ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2011 р. Справа № 2а/0470/5787/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя Маковська О.В.
при секретарі Кравець Є.С.
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Прокуратури Індустріального района м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська до Державного підприємства «Дніпропетровський завод прецизійних труб»про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
10 травня 2011 року Прокуратура Індустріального района м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Дніпропетровський завод прецизійних труб» про стягнення заборгованості у сумі 40658,44 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Державне підприємство «Дніпропетровський завод прецизійних труб» не проводить своєчасні розрахунки з Управлінням Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська та допустився недоїмки по сплаті суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за січень-лютий 2011 року у сумі 8668,40 грн. Нараховані суми внесків підприємством в установлені законодавством терміни сплачені частково у розмірі 46029, 96 грн., решта суми 40658,44 грн. у добровільному порядку відповідачем погашена не була, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду про стягнення заборгованості з відповідача.
29.06.2011 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи в письмовому провадженні. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, заперечень проти позову не надав, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.
Відповідно до вимог ст. 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній доказами без участі відповідача.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи позовної заяви та дослідивши письмові докази, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, Прокурор звернувся до адміністративного суду в порядку статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно зі статтею 121 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року прокурори та їх заступники мають право звертатися до суду з позовними заявами в інтересах держави. Прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають, у чому саме відбулося або може відбутися порушення матеріальних, або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції.
Згідно статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII, представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Формами представництва, зокрема, є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, участь у розгляді судами справ.
Матеріалами справи підтверджується, що Державне підприємство «Дніпропетровський завод прецизійних труб» зареєстроване як юридична особа та включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська з 18.05.2006 та з 01.01.2011 є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464) відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Базою нарахування єдиного внеску є суми нарахованої заробітної плати з видами виплат, які включають основу та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні витрати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону №2464 єдиний внесок для платників, зазначених у п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим п. 1 ч. 1 ст. 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності, визначених у Додатку до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2000 р. №1423.
Частиною 8 статті 9 вищевказаного Закону та п. 3.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010р. №22-2, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010р. за № 1014/18309, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.
Згідно поданих відповідачем звітів за січень-лютий 2011 року ним самостійно були нараховані страхові внески у сумі 8668,40 грн. Нараховані суми внесків підприємством в установлені законодавством терміни сплачені частково у розмірі 46029, 96 грн., решта суми 40658,44 грн. у добровільному порядку відповідачем не була сплачена в строки, визначені ст.9 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, а саме не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми боргу на день розгляду справи або ж спростували доводи позивача суду не подано.
Таким чином, з Державного підприємства «Дніпропетровський завод прецизійних труб» на користь управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська необхідно стягнути 40658 грн. 44 коп. заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень-лютий 2011 року.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Прокуратури Індустріального района м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська до Державного підприємства «Дніпропетровський завод прецизійних труб» про стягнення заборгованості –задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Дніпропетровський завод прецизійних труб» (р/р26003011000242 в АКБ «Український кредитно-торговий банк», МФО321723, код 34367550) на користь управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень-лютий 2011 року 40658 (сорок тисяч шістсот п’ятдесят вісім) грн. 44 коп., з якої 15337,08 грн. стягнути на р/р37196055000404; 338,73 грн. на р/р37198086000404; 1174,98 грн. на р/р37190084000404; 2074,58 грн. на р/р37191083000404; 5623,01 грн. на р/р37191072000404; 15681,41 грн. на р/р37193070000404; 428,65 грн. на р/р37190073000404 в Головному управлінні Державного казначейства у Дніпропетровській області, МФО805012.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя
О.В. Маковська