ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2011 р. Справа № 2а/0470/5105/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кальника Віталія Валерійовича
при секретаріПетранцові О.Ю.
за участю:
представника позивача Фещенко В.І
представника відповідача Кольченко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Завод "Дніпропрес" до Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про визнання нечинним та скасування рішення №2940 від 16.12.2010, -
ВСТАНОВИВ:
29 квітня 2011 року Відкрите акціонерне товариство «Завод «Дніпропрес»звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, в якому просить визнати нечинним та скасувати Рішення управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № 2940 від 16.12.2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донараховних страхувальниками або органом Пенсійного фонду.
Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на ст. ст. 1, 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство»безпідставністю винесення відповідачем оскаржуваного рішення № 2940 від 16.12.2010 року, яким позивачу за несвоєчасну сплату страхових внесків нарахована пеня у сумі 104826,95 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 72660,84 грн. з огляду на те, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2008 року було порушено провадження у справі про банкрутство позивача.
У судове засідання з’явився представник позивача та представник відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позову у зв’язку з тим, що він є необґрунтованим.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, які беруть участь у справі, з’ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
У відповідності зі статтею 58 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі Закон № 1058-IV) пенсійний фонд є органом, який, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.
Згідно статті 63 Закону № 1058-IV виконавчими органами правління Пенсійного фонду є виконавча дирекція та територіальні органи, якими, зокрема, є головні управління Пенсійного фонду в областях, управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах. Головні управління та управління Пенсійного фонду є юридичними особами.
Пунктом 2 частини 9 статті 106 Закону № 1058-IV визначено, що виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу;
Статтею 3 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.
Отже, виконавча дирекція Пенсійного фонду України та територіальні органи при реалізації ними прав, передбачених Законом № 1058-IV, є суб'єктами владних повноважень.
Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Позивач зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Рішенням начальника управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 16.12.2010 року № 2940 на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058-IV за несвоєчасну сплату страхових внесків за період з 21.04.2009 року по 30.04.2010 року на позивача було накладено штраф в розмірі 72660,84 грн., а також нарахована пеня в розмірі 104826,95 грн.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2008 року у справі № Б15/365-08 за заявою ВАТ «Завод «Дніпропрес»про визнання банкрутом було порушено провадження у справі та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Згідно повідомлення господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2011 року провадження у справі № Б15/365-08 про банкрутство ВАТ «Завод «Дніпропрес»перебуває на стадії розпорядження майном.
У відповідності з ч. 4, ч. 7 статті 12 Закону України від 14.05.1992 року № 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутств
Пленум Верховного Суду України в Постанові від 18.12.2009 року № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство" зауважив, що згідно з абзацом четвертим частини четвертої статті 12 Закону протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
За змістом статті 12 Закону мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію; їх виконання для боржника є обов'язковим, але пеня, штраф та інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства, не нараховуються, оскільки ця норма визначає конкретний проміжок часу, який відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов'язаний із його суттю. Вирішуючи питання про склад вимог з податками і зборами (обов'язковими платежами) при порушенні справ про банкрутство суди мають виходити з того, що суми пені, штрафів та інших фінансових санкцій враховуються окремо в реєстрі вимог кредиторів і задовольняються у шосту чергу в порядку черговості, встановленої статтею 31 Закону.
Таким чином, суд вважає, що приймаючи рішення № 2940 від 16.12.10р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органам Пенсійного фонду протягом дії мораторію, Управління Пенсійного фонду України Бабушкінського району м. Дніпропетровська безпідставно застосувало норми стосовно нарахування фінансових санкцій та пені до позивача.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
З огляду на викладене, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 71, 86, 160, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати нечинним рішення управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № 2940 від 16.12.2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 17.07.11р.
Суддя
В.В. Кальник