ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2011 р. Справа № 2а/0470/6872/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кальника Віталія Валерійовича
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Прокурора Царичанського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 1750,28 грн., -
ВСТАНОВИВ:
У червні 2011 року заявник на виконання своїх владних повноважень в інтересах позивача звернувся до адміністративного суду із вищезазначеним позовом до відповідача з позовними вимогами про стягнення заборгованості. В обґрунтування позову зазначив, що відповідач порушує норми Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», внаслідок чого виникла прострочена заборгованість зі сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з лютого по грудень 2010 року на загальну суму 1750 грн. 28 коп., яка станом на 03 червня 2011 року не сплачена, яку заявник просив суд стягнути з відповідача на його користь постановою суду.
Від представника заявника до суду надійшло клопотання, в якому він позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просив подальший розгляд справи проводити без його участі.
Від представника позивача до суду надійшло клопотання, в якому він позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просив подальший розгляд справи проводити без його участі.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, заперечень проти позову не надав, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.
За таких обставин, у відповідності до вимог ст. 128 КАС України, справу розглянуто без участі сторін, на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Прокурор звернувся до адміністративного суду в порядку статті 60 КАС України. Із посиланням на статтю 121 Конституції України зазначав, що на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року прокурори та їх заступники мають право звертатися до суду з позовними заявами в інтересах держави. Прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають, у чому саме відбулося або може відбутися порушення матеріальних, або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції.
Згідно статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру»від 05 листопада 1991 року №1789-XII, представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Формами представництва, зокрема, є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, участь у розгляді судами справ.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що фізична особа підприємець ОСОБА_2 є платником страхових внесків (страхувальником) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та зареєстрована в Управлінні Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області.
Порядок сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09 липня 2003 року №1058-IV та Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16 січня 2004 року за №64/866, відповідно до яких на відповідача покладено обов'язки по нарахуванню, обчисленню і сплаті в установлені строки та в повному обсязі внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Частина 3 ст.18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09 липня 2003 року №1058-IV зазначає, що страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України.
Відповідно до ч.6 ст.18 Закону законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків, або звільнення від їх сплати.
Пунктом 12 ст.20 Закону регламентовано, що страхові внески підлягають сплати незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Частиною 6 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09 липня 2003 року №1058-IV визначено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників є календарний місяць.
Згідно з п. 5.1 ст. 5 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України»затвердженою Постановою правління ПФУ №21-1 від 19.12.2003 р. підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання проводять щомісячне нарахування страхових внесків на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу).
У зв’язку з тим, що станом на 03 червня 2011 року відповідачем не сплачено суму страхових внесків за період з лютого по грудень 2010 року, виникла прострочена заборгованість зі сплати внесків відповідача на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, тобто недоїмка, в розмірі 1 750, 28 грн.
Частиною 2 ст.106 вищезазначеного Закону встановлено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків. При цьому ч.12 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»визначено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
В силу ст.23 даного Закону передбачено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.
Згідно ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.162 КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 1 750, 28 грн., оскільки відповідач доказів добровільного погашення заборгованості не надав.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на користь управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі заборгованість по сплаті страхових внесків в розмірі 1750, 28 грн. (одна тисяча сімсот п’ятдесят гривень 28 коп.).
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.
Суддя
В.В. Кальник