Судове рішення #17756781

   

                                                                                                                                                                                                                                                                     

                                   

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


                              


12 липня 2011 р.  Справа № 2а/0470/8156/11



          Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:


головуючого судді Кальника Віталія Валерійовича  

при секретаріПетранцові О.Ю.

за участю:

представника позивача Мотова В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за поданням Нікопольської ОДПІ до КП "Аква-2" про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Нікопольська об’єднана державна податкова інспекція звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із поданням  до Комунального підприємства «Аква-2», в якому просить стягнути кошти за податковим боргом Комунального підприємства «Аква-2»у розмірі 3739,00 грн. на користь держави.   

В обґрунтування подання зазначено, що Комунальне підприємство «Аква-2»має податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 3739,00 грн. Сума боргу не сплачується відповідачем добровільно, а тому підлягає примусовому стягненню.

Представник позивача в судовому засіданні подання підтримав та просив задовольнити.   

Відповідач  у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 183-3 КАС України, розгляд подання відбувається за участю органу державної податкової служби, що його вніс, та платника податків, стосовно якого його внесено. Неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

У зв’язку з цим суд  вважає, що відсутність відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи,  суд приходить до висновку, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ (далі - Податковий кодекс України, Кодекс) передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Органи державної податкової служби відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Судом встановлено, що Комунальне підприємство «Аква-2» (код ЄДРПОУ 36020566) зареєстроване як юридична особа Нікопольською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 09.10.08 року, як платник податків перебуває на обліку в Нікопольскій ОДПІ, що підтверджується матеріалами справи.

У зв’язку з непогашенням Комунальним підприємством «Аква-2»узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничного строку її сплати, ДПІ винесена перша податкова вимога №1/21/463 від 12.01.2010р.

У зв’язку з несплатою зазначеної в податковій вимозі суми податкового боргу податковим органом, відповідно до положень Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.00, чинного на час існування зазначених відносин, на адресу відповідача  направлена друга податкова вимога №2/80/6497 від17.02.10р. Оскільки податковий борг відповідача до цього часу не переривався, то нові вимоги прийняттю не підлягали.

20.04.2011 року Комунальним підприємством «Аква-2»було подану до Нікопольської ДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2011р., в якій задекларовано суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду у розмірі 3739,00 грн.

Згідно до п.36.1, п.36.2 ст.36 Податкового Кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового Кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно до п.54.1 ст.54 Податкового Кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно зі ст.203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до положень п.57.1 ст.57 зазначеного Кодексу, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків оскарженню не підлягає (п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України).

У встановлений Кодексом строк для погашення податкового зобов’язання, підприємство не сплатило узгоджену суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірах, визначених ним в поданій декларації. З огляду на положення пп.14.1.175. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, в яких надається поняття податкового боргу, сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3739,00 грн., самостійно узгоджена Комунальним підприємством «Аква-2», але не сплаченого ним у встановлений цим Кодексом строк, набула статусу податкового боргу.

Відповідно до п.20.1.18 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності –шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до абз.1 п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст. 1833 Кодексу адміністративного судочинства, провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів, зокрема, щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Відповідно до ч. 2 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

           Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Беручи до уваги наведене, суд вважає подання  Нікопольської ОДПІ до Комунального підприємства «Аква-2»про стягнення коштів за податковим боргом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі..

Керуючись  ст.ст. 71, 86,159, 160-163, 167, 183-3, 186, 254  Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 Подання задовольнити повністю.  

Стягнути грошові кошти Комунального підприємства «Аква-2» (реєстаційний номер облікової картки платника податків 36020566) за податквоим боргом на додану вартість у розмірі 3739,00 грн. (три тисячі сімсот тридцать девять грн. 00 коп.)  (р/р 31115029700029, код платежу 14010100, отримувач відділення ДКУ у м. Нікополі, банк УДКУ у Дніпропетровськійм області, код ЄДРПОУ 23929847, МФО 805012) на користь держави з розрахункових рахунків Комунального підприємства «Аква-2», які відкриті в установах банків та за рахунок готівки, що належить Комунальному підприємству «Аква-2».

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186   Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 13.07.11р.

 



Суддя                       

В.В. Кальник

 


                  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація