Справа № 2а/1570/4817/2011
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 серпня 2011 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді –Соколенко О.М.
при секретарі –Кулішенко Є.С.
за участю: позивача – ОСОБА_1;
представника відповідача – ОСОБА_2 (за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника Південної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Державної інспекції ядерного регулювання України Кобилінського Сергія Володимировича про визнання відповіді від 13.05.2011 року № 33-08/452 протиправною, зобов’язання вчинити певні дії та визнання дій протиправними,-
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника Південної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Державної інспекції ядерного регулювання України Кобилінського Сергія Володимировича про визнання відповіді від 13.05.2011 року № 33-08/452 протиправною, такою, що є неповною та недостовірною, яка не відповідає вимогам закону України «Про доступ до публічної інформації», зобов’язання відповідача провести новий розгляд запиту на інформацію від 11.05.2011 року № Щ002 та визнання дій протиправними, такими, що суперечать вимогам ст. 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що 11.05.2011 року він направив запит на інформацію до Начальника Південної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Кобилінського Сергія Володимировича стосовно надання інформації в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації»щодо фактів порушення прав і свобод людини і громадянина та щодо незаконних дій посадових осіб інспекції, який було зареєстровано за №Щ002 від 11.05.2011 року. 13.05.2011 pоку Начальником вищевказаної інспекції Кобилінським C.B. було надано відповідь за № 33-08/452 у передбачений Законом України «Про доступ до Публічної інформації»строк. Проте, як зазначає позивач, вищенаведена відповідь не містить повної та достовірної формації, оскільки відповідачем не надано відповідь на запитання №6 інформаційного запиту: «Чи вносилися до інспекції акти прокурорського реагування протягом зазначеного періоду (2009-2011 pp.) та за які порушення?». Також, позивач зазначає, що у своїй відповіді відповідач вказує лише про наявність одного акту прокурорського реагування - протесту прокуратури Приморського району м. Одеси від 17.12.2010 року за №16-17577 вих. 10 на постанову по справі про адміністративне правопорушення №00014 від 19.10.10 р., тим самим, на думку позивача, відповідач бажає приховати справжній стан справ з цього питання, оскільки прокуратурою Приморського району м. Одеси виносилися й інші акти прокурорського реагування. Виходячи з вищевикладеного, позивач просить суд задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що у відповіді Південної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки від 13.05.2011 № 33-08/452, зокрема, на питання №5 запиту гр. ОСОБА_1 від 10.05.2011, зареєстрованого 11.05.2011 за № Щ002 є й відповідь на питання №6 тому, що у відповіді на питання №5 вказана інформація про акт прокурорського реагування. Також, відповідач зазначив, що звернення ОСОБА_1, яке не було прийнято, в наслідок чого на дії працівників Південної держінспекції винесено акт прокурорського реагування, за результатами, якого винні працівники Південної держінспекції були притягнути до адміністративної та дисциплінарної відповідальності, й про цей акт прокурорського реагування йдеться у копії відповіді прокуратури Приморського району м. Одеси до гр. ОСОБА_1 Таким чином, відповідач зазначає, що при наданні відповіді на інформаційний запит, керівництво Південної держінспекції вважало, що питання щодо притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності є одним і тим самим актом прокурорського реагування, а саме протестом прокуратури Приморського району від 17.12.2010 року № 16-17577 вих 10. За таких підстав, відповідач вважає, що відповідь є обґрунтованою, повною та достовірною, а тому, вимоги позивача задоволенню не підлягають.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обґрунтування, викладені в позовній заяві, та просив суд позов задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти адміністративного позову, та просив суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, які викладені у письмових запереченнях.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги, та перевіривши їх доказами, розглянувши заперечення відповідача, суд встановив наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що на адресу Південної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Державного комітету ядерного регулювання України 11.05.2011 року надійшов інформаційний запит ОСОБА_1, який було зареєстровано за № Щ002 11.05.2011 року (а.с.7).
13.05.2011 року за № 33-08/452 начальником Південної інспекції С.В. Кобилінським надано відповідь на інформаційний запит ОСОБА_1 від 11.05.2011 року (а.с.8-9).
Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що відповідь відповідача, надана ОСОБА_1 від 13.05.2011 року № 33-08/452 є неповною та недостовірною.
Правові основи інформаційної діяльності в Україні, а також право громадян на звернення до органів державної влади та надання відповідей за результатами розгляду звернень визначені відповідно до Законів України «Про доступ до публічної інформації»та «Про звернення громадян».
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації»(надалі –Закон) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Згідно ст. 12 Закону суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень та розпорядники інформації. Та, відповідно до ст. 13 вказаного Закону розпорядниками інформації для цілей цього Закону, зокрема, визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Чтиною 1 статті 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації»право на доступ до публічної інформації гарантується зокрема обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків передбачених законом (п.1) та юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації (п.6).
Згідно ч. 1 ст. 19 Закону запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Як вже встановлено судом, на адресу Південної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Державного комітету ядерного регулювання України 11.05.2011 року надійшов інформаційний запит ОСОБА_1, який було зареєстровано за № Щ002 11.05.2011 року. У своєму запиті на інформацію позивач поставив наступні запитання: 1) який стан дотримання законності та правопорядку в інспекції її керівником?; 2) про випадки порушення прав, свобод людини та громадянина у Південній державній інспекції з ядерної та радіаційної безпеки за 2010-2011 рр.; 3) чи поновлювалися порушені права громадян та в який спосіб?; 4) чи визнавалися незаконними дії посадових осіб інспекції протягом 2010-2011 рр. судом та прокуратурою та за які порушення?; 5) яку кількість постанов про притягнення до адмін. відповідальності виносила інспекція та яка кількість постанов була скасована протягом 2010-2011 років та яких причин?; 6) чи вносилися до інспекції акти прокурорського реагування протягом зазначеного періоду та за які порушення?; 7) до якої саме відповідальності притягалися винні особи інспекції за порушення прав громадян?; 8) який стан дотримання в інспекції Закону України «Про звернення громадян»?; 9) чи були зафіксовані випадки самоуправства з боку керівництва інспекції за неприйняття звернень громадян, якщо так то коли та хто був притягнутий до відповідальності? (а.с.7).
Згідно п.2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації»забезпечення доступу до інформації забезпечується наданням відповіді за запитами на інформацію.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Статтею 14 Закону визначено обов'язки розпорядників інформації, а саме: розпорядники інформації зобов'язані: 1) оприлюднювати інформацію про свою діяльність та прийняті рішення; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації; 6) надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.
Судом встановлено, що 13.05.2011 року за № 33-08/452 начальником Південної інспекції С.В. Кобилінським надано відповідь на звернення ОСОБА_1 від 11.05.2011 року, в якій повідомлялось, що перевірка стану дотримання законності та правопорядку в інспекції її керівником (питання №1) здійснюється Державною інспекцією ядерного регулювання України та іншими уповноваженими на це органами влади України, до яких Південна державна інспекція з ядерної та радіаційної безпеки Державної інспекції ядерного регулювання України не належить. У відповіді на питання №2 та №4 зазначено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду (справа №2а/1570/1248/2011) було визнано неправомірними дії посадових осіб Південної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Державної інспекції ядерного регулювання України щодо відмови у прийнятті звернення ОСОБА_1, та протестом прокуратури Приморського району від 17.12.10 №16-17577 вих.10 оскаржено постанову №00014 від 19.10.10 як таку, що не відповідає вимогам адміністративного законодавства. У відповіді на питання №3 вказано, що Південна державна інспекція з ядерної та радіаційної безпеки Державної інспекції ядерного регулювання України прийняла до розгляду заяву гр. ОСОБА_1 від 10.01.11 та надала відповідь листом від 03.11.11 №33-08/125, тим самим поновила порушені права громадянина. На питання №5, повідомляється, що Південна державна інспекція з ядерної та радіаційної безпеки Державної інспекції ядерного регулювання України протягом 2010року винесла постанов про притягнення до адміністративної відповідальності 18 шт. та за період з 01.01.2011 по 11.05.2011р. - 11 шт., з них було скасовано 1 шт. за протестом прокуратури Приморського району від 17.12.10 р. №16-17577 вих.10. У відповіді на питання №7 повідомляється: керівники Південної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Державної інспекції ядерного регулювання України притягувалися до адміністративної та дисциплінарної відповідальності. На питання №8 повідомляється - перевірка стану дотримання цього Закону Південною держінспекцією, оцінка його виконання та визначення винних осіб за їх невиконання здійснюється уповноваженими на це органами влади України, до яких Південна держінспекція не належить. На питання №9 вказано, що протоколом ОД №001830 про АП від 05.04.11 зафіксовано випадок самоуправства з боку начальника Південної держінепекшї з ядерної та радіаційної безпеки за неприйняття звернення громадянина ОСОБА_1 від 10.01.11р. Постановою у справі про адміністративне правопорушення від 22.04.2011 року, виданою Приморською райадміністрацією притягнуто до адміністративної відповідальності (а.с.8-9).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідь начальника вищевказаної інспекції Кобилінського C.B. № 13-08/452 від 13.05.2011 p. була надана у передбачений Законом України «Про доступ до Публічної інформації»строк. Проте, на думку позивача, вищенаведена відповідь не містить повної та достовірної формації, а саме, відповідачем не надано відповідь на запитання №6 інформаційного запиту: «Чи вносилися до інспекції акти прокурорського реагування протягом зазначеного періоду (2010-2011 pp.) та за які порушення?», та зазначено про наявність лише одного акту прокурорського реагування - протесту прокуратури Приморського району м. Одеси від 17.12.2010 р за №16-17577 вих. 10 на постанову по справі про адміністративне правопорушення №00014 від 19.10.10 року.
З матеріалів справи вбачається, що 19 жовтня 2010 року заступником Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України Кобилінським С.В., на підставі протоколу, складеного 13 жовтня 2010 року головним держінспектором відділу безпеки РАВ, перевезень та гарантій Південної держінспекції з ядерної та радіаційної безпеки Гриськовим М.А., прийнята постанова по справі про адміністративне правопорушення № 00014 (а.с.24-25), якою встановлено, що ОСОБА_7, який працює директором ТОВ НВП «Бласдоз»порушив вимоги ст.ст. 26, 81 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційної безпеки України», п. 2.11 Вимог та умов безпеки (ліцензійних умов) провадження діяльності використання джерел іонізуючого випромінювання, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 02.12.2002 року № 125; на підставі викладеного, директора ТОВ НВП «Бласдоз»ОСОБА_7 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 95 КУпАП та накладено штраф у розмірі 900 грн. 00 коп.
На вказану постанову, 17.12.2010 року за № 16-17577 вих.10 першим заступником прокурора Приморського району м. Одеси молодшим радником юстиції Волковим О.А. Заступнику головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України Кобилінському С.В. направлено протест на постанову по справі про адміністративне правопорушення від 19.10.2010 року, яким вимагалось: скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 19.10.2010 року (протокол № 00014 від 13.10.2010 року), винесену відносно громадянина ОСОБА_7, як таку, що суперечить вимогам діючого законодавства України; притягнути винних до дисциплінарної відповідальності (а.с.26).
27 грудня 2010 року за № 00014 заступником Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України Кобилінським С.В., розглянувши протокол № 00014 від 13.10.2010 року стосовно порушень законодавства у сфері використання ядерної енергії, норм і правил ядерної та радіаційної безпеки ОСОБА_7, враховуючи обставини, викладені у протесті прокуратури Приморського району м. Одеси від 17.12.2010 року за № 17577 вих.10 на постанову по справі про адміністративне правопорушення від 19.10.2010 року № 00014, винесено постанову про закриття провадження про адміністративне правопорушення (а.с.27-28).
Проте, як зазначає позивач, прокуратурою Приморського району м. Одеси виносилися й інші акти прокурорського реагування, зокрема, відповідач не вказує про акт прокурорського реагування щодо усунення порушень вимог чинного законодавства, що сталися внаслідок порушення Закону України «Про звернення громадян»10.01.2011 року.
Суд вважає вказане твердження позивача обґрунтованим, оскільки як вбачається з листа Прокуратури Приморського району м. Одеси від 10.02.2011 р. за №7-2046-10 на адресу позивача надано інформацію (а.с.10), в якій зазначено, що в ході проведення перевірки встановлено, що ОСОБА_1 10.01.2011 року звернувся до Південної державної інспекції ядерної та радіаційної безпеки для подачі звернення, але співробітниками Південної державної інспекції ядерної та радіаційної безпеки йому було відмовлено. На підставі вищезазначеного прокуратурою Приморського району м. Одеси внесено акт прокурорського реагування щодо усунення порушень вимог чинного законодавства, винних осіб притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
03.08.2011 року судом, для з’ясування всіх обставин у справі, направлено запит до прокуратури Приморського району м. Одеси, щодо надання акту прокурорського реагування, який був зазначений у листі прокуратури Приморського району м. Одеси на ім’я ОСОБА_1 за вихідним №7-2046-10 від 10.02.2011 р. (а.с.38). Прокуратурою Приморського району м. Одеси разом із супровідним листом від 10.08.2011 року за № 16-14747 вих 11 (а.с.42) надано до суду копію акту прокурорського реагування –припис про усунення порушень вимог Закону України «Про звернення громадян»(а.с.43). У вказаному приписі вимагається: негайно розглянути припис та вжити заходи усунення порушень вимог чинного законодавства; притягнути до дисциплінарної відповідальності осіб, винних у вказаних порушеннях. Копію даного припису 09.02.2011 року отримано особисто Кобилінським С.В., що підтверджується його підписом на вказаному приписі.
Як зазначає відповідач у своїх запереченнях на адміністративний позов, Південна державна інспекція з ядерної та радіаційної безпеки Державної інспекції ядерного регулювання України винесла постанову, якою притягнула до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_7, й яку за протестом прокуратури було скасовано. В свою чергу, гр. ОСОБА_7 надав до Південної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Державної інспекції ядерного регулювання України звернення про поновлення прав й законних інтересів гр. ОСОБА_7, яке не було прийнято від гр. ОСОБА_1, за що винні особи Південної держінспекції були притягнуті до відповідальності. Таким чином, відповідач зазначає, що саме з приводу цього факту прокуратурою Приморського району було винесено відповідний припис. Тобто, як вбачається з викладеного, відповідачу було відомо про два акти прокурорського реагування, а саме, про протест від 17.12.2010 року та припис від 09.02.2011 року .
Згідно ст. 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації»встановлено, що запитувач інформації має право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації. Рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації;6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону, відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень: 1) ненадання відповіді на запит; 2) ненадання інформації на запит; 3) безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію; 4) неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону; 5) надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації; 6) несвоєчасне надання інформації; 7) необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом; 8) нездійснення реєстрації документів; 9) навмисне приховування або знищення інформації чи документів.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно зі ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач надав неповну та недостовірну відповідь на інформаційний запит позивача та дії відповідача щодо надання неповної та недостовірної відповіді від 13.05.2011 року №33-08/452 є неправомірними, оскільки, як встановлено судом, відповідачу на момент надання відповіді було відомо про два акти прокурорського реагування: про протест прокуратури Приморського району м. Одеси від 17.12.2010 року № 16-17577вих.10 на постанову по справі про адміністративне правопорушення № 00014 від 19.10.2010 року та припис прокуратури Приморського району м. Одеси від 09.02.2011 року № 7-2046-10 про усунення порушень вимог Закону України «Про звернення громадян». Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у відповіді на інформаційний запит ОСОБА_1 вказано тільки про наявність одного акту прокурорського реагування - протесту прокуратури Приморського району м. Одеси від 17.12.2010 року № 16-17577вих.10 на постанову по справі про адміністративне правопорушення № 00014 від 19.10.2010 року.
Стосовно вимоги позивача щодо зобов’язання Начальника Південної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Кобилінського Сергія Володимировича провести новий розгляд запиту на інформацію від 11.05.2011 року № Щ002, суд зазначає, що під час розгляду адміністративної справи позивачем було отримано відповідну інформацію, зокрема, щодо внесення до інспекції актів прокурорського реагування протягом 2010-2011 pp., та за які порушення, та отримано копію припису прокуратури Приморського району м. Одеси від 09.02.2011 року № 7-2046-10 про усунення порушень вимог Закону України «Про звернення громадян», що підтверджується розпискою позивача про отримання вказаного припису (а.с.45), а тому, суд не вбачає підстав для задоволення вказаної вимоги позивача.
За таких обставин, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність дій при наданні відповіді від 13.05.2011 року №33-08/452 на інформаційний запит позивача, а отже, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково шляхом визнання неповною та недостовірною відповіді, наданої ОСОБА_1 Південною державною інспекцією з ядерної та радіаційної безпеки Державної інспекції ядерного регулювання України 13.05.2011 року № 33-08/452 та визнання неправомірними дій Південної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Державної інспекції ядерного регулювання України щодо надання ОСОБА_1 неповної та недостовірної відповіді від 13.05.2011 року № 33-08/452, в іншій частині позовних вимог суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 14, 70, 71, 72, 79, 86, 94, 158 –163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника Південної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Державної інспекції ядерного регулювання України Кобилінського Сергія Володимировича про визнання відповіді від 13.05.2011 року № 33-08/452 протиправною, такою, що є неповною та недостовірною, яка не відповідає вимогам закону України «Про доступ до публічної інформації»; зобов’язання відповідача провести новий розгляд запиту на інформацію від 11.05.2011 року № Щ002 та визнання дій протиправними, такими, що суперечать вимогам ст. 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації»–задовольнити частково.
Визнати неповнВизнати неповною та недостовірною відповідь від 13.05.2011 року № 33-08/452, надану ОСОБА_1 Південною державною інспекцією з ядерної та радіаційної безпеки Державної інспекції ядерного регулювання України.
Визнати неправомірними дії Південної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Державної інспекції ядерного регулювання України щодо надання ОСОБА_1 неповної та недостовірної відповіді від 13.05.2011 року № 33-08/452.
В іншій частині позовних вимог – відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складений та підписаний суддею 22 серпня 2011 року.
Суддя О.М.Соколенко