ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2011 р. Справа № 2а/0470/7341/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді –Златіна С.В.
при секретарі –Лісна А.М.
представника позивача –Гармаш Л.М.
представника відповідача –Сезоненко Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську до Дочірнього підприємства «Шевченківське»Комунального підприємства Дніпродзержинське житлове об’єднання»про стягнення заборгованості, –
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у м.Дніпродзержинську звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із поданням до Дочірнього підприємства «Шевченківське»Комунального підприємства Дніпродзержинське житлове обєднання»про стягнення коштів податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 13822грн. 00коп. з рахунків платника податків в обслуговуючих банках.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має податковий борг, який утворився внаслідок несплати узгоджених податкових зобов’язань.
Заявник у судовому засіданні підтримав заявлене подання
Відповідач заперечував проти задоволення подання, вказуючи на те, що заявник під час внесення подання до адміністративного суду не дотримався вимог статті 183-3 КАС України в частині строку звернення із поданням, не виставив відповідачу податкову вимогу на суму заборгованості та вказував на те, що заявником не доведено тієї обставин, що відповідачем податковий борг з 2008 року не переривався. Відповідач у судовому засіданні не заперечував проти суму грошового зобов’язання визначеного ним у податковій декларації з ПДВ за травень 2011 року у розмірі 13 822,00 гривень.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що подання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідач перебуває на обліку в ДПІ у м. Дніпродзержинську як платник податків, в тому числі, як плтник податку на додану вартість.
Пунктом 46.1 ст.46 Податкового кодексу, визначено, що Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Відповідно до п.49.1 Податкового кодексу податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно з ст.203 Податкового кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
20.06.2011 року відповідач подав до ДПІ у м. Дніпродзержинську податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2011 року № 57292. Згідно р.25 вищевказаної декларації сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду становить 13 822 грн. 00коп.
Відповідно до ст.ст. 67, 68 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку та у розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції та законів України.
Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI передбачено обов’язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
У передбачені законом граничні строки, зазначені суми самостійно визначених податкових зобов'язань згідно вищевказаних декларацій відповідачем сплачені не були.
Згідно довідки позивача про суму податкового боргу відповідача, яка знаходиться у матеріалах справи, заборгованість відповідача з податку на додану вартість становить 13 822грн. 00коп.
У відповідності до п. 95.1 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності –шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.3 ст.95 цього Кодексу, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.
Відповідачу на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000 р. було направлено першу податкову вимогу №1/840 від 5 вересня 2008 року, та другу податкову вимогу №2/970 від 20 жовтня 2008 року.
Оскільки податковий борг відповідача з моменту виставлення вказаних вище податкових вимог не переривався, то нові вимоги податковим органом прийняттю не підлягали.
У зв’язку з викладеним судом відхиляються доводи відповідача стосовно того, що заявником не дотримано порядок звернення до адміністративного суду з поданням передбачений статтею 183-3 КАС України.
Заперечення відповідача стосовно того, що заявником не доведено тієї обставин, що відповідачем податковий борг з 2008 року не переривався, є по своїй суті запереченням обставин, що зумовили звернення податкового органу з відповідним поданням, а не спором про право.
Згідно пп.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача яку позивач просить стягнути складає 13 822грн. 00коп.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість подання, та необхідність його задоволення.
У відповідності до ч.7 ст. 183-3 КАС України постанова винесена судом за наслідками розгляду подання органів державної податкової служби підлягає негайному виконанню.
Керуючись ст.ст. 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163, 183-3 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Подання Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську до Дочірнього підприємства «Шевченківське» Комунального підприємства Дніпродзержинське житлове об’єднання» про стягнення заборгованості – задовольнити повністю.
Стягнути кошти у сумі податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 13 822грн. 00коп. (тринадцять тисяч вісімсот двадцять дві гривні 00коп.) одержувач: відділення Державного казначейства в м.Дніпродзержинську, код ЄДРПОУ 24232324, назва банку УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012, р/р 31110029700013 з рахунків платника податків Дочірнього підприємства «Шевченківське» Комунального підприємства «Дніпродзержинське житлове об’єднання» (код ЄДРПОУ 32293236) в обслуговуючих банках.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 14 липня 2011 року.
Суддя
С.В. Златін