ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

25.09.06 р.                                                                               Справа № 15/232                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом  заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України (позивач-1), Міністерства праці та соціальної політики України (позивач-2), Державного казначейства України (позивач-3)

до відповідача державного підприємства „Торезантрацит” м. Торез

третя особа Міністерство вугільної промисловості України

про стягнення заборгованості  у сумі  10825300,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача-1: не з’явився

від позивача-2: Попко С.Г. за довіреністю №06-3/8 від 15.05.2006 р., Саєнко Н.П. за довіреністю №06-3/15 від 07.06.2006 р.(в судове засідання 25.09.2006 р. не з’явилися)

від позивача-3: Зеленов А.С. за довіреністю №13-20/236-794 від 30.01.2006 р.(в судове засідання 25.09.2006 р. не з’явився)

від відповідача: Петров Г.В. за довіреністю №325/10 від 05.04.2006 р., Сшук М.Р. за довіреністю №01/15/232 від 21.08.2006 р. (в судове засідання 25.09.2006 р. не з’явилися)

від прокуратури: Завгородня Т.В.

від третьої особи: не з’явився

СУТЬ СПРАВИ:

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України (позивач-1), Міністерства праці та соціальної політики України (позивач-2), Державного казначейства України (позивач-3) до державного підприємства „Торезантрацит” м. Торез про стягнення заборгованості у сумі 10825300 грн.

Ухвалою суду від 29.06.2006 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі 15/232.

Ухвалою заступника голови господарського суду Донецької області від 21.08.2006 р.  строк вирішення спору у даній справі був продовжений до 26.09.2006 р.

Прокурор в обґрунтування позовних вимог посилається на договір №6 від 22.10.2004 р., графік погашення позики, гарантійне зобов’язання №1 від 18.10.2004 р., витяг з протокольного рішення протоколу №2 від 20.10.2004 р., платіжне доручення №9 від 22.10.2004 р. на суму 29500000 грн.

Позивач-1 підтримав позовні вимоги в повному обсязі (пояснення від 31.08.2006 р.)

Позивач-2 також підтримав позовні вимоги прокурора (лист від 13.09.2006 р.)

Позивач-3 відмовився від позовних вимог прокурора (заява від 07.08.2006 р.), просив суд розглянути справу без його участі.

Прокурор наполягає на заявлених позовних вимогах у повному обсязі.

Відповідач листом від 15.08.2006 р. відхилив позовні вимоги у повному обсязі.

Третя особа листом від 05.09.2006 р. надала роз’яснення обставин, за яких відповідач отримав безвідсоткову бюджетну позику на погашення заборгованості із заробітної плати.

У судовому засіданні 25.09.2006 р. від сторін надійшло клопотання не здійснювати технічну фіксацію судового процесу, яке судом було задоволено.

Судом, відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Міністерством праці та соціальної політики України 22.10.04 р. укладено з Державним підприємством „Торезантрацит” договір №6 безвідсоткової, цільової бюджетної позики на погашення заборгованості із виплати заробітної плати на суму 29500000 грн.

Міністерством палива та енергетики України 18.10.04 р. надано гарантійне зобов’язання про повернення ДП „Торезантрацит” безвідсоткової бюджетної позики.

На виконання умов договору Міністерством праці та соціальної політики України платіжним дорученням від 22.10.04 р. №9 перераховано ДП „Торезантрацит” безвідсоткову цільову бюджетну позику у сумі 29500000 грн.

Згідно розділів 5, 6 договору ДП „Торезантрацит” зобов’язалося здійснювати повернення позики щомісячно, починаючи з 1 січня 2005 р. рівними частками згідно графіку її повернення, викладеному у додатку 2, що є невід’ємною частиною договору.

Відповідно до графіку погашення позики станом на 01.01.2006 р. ДП „Торезантрацит” повинно було погасити позику, одержану на підставі договору від 22.10.2004 р. №6, у сумі 9840000 грн.

Однак, вказані зобов’язання відповідач належним чином у передбачений згідно графіку погашення позики строк не виконав.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають зокрема з договору.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Вказані правовідношення між сторонами підпадають під спеціальні норми ст.ст.1046, 1049 ЦК України, якими врегульовані взаємовідносини за договором позики. Даними нормами передбачено зобов’язання позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, гарантією. Згідно ст. 549 ЦК України пеня є одним із видів неустойки.

Розділом 8 договору позики передбачено гарантійне зобов’язання Мінпаливенерго України, що є невід’ємною частиною цього договору.

Згідно пункту  9.3 Договору у разі несвоєчасного повернення коштів, позичальник сплачує позикодавцю пеню у розмірі 0,01% від загальної суми отриманих коштів за кожний день прострочки, але не більше річної облікової ставки НБУ. За розрахунком, доданим до позовної заяви, нарахована пеня складає 985300 грн.

Відповідач заперечує проти позовних вимог наступним:

ДП „Торезантрацит” є дотаційним підприємством, тому що об’єм товарної вугільної продукції не покриває витрат на її виробництво. Кошторисом на 2005 р. (у складі якого передбачені витрати на погашення безвідсоткової позики) передбачено було виділення бюджетних коштів, які в повному обсязі до підприємства не надійшли. В 2005 році проводилася реорганізація вугільних підприємств, що не дало можливості відповідачу повернути бюджетну позику у встановлені графіком строки. Також, відповідними органами не був своєчасно затверджений механізм повернення бюджетної позики. У 2006 р. передбачено бюджетне фінансування, в тому числі щодо забезпечення виконання гарантійних зобов’язань по поверненню бюджетних коштів  на погашення позики вугільних підприємств. У теперішній час проводиться часткове погашення заборгованості.

Перевіркою наданого позивачем розрахунку пені судом  встановлені порушення вимог п.6 ст. 232 ГК України, тому як строк виконання зобов’язань за договором у відповідача відповідно до графіку виникав щомісячно. Позивач при розрахунку пені невірно застосував за період з січня по грудень 2005р. загальну суму позики  за договором – 29500000 грн., тоді як за вказаний період у відповідача виникли зобов’язання повернути позику на загальну суму 9840000 грн. щомісяця по 820000 грн.

За власною ініціативою господарський суд перерахував пеню за вказаний період за ставкою 0,01%, що є меншим ніж одна річна облікова ставка НБУ у вказаний період (9% / 365=0,024; 9,5 / 365=0,026). Правильний розрахунок пені є наступним:

-          прострочення виконання зобов’язання за період з 08.01.2005р. по 08.02.2005р. (31 день), пеня складає 2542 грн. (820000 * 31 * 0,01 / 100);

-          за період з 08.02.2005 р. по 07.03.2005 р. (27 днів), пеня складає 4428 грн.  (820000 * 2 * 27 * 0,01 / 100);

-          за період з 07.03.2005р. по 08.04.2005р. (32 дні), пеня складає 7872 грн. (820000 * 3 * 32 * 0,01 / 100);

-          за період з 08.04.2005 р.  по 06.05.2005 р. (28 днів), пеня складає 9184 грн. (820000 * 4 * 28 * 0,01 / 100);

-          за період з 06.05.2005 р. по 08.06.2005 р. (33 дні), пеня складає 13530 грн. (820000 * 5 * 33 * 0,01 / 100);

-          за період з 08.06.2005р. по 08.07.2005 р. (30 днів), пеня складає 14760 грн. (820000 * 6 * 30 * 0,01 / 100);

-          за період з 08.07.2005 р. по 08.08.2005р. (31 день), пеня складає 15252 грн. (820000 * 6 * 31 * 0,01 / 100), за винятком періоду за січень 2005 р., який обмежується шестимісячним строком нарахування;

-          за період з 08.08.2005 р. по 08.09.2005 р. (31 день), пеня складає 15252 грн. (820000 * 6 * 31 * 0,01 / 100), за винятком періоду за січень та лютий 2005 р., який обмежується шестимісячним строком нарахування;

-          за період з 08.09.2005 р. по 07.10.2005р. (29 днів), пеня складає 14268 грн. (820000 * 6 * 29 * 0,01 / 100), за винятком періоду з січня по березень 2005 р., який обмежується шестимісячним строком нарахування;

-          за період з 07.10.2005р. по 08.11.2005р. (32 дні), пеня складає 15744 грн. (820000 * 6 * 32 * 0,01 / 100), за винятком періоду з січня по квітень 2005 р., який обмежується шестимісячним строком нарахування;

-          за період з 08.11.2005 р. по 08.12.2005 р. (30днів), пеня складає 14760 грн. (820000 * 6 * 30 * 0,01 / 100), за винятком періоду з січня по травень 2005 р., який обмежується шестимісячним строком нарахування

Усього сума пені складає за розрахунком суду 127592 грн.

Таким чином, позивач необґрунтовано заявив пеню на суму 985300 грн. – 127592 грн. = 857708 грн.

Згідно ст. 617 ЦК України підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання є випадок або обставина непереборної сили. Не вважається випадком недодержання своїх обов’язків контрагентом боржника, відсутність у боржника необхідних коштів.

За таких обставин, суд не приймає до уваги заперечення відповідача та пояснення третьої особи – Міністерства вугільної промисловості України стосовно відсутності бюджетних коштів для своєчасного погашення позики, відсутності механізму погашення державної позики, проведення реорганізації відповідача та інші. Усі вищевказані обставини згідно ст. 598 ЦК України  не припиняють зобов’язання сторони за договором позики, згідно ст. 617 того же Кодексу не виключають її відповідальності за порушення договірних зобов’язань.

Позивачем-2 до суду представлені платіжні документи, які підтверджують факт часткового погашення відповідачем бюджетної позики: 18.07.2006 р. – 1821000 грн., 31.07.2006 р. – 407000 грн., всього погашено в ході судового розгляду справи – 2228000 грн. На вказану суму у даній справі відсутній предмет спору, тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.

Згідно викладеного, суд  вважає обґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у сумі 7612000 грн. та суми пені у розмірі 127592 грн.

На вказані суми позовні вимоги підлягають задоволенню.

Також суд вважає необґрунтованими позовні вимоги заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі позивача-1 та позивача-3, тому як вони не були сторонами у правовідносинах згідно договору позики. Зобов’язання відповідача по поверненню державної позики ніякими іншими підставами, вказаними у ст. 11 ЦК України, крім договору позики, не передбачені.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 12; 29; 32-34; 36; 43; 49; 82-85; 115 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України (позивач-1), Міністерства праці та соціальної політики України (позивач-2), Державного казначейства України (позивач-3) до відповідача - державного підприємства „Торезантрацит” м. Торез про стягнення заборгованості та пені на загальну суму 10825300 грн. задовольнити частково.

Стягнути з  державного підприємства „Торезантрацит” (юридична адреса: 86660, Донецька обл., м. Торез, вул. Енгельса, 88, ідентифікаційний код 32366906, розрахунковий рахунок – 37121010002353 в УДК Донецької області, МФО - 834016) на користь Міністерства праці та соціальної політики України (юридична адреса: 01023, м.Київ, вул. Еспланадна, 8/10, код ЄДРПОУ 00013669, розрахунковий рахунок 37115105000023 в ОПЕРУ ДКУ м. Києва, МФО 820172) суму 7739592 грн. (а саме: суму основного боргу 7612000 грн., суму пені – 127592грн.)

Стягнути з  державного підприємства „Торезантрацит” (юридична адреса: 86660, Донецька обл., м. Торез, вул. Енгельса, 88, ідентифікаційний код 32366906, розрахунковий рахунок – 37121010002353 в УДК Донецької області, МФО - 834016)  на користь Державного бюджету України (рахунок 31114095600006, банк УДК у Донецькій області, МФО 334016, код ЄДРПОУ 24165255, одержувач – відділ державного казначейства у Київському районі м. Донецька) суму державного мита у розмірі 23479,59 грн.

Відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у сумі 857708 грн.

Відмовити у задоволенні позову заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України (позивач-1) та Державного казначейства України (позивач-3) в повному обсязі.

Припинити провадження у справі в частині позовних вимог на суму основного боргу 2228000 грн. у зв’язку з відсутністю предмету спору.

В судовому засіданні 25.09.2006 р. оголошено текст рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його оголошення.

У разі  подання  апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

          

Суддя                                                                         Богатир К.В.