Справа № 2а/1570/3255/2011
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2011 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого –судді Завальнюка І.В.,
при секретарі –Катеренчук І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Фірма «Світал»до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси № 0001192340 від 11.04.2010 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на АЗС 2 ПП «Фірма «Світал»встановлена комп’ютерно-касова система, яка, в силу ст.2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі –Закон «Про РРО»), є реєстратором розрахункових операцій. Так, вказаною системою ведеться облік операцій по реалізації ПММ, у тому числі, за безготівковими розрахунками, ведуться залишки ПММ. На АЗС 2 ведеться облік ПММ, що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними, видатковими накладними, податковими накладними. Позивач стверджує, що висновки перевіряючих не відповідають фактичним обставинам, у зв’язку із чим просив скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги із викладених вище підстав підтримали у повному обсязі та просили задовольнити адміністративний позов.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні адміністративного позову просив відмовити, зазначивши, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення складено на підставі акту перевірки, який відповідає вимогам чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, та при наявності порушень законодавства, що регулює застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Вважав, що позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними. В останнє судове засідання представник відповідача не з’явився, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.
Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, у зв’язку з наступним.
Судом встановлено, що на підставі наказу начальника Березівської МДПІ Одеської області від 21.03.2011 року № 173 та направлення № 41/23-7023 від 21.03.2011 року, виданого Березівською МДПІ Одеської області, згідно з ст.20, п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України співробітниками податкової служби проведено фактичну перевірку з метою здійснення контролю за дотриманням порядку щодо здійснення ПП «Фірма «Світал»розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), за результатами якої складений акт від 29.03.2011 року № 251/15/10/23-03/24772440 (дата реєстрація акта в органі ДПС за місцем державної реєстрації суб’єкта господарювання 05.04.2011 року № 0099/15/52/23/24772440). Перевірка проведена у присутності директора –Кулішової Світлани Анатоліївни та оператора - ОСОБА_2, які відмовилися від підписання матеріалів перевірки згідно з актом № 250/15/10/23-03/24772440 від 28.03.2011 року.
З акту перевірки убачається, що на АЗС 2 ПП «Фірма «Світал», розташованій за адресою: Автошлях Київ-Одеса 412км+060, встановлений РРО «Калина МА», реєстраційне посвідчення № 1552001751 від 09.07.2004 року, видане ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, заводський № НТ000270, фіскальний № 1552001751, версія внутрішнього програмного забезпечення V01.01, поставлений на облік Березівською МДПІ Одеської області. Також до перевірки надана КОРО на РРО № 1552001751р/9 від 05.08.2010 року, зареєстрована ДПІ у Малиновському районі м. Одеси.
Перевіркою встановлено: факт незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО на 0,44 гривень, чим порушено вимоги п.13 ст.3 Закону «Про РРО»; факт порушення режиму програмування РРО, не проводиться реалізація ПММ через РРО за безготівкові розрахунки, не ведуться залишки ПММ, чим порушено п.11 ст.3 Закону «Про РРО»; факт відсутності журналу обліку руху нафтопродуктів, відсутні накладні на ПММ на загальну суму 122701,37 гривень, чим порушено п.12. ст.3 Закону «Про РРО»; факт порушення порядку оприбуткування товарів по обліку за місцем реалізації згідно відомості на загальну суму 4814,89 гривень, чим порушено п.12. ст.3 Закону «Про РРО».
На підставі вищевказаного акту перевірки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси винесено податкове повідомлення-рішення № 0001192340 від 11.04.2011 року, яким до ПП «Фірма «Світал»застосована сума штрафних санкцій в загальному розмірі 255118,52 гривень. Штрафна санкція розрахована у відповідності до п.1, п.6 ст.17, ст.20 Закону «Про РРО»у розмірах:
· 85 гривень (п'ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ) –за проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;
· 1 гривня –за перше протягом року встановлення невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті;
· 245402,74 гривень (122701,37 гривень Х 2) –за реалізацію товарів на загальну суму 122701,37 гривень, які не обліковані у встановленому порядку;
· 9629,78 гривень (4814,89 гривень Х 2) - за реалізацію товарів, які обліковані з порушенням порядку оприбуткування товарі по обліку за місцем реалізації згідно відомості.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення правомірним, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню у зв’язку з наступним.
Відповідно до п.11, п.12, п.13 ст.3 Закону «Про РРО»суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості (п.11);
вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг) (п.12);
забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня (п.13);
Як убачається з адміністративного позову, позивач фактично не заперечує факту незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО на суму 0,44 гривень. Разом із тим, зазначене порушення убачається із додатку до акту від 28.03.2011 року № 000140 - опису наявних готівкових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків [а.с. 59], підписаного оператором ОСОБА_2 Таким чином, позивачем фактично не оскаржується податкове повідомлення-рішення в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 1 гривні, у зв’язку із чим позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог Податкового кодексу України та Закону України «Про державну податкову службу в Україні»для застосування посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - юридичними особами (резидентами і нерезидентами) та їх відокремленими підрозділами, розроблений Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений Наказ Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 року № 984.
Згідно з п.1 вказаного Порядку, акт –це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Згідно зі ст.6 Закону України «Про РРО»облік товарних запасів фізичною особою –суб’єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням іншим відокремленим підрозділом) –у порядку, визначеному відповідним національним положеннями (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб’єктів малого підприємництва. Обов’язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
З матеріалів перевірки убачається, що перевіряючими встановлено наявність ПММ, які перебували в реалізації на загальну суму 122701,37 гривень, та які не обліковані у встановленому порядку, а також порушення порядку оприбуткування товарів по обліку за місцем реалізації згідно відомості на суму 4814,89 гривень. Суд критично оцінює надані позивачем в судовому засіданні товарно-транспортні, податкові та видаткові накладні, та сприймає останні як обраний позивачем спосіб ухилення від відповідальності за встановлене порушення. Так, саме під час перевірки вказані документи на АЗС 2 «Фірма «Світал»були відсутні, що й стало підставою для встановлення порушення. При цьому, суд враховує, що позивач не скористався своїм правом надати всі документи, які були відсутні під час проведення перевірки, до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси в строк до 07.04.2011 року, що йому було запропоновано у п.4.3 акту перевірки.
Крім того, з матеріалів перевірки убачається встановлений перевіряючими факт порушення режиму програмування РРО, не проведення реалізації ПММ через РРО за безготівкові розрахунки, не ведення залишків ПММ.
Вирішуючи спір, суд зважає, що в силу вимог ч.2 ст.49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, що з огляду на запроваджений ст.8 Конституції України принцип верховенства права та в кореспонденції з приписами ч.1 ст.71 КАС України означає абсолютний і безумовний обов’язок кожної особи, яка бере участь в адміністративній справі довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Оцінка поданих особами, які беруть участь в адміністративній справі та самостійно зібраних судом в порядку ст.11 КАС України доказів в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, здійснюється судом за правилами ч.2 ст.71 КАС України в порядку, що встановлений ст.86 цього кодексу.
Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд приходить до висновку про відсутність будь-яких фактичних даних, які б спростували вищевказані висновки за актом перевірки. Так, службовим документом –актом перевірки зафіксовані факти, які мали місце саме під час перевірки, у зв’язку із чим прийняття доводів представника позивача під час розгляду справи про те, що встановлені перевіркою обставини не відповідають фактичним, з огляду на надані в судовому засіданні пояснення та письмові документи, –є бездоказовими та спростовуються матеріалами перевірки. При цьому суд також враховує, що директор АЗС 2 ПП «Фірма «Світал»не скористалась своїм правом надати пояснення, зауваження чи заперечення під час встановлення вищевказаних порушень, а відмовилась від підписання матеріалів перевірки.
На підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку про те, що спірне податкове повідомлення-рішення винесено податковою інспекцією в межах компетенції та у спосіб, що передбачений законодавством, що регулює спірні правовідносини та обґрунтовано. При цьому звернення позивача з даним позовом за захистом своїх порушених прав та інтересів, а також надання доказів, яких не було на час проведення перевірки та встановлення відповідних порушень норм законодавства у сфері розрахункових та касових операцій, суд оцінює як обраний спосіб ухилення від відповідальності за встановлені порушення.
Таким чином, на підставі ст. 10 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з’ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Керуючись ст.ст.158-163 КАС України суд
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Фірма «Світал» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі.
Повний текст постанови складено 15 серпня 2011 року.
Суддя /ПІДПИС/ І.В. Завальнюк