ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2011 р. Справа № 2а/0470/2116/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Куделько Н.Є.
при секретаріВітушко Л.Г.
за участю:
представника позивача
представника відповідача Миджин Г.Є.
Масляного Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області до Підприємства Жовтоводської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Дніпропетровській області (№26) про зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
16.02.2011р. Контрольно-ревізійне управління в Дніпропетровській області (далі-позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до підприємства Жовтоводської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Дніпропетровській області (№26) (далі-відповідач), з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, про зобов’язання виконати п.4,5 вимоги Контрольно-ревізійного відділу в м. Кривому Розі від 20.07.2010р. №11-28/2105.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що позивачем проводилась ревізія фінансово-господарської діяльності підприємства Жовтоводської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Дніпропетровській області (№26) (далі-підприємство Жовтоводської виправної колонії (№26)) за період з 01.01.2008р. по 30.04.2010р. за результатами якої було складено акт від 25.06.2010р. №1-19/049. На підставі даного акту було пред’явлено вимогу №11-28/2105 від 20.07.2010р. про усунення порушень (далі-вимога), а саме, в пункті 4,5 вимоги, серед іншого, зазначено про обов’язок відповідача відшкодувати незаконні витрати в сумі 20989,64грн., які виникли внаслідок зайвого нарахування та виплати надбавки за безперервну роботу, шляхом внесення грошових коштів в сумі 20989,64 грн. до каси або на розрахунковий рахунок підприємства та в повному обсязі відшкодувати зайво перераховані кошти до загальнообов’язкових державних фондів в сумі 7999,15 грн., які виникли внаслідок зайвої виплати надбавки за безперервну роботу. В добровільному порядку п.4,5 вимоги відповідачем не виконано. Просить суд позов задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, обставини, викладені в позовній заяві підтвердила. Крім того, зазначила, що у відповідача не було підстав для нарахування надбавки за безперервну роботу, оскільки наказ Державного департаменту з питань виконання покарань від 24.05.2000 №98 «Про затвердження інструкції про порядок виплати процентної надбавки за безперервну службу, роботу робітникам і службовцям підприємств, установ та навчальних закладів Державної кримінально-виконавчої служби» не був зареєстрований в Міністерстві юстиції України, а тому підстави для його застосування відсутні. В той же час, п.3.1.3 наказу Державного департаменту з питань виконання покарань від 11.11.2005 №184 «Про впорядкування умов оплати праці працівників Державної кримінально-виконавчої служби України, які не мають спеціальних звань рядового і навчальницького складу» (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 16.11.2005 №1380/11660) виплата надбавки за безперервну роботу не передбачена. На підставі вищенаведеного, просила суд позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те що, нарахування надбавки за безперервну роботу працівникам установи здійснювалось згідно наказу Державного департаменту з питань виконання покарань від 24.05.2000 №98 «Про затвердження інструкції про порядок виплати процентної надбавки за безперервну службу, роботу робітникам і службовцям підприємств, установ та навчальних закладів Державної кримінально-виконавчої служби». Даний наказ є обов’язковим для виконання підприємством Жовтоводської виправної колонії (№26). Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань №175 від 25.02.2010р. було скасовано наказ №98 від24.05.2000р., після чого надбавка за безперервну роботу не нараховується. На підставі вищенаведеного, просив суд в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 07.02.1996р. підприємство Жовтоводської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Дніпропетровській області (№26), зареєстровано як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.115).
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання п.2.34 плану роботи Головного Контрольно-ревізійного управління в Україні на II квартал 2010р., та на підставі направлення на проведення ревізії від 30.04.2010р. №57 головним контролером-ревізором Об’єднаного контрольно-ревізійного відділу в Дзержинському, Довгинцівському і Інгулецькому районах м. Кривого Рогу Лотоцькою О.М. проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності підприємства Жовтовдської виправної колонії (№26) за період з 01.01.2008р. по 30.04.2010р. (а.с.11).
За результатами ревізії позивачем 25.06.2010р. складено акт №1-19/049 (а.с.11-24).
В ході ревізії, серед іншого, встановлено порушення: п.3.1.3 наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань «Про впорядкування умов оплати праці працівників Держаної кримінально-виконавчої служби України, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу» від 11.11.2005 №184, ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV, а саме, за період з 01.01.2008р. по 30.04.2010р. зайво нарахована та виплачена надбавка за безперервну роботу на загальну суму 20989,64 грн. Внаслідок чого, зайво перераховано внесків до державних цільових фондів на суму 7999,15 грн.(а.с.14).
Судом встановлено, що Об’єднаним контрольно-ревізійним відділом в Дзержинському, Довгинцівському і Інгулецькому районах м. Кривого Рогу винесено вимогу від 20.07.2010р. №11-28/2105, а саме, в пункті 4,5 вимоги, серед іншого, зазначено про обов’язок відповідача відшкодувати незаконні витрати в сумі 209889,64 грн., які виникли внаслідок зайвого нарахування та виплати надбавки за безперервну роботу, що є порушенням ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV, п..3.1.3 наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань «Про впорядкування умов оплати праці працівників Держаної кримінально-виконавчої служби України, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу» від 11.11.2005 №184, шляхом внесення грошових коштів в сумі 20989,64 грн. до каси або на розрахунковий рахунок підприємства та в повному обсязі відшкодувати зайво перераховані кошти до загальнообов’язкових державних фондів в сумі 7999,15 грн., які виникли внаслідок зайвої виплати надбавки за безперервну роботу (а.с.26-30).
Також судом встановлено, що з 01.06.2010р. підприємством Жовтоводської виправної колонії («26) на підставі наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань «Про скасування наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань від 24.05.2000р.№98» від 25.05.2010р. №175 було припинено нарахування та виплата надбавки за безперервну роботу.
Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані нормами Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" від 26.01.1993р., N 2939-XII, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV, Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005р., N 2713-IV, Наказу Державного департаменту з питань виконання покарань від 24.05.2000 №98 «Про затвердження інструкції про порядок виплати процентної надбавки за безперервну службу, роботу робітникам і службовцям підприємств, установ та навчальних закладів Державної кримінально-виконавчої служби», Наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань №175 від 25.05.2010р. «Про скасування наказу Державного департаменту з питань виконання покарань від 24.05.2000р., №98», Наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань від 11.11.2005р. №184 «Про впорядкування умов оплати праці працівників Держаної кримінально-виконавчої служби України, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу».
Відповідно до ст.2 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Згідно ст. 2 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України» основними принципами діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України є: 1) законність; 2) повага та дотримання прав і свобод людини та громадянина; 3) гуманізм; 4) позапартійність; 5) єдиноначальність; 6) колегіальність при розробці важливих рішень; 7) взаємодія з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, благодійними і релігійними організаціями; 8) відкритість для демократичного цивільного контролю.
Відповідно до ч.1 ст. 6 цього Закону державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади з питань виконання покарань зі спеціальним статусом, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.
Згідно ч.1 ст. 7 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України» центральний орган виконавчої влади з питань виконання покарань реалізує єдину державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, спрямовує, координує та контролює діяльність Державної кримінально-виконавчої служби України, у межах своїх повноважень видає накази, організовує та контролює їх виконання.
Як вбачається з матеріалів справи, підприємство Жовтоводської виправної колонії (№26) засновано на державній власності і воно підпорядковується безпосередньо Управлінню Державного департаменту України з питань виконання покарань в Дніпропетровській області, а також Державному департаменту України з питань виконання покарань.
Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 24.05.2000р. №98 затверджено Інструкцію про порядок виплати процентної надбавки за безперервну роботу робітникам і службовцям підприємств, установ, організацій та навчальних закладів кримінально-виконавчої системи. Даний наказ не був зареєстрований в Міністерстві юстиції України.
Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 25.05.2010р. №175 було скасовано Наказ Державного департаменту з питань виконання покарань від 24.05.2000р., №98.
На підставі аналізу вищезазначених норм законодавства, суд приходить до висновку що Наказ Державного департаменту з питань виконання покарань від 24.05.2000р. №98 «Про затвердження інструкції про порядок виплати процентної надбавки за безперервну службу, роботу робітникам і службовцям підприємств, установ та навчальних закладів Державної кримінально-виконавчої служби» був обов’язковим до виконання підприємством Жовтоводської виправної колонії (№26).
Крім того, згідно з п.3 цього Наказу надбавка за безперервну роботу підлягає виплаті в межах асигнувань, що виділяються на утримання органів і підрозділів кримінально-виконавчої системи, та за рахунок і в межах фондів оплати праці підприємств, що знаходяться на госпрозрахунку.
Відповідно до преамбули даного Наказу, цей наказ затверджено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо забезпечення діяльності Державного департаменту з питань виконання покарань» від 22.04.1999р. №653. Джерелами фінансування Державної кримінально-виконавчої служби України є бюджетні асигнування та доходи від працевикористання засуджених, що визначено в п. 7 даної Постанови.
За таких обставин, суд вважає необґрунтованими доводи позивача про порушення відповідачем п.3.1.3 наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань «Про впорядкування умов оплати праці працівників Державної кримінально-виконавчої служби України, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу» від11.11.2005р. №184.
Оцінуючи, письмові доказі дослідженні судом в ході судового розгляду у їх сукупності, суд приходить до висновку, що п.4,5 вимоги позивача від 20.07.2010р. №11-28/2105 є неправомірним, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити.
Керуючись Законом України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" від 26.01.1993р.,N 2939-XII, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV, Законом України «Про державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005р., N 2713-IV, Наказом Державного департаменту з питань виконання покарань від 24.05.2000 №98 «Про затвердження інструкції про порядок виплати процентної надбавки за безперервну службу, роботу робітникам і службовцям підприємств, установ та навчальних закладів Державної кримінально-виконавчої служби», Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань №175 від 25.05.2010р. «Про скасування наказу Державного департаменту з питань виконання покарань від 24.05.2000р., №98», Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 11.11.2005р. №184 «Про впорядкування умов оплати праці працівників Держаної кримінально-виконавчої служби України, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу», ст.ст. 8,10,11,12,18,69,94,128,158-163,167,186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову Контрольно-ревізійному управлінню в Дніпропетровській області до підприємства Жовтоводської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Дніпропетровській області (№26) про зобов’язання виконати п.4,5 вимоги від 20.07.2010р. №11-28/2105 - відмовити у повному обсязі.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 04.07.2011р.
Суддя
Н.Є. Куделько