ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2011 р. Справа № 2а/0470/6995/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільков В.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Марганецької об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Марганецьбуд" про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю у сумі 4756,80 гривень, -
ВСТАНОВИВ:
Марганецька об’єднана державна податкова інспекція звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Марганецьбуд» про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю у сумі 4756,80 гривень.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем в порушення вимог ст. 67 Конституції України, п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, ст. 287.3 Податкового кодексу України, ст. 21 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998р. за № 161-XIV (далі – Закон України № 161-XIV) не сплачено податкове зобов’язання з орендної плати за землю у встановлені законом строки. У добровільному порядку суму податкового боргу відповідач не сплачує, що стало підставою для звернення податкового органу до суду з даним позовом.
Позивач в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 КАС України, 07.07.2011р.надав до суду клопотання про розгляду справи без його участі. В клопотанні також було зазначено, що станом на 06.07.2011р. відповідачем заборгованість перед бюджетом не сплачена.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 КАС України шляхом направлення судової повістки на адресу відповідача, зазначену в ЄДРПОУ, проте, 24.06.2011р. на адресу суду повернувся конверт з приміткою поштового відділення про причини невручення адресату – «організації немає». Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридична особа відсутня за адресою місцезнаходження (запис № 1 228 143 0003 000339 від 23.12.2010р.).
За таких обставин суд, керуючись положеннями ч. 6 ст.128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.
Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Марганецьбуд» (код ЄДРПОУ 19311915) перебуває на обліку в Марганецькій об’єднаній державній податковій інспекції за № 60/1368 від 03.08.2007р, як платник окремих видів податків, в тому числі орендної плати за землю. Даний факт підтверджується довідкою від 03.03.2011р. за № 11.
Статтею 67 Конституції України від 28.06.1996р. № 254к/96-ВР встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Правовідносини щодо нарахування та сплати орендної плати за землю регулюються, зокрема, положеннями Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998р. за № 161-XIV (далі - Закон України № 161-XIV) та Податкового кодексу України від 02.12.2010р. за № 2755-VI.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України № 161-XIV оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Положеннями ст. 5 Закону України № 161-XIV встановлено, що орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.
Відповідно до ст. 21 Закону України № 161-XIV орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Відповідно до ст. 269.1. розділу ХІІ Податкового кодексу України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.
Положеннями п. 288.2. ст. 288 розділу ХІІ Податкового кодексу України встановлено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
Підпунктом п. 288.3. ст. 288 розділу ХІІ Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
Згідно з п. 288.1. ст. 288 розділу ХІІ Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Відповідно до п. 286.2. ст. 286 розділу ХІІ Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Підпунктом 14.1.156. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідачем було подано до Марганецької об’єднаної державної податкової інспекції податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності від 27.01.2011р. за № 512 та за № 513, в яких самостійно визначив до сплати податкове зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до п. 287.3. ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Однак, підприємством не сплачено суму вище визначених у відповідних деклараціях податкових зобов’язань у встановлені законом строки.
Відповідно до п.п. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Таким чином, сума податкового зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності набула статусу податкового боргу платника податків.
Відповідно до п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Оскільки податковий борг відповідача утворився у 2008р., позивачем відповідно до пп. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. за №2181-ІІІ (був чинний на момент утворення податкового боргу у 2008р.) були відправлені відповідачу перша податкову вимогу № 1/136 від 03.12.2008р. (вручена відповідачу 08.12.2008р.) та другу податкову вимогу № 2/1 від 09.01.2009р. (через неможливість вручення відповідачу розміщена на дошці оголошень податкового органу 20.02.2009р., про що складено відповідний акт).
Проте, податковий борг відповідачем сплачений не був. Про наявність податкового боргу свідчить довідка про стан розрахунків з бюджетом від 02.06.2011 року.
Відповідно до п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу України» від 04.12.1990р. за № 509-XII державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднанні державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; звертаються до суду в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України, до юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення, а саме: стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Марганецьбуд» податкового боргу з орендної плати за землю у сумі 4756,80 гривень.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Марганецької об’єднаної державної податкової інспекції до товариства з обмеженою відповідальністю «Марганецьбуд» про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю у сумі 4756,80 гривень - задовольнити.
Стягнути податковий борг з орендної плати за землю у сумі 4756 (чотири тисячі сімсот п’ятдесят шість) грн. 80 коп. з рахунків обслуговуючих банках товариства з обмеженою відповідальністю «Марганецьбуд» та за рахунок готівки, що належить товариству з обмеженою відповідальністю «Марганецьбуд» (код ЄДРПОУ 24987927).
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
В.В Ільков