Справа № 2а/1570/1835/2011
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2011 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого по справі судді Бжассо Н.В.
при секретарі Марінгос І.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Одеса адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “КАТРАЛ ЮГ” до Південної митниці Державної митної служби України, за участю представника прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Південної митниці Державної митної служби України про визнання недійсним рішення, визнання противоправними дії посадових осіб, зобов’язання вчинити певні дії та заборони вчиняти певні дії
В С Т А Н О В И В:
До суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КАТРАЛ –ЮГ», за результатом якого, після зменшення позовних вимог, позивач просить, визнати недійсним рішення Південної митниці від 28.01.2001 р. № 500000006/2011/710092/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товару і транспортних засобів через митний кордон України № 500000006/1/60055 від 28.01.2011 р.; визнати протиправними дії посадових осіб Південної митниці при визначенні митної вартості товару щодо прийняття рішення про визначення митної вартості товарів від 28.01.2011 р. № 500000006/2011/710092/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товару і транспортних засобів через митний кордон України № 500000006/1/60055 від 28.01.2011 року; зобов’язати посадових осіб Південної митниці визначити митну вартість товару, зазначеного в рахунку фактурі № MNA 0623075 від 13.01.2011 р. з застосуванням методу № 1 –«за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)»- без вимагання додаткових документів; визнати протиправними дії посадових осіб Південної митниці при несвоєчасному прийнятті та оформленні рішення про митне оформлення товару із застосуванням тимчасової декларації від 28.01.2011 р.; зобов’язати посадових осіб Південної митниці приймати та оформлювати рішення про митне оформлення товару із застосуванням тимчасової декларації протягом наступного робочого дня після дати реєстрації заяви про надання дозволів на оформлення та випуск у вільний обіг товару із застосуванням тимчасової митної декларації; заборонити посадовим особам Південної митниці вимагати висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством для товарів, що імпортуються згідно з договором купівлі –продажу № LT/11/195/R/TW/E від 05.01.2010р., при цьому обґрунтовуючи свої вимоги наступними доводами.
Як зазначає позивач, 05.01.2010 р. між АТ «Орлен Летува» та ТОВ «КАТРАЛ ЮГ» був укладений договір купівлі –продажу № LT/11/195/R/TW/E, за яким АТ «Орлен Летува»зобов’язався продати нафтопродукти власного виробництва, а ТОВ «КАТРАЛ ЮГ»купити їх на умовах договору.
Пунктом 5 зазначеного договору було передбачено, що ціна кожного виду нафтопродуктів визначається окремо для кожної партії товару у відповідному додатку до договору в день їх укладання в наступному порядку: середнє значення 3-х останніх, опублікованих перед днем визначення ціни, вищих котирувань з видання Platts «European Marketscan»для базису поставки «Cargoes CIF NEW/ Basis ARA», збільшується на суму від 14,00 до 65,00 доларів США в залежності від виду та обсягу нафтопродуктів, які підлягають продажу.
Відповідно до додатка № 4 від 10.01.2011 р. до договору LT/11/195/R/TW/E, АТ «Олен Летува»продав ТОВ «КАТРАЛ ЮГ»бензин автомобільний марки А-95 Premium (із сіркою не більше 10 ppm) власного виробництва у кількості 51 380 кг.
Ціна товару відповідно до рахунка фактури № MNA 0623075 від 13.01.2010 р. була зазначена в розмірі 46 010, 79 доларів США.
21.01.2011 р. митним постом «Одеса –порт»Південної митниці був проведений митний огляд товару, про що був складений акт № 500060705/2011/000048, а також відібрані проби і зразки для дослідження.
В наступному, після подання митниці тимчасової декларації та сплати належних податків та зборів у повному обсязі, відповідно до ст. 82 МК України щодо до митної вартості товару визначеної за методом № 1, вищезгаданий товар був випущений у вільний обіг.
Рішенням Південної митниці від 28.01.2011 року № 500000006/2011/710092/1 була визначена митна вартість товару (бензину автомобільного, марки А-95 Premium) зазначеного в рахунку фактурі № MNA0623075 від 13.01.2011 р. відповідно до «резервного» методу № 6 замість методу № 1 «за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються», у розмірі 46 755, 67 доларів США та оформлена картка відмови в митному оформленні № 500000006/1/60055.
В обґрунтування обрання методу визначення митної вартості, в рішенні Південної митниці від 28.01.2011 р. № 500000006/2011/710092/1 було зазначено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються в зв’язку з неподанням декларантом додаткових документів, які підтверджують заявлену митну вартість та роблять неможливим перевірку її обчислення. Позивач зазначає, що консультація з митним органом не проводилася, а додаткові документи митним органом вимагались безпідставно.
Так, для митного оформлення товару, декларантом подавались документи які містили вичерпну інформацію про ціну товару, в тому числі, дані з видання Platts «European Marketscan». З середини січня 2011 р. Державна митна служба України являється користувачем зазначеного інформаційного комплексу, та має можливість самостійно перевіряти вартість товару без вимагання додаткових біржових котирувань у декларанта.
Позивач вказує, що за власним бажанням, подав митниці лист АТ «Олен Летува»№ D2(11.19-7)-891 від 14.01.2010 р. про те, що з 01.07.2009 р. на підставі регламенту Європейського Союзу № 273/2009 р., наказу Генерального директора митного департаменту Литовської республіки № 1В-327 від 09.06.2009 р., рішення Європейського парламенту та Союзу № 7-/2008/ЕВ від 15.01.2008 р. в ЄС змінений порядок оформлення вантажних митних декларацій. З 01.07.2009 р. в ЄС діє електронна система митних процедур MDAS, тому митні декларації в письмовому вигляді не оформлюються. Відповідно регламенту Європейського Союзу № 2454/93, положення № 2913/92 митного комплексу, пакувальний лист та прайс –лист не оформлюються та не видаються.
Також, позивач зазначає, що Методичними рекомендаціями «Із застосування окремих положень Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження», затвердженими Наказом ДМС України від 19.10.2010 р. № 1242 передбачено, що при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України на виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) купівлі –продажу, сторонами яких є безпосередньо іноземні підприємства –виробники цих товарів, митні органи не можуть вимагати від декларанта надання для підтвердження заявленої митної вартості наступні додаткові документи: договір з третіми особами, що пов’язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця (крім випадків, коли такі розрахунки передбачені договором (контрактом)).
На підставі викладеного, позивач вважає, що він не зобов’язаний був надавати митниці додаткові документи у зв’язку з чим дії Південної митниці, на думку позивача є протиправними, а рішення № 500000006/2011/710092/1 від 28.01.2011 р. та картка відмови в митному оформленні № 500000006/1/60055 мають бути визнані недійсними.
В ході розгляду справи представник позивача зменьшені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача заявлені позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні їх просив відмовити, обґрунтовуючи свої доводи тим, що Південною митницею для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів було запропоновано декларанту ТОВ «КАТРАЛ ЮГ»надати додаткові документи шляхом здійснення відповідного запису у декларації митної вартості. Декларантом в наданні таких документів було відмовлено, що дало право митному органу визначити митну вартість товару самостійно на підставі наявних відомостей згідно із вимогами чинного законодавства за методом № 6. Декларант, в свою чергу не відмовився від проходження митних процедур, а відповідно до положень ст. 264 Митного Кодексу України, звернувся до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг під гарантію сплати обов'язкових платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом. За результатом аналізу додатково наданих документів для підтвердження заявленого рівня митної вартості, зокрема інформації про біржові котировки інформаційної системи PLATTS, яка була впроваджена в користування митних органів спочатку 2011 року, банківські документи про розрахунки за поставлений товар було прийнято рішення про можливість при митному оформленні «бензин автомобільний», який надійшов на митну територію України, використовувати перший метод визначення митної вартості. Зазначене рішення було доведено до відома декларанта, який своїм листом від 08.04.2011 р., заяви про намір надлишок сплачених податків у розмірі 1183,09 грн. перевести на особовий рахунок товариства в південній митниці для оплати майбутніх платежів. У зв’язку з викладеним, представник відповідача наполягав, що дії південної митниці із здійснення заходів, спрямованих на визначення митної вартості товару заявленої ТОВ «КАТРАЛ ЮГ»були вчинені виключно в межах компетенції, на підставах та у порядку, визначеному чинним законодавством України.
Представник прокуратури м. Одеси, заявлені позовні вимоги також не визнав, просив в їх задоволенні відмовити, підтримав пояснення представника Південної митниці.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
В ході розгляду справи судом встановлено, що рішенням Південної митниці від 28.01.2011 року № 500000006/2011/710092/1 була визначена митна вартість товару (бензину автомобільного, марки А-95 Premium) зазначеного в рахунку фактурі № MNA0623075 від 13.01.2011 р. відповідно до «резервного» методу № 6 замість методу № 1 «за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються», у розмірі 46 755, 67 доларів США та оформлена картка відмови в митному оформленні № 500000006/1/60055.
В обґрунтування обрання методу № 6 визначення митної вартості в графі декларації митної вартості «для відміток митного органу»500060705/2011/000079 (факт технічної помилки встановлено та визнано сторонами) зазначена необхідність подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: відповідна бухгалтерська документація (попередня оплата, якщо така була); копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем –копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.
Позивач був ознайомлений із зазначеним переліком, про що свідчить відповідний запис у декларації митної вартості від 28.01.2011 р., цього ж дня декларантом було вчинено запис про неможливість надати додаткові документи.
Статтею 265 Митного Кодексу України встановлено, що митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості згідно з положеннями цього Кодексу.
Відповідно до ст. 262 МК України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.
Порядок та умови декларування, які переміщуються через митний кордон України, встановлюється Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларації митної вартості –спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766 затверджений Порядок декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для її підтвердження, яким встановлено, що визначення митної вартості –сукупність дій, які вчиняються декларантом та/або митним органом з метою визначення вартості товарів відповідно до положень МК України та інших нормативно –правових актів.
Згідно з ч.2, ч.3 ст. 265 МК України, митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь –якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості. Якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.
Відповідно до ст. 88 Митного кодексу України декларант зобов'язаний надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур.
При цьому, в рамках положень п. 11 Порядку N 1766, для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи.
Термін подання додаткових документи становить 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх надання, за вмотивованою заявою декларанта такий строк продовжується.
Якщо декларантом не надано в установлений законодавством термін вищезазначені додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, то митний орган відповідно до статті 265 МКУ, п. 14 Порядку N 1766, визначає митну вартість товарів на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.
У зв'язку з ненаданням позивачем додаткових документів у митниці не було можливості застосувати, відповідно до ст. 266 МКУ, 1 - 5 методи визначення митної вартості.
Таким чином, суд вважає, що приймаючи рішення про обрання 6 методу визначення митної вартості, Південна митниця діяла в межах повноважень та підставі вимог чинного національного законодавства.
Відповідно до положень ст. 7 МК України, Законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, виданих на основі та на виконання Конституції України, цього Кодексу та законів України.
Якщо міжнародним договором України, укладеним в установленому законом порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, то застосовуються правила міжнародного договору.
Законом України від 10.04.2008 р. «Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі», зазначений протокол був ратифікований Україною та став частиною національного законодавства з 16.05.2008 року.
Додаток 1 Угоди «Про заснування Світової організації торгівлі»містить перелік міжнародних угод, умови яких поширюються на Україну та є обов’язковими до виконання, у тому числі й Генеральна угода про тарифи й торгівлю 1994 року.
Відповідно до п. 2 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994, у випадках, коли митної вартості не може бути визначено згідно з положеннями статті 1, як правило, повинен проводитися процес консультацій між митною адміністрацією та імпортером для визначення основи вартості згідно з положеннями статті 2 або 3. Наприклад, може статися так, що імпортер має інформацію про митну вартість ідентичних або подібних імпортних товарів, якої безпосередньо немає в митної адміністрації в пункті ввезення. З іншого боку, митна адміністрація може мати інформацію про митну вартість ідентичних або подібних товарів, якої безпосередньо немає в імпортера. Процес консультацій між двома сторонами дозволить обмінятися інформацією за умови дотримання вимог комерційної конфіденційності для визначення належної основи визначення вартості для митних цілей.
Судом встановлено, що на підставі Регламенту Європейського Союзу № 273/2009 року, наказу Генерального директора митного департаменту Литовської республіки № 1В-327 від 09.06.2007 р. рішення Європейського парламенту та Союзу № 70/2008/ЕВ від 15.01.2008 р. в Європейському Союзі з 01.07.2009 р. був змінений порядок оформлення вантажних митних декларацій та введена система митних процедур MDAS у зв’язку з введенням якої ВМД оформлюються у цифровому вигляді та не мають перового носія. Відповідно до Регламенту Європейського Союзу № 2454/93, положення 2913/ 92 Митного кодексу, пакувальний лист та прайс –лист не оформлюються та не видаються.
Як встановлено в ході розгляду справи позивач повідомляв митний орган про зазначені обставини з наданням копій листів –роз’яснень підприємства експортера АТ «Орлен Летува», але відмовив передати оригінали документів.
В рамках положень п. 11 Порядку N 1766, для підтвердження митної вартості товарів декларанту було запропоновано надати додаткові документи.
Термін подання додаткових документи становить 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх надання, за вмотивованою заявою декларанта такий строк продовжується. Позивач він надання документів відмовився в той же день.
Таким чином, суд приходить до висновку, що саме з боку позивача відбулася відмова від компромісного вирішення спору пов’язаного з несвоєчасною імплементацією норм міжнародного права в національне законодавство, що викликало відповідну колізію.
Судом встановлено, що за результатом аналізу додатково наданих документів для підтвердження заявленого рівня митної вартості, зокрема інформації про біржові котировки інформаційної системи PLATTS, яка була впроваджена в користування митних органів спочатку 2011 року, банківських документів про розрахунки за поставлений товар, Південною митницею було прийнято рішення про можливість при митному оформленні за ВМД № 500060705/2011/000097 використовувати перший метод визначення митної вартості.
На час розгляду справи надлишок коштів сплачених позивачем перераховано на рахунок ТОВ «КАТРАЛ ЮГ» в Південній митниці для сплати майбутніх платежів.
На підставі викладеного, суд вважає, що в частині вимог про визнання недійсними рішення Південної митниці від 28.01.2001 р. № 500000006/2011/710092/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товару і транспортних засобів через митний кордон України № 500000006/1/60055 від 28.01.2011 р., зобов’язання посадових осіб Південної митниці визначити митну вартість товару, зазначеного в рахунку фактурі № MNA 0623075 від 13.01.2011 р. з застосуванням методу № 1 –«за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)»- без вимагання додаткових документів, має бути відмовлено, оскільки предмет спору відсутній.
В частині вимог, щодо зобов’язання посадових осіб Південної митниці приймати та оформлювати рішення про митне оформлення товару із застосуванням тимчасової декларації протягом наступного робочого дня після дати реєстрації заяви про надання дозволів на оформлення та випуск у вільний обіг товару із застосуванням тимчасової митної декларації; заборони посадовим особам Південної митниці вимагати висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством для товарів, що імпортуються згідно з договором купівлі –продажу № LT/11/195/R/TW/E від 05.01.2010 р., суд вважає необхідним також відмовити, у зв’язку тим, що підстав призумірувати порушення прав позивача митними органами при митних оформленнях у майбутньому, суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 2,6-14,17,19, 122,159-164 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КАТРАЛ ЮГ» до Південної митниці Державної митної служби України, за участю представника прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Південної митниці Державної митної служби України про визнання недійсним рішення, визнання противоправними дії посадових осіб, зобов’язання вчинити певні дії та заборони вчиняти певні дії – відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Н.В.Бжассо
05 липня 2011 року