ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

25.09.06 р.                                                                               Справа № 15/231                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом  заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України (позивач-1), Міністерства праці та соціальної політики України (позивач-2), Державного казначейства України (позивач-3)

до відповідача державного підприємства „Шахтарськантрацит” м.Шахтарськ

третя особа Міністерство вугільної промисловості України

про стягнення заборгованості  у сумі  11954840,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача-1: не з’явився

від позивача-2: Попко С.Г. за довіреністю №06-3/8 від 15.05.2006 р., Саєнко Н.П. за довіреністю №06-3/15 від 07.06.2006 р.(в судове засідання 25.09.2006 р. не з’явився)

від позивача-3: Зеленов А.С. за довіреністю №13-20/236-794 від 30.01.2006 р.( в судове засідання 25.09.2006 р. не з’явився)

від відповідача: Дорогій Л.С. за довіреністю №8 від 03.01.2006 р., Казанцева Л.В. за довіреністю №10 від 15.08.2006 р. (у судове засідання 25.09.2006 р. не з’явилися)   

від прокуратури: Завгородня Т.В.

від третьої особи: не з’явився

СУТЬ СПРАВИ:

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України (позивач-1), Міністерства праці та соціальної політики України (позивач-2), Державного казначейства України (позивач-3) до державного підприємства „Шахтарськантрацит” м.Шахтарськ про стягнення заборгованості у сумі 11954840,00 грн.

Ухвалою суду від 29.06.2006 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі 15/231.

Ухвалою заступника голови господарського суду Донецької області від 21.08.2006 р.  строк вирішення спору у даній справі був продовжений до 26.09.2006 р.

Прокурор в обґрунтування позовних вимог посилається на договір №3 від 22.10.2004 р., графік погашення позики, гарантійне зобов’язання №1 від 18.10.2004 р., витяг з протокольного рішення протоколу №2 від 20.10.2004 р., платіжне доручення №4 від 22.10.2004 р. на суму 32600000 грн.

Позивач-1 підтримав позовні вимоги в повному обсязі (пояснення від 31.08.2006 р.)

Позивач-2 також підтримав позовні вимоги прокурора (лист від 13.09.2006 р.)

Позивач-3 відмовився від позовних вимог прокурора (заява від 07.08.2006 р.), просив суд розглянути справу без його участі.

Прокурор наполягає на заявлених позовних вимогах у повному обсязі.

Відповідач листом від 15.08.2006 р. відхилив позовні вимоги у повному обсязі.

Третя особа листом від 05.09.2006 р. надала роз’яснення обставин, за яких відповідач отримав безвідсоткову бюджетну позику на погашення заборгованості із заробітної плати.

У судовому засіданні 25.09.2006 р. від сторін надійшло клопотання не здійснювати технічну фіксацію судового процесу, яке судом було задоволено.

Судом, відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Міністерством праці та соціальної політики України 22.10.04 р. укладено з Державним підприємством „Шахтарськантрацит” договір №3 безвідсоткової, цільової бюджетної позики на погашення заборгованості із виплати заробітної плати на суму 32600000 грн.

Міністерством палива та енергетики України 18.10.04 р. надано гарантійне зобов’язання про повернення ДП „Шахтарськантрацит” безвідсоткової бюджетної позики.

На виконання умов договору Міністерством праці та соціальної політики України платіжним дорученням від 22.10.04 р. №4 перераховано ДП „Шахтарськантрацит” безвідсоткову цільову бюджетну позику у сумі 32600000 грн.

Згідно розділів 5, 6 договору ДП „Шахтарськантрацит” зобов’язалося здійснювати повернення позики щомісячно, починаючи з 1 січня 2005 р. рівними частками згідно графіку її повернення, викладеному у додатку 2, що є невід’ємною частиною договору.

Відповідно до графіку погашення позики станом на 01.01.2006 р. ДП „Шахтарськантрацит” повинно було погасити позику, одержану на підставі договору від 22.10.2004 р. №3, у сумі 10866000 грн.

Однак, вказані зобов’язання відповідач належним чином у передбачений згідно графіку погашення позики строк не виконав.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають зокрема з договору.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Вказані правовідношення між сторонами підпадають під спеціальні норми ст.ст.1046, 1049 ЦК України, якими врегульовані взаємовідносини за договором позики. Даними нормами передбачено зобов’язання позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, гарантією. Згідно ст. 549 ЦК України пеня є одним із видів неустойки.

Розділом 8 договору позики передбачено гарантійне зобов’язання Мінпаливенерго України, що є невід’ємною частиною цього договору.

Згідно пункту  9.3 Договору у разі несвоєчасного повернення коштів, позичальник сплачує позикодавцю пеню у розмірі 0,01% від загальної суми отриманих коштів за кожний день прострочки, але не більше річної облікової ставки НБУ. За розрахунком, доданим до позовної заяви, нарахована пеня складає 1088840 грн.

Відповідач заперечує проти позовних вимог наступним:

ДП „Шахтарськантрацит” є дотаційним підприємством, тому що об’єм товарної вугільної продукції не покриває витрат на її виробництво. Кошторисом на 2005 р. (у складі якого передбачені витрати на погашення безвідсоткової позики) передбачено виділення бюджетних коштів по програмі держпідтримки на часткове покриття витрат по собівартості у сумі 99252000 грн., а фактично надійшло 87810000 грн., тобто недофінансовано відповідача у 2005 році бюджетними коштами на суму 11442000 грн.

Щодо позовних вимог по пені, то відповідач вказує, що позивачем не дотриманий встановлений п. 6 ст. 232 ГК України шестимісячний строк для нарахування штрафних санкцій, який відповідач помилково вважає пропуском строку позовної давності.

Перевіркою наданого позивачем розрахунку пені судом дійсно  встановлені порушення вимог п. 6 ст. 232 ГК України, тому як строк виконання зобов’язань за договором у відповідача відповідно до графіку виникав щомісячно. Позивач при розрахунку пені невірно застосував за період з січня по грудень 2005р. загальну суму невиплаченої позики – 32600000 грн., тоді як за вказаний період у відповідача виникли зобов’язання повернути позику на загальну суму 10866000 грн. щомісяця по 905500 грн.

За власною ініціативою господарський суд перерахував пеню за вказаний період за ставкою 0,01%, що є меншим ніж одна річна облікова ставка НБУ у вказаний період (9% / 365=0,024; 9,5 / 365=0,026). Правильний розрахунок пені є наступним:

-          прострочення виконання зобов’язання за період з 09.01.2005р. по 09.02.2005р. (31 день), пеня складає 2807,05 грн. (905500 * 31 * 0,01 / 100);

-          за період з 09.02.2005 р. по 09.03.2005 р. (28 днів), пеня складає 5070,80 грн.         ( 905500 * 2 * 28 * 0,01 / 100);

-          за період з 09.03.2005 р. по 09.04.2005 р. (31 день), пеня складає 8421,15 грн. (905500 * 3 * 31 * 0,01 / 100);

-          за період з 09.04.2005 р.  по 09.05.2005 р. (30 днів), пеня складає 10866 грн. (905500 * 4 * 30 * 0,01 / 100);

-          за період з 09.05.2005 р. по 09.06.2005 р. (31 день), пеня складає 14035,25 грн. (905500 * 5 * 31 * 0,01 / 100);

-          за період з 09.06.2005 р. по 09.07.2005 р. (30 днів), пеня складає 16299 грн. (905500 * 6 * 30 * 0,01 / 100);

-          за період з 09.07.2005 р. по 09.08.2005 р. (31 день), пеня складає 16842,30 грн. (905500 * 6 * 31 * 0,01 / 100), за винятком періоду за січень 2005 р., який обмежується шестимісячним строком нарахування;

-          за період з 09.08.2005 р. по 09.09.2005 р. (31 день), пеня складає 16842,30 грн. (905500 * 6 * 31 * 0,01 / 100), за винятком періоду за січень та лютий 2005 р., який обмежується шестимісячним строком нарахування;

-          за період з 09.09.2005 р. по 09.10.2005р. (30 днів), пеня складає 16299 грн. (905500 * 6 * 30 * 0,01 / 100), за винятком періоду з січня по березень 2005 р., який обмежується шестимісячним строком нарахування;

-          за період з 09.10.2005р. по 09.11.2005р. (31 день), пеня складає 16842,30 грн. (905500 * 6 * 31 * 0,01 / 100), за винятком періоду з січня по квітень 2005 р., який обмежується шестимісячним строком нарахування;

-          за період з 09.11.2005 р. по 09.12.2005 р. (30днів), пеня складає 16299 грн. (905500 * 6 * 30 * 0,01 / 100), за винятком періоду з січня по травень 2005 р., який обмежується шестимісячним строком нарахування

Усього сума пені складає за розрахунком суду 140624,15 грн.

Таким чином, прокурор необґрунтовано заявив пеню на суму 1088840 грн. – 140624,15 грн. = 948215,85 грн.

Згідно ст. 617 ЦК України підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання є випадок або обставина непереборної сили. Не вважається випадком недодержання своїх обов’язків контрагентом боржника, відсутність у боржника необхідних коштів.

За таких обставин, суд не приймає до уваги заперечення відповідача та пояснення третьої особи – Міністерства вугільної промисловості України стосовно відсутності бюджетних коштів для своєчасного погашення позики, відсутності механізму погашення державної позики та інші. Усі вищевказані обставини згідно ст. 598 ЦК України  не припиняють зобов’язання сторони за договором позики, згідно ст. 617 того же Кодексу не виключають її відповідальності за порушення договірних зобов’язань.

Тому суд вважає обґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у сумі 10866000 грн. та пені у розмірі 140624,15 грн.

На вказані суми позовні вимоги підлягають задоволенню.

Також суд вважає необґрунтованими позовні вимоги заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі позивача-1 та позивача-3, тому як вони не були сторонами у правовідносинах згідно договору позики. Зобов’язання відповідача по поверненню державної позики ніякими іншими підставами, вказаними у ст. 11 ЦК України, крім договору позики, не передбачені.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 12; 29; 32-34; 36; 43; 49; 82-85; 115 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України (позивач-1), Міністерства праці та соціальної політики України (позивач-2), Державного казначейства України (позивач-3) до відповідача - державного підприємства „Шахтарськантрацит” м. Шахтарськ про стягнення заборгованості та пені на загальну суму 11954840 грн. задовольнити частково.

Стягнути з  державного підприємства „Шахтарськантрацит” (юридична адреса: 86211, Донецька обл., м. Шахтарськ, вул. Крупської, 20, код ЄДРПОУ 32299510, розрахунковий рахунок 26004301687495 у філії відділення ПІБ м. Харцизька, МФО 334345) на користь Міністерства праці та соціальної політики України (юридична адреса: 01023, м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10, код ЄДРПОУ 00013669, розрахунковий рахунок 37115105000023 в ОПЕРУ ДКУ м. Києва, МФО 820172) суму 11006624,15 грн. (а саме: суму основного боргу 10866000 грн., суму пені – 140624,15грн.)

Стягнути з  державного підприємства „Шахтарськантрацит” (юридична адреса: 86211, Донецька обл., м. Шахтарськ, вул. Крупської, 20, код ЄДРПОУ 32299510, розрахунковий рахунок 26004301687495 у філії відділення ПІБ м. Харцизька, МФО 334345) на користь Державного бюджету України (рахунок 31114095600006, банк УДК у Донецькій області, МФО 334016, код ЄДРПОУ 24165255, одержувач – відділ державного казначейства у Київському районі м. Донецька) суму державного мита у розмірі 23477,43грн.

Відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у сумі 948215,85 грн.

Відмовити у задоволенні позову заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України (позивач-1) та Державного казначейства України (позивач-3) в повному обсязі.

В судовому засіданні 25.09.2006 р. оголошено текст рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його оголошення.

У разі  подання  апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                         Богатир К.В.