Справа № 2а/1570/2891/2011

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2011 року                                                                                           м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі колегії:

                                   головуючого судді         Корой С.М.

                              судді                                   Самойлюк Г.П.

                              судді                                  Стефанова С.О.

                                   секретар  судового засідання         Дудка С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Південної митниці про визнання протиправним та скасування наказу у частині, поновлення на посаді, виплати заборгованості із заробітної плати за час вимушеного прогулу,  суд, -

ВСТАНОВИВ:

          До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Південної митниці, в якому позивач просить суд  визнати протиправним та скасувати наказ державної митної служби України від 23.03.2011 року № 508-к в частині звільнення ОСОБА_1 з посади інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Іллічівськ»Південної митниці; зобов’язати Державну митну службу України, південну митницю поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Іллічівськ»Південної митниці; зобов’язати Південну митницю виплатити ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за час вимушеного прогулу, починаючи з дня  його звільнення –23.03.2001 року –і по день ухвалення судом рішення, виходячи з середнього заробітку позивача на місяць.

У своєму позові позивач зазначив, що з 12.05.1999 року по 23.03.2011 року працював в органах Державної митної служби України, однак, був звільнений наказом Державної митної служби України від 23.03.2011 року № 508-к, який, на думку позивача, приймався з численними порушеннями норм діючого законодавства України, у зв’язку з чим підлягає скасуванню. Звільнення позивача відбулося на підставі  п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу». Причинами та умовами, які сприяли звільненню зазначені наступні: порушення статей 40, 55, 73, 88 Митного кодексу України, п. 2.6., 2.9. Порядку проведення ідентифікаційного огляду товарів та інших предметів,  затвердженого наказом ДМС України від 01.04.2002 року № 174, Технологічної схеми здійснення митного  контролю при проведенні ідентифікаційного огляду товарів декларантом в зоні діяльності південної митниці, затвердженої наказом Південної митниці від 02.07.2008 року № 255, п. 27 наказу Держмитслужби України від 20.04.2005 року № 314 «Про затвердження Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації», за недотримання вимог п. 2.1., 2.3. 2.8., 2.11 посадової інструкції, затвердженої начальником митниці 04.10.2010 року. Однак, під час звільнення були порушені норми чинного законодавства України, а саме  Положення про порядок і умови проходження служби в митних органах України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 09.02.1993 року № 97, зокрема, п. 45, яким визначені підстави для звільнення зі служби службових осіб митних органів, ст. 23 Закону України «Про Дисциплінарний статут митної служби України», якою визначені види дисциплінарних стягнень за вчинені посадовими особами митних органів дисциплінарні правопорушення. Позивач вважає, що його звільнення не могло відбуватись на підставі Закону України «Про державну службу», оскільки звільнення за визначені відповідачами порушення повинні відбуватись відповідно до положень спеціального законодавства. Крім того, позивач зазначає, що було порушено процедуру його звільнення, а саме  не проведено позачергової атестації, яка проводиться у разі допущення суттєвих недоліків у роботі, порушення урочистого зобов’язання посадової особи митної служби, порядок проведення якої регулюється Порядком проведення атестації посадових осіб митної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 року № 1984, що призвело до позбавлення його прав, визначених цим Порядком, а саме права на об’єктивний розгляд його професійної діяльності, ознайомлення зі змістом характеристики, атестаційного листа, права на оскарження до суду рішення, прийнятого за результатом атестації. Як вбачається з наказу про звільнення, підставою для звільнення позивача є доповідна записка, складена за результатами проведення перевірки, яка проводилась відповідно до наказу Держмитслужби України від 09.03.2011 року № 175. Позивач вважає, що з аналізу норм Інструкції про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України, затвердженої наказом ДМС України від 13.08.2010 року № 918, вбачається, що перевірка проводиться у разі вчинення незначного дисциплінарного чи іншого порушення, у зв’язку з чим проведення перевірки, а не службового розслідування свідчить про те, що відповідач визнав, що порушення є незначними. Крім того, позивач зазначив, що не здійснював  ідентифікаційний огляд товарів контейнерів ПП «Сідіософтпром»та ТОВ «Мета-Плюс», а також не здійснював записи у номенклатурному журналі, що підтверджується відсутністю на заявах декларанта напису керівництва щодо зобов’язання його бути присутнім при здійсненні ідентифікаційного огляду. Висновки про систематичне невиконання  п. 2.6. та п. 2.9. Порядку проведення ідентифікаційного огляду товарів та інших предметів, на думку позивача, є безпідставними, оскільки до нього ніколи не застосовувалось дисциплінарних стягнень за  вказані порушення. Висновки відповідачів щодо невідповідності зразка підпису декларанта на акті огляду зразку підпису в обліковій картці суб’єкта ЗЕД у Південній митниці не підтверджується належними доказами, а є лише припущенням.

Відповідач -Державна митна служба України, надав до суду заперечення (а.с. 81-85), в яких зазначив, що підставою для видання спірного наказу стали виявлені факти несумлінного виконання позивачем своїх службових обов’язків та недотримання у службовій діяльності вимог чинного законодавства перебуваючи на посаді  інспектора митного оформлення № 1 митного поста «Іллічівськ»Південної митниці. Відповідач зазначив, що під час проведення перевірки митного оформлення вантажів, одержувачем яких було ПП «Сідіософтпром», встановлено, що згідно з п. 11 акту митного огляду митний огляд по ВМД 500040011/2011/002962 проводився ОСОБА_1 в присутності декларанта ПП «Сідіософтпром»ОСОБА_2 та із залученням інших співробітників митного поста «Іллічівськ» Південної митниці - Савіна М.М., Дегтярьова Ю.Г., Гонча рука О.В. з 20 год. 50 хв. По 21 год. 50 хв. При цьому ОСОБА_5 у 21 год. 33 хв. Здійснив етап перевірки митної вартості, а ОСОБА_4 – о 21 год. 46 хв. Здійснив етап «митні платежі», а від декларанта ПП «Сідіософтпром»ОСОБА_2 головним інспектором ВМО № 6 Семеновим О.В. у 21 год. 27 хв. Було присвоєно номер ВМД. Даний факт, на думку відповідача, свідчить, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4, а також ОСОБА_2 не мали можливості бути присутніми на митному огляді в ВМО № 1, який знаходиться на значній відстані від приміщення митного поста «Іллічівськ». Зазначені обставини також підтверджені інспектором Савіним М.М., а також невідповідністю в акті огляду підпису декларанта ПП «Сідіософтпром»ОСОБА_2 зразку підпису, зазначеному в обліковій картці суб’єкта ЗЕД в Південній митниці. Таким чином, позивач не виконав службові обов’язки, передбачені пунктами 2.1, 2.3, 2.8, 2.11 посадової інструкції, допустив порушення вимог статей 40, 41, 55, 73 Митного кодексу України та інших нормативно-правових актів, зазначених у спірному наказі. Відповідач зазначає, що порушення з боку позивача присяги державного службовця полягало у несумлінному виконанні службових обов’язків на займаній посаді, а саме  у фактичній бездіяльності позивача під час перебування на своїй посаді, наслідком якої є негативні результати роботи митниці в цілому. Пояснення позивача з приводу порушення службових обов’язків носять лише інформативний характер та не заперечують їх суті. Крім того, на думку відповідача, помилковими є висновки позивача щодо  необхідності застосування до нього положень Дисциплінарного статуту митної служби України, оскільки ним передбачено, що регулювання правового становища державних службовців, що працюють у митних органах, здійснюються з урахуванням вимог Закону України «про державну службу», та не передбачає такої підстави для звільнення, як порушення Присяги, у зв’язку з чим додатково регулюється Законом України «Про державну службу».

Відповідач - Державна митна служба України, надав до суду також письмові пояснення щодо правових підстав проведення перевірки (а.с. 106 - 108), в яких вказав, що правовою підставою проведення перевірки був наказ Державної митної служби України від 13.08.2010 року № 918  «Про затвердження Інструкції про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України», зазначивши, що службова перевірка здійснюється, зокрема, з метою з’ясування дотримання посадовими особами під час службової діяльності вимог законодавства України. Встановлені результати перевірки викладені у доповідній записці. Під час зазначеної перевірки було повно з’ясовано обставини правопорушень та їх наслідків, встановлено винних, ступінь їх вини та міру відповідальності, у зв’язку з чим враховуючи норми п. 2.4. Інструкції, службове розслідування не проводилось.

Відповідач - Південна митниця надала до суду заперечення (а.с. 88 –93), в яких зазначив, що перевірка  правильності митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються на адреси суб’єктів ЗЕД ТОВ «Мета-Плюс», ПП «Сідіософтпром»та ПП «Сідісофтпром»в зоні діяльності Південної митниці, проведена на підставі наказу ДМС України від 09.03.2011 року № 175 не є  перевіркою у розумінні Інструкції про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України, затвердженої наказом ДМСУ від 13.08.210 року № 918, тобто, не є ані службовим розслідуванням, ані службовою перевіркою. Відповідач зазначив, що перевіркою було виявлено, що акти ідентифікаційного огляду складались в одному примірнику, що підтверджено  поясненнями начальника ВМО 1, а також працівника відділу, однак, позивач у своїх поясненнях надав неправдиві свідчення про те, що акти складались у двох примірниках, один з яких  підкладався під пакет документів з ВМД після проведення митного огляду. Також були виявлені випадки, коли записи у журналі обліку заяв і актів про проведення ідентифікаційного огляду товарів здійснювалися іншими особами ніж працівники ВМО. Позивач зазначив, що не здійснював таких записів у журналах, однак, у зв’язку з відсутністю встановленого порядку роботи із заявами неможливо встановити сам факт такого огляду. Крім того, встановлені факти порушень положень наказу Південної митниці від 31.12.2010 року № 1138 «Про режим роботи Південної митниці на 2011 рік», що призвело до систематичного невиконання вимог п. 12, 13      ст. 71 Митного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 року № 93 «Про справляння плати за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів». Також відповідач вважає хибними посилання позивача на те, що його звільнення повинно було відбуватись відповідно до Положення про порядок і умови проходження служби в митних органах України та Дисциплінарного статуту митної служби України, а не відповідно до Закону України «Про державну службу».

У судовому засіданні представник позивача та позивач підтримали вимоги та обґрунтування адміністративного позову у повному обсязі.

Представник відповідачів Державної митної служби України та Південної митниці у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись при цьому на доводи, викладені у наданих до суду запереченнях.

Суд, заслухавши осіб, що з’явились в судове засідання, дослідивши доводи адміністративного позову та заперечень на нього, наявні матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються,  встановив наступне.

Згідно з трудовою книжкою ОСОБА_1 (а.с.24), а також біографічною довідкою, наданою до суду Державною митною службою України (а.с.115-116), позивач ОСОБА_1 проходив  державну службу у митних органах з 12.05.1999 року, що співпадає з датою прийняття ним присяги державного службовця.

Наказом  Південної митниці від 20.10.2010 року № 818-к  ОСОБА_1 був переведений на посаду інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Іллічівськ»Південної митниці (а.с.20-25).

Відповідно до наказу Державної митної служби України від 23.03.2011 року № 508-к за порушення Присяги державних службовців, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу», було припинено перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_1 з 23.03.2011 року ( а.с.96-98).

Зазначений наказ було прийнято на підставі доповідної записки (а.с. 40-69), складеної за результатами перевірки щодо правильності митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються на адресу суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Мета-Плюс», ПП «Сіліософтпром»та ПП «Сідісофтпром»в зоні діяльності Південної митниці, яка здійснена відповідно до наказу ДМСУ від 09.03.2011 року №175 «Про проведення перевірки».

У п. 20 висновків зазначеної доповідної записки було встановлено порушення позивачем вимог ст.ст.40, 41, 55, 73, 88 Митного кодексу України, п.п. 2.6 та 2.9 Порядку проведення ідентифікаційного огляду товарів та інших предметів, затвердженого наказом Держмитслужби від 01.04.2002 року №174, та Технологічної схеми здійснення митного контролю при проведенні ідентифікаційного огляду товарів декларантом в зоні діяльності Південної митниці, затвердженої наказом Південної митниці від 02.07.2008 року №255, а також пунктів 2.1, 2.3, 2.8, 2.11 Посадової інструкції, затвердженої начальником Південної митниці 04.10.2010 року, п. 27 наказу ДМСУ від 20.04.2005 року № 314 «Про затвердження Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації».

Статтею 408 Митного кодексу України визначено, що правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов’язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом, а в частині, що не регламентується ним, Законом України «Про державну службу».

Згідно з ст. 410 цього Кодексу порядок і умови прийняття на службу до митних органів, порядок та умови проходження служби, просування посадових осіб по службі, оплати та стимулювання праці в митних органах визначаються законодавством України.

Відповідно до преамбули Закону України «Про дисциплінарний статут митної служби України»цей Статут визначає суть службової дисципліни, права та обов'язки посадових осіб митної служби України, яким присвоєно спеціальні звання (далі - посадові особи митної служби), у тому числі керівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій (далі - митних органів), щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень.

Регулювання правового становища державних службовців, що працюють у митних органах, здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про державну службу».

Аналізуючи положення вищезазначених норм законодавства, суд доходить до висновку, що правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов’язки визначаються Конституцією України, Митним Кодексом України, Законом України «Про дисциплінарний статут митної служби України», на який безпосередньо вказується у Митному кодексі України, а в частині, що не регламентується цими законами -  Законом України «Про державну службу»та КЗпП України, посилання на який міститься у Законі України «Про державну службу».

З цих підстав суд вважає необґрунтованими посилання представників ДМСУ та Південної митниці на нерозповсюдження на спірні правовідносини з позивачем положень Дисциплінарного статуту митної служби України. При цьому суд враховує, що саме статути про дисципліну, як нормативно-правові акти в системі законодавства України щодо регулювання трудових відносин, встановлюють особливості такого регулювання в залежності від галузі його застосування. Таким чином, застосування при звільненні підстав, передбачених Законом України «Про державну службу»не виключає обов’язку Державної митної служби України, як державного органу, застосувати та дотримуватись процедури звільнення, передбаченої для посадових осіб митних органів.     

Відповідно до п. 1 Дисциплінарного статуту митної служби України службова дисципліна в митній службі України полягає в безумовному виконанні посадовими особами митної служби службових обов’язків, а також у реалізації прав та додержанні обмежень і заборони, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, і ґрунтується на особистій відповідальності за доручену справу та на засадах єдиноначальності і централізації управління. Пунктом 4 передбачені обов’язки посадової особи митної служби, у тому числі обов’язок додержуватись Конституції України, Митного кодексу України, цього Статуту та інших законів України, додержуватись порядку та умов проходження служби в митних органах, не допускати вчинків, не сумісних із статусом посадової особи митної служби.

Зміст Присяги державного службовця викладений у ст. 17 Закону України «Про державну службу», в якій визначене наступне: «Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки».

Відповідно до ст. 413 Митного кодексу України, працівники, яким вперше присвоюється спеціальне звання митної служби України, приймають урочисте зобов'язання такого змісту:

«Вступаючи на митну службу, урочисто зобов'язуюсь бути відданим Українському народу, справі української державності, неухильно додержуватися вимог Конституції України, Митного кодексу України та законодавства України. Зобов'язуюсь активно захищати інтереси Української держави, її економічний суверенітет і безпеку, суворо додержуватися дисципліни, сумлінно, на високому професійному рівні виконувати свої службові обов'язки, зберігати державну таємницю, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян».

З аналізу положень ст.ст. 5, 10, 17 Закону України «Про державну службу»та п.п.1-4, 21 Дисциплінарного статуту митної служби України вбачається, що зміст Присяги державного службовця відповідає поняттю та змісту службової дисципліни державного службовця митних органів України.

При цьому урочисте зобов'язання працівників, яким вперше присвоюється спеціальне звання митної служби України, має більш спеціальний характер порівняно з Присягою державного службовця, зокрема щодо дотримання вимог законодавства саме у митній справі. Так, позивачеві згідно з трудовою книжкою 25.11.1999 року було присвоєно спеціальне звання митної служби України –інспектор митної служби ІІІ рангу, а 03.09.2008 року – інспектор митної служби ІІ рангу.

Згідно з п. 21 Дисциплінарного статуту митної служби України протиправне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов’язання посадових осіб митної служби, зокрема невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов’язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України, є порушенням службової дисципліни.

З урахуванням зазначеного суд приходить до висновку, що доводи відповідачів в обґрунтування правомірності звільнення позивача про те, що припинення державної служби за порушення Присяги державного службовця відповідно до п.6 ч.1 ст.30 Закону України «Про державну службу»не є дисциплінарним стягненням і не пов’язано з порушенням службової дисципліни, є помилковими, оскільки є очевидним, що припинення державної служби за зазначеною нормою застосовується за вчинені цим працівником порушення службової дисципліни.

При цьому визначальним при прийнятті рішення про припинення державної служби працівника є факт порушення ним службової дисципліни, встановлення якого відповідно до ст.19 Конституції України повинно здійснюватися у нормативно визначеному порядку.

Оскільки Закон України «Про державну службу»регламентує правовий статус посадових осіб митної служби України лише в частині, яка не визначена іншими нормами, і цей Закон не містить в собі порядку встановлення факту порушення державним службовцем дисципліни, суд вважає, що встановлення цього факту повинно здійснюватися відповідно до Дисциплінарного статуту митної служби України та Інструкції про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України, затвердженої наказом ДМСУ від 13.08.2010 року № 918, якими саме цей порядок і врегульовано.

Відповідно до п. 1.2 зазначеної Інструкції службове розслідування - це комплекс заходів, що здійснюються в межах компетенції відповідно до цієї Інструкції з метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин вчинення посадовою особою дисциплінарного або іншого правопорушення, пов'язаного із здійсненням службової діяльності, виявлення причин і умов, що сприяли його вчиненню, встановлення наявності (відсутності) вини, її ступеня, а також установлення інших подій, обставин, що потребують з'ясування під час проведення таких заходів.

В свою чергу, службова перевірка - це комплекс заходів, що здійснюються в межах компетенції відповідно до цієї Інструкції з метою з'ясування дотримання посадовими особами під час службової діяльності вимог законодавства України, нормативно-правових актів та інших документів Держмитслужби, митного органу, розпоряджень, доручень безпосередніх та прямих керівників, своїх службових обов'язків, з'ясування наявності підстав для проведення службового розслідування або встановлення обставин вчинення незначного дисциплінарного чи іншого правопорушення.

Таким чином, проведення службової перевірки має за мету з'ясування факту дотримання посадовими особами під час службової діяльності вимог законодавства України, дотримання службових обов’язків, а у разі виявлення підстав для застосування дисциплінарних  стягнень передбачає проведення службового розслідування.

Підстави для проведення службового розслідування є факти (ознаки) визначені у п. 2.1 Інструкції, до яких, зокрема, відносяться невиконання або неналежного виконання посадовою особою під час службової діяльності вимог законодавства України, нормативно-правових актів та інших документів Держмитслужби, митного органу, розпоряджень, доручень безпосередніх та прямих керівників, своїх службових обов'язків, що негативно вплинуло на стан виконання покладених на митну службу України завдань та функцій або створило загрозу здоров'ю, життю людей, призвело до людських жертв чи інших тяжких наслідків, порушень громадського порядку або заподіяння шкоди громадянам (їх об'єднанню), державі, підприємству, установі, організації чи порушення їх прав та законних інтересів; недодержання посадовою особою законодавства України про державну службу, проходження служби в митних органах, антикорупційного законодавства, а також порушення нею норм професійної етики, передбачених Дисциплінарним статутом і нормативно-правовими актами Держмитслужби; вчинення посадовою особою дисциплінарного правопорушення, передбаченого статтями 21, 22, пунктами 1, 3-6 статті 28 Дисциплінарного статуту, або іншого діяння, визначеного законодавством України як порушення службової дисципліни тощо.

Водночас, приводом для проведення службового розслідування можуть бути в тому числі матеріали службової перевірки, іншого службового розслідування, контрольного заходу чи перевірки повідомлення, що надійшло за телефоном довіри Держмитслужби.

Відповідно до п. 2.4 Інструкції службове розслідування не проводиться, якщо факт правопорушення, причини та умови, що сприяли його вчиненню, ступінь вини, розмір заподіяної матеріальної шкоди та інші обставини у повній мірі встановлено під час службової перевірки, ревізії, інвентаризації, а посадова особа, винна у скоєнні правопорушення, не підлягатиме звільненню відповідно до Дисциплінарного статуту.

Разом з тим, всупереч твердженням відповідачів, проведеною перевіркою не були у повній мірі встановлені факт правопорушення, причини та умови, що сприяли його вчиненню, ступінь вини, розмір заподіяної матеріальної шкоди та інші обставини.

Так, як зазначалось вище, відповідно до висновків доповідної записки перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ст.ст. 40, 41, 55, 73, 88 Митного кодексу України,              п.п. 2.6 та 2.9 Порядку проведення ідентифікаційного огляду товарів та інших предметів, затвердженого наказом Держмитслужби від 01.04.2002 року №174, та Технологічної схеми здійснення митного контролю при проведенні ідентифікаційного огляду товарів декларантом в зоні діяльності Південної митниці, затвердженої наказом Південної митниці від 02.07.2008 року №255, а також пунктів 2.1, 2.3, 2.8, 2.11 Посадової інструкції, затвердженої начальником Південної митниці 04.10.2010 року, п. 27 наказу ДМСУ від 20.04.2005 року № 314 «Про затвердження Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації».

Зокрема з ході перевірки встановлено, що з 54 контейнерів ПП «Сідіософтпром»та TOB «Мета-Плюс», відносно яких 11.03.2011 проведено комісійне відкриття за участю співробітників Управління СБУ в Одеській області, на 3 подано вантажні митні декларації, інші контейнери до митного оформлення не заявлялись. При цьому з 51 контейнерів, які не заявлялись до митного оформлення, на 10 контейнерів були подані заяви про надання дозволу на проведення ідентифікаційного огляду товарів та інших предметів. У графі «Дата складання акту» Журналу обліку заяв на проведення ідентифікаційного огляду товарів та транспортних засобів (номенклатурний номер 29/01-68 2011) міститься 10 записів.

На запит комісії від 16.03.2011 щодо пред'явлення 10 зазначених вище актів, начальник ВМО № 1 Харченко В.Г. доповідною запискою від 16.03.2011 проінформував, що надати їх не вбачається можливим, оскільки вони складались у одному примірнику і знаходяться у декларанта (а.с.146) та примірники заяв декларантів на проведення ідентифікаційних оглядів, і 10 актів про проведення таких оглядів комісії надані не були.

Відповідно до  п. 2.6 та п.2.9 Порядку проведення ідентифікаційного огляду товарів та інших предметів, затвердженого наказом Держмитслужби від 01.04.2002 № 174, відповідно до якого акт складається у двох примірниках, один з яких залишається у посадової особи підрозділу митного оформлення.

У своїх поясненнях інспектор ВМО № 1 ОСОБА_1 зазначив, що акти про проведення ідентифікаційних оглядів складались у двох примірниках, з яких один залишається у декларанта, інший надається співробітнику підрозділу митного оформлення. При цьому ОСОБА_1 пояснив, що: «...екз. інспектора зберігається до оформлення ВМД у відділі. Після проведення митного огляду за ВМД, інспектор приєднує цей екз.  до пакету документів з ВМД»(а.с.110-114).

Таким чином, посадові особи ВМО № 1 ОСОБА_10, ОСОБА_1, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 надали комісії неправдиві свідчення. Досліджуючи доповідну записку начальника відділу митного оформлення №1 митного поста «Іллічівськ»Південної митниці Харченко В.Г., судом встановлено, що комісією запитувались акти про проведення ідентифікаційного огляду товарів та інших предметів від 17.02.2011 року (контейнер WHLU 4246708), від 20.02.2011 року (контейнер INKU 6207131), від 06.03.2011 року (контейнер MSKU 4648785; контейнер MSKU 4647562, контейнер MSKU 4543167, контейнер TRLU 6875985), від 05.03.2011 року (контейнер PCIU 8524370, контейнер PCIU 9870594, контейнер MSKU 9379776), від 03.03.2011 року (контейнер GESU 6403482).

Також, при дослідженні пояснювальної записки начальника відділу митного оформлення №1 митного поста «Іллічівськ»Південної митниці Харченко В.Г.(а.с.145), судом встановлено, що Харченко В.Г. фактично приступив до виконання службових обов’язків за посадою начальника відділу митного оформлення №1 митного поста «Іллічівськ»Південної митниці з 26.02.2011 року, у зв’язку з чим надати інформацію, про те що запитуванні комісією акти про проведення ідентифікаційного огляду складались лише у одному екземплярі та зазначені екземпляри знаходяться у декларанта у нього не було можливості, оскільки на час здійснення ідентифікаційного огляду контейнера WHLU 4246708, контейнера INKU 6207131, Харченко В.Г. взагалі не працював у Південній митниці. Крім того, відповідачами до суду не надано доказів, на підтвердження того, що ідентифікаційний огляд запитуваних комісією контейнерів здійснював саме позивач.

Також, комісією було встановлено, що в Журналі номенклатурний номер 29/01-68 2011 на момент проведення перевірки міститься 1702 записів за 2011 рік, з яких стосовно проведення ідентифікаційного огляду товарів, що слідували на адреси підприємств «Сідісофтпром», «Сідіософтпром», «Мета-Плюс», міститься 136 записів. У графі «№ ВМД»записи наявні лише у 2 випадках. У графі «Прізвище посадової особи митниці»прізвище посадової особи ВМО № 1 вказано лише прізвище ОСОБА_13 (записи №№ 1374 1375, «Мета-Плюс», контейнери №№ TRLU5429248, SEAU8751357, 28.02.11).

Відповідно до пункту 2.11 Технологічної схеми здійснення митного контролю при проведенні ідентифікаційного огляду товарів декларантом в зоні діяльності Південної митниці, затвердженої наказом Південної митниці від 02.07.2008 № 255, облік заяв і актів про проведення ідентифікаційного огляду товарів здійснюється підрозділом митного оформлення у відповідному Журналі за формою згідно додатку до цієї Технологічної схеми (далі - Журнал).

У своїх поясненнях ОСОБА_1 (від 15.03.2011) зазначив, що декларант подає керівництву ВМО № 1 заяву про надання дозволу на проведення ідентифікаційного огляду товарів та інших предметів, яка розписується на старшого групи. Старший групи розписує заяву на безпосереднього виконавця, який реєструє її в Журналі. Після цього, відбувається процедура ідентифікаційного огляду.

Відповідно до доповідної записки комісією встановлено, що записи у Журналі в переважній більшості здійснювались не працівниками відділу ВМО № 1, які були присутні при ідентифікаційному огляді, а іншими особами, що унеможливлює встановити сам факт проведення ідентифікаційного огляду товарів.

При дослідженні витягів з журналу обліку заяв на проведення ідентифікаційного огляду товарів та транспортних засобів (додаток №1 до Технологічної схеми здійснення митного контролю при проведенні ідентифікаційного огляду товарів декларантом в зоні діяльності Південної митниці, затвердженої наказом Південної митниці від 02.07.2008 № 255), судом встановлено, що позивачем здійснювався облік заяв і актів про проведення ідентифікаційного огляду товарів, що підтверджується зазначенням в графі 9 журналу обліку заяв на проведення ідентифікаційного огляду товарів та транспортних засобів прізвища посадової особи ОСОБА_1 (а.с.250).

Крім того, з пояснень свідка ОСОБА_16, який допитувався судом за клопотанням представника відповідачів, судом встановлено, що на момент здійснення ідентифікаційного огляду товарів, може бути відсутній реєстраційний номер ВМД, що унеможливлює внесення посадовою особою митного органу зазначеного номеру до журналу обліку заяв на проведення ідентифікаційного огляду товарів та транспортних засобів. Також, свідок ОСОБА_16 пояснив, що після здійснення реєстрації ВМД, старший зміни призначає відповідальну особа, яка вносить відповідні номери ВМД до журналу обліку заяв на проведення ідентифікаційного огляду товарів та транспортних засобів, зазначивши, що в графі 9 вказаного журналу вноситься прізвище посадової особи, яка безпосередньо здійснила ідентифікаційний огляд товарів.

Крім того, відповідно до доповідної записки, перевіркою документів митного оформлення товарів, одержувачами яким виступали ПП «Сідісофтпром», ПП «Сідіософтпром», TOB «Мета-Плюс»встановлені чисельні факти відсутності відміток посадових осіб ВМО № 1 на заявах про проведення ідентифікаційного огляду, підписів декларантів на актах митного огляду та актах ідентифікаційного огляду, невідповідності зразкам підписів декларантів(ВМД №№500040011/2011/3410, 500040011/2011/3414, 500040011/2011/3416, 500040011/2011/3417, 500040011/2011/3419, 500040011/2011/3420, 500040011/2011/4106, 500040011/2011/4197, 500040011/2011/4244 та інші).                                  

Під час здійснення перевірки митного оформлення вантажів, одержувачем яких є
приватне підприємство «Сідіософтпром», оформлених за ВМД від 15.02.2011 року
№ 500040011/2011/002962,     500040011/2011/002967,          500040011/2011/003039 встановлено що згідно з п. 11 актів митного огляду від 15.02.2011 року № 500040011/2011/002967 та №500040011/2011/002962 митний огляд проводився по ВМД № 500040011/2011/002962 інспектором ВМО № 1 митного поста «Іллічівськ»Південної митниці ОСОБА_1 в присутності декларанта ПП «Сідіософтпром»ОСОБА_2 та із залученням головного інспектора оперативного відділу на митному посту «Іллічівськ»служби по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил Південної митниці ОСОБА_3, старшого інспектора відділу контролю митної вартості та класифікації товарів митного поста «Іллічівськ»Південної митниці ОСОБА_4, інспектора відділу контролю митної вартості та класифікації товарів митного поста «Іллічівськ»Південної митниці ОСОБА_5 з 20 години 50 хвилин по 21 годину 50 хвилин та по ВМД від 15.02.2011 року №500040011/2011/002967 старшим інспектором ВМО № 1 ОСОБА_17 в присутності декларанта ПП «Сідіософтпром»ОСОБА_2 та із залученням головного інспектора оперативного відділу на митному посту «Іллічівськ»служби по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил Південної митниці ОСОБА_3, старшого інспектора відділу контролю митної вартості та класифікації товарів митного поста «Іллічівськ»Південної митниці ОСОБА_4, інспектора відділу контролю митної вартості та класифікації товарів митного поста «Іллічівськ»Південної митниці ОСОБА_5 з 20 години 55 хвилин по 21 годину 55 хвилин. Також встановлено що 15.02.2011 року о 21 год. 26 хв. головним інспектором ВМО № 6 Семеновим О.В. в приміщенні митного поста «Іллічівськ»було отримано від декларанта ПП «Сідіософтпром»ОСОБА_2 ВМД та носій електронної інформації, після чого о 21 год. 27 хв. з використанням ПІК «Інспектор 2006»їй присвоєно номер 500040011/2011/003039. Згідно з інформацією отриманою з ПІК «Інспектор 2006»щодо властивостей ВМД від 15.02.2011 року № 500040011/2011/003039 о 21год. 33 хв. інспектор відділу контролю митної вартості та класифікації товарів митного поста «Іллічівськ»Південної митниці ОСОБА_5 у приміщенні митного поста «Іллічівськ»здійснив етап перевірки митної вартості, та о 21. 46 хв. старший інспектор відділу контролю митної вартості та класифікації товарів митного поста «Іллічівськ»Південної митниці ОСОБА_4 здійснив етап «Митні платежі». Даний факт свідчить про те що інспектор відділу контролю митної вартості та класифікації товарів митного поста «Іллічівськ»Південної митниці ОСОБА_5 та старший інспектор відділу контролю митної вартості та класифікації товарів митного поста «Іллічівськ»Південної митниці ОСОБА_4 не мали можливості бути присутніми на митному огляді в ВМО № 1 який знаходиться на значній відстані від приміщення митного поста «Іллічівськ», що підтверджено поясненнями головного інспектора оперативного відділу на митному посту «Іллічівськ»служби по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил Південної митниці ОСОБА_3

Згідно з поясненнями головного інспектора оперативного відділу на митному посту «Іллічівськ»служби по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил Південної митниці ОСОБА_3 щодо процедури проведення митного огляду за ВМД від 15.02.2011 року № 500040011/2011/002962, 500040011/2011/002967 з'ясовано, що декларанта ПП «Сідіософтпром»ОСОБА_2 під час проведення оглядів не було, а була присутня інша, не знайома йому особа 30-35 років, яка відлучалась під час проведення митного огляду на 15-20 хвилин. Ім'я цієї особи ОСОБА_4.

Встановлено, що жоден підпис декларанта ПП «Сідіософтпром»ОСОБА_2, на актах про проведення митного огляду по ВМД від 15.02.2011 року № 500040011/2011/002962, 500040011/2011/002967 явно не відповідає зразку підпису, зазначеному в обліковій картці суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності в Південній митниці. Це підтверджує той факт, що він не був присутнім під час проведення митних оглядів.

Враховуючи вищевикладені обставини комісією встановлено, що під час митного оформлення товарів за вищезазначеними ВМД  посадовими особами південної митниці ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_17 порушені вимоги статей 41, 55, 73, 88 Митного Кодексу України, а також п. 27 наказу ДМСУ від 20.04.2005 року №314 «Про затвердження Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації».

Судом встановлено, що митний огляд по ВМД № 500040011/2011/002962 проводився інспектором ВМО № 1 митного поста «Іллічівськ»Південної митниці ОСОБА_1 в присутності декларанта ПП «Сідіософтпром»ОСОБА_2 та із залученням головного інспектора оперативного відділу на митному посту «Іллічівськ»служби по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил Південної митниці ОСОБА_3, старшого інспектора відділу контролю митної вартості та класифікації товарів митного поста «Іллічівськ»Південної митниці ОСОБА_4, інспектора відділу контролю митної вартості та класифікації товарів митного поста «Іллічівськ» Південної митниці ОСОБА_5 та по ВМД від 15.02.2011 року №500040011/2011/002967 старшим інспектором ВМО № 1 ОСОБА_17 в присутності декларанта ПП «Сідіософтпром»ОСОБА_2 та із залученням головного інспектора оперативного відділу на митному посту «Іллічівськ» служби по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил Південної митниці ОСОБА_3, старшого інспектора відділу контролю митної вартості та класифікації товарів митного поста «Іллічівськ»Південної митниці ОСОБА_4, інспектора відділу контролю митної вартості та класифікації товарів митного поста «Іллічівськ»Південної митниці ОСОБА_5

З метою з’ясування обставин щодо присутності декларанта ПП «Сідіософтпром»ОСОБА_2 під час митного огляду за зазначеним ВМД судом було допитано в якості свідка головного інспектора оперативного відділу на митному посту «Іллічівськ»служби по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил Південної митниці ОСОБА_3

З пояснень свідка ОСОБА_3, судом встановлено, що митний огляд по зазначеним вище ВМД проводився в присутності декларанта ПП «Сідіософтпром». Проте, як пояснив ОСОБА_3 ним безпосередньо не здійснювалось встановлення особи декларанта, а тому зазначити чи це був саме ОСОБА_2 у нього не має можливості. Крім того, ОСОБА_3 пояснив, що проведення митного огляду без декларанта не можливо, а тому у разі відсутності декларанта ПП «Сідіософтпром»митний огляд товарів би не проводився.

Крім того, зазначені вище висновки, які викладені в доповідній записці, спростовуються дослідженими в судовому засіданні, наданими до суду представником відповідачів, належним чином засвідченими письмовими поясненнями  та доповнень до них головного інспектора оперативного відділу на митному посту «Іллічівськ»служби по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил Південної митниці ОСОБА_3 щодо процедури проведення митного огляду за ВМД від 15.02.2011 року № 500040011/2011/002962, 500040011/2011/002967 (а.с.21-26).

Відповідно до пояснень від 16.03.2011 року та доповнень до них, також датованих 16.03.2011 року, головного інспектора оперативного відділу на митному посту «Іллічівськ» служби по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил Південної митниці ОСОБА_3, митний огляд за ВМД від 15.02.2011 року №500040011/2011/002962, 500040011/2011/002967, 500040011/2011/003039 проводився в присутності співробітників ВМО-1 митного поста «Іллічівськ»Південної митниці ОСОБА_17 та ОСОБА_1, та декларанта ПП «Сідіософтпром», особу якого ОСОБА_3 не встановлював (а.с.21-26).

На підставі встановлених обставин та керуючись зазначеними приписами закону, суд дійшов висновку, що доповідна записка за результатами перевірки правильності митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються на адреси  суб’єктів ЗЕД –ТОВ “Мета-Плюс”, ПП “Сідіософтпром” та ПП “Сідісофтпром” в зоні діяльності Південної митниці, яка здійснена відповідно до наказу ДМСУ від 09.03.2011 року №175, та стала підставою для прийняття спірного наказу про припинення державної  служби ОСОБА_1 не містить в собі конкретних фактів порушення позивачем службової дисципліни.

На підставі встановленого, відповідно до п. 2.4 про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України, затвердженої наказом ДМСУ від 13.08.2010 року № 918 службове розслідування не проводиться, якщо факт правопорушення, причини та умови, що сприяли його вчиненню, ступінь вини, розмір заподіяної матеріальної шкоди та інші обставини у повній мірі встановлено під час службової перевірки, ревізії, інвентаризації, а посадова особа, винна у скоєнні правопорушення, не підлягатиме звільненню відповідно до Дисциплінарного статуту.

Таким чином, звільнення позивача відбулось з порушенням встановленого порядку, тобто без дотримання обов’язкової процедури, яка передує звільненню, тобто відповідачами фактично не було встановлено у передбаченому законом порядку факту порушення ОСОБА_1 службової дисципліни.

Відповідно до вимог ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення державного органу, органу місцевого самоврядування повинні бути здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

З урахуванням зазначеного суд приходить до висновку, що приймаючи рішення про припинення державної служби позивача ДМСУ діяла не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто з без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття цього рішення, з порушенням права позивача на працю, у зв’язку з чим вимоги позивача про визнання протиправним та скасування наказу ДМСУ №508-к від 23 березня 2011 року в частині його звільнення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи відповідачів про обґрунтованість звільнення позивача суд до уваги не приймає, оскільки вони не спростовують наведені вище висновки суду щодо порушення процедури звільнення та взагалі відсутності підстав для звільнення. В ході розгляду справи відповідачами до суду  не надано доказів на підтвердження  обґрунтованості  своїх доводів.

В судовому засіданні  встановлено, що на момент розгляду справи посада, яку займав до звільнення позивач, не скорочена та є вільною, що не заперечував в судовому засіданні представник відповідачів.

Згідно ч.2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, що розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу чи різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше ніж за один рік.  

На підставі зазначеної норми суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо зобов’язання Південної  митниці виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу, та з урахуванням положень ч.2 ст. 11 КАС України суд вважає необхідним задовольнити ці вимоги шляхом стягнення зазначених коштів з Південної митниці за період з 23.03.2011 року по день поновлення на роботі, оскільки саме у такий спосіб права позивача в цій частині будуть поновлені в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи відповідачами не було надано належних доказів на підтвердження  правомірності прийняття наказу про звільнення ОСОБА_1 з державної служби в митних органах.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів –у межах суми стягнення за один місяць, а також негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

На підставі зазначеної норми суд вважає необхідним допустити до негайного виконання постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора відділу контролю за переміщенням товарів Південної митниці, та в частині стягнення з Південної митниці Державної митної служби України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.

Керуючись  ст. ст. 2, 4, 6, 9, 11, 69-72, 86, 94,158-163, 167, 186, 254  КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Південної митниці про визнання протиправним та скасування наказу Державної митної служби України від 23.03.2011 року за №508-к в частині звільнення ОСОБА_1 з посади інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста “Іллічівськ” Південної митниці; зобов’язання Державної митної  служби України та Південної митниці поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста “Іллічівськ” Південної митниці; зобов’язання Південної  митниці виплатити ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за час вимушеного прогулу, починаючи з дня його звільнення 23.03.2011 року і по день ухвалення судом рішення, виходячи з середнього заробітку позивача на місяць – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби України від 23.03.2011 року за №508-к в частині звільнення ОСОБА_1 з посади інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста “Іллічівськ” Південної митниці.

Поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста “Іллічівськ” Південної митниці.

Стягнути з Південної митниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23.03.2011 року по день поновлення на посаді.

Постанова суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста “Іллічівськ” Південної митниці та в частині стягнення з Південної митниці Державної митної служби України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць –підлягає виконанню негайно.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства  України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги.  Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови  виготовлено та підписано 11.08.2011 року.

Головуючий суддя                                                                                 С.М.Корой

           Суддя                                                                                                             Г.П. Самойлюк

         Суддя                                                                                                                С.О. Стефанов

11 серпня 2011 року