Справа № 2а/1570/1981/2011
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2011 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді –Юхтенко Л.Р.,
при секретарі судового засідання –Мануліковій О.О.,
за участю сторін:
від позивача представник - ОСОБА_1, за довіреністю
від відповідача представник - ОСОБА_2, за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибницька Ферма «Акватоп»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
До суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Рибницька Ферма «Акватоп»з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання протиправними дії відповідача щодо анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість, з 26.11.2010 року та зобов’язання відповідача внести запис у картку особового рахунку платника податку на додану вартість позивача на підставі відомостей, відображених в графі 24 податкової декларації ТОВ «Рибницька ферма «Акватоп»від 07 червня 2011 року у розмірі 2 129 247 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість було здійснено Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси протиправно, з порушенням вимог діючого законодавства, оскільки відсутність неоподаткованих поставок у позивача протягом дванадцяті місяців не відповідає дійсності. Позивач скористався своїм правом та отримав нове свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість і подав до ДПІ у Приморському районі м. Одеси податкову декларацію з ПДВ за травень 2011 року, в якій зазначив показники попередніх декларацій з ПДВ, зокрема у графі 24 декларації суму 2129247 грн., що раніше були прийняті ДПІ у Приморському районі м. Одеси як податкова звітність, проте 16 червня 2011 року позивач отримав від відповідача відмову у прийнятті вказаної податкової декларації з ПДВ як податкової звітності, що зумовило позивача звернутися до суду з даним позовом.
У судовому засіданні представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просив задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти заявлених позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях, та просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, допитавши в якості свідка інспектора управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Приморському районі м. Одеси ОСОБА_3, судом по справі встановлені наступні факти та обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Рибницька Ферма «Акватоп»зареєстроване як юридична особа за юридичною адресою: м. Одеса, вул. Новощіпний ряд,2, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 12) та відповідно знаходиться на обліку як платник податків у Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси.
Відповідно до довідки № 1752 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України одним із видів діяльності за КВЕД ТОВ «Рибницька Ферма «Акватоп»є рибництво: надання послуг у рибництві, виробництво рибних продуктів.
Судом встановлено, що позивач був зареєстрований як платник податку на додану вартість, про що свідчить свідоцтво № 100243725 від 08.09.2009 року (а.с. 9), відповідно до якого позивачу був присвоєний індивідуальний податковий номер 349950715538.
ТОВ «Рибницька Ферма «Акватоп»подавало на адресу ДПІ у Приморському районі м. Одеси податкові декларації з ПДВ у період з жовтня 2009 року по грудень 2010 року (а.с. 16-101), які відповідачем були належним чином отримані та визнані як податкова звітність позивача.
Судом встановлено, що у декларації з ПДВ за серпень 2010 року (а.с. 45-50) у рядку 10.1 відображені показники, що підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою в сумі 2436942 (Колонка А), 487388 (Колонка Б), та у рядку 12.1 відображені показники ПДВ, сплаченого митним органам в сумі 104492 грн. (Колонка А), 20898 грн. (Колонка Б). Вказана оплата ПДВ була здійснена за вантажно-митною декларацією № 500030303/2010/003414 (а.с. 102-103). Оплата підтверджена платіжним дорученням № 80 від 18.06.2010 року (а.с. 276).
Також судом встановлено, що на підставі реєстру податкових декларацій ТОВ «Рибницька Ферма «Акватоп»за період з жовтня 2009 року по вересень 2010 року (а.с. 146), Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси був винесений акт № 2495 від 26.11.2010 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Рибницька Ферма «Акватоп»(а.с. 145). Відповідно до вказаного акту, підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість було подання декларацій з ПДВ, які свідчать про відсутність оподаткованих поставок протягом дванадцяті послідовних податкових місяців.
З метою запобігання переривання своєї господарської діяльності, позивач скористався своїм правом та звернувся до ДПІ у Приморському районі м. Одеси із заявою про отримання нового свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ. Таке свідоцтво було видано позивачу ДПІ у Приморському районі м. Одеси 01.06.2011 року за № 100336496 (а.с. 135), відповідно до якого позивачу присвоєний індивідуальний податковий номер 349950715538.
Судом встановлено, що позивач подав на адресу ДПІ у Приморському районі м. Одеси податкову декларацію з ПДВ за травень 2011 року з урахуванням показників, які були відображені раніше у попередніх податкових деклараціях ПДВ та прийняті податковим органом як податкова звітність (а.с. 137-143). Однак, вказана податкова декларація з ПДВ не була прийнята відповідачем як податкова звітність, оскільки з 26.11.2010 року позивач не є платником податку на додану вартість, про що позивачу був надісланий лист від 09.06.2011 року № 34172/10/38-04 (а.с. 136).
Судом досліджені дані облікової картки платника податку на додану вартість ТОВ «Рибницька Ферма «Акватоп»(а.с. 152-154), податкові накладні, які приймали участь у формуванні податкового кредиту та залишку від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступних податкових періодів (а.с. 157-270).
Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача та допит свідка, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Спірні правовідносини регулювались Законом України «Про податок на додану вартість»та Положенням «Про реєстрацію платників податку на додану вартість», затвердженим наказом ДПА України № 79 від 01.03.2000 р.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість», платником податку є: 2.1. Будь-яка особа, яка: а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього
податку; б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку; в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.
Згідно з п. 2.4. ст. 2 цього Закону, будь-яка особа, що імпортує (для фізичних осіб - ввозить (пересилає)) товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, незалежно від того, який режим оподаткування вона використовує згідно із законодавством є платником податку, за винятком фізичних осіб, не зареєстрованих платниками податку, які ввозять пересилають) товари (предмети) у супроводжувальному багажі або отримують їх як поштове відправлення у межах неторгового обороту в обсягах, що не підлягають оподаткуванню відповідно до митного законодавства (крім ввезення транспортних засобів чи запасних частин до них такими фізичними особами) та нерезидентів, які пересилають поштові
відправлення згідно з правилами Міжнародного поштового союзу на митну територію України, та отримувачів таких поштових відправлень.
Відповідно до п. 3.1.2. ч. 3.1. ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», об'єктом оподаткування, в тому числі є операції платників податку з: ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорту) згідно з положеннями глав 29-30 Митного кодексу України.
Відповідно до приписів п.1.4 ст.1 цього Закону, поставка товарів –це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу. Відтак, під поняттям оподатковуваних поставок охоплюються як операції платника податків з продажу товарів (послуг), так і операції з їх придбання.
Судом досліджено, що позивачем у митному режимі імпорту була придбана запліднена риб’яча ікра (жива) гібридна для подальшого її використання у своєї господарської діяльності (вирощування рибної продукції), що підтверджено вантажно-митною декларацією № 500030303/2010/003414. Також судом встановлено, що відповідно до вказаної декларації позивачем здійснена оплата податку на додану вартість. Вказані показники були відображені позивачем у податковій декларації з ПДВ за серпень 2010 року, яка була належним чином прийнята відповідачем як податкова звітність.
З огляду на викладене, з урахуванням досліджених доказів по справі та приведених положень Закону України «Про податок на додану вартість», суд приходить вважає, що висновок ДПІ у Приморському районі м. Одеси про подання позивачем декларацій з ПДВ, які свідчать про відсутність оподаткованих поставок протягом дванадцяті послідовних податкових місяців у період з жовтня 2009 року по вересень 2010 року не відповідає обставинам справи та є помилковим.
Тому, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання протиправними дії відповідача щодо анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість, з 26.11.2010 року є законними та обґрунтованими, і підлягають задоволенню.
Як визначено положеннями частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення державного органу, органу місцевого самоврядування повинні бути здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Позивач може обрати будь-який спосіб захисту свого порушеного права, якій не заборонено законом, а суд повинен захистити таке право, якщо буде встановлено його порушення.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач приймаючи акт про анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість діяв не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття цього рішення та з порушенням права позивача.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що для повного захисту права позивача, керуючись приписами ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, слід визнати протиправним та скасувати акт №2495 від 26.11.2010 року Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибницька Ферма «Акватоп»(код за ЄДРПОУ 34995070), оскільки саме на підставі цього акту була анульована реєстрація позивача як платника податку на додану вартість.
Судом не приймаються до уваги посилання представника відповідача на те, що показники відображені у рядку 10.1 у податковій декларації з ПДВ за серпень 2010 року не можуть вважатися доказом оподаткованих поставок, адже товар придбаний позивачем на підставі цих операцій не був реалізований у спірний період, оскільки, як зазначалось вище, відповідно до приписів Закону України «Про податок на додану вартість», така операція є об’єктом оподаткування, а позивач, в свою чергу, є платником податку.
Крім того, відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, серед іншого, у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
В цьому ж підпункті Закону вказано, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
В даному випадку, виникнення зазначеного вище податкового кредиту обумовлено господарською діяльністю позивача, та показники податкових декларацій з ПДВ за період з жовтня 2009 року по вересень 2010 року були визнані відповідачем як податкова звітність.
З огляду на викладене, дослідивши докази по справі у сукупності та з урахуванням системного аналізу положень Закону України «Про податок на додану вартість», з метою повного захисту права позивача, суд приходить до висновку, що необхідно зобов’язати Державну податкову інспекцію у Приморському районі м. Одеси відновити всі показники податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибницька Ферма «Акватоп»(код за ЄДРПОУ 34995070), що існували до дати анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, до 26.11.2010 року.
Одночасно, суд вважає, що слід відмовити у задоволенні позовних вимог позивача щодо зобов’язання відповідача внести запис у картку особового рахунку платника податку на додану вартість позивача на підставі відомостей, відображених в графі 24 податкової декларації ТОВ «Рибницька ферма «Акватоп» від 07 червня 2011 року у розмірі 2 129 247 грн., оскільки в ході судового розгляду справи не встановлено обставини, які б вказували на неправомірність бездіяльності відповідача у внесенні такого запису у картку особового рахунку на підставі податкової декларації ТОВ «Рибницька ферма «Акватоп»за травень 2011 року, з урахуванням на час подачі такої декларації чинності акту №2495 від 26.11.2010 року Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та видачі нового свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість з 01.06.2011 року.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, а також зобов'язання відповідача вчинити певні дії та інше. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
Судові витрати (документально підтверджені витрати на сплату судового збору) підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до положень Закону України «Про податок на додану вартість», та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибницька Ферма «Акватоп»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії –задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси щодо анулювання реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибницька Ферма «Акватоп» (код за ЄДРПОУ 34995070), як платника податку на додану вартість з 26.11.2010 року.
Визнати протиправним та скасувати акт №2495 від 26.11.2010 року Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибницька Ферма «Акватоп»(код за ЄДРПОУ 34995070).
Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Приморському районі м. Одеси відновити всі показники податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибницька Ферма «Акватоп»(код за ЄДРПОУ 34995070), що існували до дати анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, до 26.11.2010 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в Одеський апеляційний адміністративний суд через суд першої інстанції в порядку та строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови складений 19 серпня 2011 року.
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно:
Суддя Л.Р. Юхтенко