Справа № 2а/1570/2562/2011
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2011 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бжассо Н.В.,
при секретарі Марінгос І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративний позов Заступника прокурора Суворовського району міста Одеса в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій
В С Т А Н О В И В:
До суду надійшов адміністративний позов Заступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області, за результатом, якого позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 1700 (тисячу сімсот) грн. на р/р 31117106700002 м. Одеса банк: ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, одержувач: ГУДКУ в Одеській області КОД 23213460, код платежу: 21081100, обґрунтовуючи свої вимоги наступними доводами.
Як зазначає позивач, постановою Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області від 13.10.2010 р. до ОСОБА_1 застосовані фінансові санкції в сумі 1700 грн.
Підставою для винесення зазначеної постанови став Акт № 196844 від 10.09.2010 р. проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким зафіксовано факт використання напівпричепу –контейнеровозу КЗАП держномер 28467ОА без оформленої ліцензійної картки при перевезенні вантажу вантажним автомобілем КАМАЗ 54112, держномер 11554 ОВ.
За надання послуг з вантажних перевезень без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 48 Законом України «Про автомобільний транспорт»встановлено штраф у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Позивач зазначає, що застосовані фінансові санкції в добровільному порядку відповідачем не сплачуються, що є причиною звернення до суду з зазначеним позовом, який позивач просить задовольнити у повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнав у повному обсязі в задоволенні їх просив відмовити, обґрунтовуючи свої доводи тим, що на автомобіль КАМАЗ держномер 115-54ОВ є ліцензійна картка яка є діючою. Напівпричіп держномер 284-67ОА знаходиться у його, відповідача, власності та оформлений на його доньку та перебуває у його використанні у зв’язку зі здійсненням підприємницької діяльності у сфері вантажних перевезень. Відповідач зазначив, що за дорученням ліцензійні картки не оновлювали, тільки згідно з технічними паспортами. В ДАІ, в деякий період часу, тимчасові технічні паспорти не видавались, а згодом взагалі ліцензійні картки відмінили, що на думку відповідача, унеможливлює його притягнення до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Як встановлено в ході розгляду справи, 10.09.2010 р. під час проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, було встановлено здійснення вантажного перевезення напівпричепом - контейнеровозом КЗАП держномер 28467ОА без ліцензійної картки.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, ОІС № 605005 від 13.12.2003 р., напівпричіп контейнеровоз КЗАП 9385 держномер НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_2, яка на підставі договору доручення надає зазначений напівпричіп у користування відповідача по справі ОСОБА_1 для здійснення ним господарської діяльності у сфері вантажних перевезень. Викладене знайшло своє підтвердження в ході розгляду справи з пояснень відповідача та з наданих до суду документів.
Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про транспорт»в редакції закону від 19.01.2006 р. (що діяла на час проведення перевірки Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області), разом з ліцензією на кожен автомобільний транспортний засіб видається ліцензійна картка встановленого зразка, яка підтверджує право на надання послуг з перевезення пасажирів, вантажів, багажу, пошти автомобільним транспортним засобом на підставі отриманої ліцензії.
У визначенні ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», транспортний засіб загального призначення - транспортний засіб, не обладнаний спеціальним устаткуванням і призначений для перевезення пасажирів або вантажів (автобус, легковий автомобіль, вантажний автомобіль, причіп, напівпричіп з бортовою платформою відкритого або закритого типу).
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, щодо наявності законодавчо визначених вимог щодо обов’язку оформлення ліцензійної картки на напівпричіп автомобілю.
Відповідно до положень ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт»- автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є: для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.
За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автоперевізників застосовуються санкції передбачені ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Згідно положень зазначеної статті, надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону тягне за собою штраф у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Відповідно до положень Постанови КМ України від 08.09.05 р. № 31190 «Про утворення Головної державної інспекції на автомобільному транспорті»- Головна державна інспекція на автомобільному транспорті є урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що діє у складі Мінтрансзв’язку і йому підпорядковується. Основним завданням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті є участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері надання послуг з перевезення пасажирів чи вантажів на автомобільному транспорті.
Згідно Наказу Мінтрансзв’язку від 14.12.0 р. № 888 «Про затвердження положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті», територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті являються підрозділами Головавтотрансінспекції без права юридичної особи, утворюються відповідно до Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою КМ України від 08.09.04 р. № 1190 «Про утворення Головної державної інспекції на автомобільному транспорті». Територіальні управління відповідно до покладених на них завдань у відповідному регіоні здійснюють державний контроль за виконанням суб’єктами господарювання, які проводять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, правил перевезень пасажирів і вантажів, дотримання вимог нормативно –правових актів, стандартів і норм, що регулюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, здійснюють державний нагляд за забезпеченням безпеки перевезень суб’єктами господарювання, які проводять діяльність у сфері автомобільного транспортного загального користування.
Законом України № 3492-4 від 23.02.2006 р. «Про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт»ст. 60 була викладена у новій редакції, відповідно до якої - від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.
Зазначеним законом механізм передачі постанов про застосування до перевізників фінансових санкцій до органів державної виконавчої служби за місцем знаходження цього перевізника для виконання - було скасовано.
У зв’язку з несплатою відповідачем у добровільному порядку нарахованих фінансових санкцій в сумі 1700 грн., у прокуратури відповідно до положень ст. 121 Конституції України виникає обов’язок представництва інтересів держави у суді в частині забезпечення надходження до бюджету стягнутих за правопорушення коштів. Відповідачем зазначена постанова оскаржена не була.
На підставі зазначених норм, з урахуванням встановлених фактів суд приходить до висновку, що Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області здійснюючи перевірку, за результатами якої була винесена постанова про застосування фінансових санкцій від 13.10.2010 р., діяла на підставі та у спосіб, передбачений законом, у межах наданих їй повноважень, у зв’язку з чим заявлені позовні вимоги Заступника прокурора Суворовського району м. Одеси є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2,7,8,9,11, 159-164 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Заступника прокурора Суворовського району міста Одеси в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій у розмірі 1700 грн. - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 1700 (тисячу сімсот) грн. на р/р 31117106700002 м. Одеса банк: ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, одержувач: ГУДКУ в Одеській області КОД 23213460, код платежу: 21081100.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 11 серпня 2011 року.
Суддя Н.В. Бжассо