ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2011 р. Справа № 2а/0470/6453/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ніколайчук С.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області до Приватного підприємства "Нікастройсервіс" про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
02.06.2011 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м.Павлоград Дніпропетровської області про стягнення з ПП «Нікастройсервіс» заборгованості по внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у сумі 1266,84 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що ПП «Нікастрой» повинно у встановлені законом строки сплачувати самостійно визначені у розрахунках суми внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а оскільки відповідачем за період з 20.11.2009 року по 25.02.2011 року не сплачено зазначених внесків, у нього утворилася заборгованість в сумі 1266,84 грн., яка підлягає стягненню в судовому порядку.
Ухвалою суду від 03.06.2011р. відкрито провадження у справі №2а/0470/6453/11 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 21.06.11р.
У зв’язку з неявкою в судове засідання 21.06.2011р. відповідача, який належним чином повідомлений про час та місце засідання суду, докази чого наявні у справі, розгляд даної справи відкладено на 30.06.2011р..
Управління Пенсійного фонду України в м.Павлоград Дніпропетровської області надало суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача в порядку письмового провадження, в якому вказано про те, що позовні вимоги підтримуються в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з’явився, хоч був належним чином повідомлений; заперечень проти адміністративного позову на вимогу суду не наддав; причин неявки в судове засідання не повідомив.
Особи, які беруть участь у справі, зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов’язки (ч.2 ст.49 КАС України).
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених ст.128 КАС України, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглядати справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч.6 ст.128 цього Кодексу).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне розглянути дану справу у письмовому проваджені на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши надані документи і матеріали адміністративного позову, з’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:
приватне підприємство «Нікастройсервіс» зареєстроване як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фонду України в м.Павлоград Дніпропетровської області під №0424.03.13282 та є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Порядок сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачений Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”№ 1058-ІV від 09.07.2003 року та Інструкцією “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрованою в Міністерстві юстиції 16.01.2004 року за № 64/8663, відповідно до яких на відповідача покладено обов'язки по нарахуванню, обчисленню і сплаті в установлені строки та в повному обсязі внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Статтею 14 Закону №1058-IV встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Згідно із частиною 6 статті 20 Закону №1058-IV страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше, ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Відповідно до ст.12 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Згідно ч.2 ст.106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у зазначені строки, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків, тобто недоїмкою.
Як вбачається зі справи, у відповідача станом на 20.11.09р. існувала заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 2254,16 грн., яка 25.02.11р. була зарахована позивачем, тобто пропуск строків сплати страхових внесків, передбачених законодавством, відповідачем становив 462 дні.
За порушення ч.6 ст.20 та на підставі п.2 ч.9 ст.106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” позивачем винесено рішення №275 від 06.04.11р., яким до відповідача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 225,42 грн. та пеня в розмірі 1041,42 грн. за період з 20.11.09р. по 25.02.11р.
Докази надіслання цього рішення відповідачу долучено до справи.
Пунктом 13 статті 106 вказаного Закону визначено, що про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.
Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Між тим, у справі відсутні докази оскарження відповідачем рішення №275 від 06.04.11р.
Судом також з’ясовано, що засобами поштового зв’язку позивачем надіслано на адресу відповідача вимогу №Ю-824 від 04.05.11р., в якій вказано, що загальна сума боргу платника страхових внесків станом на 01.05.11р. становить 6738,11 грн., в тому числі недоїмка із внесків – 1394,03 грн., фінансові санкції (штрафи) – 4044,40 грн., пеня – 1299,68 грн.
Згідно розрахунку суми позову управлінням Пенсійного фонду України в м.Павлоград Дніпропетровської області станом на 17.05.2011р. загальна заборгованість відповідача по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування становить 1266,84 грн., яка виникла в результаті несплати страхових внесків за період з 20.11.2009 року по 25.02.2011 року. І залишається не погашеною відповідачем.
Статтею 23 вказаного Закону передбачено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.
На підставі викладеного суд вважає вимоги позивача про стягнення на його користь з відповідача заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 1266,84 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст.158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м.Павлоград Дніпропетровської області до ПП «Нікастройсервіс» про стягнення заборгованості по внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування - задоволити повністю.
Стягнути з ПП «Нікастройсервіс» (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. 17 Вересня, 8, р/р 26004050211503 у Ф КБ «Приватбанк» МФО 305299 код ЄДРПОУ 34773446) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, пр. Шахтобудівників, 5, р/р 25608303011306 у Павлоградському відділенні №2992 ВАТ «Державний ощадний банк України» МФО 306298 код ЄДРПОУ 21928516) суму заборгованості за період з 20.11.2009 року по 25.02.2011 року 1266 грн. 84 коп. (одна тисяча двісті шістдесят шість грн. 84 коп.).
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
С.В. Ніколайчук