема зазначивши, що співробітниками відповідача була проведена планова виїзна перевірка господарської діяльності позивача, за результатами якої складено акт №166/23-508/34155866 від 14.09.2010.
Так перевіркою встановлено порушення позивачем вимог Закону №334/94-ВР, внаслідок чого позивачем завищено валові витрати на загальну суму 411 888 грн. 00 коп. Завищення валових витрат на вказану суму відбулося внаслідок того, що позивачем неправомірно віднесено до складу валових витрат суми за видатковими накладними, отриманими від постачальника ТОВ «Алтай» у зв’язку з придбанням насосів, електродвигунів та запчастин до них на загальну суму 411 888 грн. 00 коп. у 2007 – 2008 роках.
При дослідженні реальності відображення господарських операцій позивача з ТОВ НВП «Алтай» встановлено, що посадова особа контрагента ОСОБА_6 (виконуюча обов’язки директора в період з січня 2007 року по січень 2008 року) не підписувала ніяких документів фінансово – бухгалтерської діяльності, що підтверджується її поясненнями, які містяться у вироку Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя по справі №1-421/2010, яким зазначену особу визнано винною у скоєнні злочини передбаченого ч. 2 ст.367 КК України.
Крім того, засновники ТОВ НВП «Алтай», які допитані в якості свідків по вищевказаній кримінальній справі, пояснили що вони також не підписували та документи фінансово – бухгалтерської діяльності товариства, що також підтверджується вироком суду.
Так перевіряючими зроблено висновок щодо відсутності реальних операцій позивача з контрагентом ТОВ НВП «Алтай», а отже у позивача було відсутнє право на віднесення до складу валових витрат сум по операціям з ТОВ НВП «Алтай».
На підставі акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення – рішення №000160/0/25160 від 24.09.2010, яким позивачеві визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 154 459 грн. 50 коп., з яких: 102 973 грн. 00 коп. – основного платежу та 51 486 грн. 50 коп. – штрафні (фінансові) санкції.
Позивач, скориставшись своїм правом на апеляційне оскарження зазначеного повідомлення – рішення, звернувся до податкового органу зі скаргами, які залишені без задоволення, а податкове повідомлення - рішення – без змін, що підтверджує його правомірність.
На підставі вищевикладеного представник відповідача просить суд відмовити позивачеві у задоволенні адміністративного позову.
Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що співробітниками відповідача проведена перевірка господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 по 30.06.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 30.06.2010.
За результатами перевірки складено акт №166/23-508/34155866 від 14.09.2010, яким встановлено, що позивачем порушено вимоги Закону України №334/94-ВР, а саме пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, що призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 102 973 грн. 00 коп.
На підставі зазначеного акту перевірки, відповідачем було прийнято податкове повідомлення – рішення №0001602305/0/25160 від 24.09.2010, яким позивачеві визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 102 973 грн. 00 коп. та за штрафними санкціями – 51 486 грн. 50 коп..
Позивач, скориставшись своїм правом на апеляційне узгодження податкового повідомлення рішення, 06.10.2010 звернувся до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя зі скаргою на оскаржуване рішення.
Відповідач своїм рішенням №30077/10/25-27 від 06.12.2010 залишив вищевказану скаргу позивача без задоволення, а податкове повідомлення – рішення – без змін.
ТОВ «Насос-Енерго-Техніка» не погодившись із вказаним рішення, 17.12.2010 звернулось з повторною скаргою на податкове повідомлення – рішення до ДПА України в Запорізькій області.
14.02.2011 ДПА України в Запорізькій області було винесено рішення №616/10/25-020, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення – рішення – без змін.
09.03.2011 позивач звернувся зі скаргою до ДПА України.
10.05.2011 ДПА України в винесено рішення №8607/6/25-0215, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення – рішення – без змін.
Судом встановлено, що податковим органом при перевірці було зроблено висновок щодо заниження позивачем суми податку на прибуток підприємств, оскільки при перевірці контрагента ТОВ НВП «Алтай» встановлено, що посадових осіб зазначеного підприємства притягнуто до кримінальної відповідальності та головного бухгалтера визнано винною у скоєнні злочинів передбачених ч.2 ст.367, ч.ч.1,3 ст.358 КК України.
Оскільки при перевірці перевіряючим не були надані первинні документи бухгалтерської звітності по господарським відносинам з ТОВ НВП «Алтай», співробітниками податкового органу зроблено вищевказаний висновок та визначено суму податкового зобов’язання.
Як встановлено в судовому засіданні, співробітниками позивача надавались всі первинні документи бухгалтерської звітності щодо господарських операцій з ТОВ НВП «Алтай», але не оригінали, а копії, які були завірені належним чином. У позивача була фактично відсутня можливість надання оригіналів цих документів, оскільки відповідно до протоколу вилучення від 21.01.2010, старшим оперуповноваженим ГВПМ СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя Шевчишиним Д.А. у позивача булим вилучені оригінали первинної бухгалтерської документації по господарським операціям з ТОВ НВП «Алтай».
Так вилучення документів старшим оперуповноваженим ГВПМ СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя капітаном податкової міліції Шевчишиним Д.А. було проведено на підставі постанови про вилучення старшого слідчого ГВПМ СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя капітана податкової міліції Павлова B.C. від 11.01.2010.
Судом встановлено, що на письмові вимоги ДПІ у Орджонікідзевському районі щодо надання первинних документів для проведення планової перевірки, TOB «НЕТ» своєчасно надавало їх та відповідні письмові пояснення, зокрема перевіряючим був наданий відповідний реєстр документів та копії первинних та податкових документів, які були завірені в порядку встановленому законодавством.
Крім того TOB «НЕТ» надало співробітникам податкового органу лист №364 від 16.09.2010 до ГВПМ СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі з проханням підтвердити, що працівниками податкової міліції вилучені первинні документи наявні та є підставою для включення до складу валових витрат і податкового кредиту.
Згідно відповіді ГВПМ СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі від 11.10.2010 № 10473/10/26-31 було повідомлено, що документи, які були вилучені протоколом про проведення виїмки від 21.01.2010, долучені до матеріалів кримінальної справи № 11830901 в якості речових доказів, яку було об'єднано з кримінальною справою № 151002, в зв'язку з чим неможливо отримати оригінали вилучених документів, а зазначена кримінальна справа знаходиться на розгляді у Орджонікідзевському районному суді м. Запоріжжя.
Так відповідно до вироку судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Рибалко Н.І. в кримінальній справі №1-421/2010 рік, документи по взаємовідносинам з господарської діяльності ТОВ НВП «Алтай» з контрагентами долучені до матеріалів справи та їх там і залишено.
Тобто на зазначення позивача, що оригінали всієї первинної документація по господарським відносинам позивача з ТОВ НВП «Алтай» у позивача відсутні та він не має можливості їх надати, були проігноровані перевіряючими та ними зроблено висновок про відсутність таких документів.
Як встановлено в судовому засіданні, первинні документи бухгалтерської звітності, на підставі яких позивач формував склад валових витрат та податковий кредит, містять всі необхідні реквізити, складені відповідно до норм діючого законодавства та їх копії завірені у встановленому порядку, не містять недоліків, що свідчить про їх неналежність як первинного документу і, як вбачається зі змісту вироку, даним документам аналіз на предмет їх законності не надавався.
Крім того, у судовому засіданні представник відповідача не заперечував проти того, що позивачем отримано весь товар, який був придбаний у ТОВ НВП «Алтай» та договори позивача з зазначеним контрагентом не визнанні незаконними в судовому порядку та на момент перевірки мали повну юридичну силу. Таким чином, на момент постачання товару угоди укладені між TOB «НЕТ» та TOB НВП «Алтай» мали правомірний та легальний характер.
Тобто висновок посадових осіб відповідача щодо заниження податку на прибуток у розмірі 102 973 грн. 00 коп. являється припущенням, оскільки позивачем при перевірці було надано перевіряючим всі необхідні документи бухгалтерської звітності, але їх копії. Так при повному з’ясуванні обставин при яких позивач відносив до складу валових витрат та податкового кредиту суму по господарським відносинам з ТОВ НВП «Алтай», перевіряючі повинні були порівняти копії наданих документів з оригіналами, які на той час знаходились у ГВПМ СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі.
Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» №509-ХІІ від 04.12.1990 (далі – Закон №509-ХІІ), органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.
Абзацом 1 ст.111 Закону №509-ХІІ передбачено, що плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.
Як вбачається з вищенаведених норм, у відповідача були всі підстави для проведення планової перевірки позивача, та як встановлено судом вона була проведена відповідно до норм чинного на той час законодавства.
Щодо встановлення перевіряючими порушення позивачем законодавства, суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями п.5.1 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валовими витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334/94-ВР, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Підпунктом 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону 3334/94-ВР передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Так судом встановлено, що позивач правомірно відніс до складу валових витрат суми коштів витрачених для проведення виробництва, що підтверджується первинною бухгалтерською документацією наданою позивачем, яка міститься в матеріалах справи, а саме видатковими накладними, рахунками-фактурою, податковими накладними, специфікаціями, платіжними дорученнями.
Крім того відповідно до пп.2.3.4 п.2.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженому Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 925/11205, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).
Так суд вважає, що перевіряючими зроблено хибний висновок щодо відсутності у позивача первинної документації по господарським операціям з ТОВ НВП «Алтай», оскільки посадові особи позивача не одноразово повідомляли перевіряючих про відсутність оригіналів первинної бухгалтерської документації та про місце їх знаходження та угоди, укладені з контрагентом мали правомірний та легальний характер.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 69-72, 94, 158-163 КАС України, Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженому Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327, Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Насос – Енерго – Техніка» до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення від 24.09.2010 № 0001602305/0/25160 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 24.09.2010 № 0001602305/0/25160.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Насос – Енерго – Техніка»(вул. 40 років Рядянської Армії, буд.84б, кв. 37, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 34155866) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя /підпис/ А.В. Сіпака
Постанова виготовлена в повному обсязі 28.07.2011