ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2011 р. Справа № 2а/0470/6410/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кальника Віталія Валерійовича
при секретаріПетранцові О.Ю.
за участю:
представника позивача Туфанова В.І.
представника відповідача Юрченка О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства "Сентравіс продакшн юкрейн" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про визнання протиправним та скасування податкового - рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН»31 травня 2011 року звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платникам податків з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16 травня 2011 року №0000238812.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач не погоджується з податковим повідомленням-рішенням Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську, оскільки вважає його незаконним та винесеним із грубим порушенням вимог чинного законодавства. Крім того, позивач зазначає, що дані, викладені у Акті перевірки, не відповідають дійсності.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення проти позову, просив у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень зазначено, що по взаємовідносинам позивача з ТОВ «СПМЕЗА»за період березень-квітень 2010 року за договором поставки металопродукції від 08 січня 2010 року №02/01/09/05-2/9 позивач сформував податковий кредит, та, відповідно, суму 1 124 205,09 грн. як бюджетне відшкодування з ПДВ, але, враховуючи, що податкові декларації ТОВ «СПМЕЗА»за березень та квітень 2010 року не визнано як податкову звітність, тому, немає законодавчих підстав для підтвердження суми податкового кредиту позивача за березень та квітень 2010 року, та, відповідно, відшкодування суми податкового кредиту позивача за травень 2010 року.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
З матеріалів справи вбачається, що Приватне акціонерне товариство «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН»(код ЄДРПОУ 30926946) зареєстроване Виконавчим комітетом Нікопольської міської ради Дніпропетровської області 23 травня 2000 року за №04052198ю0010371, та взято на податковий облік у Нікопольській об’єднаній державній податковій інспекції Дніпропетровської області 19 жовтня 2007 року за №468/29-048, з 01 березня 2011 року ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН»знаходиться на податковому обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську.
22 квітня 2011 року на підставі наказу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську від 21 квітня 2011 року №264, Відділом податкового супроводження підприємств металургійної галузі СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську, згідно із підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН»з питання дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «СПМЕЗА»(код ЄДРПОУ 36097775) за період з березня по травень 2010 року.
ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН»проінформовано про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки 21 квітня 2011 року повідомленням від 21 квітня 2011 року №15660/10/08-02/2-16, та вручено копію наказу СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську від 21 квітня 2011 року №264 головному бухгалтеру підприємства ОСОБА_5
У ході проведення перевірки встановлено порушення абзацу б) підпункту 7.4.1, підпунктів 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 01 липня 1997 року №168/97-ВР, внаслідок чого завищено від’ємне значення за березень та квітень 2010 року, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 1 124 204,00 грн.
Крім того, у ході перевірки встановлено порушення пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.7.1, 7.7.2, 7.7.7, 7.7.10 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 01 липня 1997 року №168/97-ВР, а саме, завищення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню по декларації за травень 2010 року.
Для проведення перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «СПМЕЗА», ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН»було надано наступні документи: договори та специфікації до них; прибуткові ордери; видаткові накладні; податкові накладні; товарно-транспортні накладні; акти здачі-прийняття робіт; рахунки-фактури; заяви на транспортування товару автомобільним транспортом; сертифікати якості, відповідно до яких у періоді, який перевірявся, ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН»було укладено угоду з ТОВ «СПМЕЗА» від 08 січня 2009 року за №02/01/09/05-2/9, предметом якої є постачання металопродукції. Проведеною перевіркою встановлено, що відповідно до умов договору, ТОВ «СПМЕЗА»протягом перевіряємого періоду дійсно поставляло трубну заготовку на ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН»(у березні 2010 року на суму ПДВ 299 662,59 грн., у квітні 2010 року на суму ПДВ 824 542,50 грн.), а ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН»проводив розрахунки за отриманий товар.
Відповідно до податкової звітності з ПДВ, ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН»відображено зазначені взаємовідносини у складі податкового кредиту відповідних періодів (додаток 5 до податкової декларації з ПДВ) на підставі отриманих від ТОВ «СПМЕЗА»податкових накладних.
У Акті перевірки податковою інспекцією зазначено, що відповідно до даних АРМ «Контрагенти»між підприємствами ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН»та ТОВ «СПМЕЗА»рахувалися розбіжності між сумами податкового кредиту та податкових зобов’язань за березень 2010 року в сумі 299 662,59 грн., за квітень 2010 року в сумі 824 542,50 грн., тобто, ТОВ «СПМЕЗА»не відображено в додатку 5 до декларації з податку на додану вартість за березень та квітень 2010 року взаємовідносини з ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН»та відповідно не задекларовано податкових зобов’язань по зазначеним взаємовідносинам.
Податковою інспекцією за результатами перевірки зроблено висновок, що ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН»в порушення підпункту 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 01 липня 1997 року №168/97-ВР завищено дозволений податковий кредит в сумі ПДВ 299 662,59 грн. в рядку 10.1 декларації з ПДВ за березень 2010 року, та завищено дозволений податковий кредит в сумі 824 542,50 грн. в рядку 10.1 декларації за квітень 2010 року. Крім того, зазначено, що за даними АРМ «Контрагенти»ТОВ «СПЕМЗА»анульовано свідоцтво платника ПДВ.
Актом перевірки також встановлено, що сума 1 124 205,09 грн. відшкодована позивачу з державного бюджету у повному обсязі 18 листопада 2010 року.
За результатами перевірки у відношенні позивача винесено податкове повідомлення-рішення від 16 травня 2011 року №0000238812, яким позивачу визначено завищення бюджетного відшкодування на суму 1 124 205,09 грн. та визначено штрафні (фінансові) санкції в розмірі 281 051,27 грн.
Пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 01 липня 1997 року №168/97-ВР (далі –Закон №168/97), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону №168/97, суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту такого звітного періоду.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Як встановлено пунктом 7.5 статті 7 Закону №168/97, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Постачальник - юридична або фізична особа, яка вводить в обіг продукцію чи безпосередньо бере в цьому участь (стаття 1 Закону України «Про підтвердження відповідності»від 17 травня 2001 року №2406-111).
Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (підпункт 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97).
Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (підпункт 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97).
Згідно із підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документам.
Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону №168/97, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Згідно вимог пункту 1.3 статті 1 Закону №168/97, платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Відповідно до положень Бюджетного кодексу України бюджетному відшкодуванню підлягають суми, які були сплачені до бюджету.
Згідно вимог пункту 2 статті 7 Бюджетного кодексу одним з принципів, на яких ґрунтується бюджетна система України є принцип збалансованості - повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період.
Відповідно до пункту 2 статті 50 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.
Виходячи з аналізу наведених норм законодавства, зменшувати податкове зобов’язання звітного періоду на суму податкового кредиту звітного періоду платник податку має право, але виключно у звітному періоді і податковий кредит повинен складатися із сум податків, сплачених нарахованих) платником податку саме у звітному періоді. Своєчасне включення податкових накладних до складу податкового кредиту, а також забезпечення ним контролю за своєчасним їх отриманням, є обов’язком платника податку. Позивач скористався своїми правами для реалізації покладених на нього як платника податку обов’язків.
Виходячи із економічної суті податку на додану вартість, між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та його відшкодуванням законодавчими актами встановлено прямий взаємозв'язок. При цьому, зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, включення відповідних сум до податкового кредиту та відшкодування ПДВ за рахунок коштів, що були сплачені.
Судом встановлено, та не заперечується представниками сторін, що ТОВ «СПМЕЗА»подано податковій інспекції податкові декларації з ПДВ за березень 2010 року (декларацію подано 19 квітня 2010 року) та за квітень 2010 року (декларацію подано 08 червня 2010 року), у яких визначені податкові зобов’язання підприємства з податку на додану вартість.
Суд не бере до уваги твердження відповідача щодо анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «СПМЕЗА», оскільки Акт Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя від 26 травня 2010 року №164 про анулювання такого свідоцтва постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 29 червня 2010 року у справі №2а-3092/10/0870, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2011 року, було визнано протиправним та скасовано.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На підставі викладеного, виходячи з норм Податкового кодексу України, Бюджетного кодексу України, вимог Закону України «Про податок на додану вартість»від 01 липня 1997 року №168/97-ВР, наявності фактів підтвердження сплати ПДВ по ланцюгах постачання та наявності первинних документів, податкових накладних, оформлених відповідно до норм чинного законодавства, суд доходить висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення податкового органу прийнято без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську від 16 травня 2011 року №0000238812.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 26 липня 2011 року.
Суддя
В.В. Кальник