Справа № 2а/1570/3729/2011
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2011 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого –судді Завальнюка І.В.,
при секретарі –Катеренчук І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Місто Банк»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси, за участю прокуратури Приморського району м. Одеси, про визнання частково протиправними та часткове скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство «Місто банк»(далі –ПАТ «Місто банк»чи Позивач) звернулося до суду із вказаним позовом, в якому, з урахуванням зменшення позовних вимог, просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000102201 від 06.04.2011 року в частині визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 4 526 064 гривень та штрафної санкції в сумі 1131515 гривень; податкове повідомлення-рішення № 0000122201 від 06.04.2011 року в частині зменшення суми від’ємного значення об’єкта оподаткування АТ «Місто банк»податком на прибуток у розмірі 28963910 гривень за 9 місяців 2010 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновок податкового органу про порушення банком вимог податкового законодавства з питання правильності відображення інших валових доходів та віднесення коштів на рахунок 3630 «Внески за незареєстрованим статутним капіталом»до складу валового доходу банку в ІІ та ІІІ кварталах 2010 року, як безповоротної фінансової допомоги, є необґрунтованим, оскільки сплачені акціонерами кошти в розмірі 41100000 гривень на рахунок 3630 є емісією акцій і прямою інвестицією, тому не являються безповоротною фінансовою допомогою, у зв’язку із чим правомірно не віднесені до складу валового доходу. Крім того, висновок перевіряючих щодо порушення банком вимог податкового законодавства з питання правильності формування та віднесення до складу валових доходів та витрат у ІІІ кварталі 2010 року сформованого страхового резерву наростаючим підсумком за 9 місяців 2010 року під заборгованість за нарахованими доходами (відсотками) - ґрунтується на хибному тлумаченні законодавства, оскільки формування страхового резерву наростаючим підсумком за період ІІІ квартали 2010 року прямо передбачено п.12.2 ст.12 та п.22.14 ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»із внесеними змінами Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 20.05.2010 року № 2275. Отже, на думку позивача, оскаржувані рішення, в основу яких покладений зазначені висновки, в цій частині підлягають скасуванню.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги із викладених вище підстав підтримали у повному обсязі та просили задовольнити адміністративний позов.
Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали у повному обсязі, в задоволенні адміністративного позову просили відмовити, зазначивши, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідають вимогам чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства та не підлягають скасуванню. В останнє судове засідання представник відповідача не з’явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник прокуратури Приморського району м. Одеси в судове засідання не з’явився, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.
Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.
Судом встановлено, що на підставі направлень від 14.12.2010 року № 001874/1874 та від 22.02.2011 року № 000429/342, виданих ДПІ у Приморському районі м. Одеси, тимчасовою мобільною групою, згідно ч.1 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та відповідно до плану-графіку проведення документальних перевірок суб’єктів господарювання проведено планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ПАТ «Місто банк»вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.09.2010 року, за результатами якої складений акт від 24.03.2011 року № 1302/22-1/20966466.
Перевіркою, серед іншого, встановлено порушення пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.2.4, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.1 п.5.3, абз.4 пп.5.3.9 п.5.3, пп.5.4.10 п.5.4 ст.5, пп.8.1.1 п.8.1, пп.8.2.1 п.8.2 та пп.8.6.1 п.8.6 ст.8, пп.12.2.1, пп.12.2.2, пп.12.2.3 п.12.2 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого збільшено від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток за 2009 рік на загальну суму 160411 гривень, за 9 місяців 2010 року на загальну суму 29162909 гривень; пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.2.4, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.1 п.5.3, абз.4 пп.5.3.9 п.5.3, пп.5.4.10 п.5.4 ст.5, пп.8.1.1 п.8.1, пп.8.2.1 п.8.2 та пп.8.6.1 п.8.6 ст.8, пп.12.2.1, пп.12.2.2, пп.12.2.3 п.12.2 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 4566289 гривень, у т.ч. по періодам: 4 квартал 2008 року –на суму 3170 гривень, 1 квартал 2009 року –на суму 37055 гривень, 3 квартал 2010 року –на суму 4526064 гривень.
На підставі вищевказаного акту перевірки ДПІ у Приморському районі прийняті податкове повідомлення-рішення форми «П»від 06.04.2011 року № 0000122201, яким позивачу зменшена сума від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток на 29323320 гривень; податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 06.04.2011 року № 0000102201, яким позивачу визначена сума податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 4566289 гривень та штрафні санкції в сумі 1141572 гривень, а всього 5707861 гривень.
Позивач не оскаржує податкове повідомлення-рішення № 000010221 від 06.04.2011 року в частині визначення податкового зобов’язання в сумі 40225 гривень та штрафних санкцій в сумі 10057 гривень, та податкове повідомлення-рішення № 0000122201 від 06.04.2011 року - в частині зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 359410 гривень.
Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у зв’язку з наступним.
Як убачається з акту перевірки, перевіркою правильності віднесення до складу валових доходів інших доходів, що входять до складу об’єкта оподаткування, встановлено заниження даного показника за перевіряємий період на суму 41100000 гривень, у тому числі по періодам: за ІІ квартал 2010 року –23120000 гривень, ІІІ квартал 2010 року –17980000 гривень.
В ході проведення перевірки встановлено, що станом на 01.10.2009 року відповідно до змін до статутного капіталу № 58 від 11.09.2009 року статутний капітал банку склав 124980000 гривень. Після 01.10.2009 року на рахунок 3630 (незареєстрований статутний капітал) були зараховані кошти у розмірі 41100000 гривень, у т.ч. по кварталам: за ІІ квартал 2010 року – 23120000 гривень, за ІІІ квартал 2010 року –17980000 гривень.
Станом на 30.09.2010 року нових змін до установчих документів не внесено та відповідно не зареєстровано у Державному реєстрі, в порушення ст.16 Закону України «Про господарські товариства», емісію корпоративних прав банківською установою станом на 30.09.2010 року не проведено.
Як убачається з акту перевірки, перевіряючі дійшли висновку, що позивачем, в порушення пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у редакції від 22.05.1997 року, були занижені валові доходи на загальну суму 41100000 гривень, у т.ч. по періодам: за ІІ квартал 2010 року –23120000 гривень, за ІІІ квартал 2010 року –17980000 гривень. Зокрема, на думку перевіряючих, отримані банком від своїх акціонерів кошти являються безповоротною фінансовою допомогою, яка, в силу пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»підлягає включення до складу валового доходу.
Проте суд не погоджується з таким висновком перевіряючих, у зв’язку з наступним.
Відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 року № 280, призначенням рахунку № 3630 є тимчасовий облік коштів, що отримані від акціонерів банку під час розміщення акцій. Якщо розміщення акцій не відбулося, кошти з рахунку № 3630 підлягають поверненню акціонерам.
Відповідно до пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до валового доходу відносяться загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, дериватів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операції з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).
Згідно з пп.4.2.5 п.4.2 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включаються до складу валового доходу суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи.
Норми п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким установлені правила оподаткування операцій з цінними паперами та деривативами, не поширюються на операції з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються платником податку.
Пряма інвестиція –це господарська операція, яка передбачає придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів (пп.1.28.2 п.1.28 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).
Емісія –це установлена законодавством послідовність дій емітента щодо випуску та розміщення емісійних цінних паперів. Розміщення цінних паперів –це відчуження цінних паперів емітентом або адреррайтером шляхом укладення цивільно-правового договору з першим власником (ст.1 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»).
Відповідно до ст.27 Закону України «Про акціонерні товариства»акціонери мають переважне право на придбання акції товариства. Акціонер, який має намір реалізувати своє переважне право, акціонерному товариству перераховує на відповідний рахунок кошти в сумі, яка дорівнює вартості цінних паперів, що ним придбаваються. Заява та перераховані кошти приймаються товариством не пізніше дня, що передує дню початку розміщення цінних паперів.
Акціонерне товариство може здійснювати емісію акцій тільки за рішенням загальних зборів (ст.21 Закону України «Про акціонерні товариства»).
Згідно зі ст.28 Закону України «Про акціонерні товариства»у разі закритого (приватного) розміщення цінних паперів серед заздалегідь визначеного кола осіб емісія здійснюється за такими етапами: 1) прийняття рішення про закрите (приватне) розміщення цінних паперів органом емітента, уповноваженим приймати таке рішення; 2) у разі відмови власника акцій від використання свого переважного права на придбання акцій, якщо це передбачено умовами закритого (приватного) розміщення цінних паперів, - отримання від нього письмового підтвердження про відмову; 3) подання заяви та всіх необхідних документів на реєстрацію випуску цінних паперів; 4) реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку випуску цінних паперів; 5) присвоєння цінним паперам міжнародного ідентифікаційного номера; 6) укладення з депозитарієм договору про обслуговування емісії цінних паперів або з реєстратором - про ведення реєстру власників іменних цінних паперів, крім випадків, коли облік прав за цінними паперами веде емітент відповідно до законодавства або цінні папери розміщуються на пред'явника; 7) виготовлення сертифікатів цінних паперів у разі розміщення цінних паперів у документарній формі; 8) закрите (приватне) розміщення цінних паперів; 9) затвердження результатів розміщення цінних паперів органом емітента, уповноваженим приймати таке рішення; 10) затвердження змін до статуту, пов'язаних із збільшенням статутного капіталу акціонерного товариства з урахуванням результатів розміщення акцій; 11) реєстрація змін до статуту в органах державної реєстрації; 12) подання Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення цінних паперів; 13) реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення цінних паперів; 14) отримання свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів.
Відповідно до ч.2 ст.23 Закону України «Про акціонерні товариства»до моменту затвердження результатів розміщення акцій органом емітента, уповноваженим приймати таке рішення, розміщені акції мають бути повністю оплачені.
Згідно з ч.2 ст.38 Закону України «Про господарські товариства» збільшення статутного (складеного) капіталу здійснюється в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, шляхом випуску нових акцій або збільшення номінальної вартості акцій.
Відповідно до ч.5 ст.38 цього ж Закону зміни статуту, пов'язані із збільшенням статутного (складеного) капіталу, повинні бути зареєстровані органом, що зареєстрував статут акціонерного товариства, після реалізації додатково випущених акцій.
Згідно з пп.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»безповоротна фінансова допомога –це сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора; сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.
Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»корпоративні права - це право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.
Виходячи з вищевикладеного, оскільки безповоротна фінансова допомога - це, зокрема, сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод, суми коштів, що надійшли до статутного фонду не можуть відповідати визначенню безповоротної фінансової допомоги.
Судом встановлено, що загальними зборами акціонерів ПАТ «Місто банк»(протокол № 60 від 29.04.2010 року) було прийнято рішення про збільшення статутного капіталу товариства на 130000000 гривень, шляхом збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості за рахунок додаткових внесків, а також про збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості за рахунок додаткових внесків здійснити шляхом закритого (приватного) розміщення акцій. Загальними зборами акціонерів банка було прийнято рішення про закрите (приватне) розміщення акцій ПАТ «Місто банк»від 29.04.2010 року.
На підставі рішення Загальних зборів ПАТ «Місто банк»від 29.04.2010 року, протокол № 60, акціонерами банку сплачено кошти в загальні сумі 41100000 гривень за розміщення акцій на рахунок 3630. При цьому, суд критично оцінює посилання представника відповідача, як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог, на фальшивість протоколу № 60 від 29.04.2010 року, оскільки затверджені цими загальними зборами акціонерів ПАТ «Місто банк»зміни до статутного фонду у подальшому були зареєстровані державним реєстратором. При цьому суд також враховує постанову судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України в своїй від 13.01.2009 року у справі № 21-1578, відповідно до якої фальшивість документа, що надає права або звільняє від обов’язків, може бути перевірена як за допомогою висновків експертизи, порівняння його з іншими письмовими чи речовими доказами, поясненнями свідків, зокрема посадових осіб, котрі його виготовили, так і шляхом кримінального переслідування за наявності підстав для порушення кримінальної відповідальності. Таким чином, фальшивість протоколу № 60 від 29.04.2010 року, на чому полягає відповідач, повинна ґрунтуватись не на його припущеннях, а підтверджуватися реальними доказами, на які вказав Верховний Суд України. Разом із тим, відповідач доказів фальшивості протоколу № 60 від 29.04.2010 року не надав, а судом такі не встановлені.
У подальшому інформація про розміщення акцій АТ «Місто банк»була у відповідності до вимог закону офіційно оприлюднена шляхом публікації у Відомостях Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 20.05.2010 року № 90, а також на сайті http://smida.gov.ua.
10.12.2010 року Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку було зареєстровано випуск простих іменних акцій ПАТ «Місто банк»номінальною вартістю одна гривня на загальну суму 41100000 гривень, реєстраційний номер № 1177/1/10-Т.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що внесені акціонерами Публічного акціонерного товариства «Місто банк»- ТОВ «Ролвенден Стандарт», СП «Юнімакс»та ОСОБА_1 - кошти на рахунок 3630 в обмін на корпоративні права, що були емітовані ПАТ «Місто банк»у встановленому законодавством порядку, є прямими інвестиціями, які, в силу пп.4.2.5 п.4.2 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не підлягають включенню до складу валового доходу.
Крім того, перевіркою правильності формування та відображення в податковому обліку сум страхового резерву для покриття можливих збитків, що можуть бути завдані в результаті кредитної діяльності встановлено, що ПАТ «Місто банк», в порушення пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.12.1.1, 12.2.2 п.12.2 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 20.05.2010 року № 2275-VI зі змінами та доповненнями, у ІІІ кварталі 2010 року віднесено до складу валових доходів розформований страховий резерв наростаючим підсумком за 9 місяців 2010 року під заборгованість за нарахованими доходами (відсотками) в сумі 133241 гривень (бухгалтерська проводка Дт2400 Кт7720).
Разом із тим, перевіркою правильності формування та віднесення до складу валових витрат сум сформованого страхового резерву для покриття можливих збитків, що можуть бути завдані в результаті кредитної діяльності, встановлено, що ПАТ «Місто банк», в порушення пп.5.2.4 п.5.2 ст.5, пп.12.2.1, 12.2.2, 12.2.3 п.12.2 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 20.05.2010 року № 2275-VI зі змінами та доповненнями, у ІІІ кварталі 2010 року віднесено до складу валових витрат сформований страховий резерв наростаючим підсумком за 9 місяців 2010 року під заборгованість за нарахованими доходами (відсотками) у сумі 6101104 гривень (бухгалтерська проводка Дт7720 Кт2400).
Фактичні обставини спору представниками сторін в судовому засіданні не заперечувались. Отже спір наявний щодо застосування окремих норм законодавства, у зв’язку із чим, враховуючи доводи сторін, слід застосовувати системне тлумачення норм законодавства. У цьому сенсі доцільно встановити співвідношення норм, що регулюють спірні правовідносини.
Відповідно до п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових періодів.
Згідно з п.1.5 Порядку складання декларації з податку на прибуток банку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 31.03.2003 року № 148, податок на прибуток за квартал, півріччя, три квартали і рік розраховується за правилами, установленими п.11.1 ст.11 і п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»наростаючим підсумком з початку календарного року.
Відповідно до пп.12.2.1 п.12.2 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства»із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», банки формують резерви для відшкодування можливих втрат за всіма видами кредитних операцій, за виключенням позабалансових, крім гарантій, коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в інших банках, придбаними цінними паперами, іншими активними банківськими операціями згідно із законодавством, включаючи нараховані за всіма цими операціями проценти.
Згідно з п.22.14 ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства»із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», для визначення доходів або витрат платника податку від зменшення (збільшення) страхових резервів починаючи з початку звітного (податкового) періоду, в якому набирає чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 20.05.2010 року № 2275, яким цей пункт викладено у новій редакції, розраховується сума страхових резервів, сформованих відповідно до п.12.2 ст.12 цього Закону в редакції, викладеній у Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Відповідно до п.1 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 20.05.2010 року № 2275, яким цей пункт викладено у новій редакції, цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім пункту 9, який набирає чинності з початку наступного звітного (податкового) періоду, за періодом, на який припадає набрання чинності цим Законом.
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 20.05.2010 року № 2275 був опублікований 16.06.2010 року (Голос України, 2010, 06, 16.05.2010 року № 109), тобто набув чинності з 16.06.2010 року в податковому періоді –півріччя 2010 року, крім пункту 9 цього закону, який передбачає внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зокрема до пп.12.2.1.
Відповідно до п.11.1 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»для цілей цього закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали та рік. Податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду.
Таким чином, дата 16.06.2010 року припадає на податковий період –півріччя 2010 року, наступним за яким є податковий період – три квартали 2010 року.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що формування страхових резервів банку здійснюється починаючи з початку звітного календарного року наростаючим підсумком, а з третього кварталу –з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 20.05.2010 року № 2275. Коригування суми валових витрат (доходів) у зв’язку із створенням та використанням страхових резервів за новими правилами, встановленими Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», може здійснюватися з початку року за три квартали та рік.
Аналогічна правова позиція викладена в листі Міністерства фінансів України від 31.12.2010 року № 31-21030-06-08/37148, яке було направлено головам державних податкових адміністрацій в АР Крім, областях та м. Севастополь листом ДПА України від 18.01.2011 року № 1148/7/15-0517 для керівництва в роботі та доведення до відома підпорядкованих підрозділів органів державного податкової служби та платників податку.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що висновок перевіряючих щодо порушення ПАТ «Місто банк»вимог податкового законодавства з питання правильності формування та віднесення до складу валових доходів та витрат у ІІІ кварталі 2010 року сформованого страхового резерву наростаючим підсумком за 9 місяців 2010 року під заборгованість за нарахованими доходами (відсотками), ґрунтується на хибному тлумаченні законодавства.
Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення державного органу, органу місцевого самоврядування та їх посадових осіб повинні бути прийняті в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності всіх перед законом; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансі між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб.
З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку про те, що при винесенні частково оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ДПІ у Приморському районі м. Одеси діяла з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, проте необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень та без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав та інтересів ПАТ «Місто банк»і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення.
Таким чином, на підставі ст.10 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з’ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0000122201 від 06.04.2011 року в частині зменшення суми від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 28963910 гривень, а податкове повідомлення-рішення № 0000102201 від 06.04.2011 року в частині визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 4526064 гривень та штрафних санкцій в сумі 1131515 гривень –є протиправними та підлягають скасування, у зв’язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.158-163 КАС України суд
П О С Т А Н О В И В:
Позов Публічного акціонерного товариства «Місто Банк»задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси № 0000122201 від 06.04.2011 року в частині зменшення суми від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 28963910 гривень (двадцять вісім мільйонів дев’ятсот шістдесят три тисячі дев’ятсот десять гривень), а в частині зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 359410 гривень (триста п’ятдесят дев’ять тисяч чотириста десять гривень) – залишити без змін.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси № 0000102201 від 06.04.2011 року в частині визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 4526064 гривень (чотири мільйона п’ятсот двадцять шість тисяч шістдесят чотири гривні) та штрафних санкцій в сумі 1131515 гривень (один мільйон сто тридцять одна тисяча п’ятсот п’ятнадцять гривень), а в частині донарахування податку на прибуток в сумі 40225 гривень (сорок тисяч двісті двадцять п’ять гривень) та штрафних санкцій в сумі 10057 гривень (десять тисяч п’ятдесят сім гривень) – залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі.
Повний текст постанови складено 15 серпня 2011 року.
Суддя _______________ І.В. Завальнюк