ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2011 р. Справа № 2а/0270/3278/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Комара Павла Анатолійовича,
при секретарі судового засідання: Павліченко Аліні Володимирівні
за участю сторін:
прокурора : не з'явився;
позивача : ОСОБА_1 - представника за довіреністю;
відповідача : не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: прокурора Староміського району м. Вінниці в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Вінниці
до: фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
про: стягнення заборгованості за рахунок активів платника податків
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся прокурор Староміського району м. Вінниці в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Вінниці (далі - ДПІ у м. Вінниці) з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі – ФОП ОСОБА_2) про стягнення заборгованості в розмірі 1528 грн. за рахунок активів платника податків.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на 27.05.2011 року ФОП ОСОБА_2 має заборгованість перед бюджетом зі сплати єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб в розмірі 1528 грн., яка виникла в зв`язку з відмовою у самостійному погашенні даного податкового зобов'язання.
Оскільки заборгованість в добровільному порядку не погашена відповідачем, прокурор Староміського району м. Вінниці, в порядку ст. 60 КАС України звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
В судовому засіданні, яке відбулось 05.08.2011 року, представник позивача ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Відповідач письмових заперечень на позовну заяву з нормативно-правовим обґрунтуванням суду не надав, в судові засідання не з’явився, повноважного представника не направив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений завчасно та належним чином. Відповідно до вимог ст. 122 КАС України - адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Судом прийнято всі міри для належного повідомлення відповідача про час, день та місце розгляду справи, а тому, враховуючи дані обставини, судом прийнято рішення продовжити розгляд справи за відсутності відповідача, і вирішити справу на підставі пояснень представника позивача та наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та наявні у справі докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову виходячи з наступного.
Законом України "Про державну підтримку малого підприємництва" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено правові засади державної підтримки суб'єктів малого підприємництва незалежно від форми власності з метою якнайшвидшого виходу із економічної кризи та створення умов для розширення впровадження ринкових реформ в Україні. Статтею 1 цього Закону встановлено, що суб'єктами малого підприємництва є фізичні особи, зареєстровані у встановленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_2 17.05.2006 року зареєстрований виконавчим комітетом Вінницької міської ради як фізична особа-підприємець.
Як платник єдиного податку відповідач зареєстрований 18.12.2009 року, що підтверджується корінцем свідоцтва про сплату єдиного податку серії НОМЕР_2.
Частиною 1 ст. 11 Закону України "Про державну підтримку малого підприємництва" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що для суб'єктів малого підприємництва в порядку, встановленому законодавством України, може застосовуватися спрощена система оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності, яка передбачає заміну сплати встановлених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів) сплатою єдиного податку.
Відповідно до п. 2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.
Абзацом 1 пункту 2 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України №599 від 29.10.1999 року визначено, що підставою для видачі Свідоцтва є подання суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою письмової заяви згідно з додатком 1 до цього Порядку та платіжного документа (квитанція, копія платіжного доручення з відміткою банківської установи) про сплату (перерахування) єдиного податку за період не менше ніж календарний місяць. Заява має бути подана не пізніше ніж за 15 днів до початку кварталу, з якого він обирає спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів, термін сплати яких настав на дату подання заяви.
В абз. 1 та 2 п. 2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) вказано, що ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць, а у разі коли фізична особа - суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.
Судом також встановлено, що ставка єдиного податку за видом діяльності, що здійснює відповідач становить 200 грн. на місяць, що підтверджується даними облікової картки платника податків.
В порушення абз. 5 п. 2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), яким передбачено, що суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця, - ФОП ОСОБА_2 не сплачував єдиний податок по граничним строкам, що призвело до заборгованості перед бюджетом, яка станом на 27.05.2011 року складає 1528 грн.
Відповідно до п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Згідно п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму податкового зобов'язання, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Пунктом 5.4.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не сплачене платником податків зобов'язання в строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
З метою погашення податкового боргу, на адресу відповідача було направлено спочатку першу податкову вимогу № 1/1084 від 19.07.2010 року, що підтверджується корінцем першої податкової вимоги (а.с.8). Проте вимога вручена не була, про що свідчить копія акта ДПІ у м. Вінниці від 30.07.2010 року про причини неможливості вручення податкової вимоги платнику податків з відміткою - "в зв’язку з незнаходженням СПД за юридичною адресою". Також було направлено другу податкову вимогу №2/1351 від 06.10.2010 року, яку відповідач також не отримав, що підтверджується корінцем другої податкової вимоги та копією повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою поштового відділення зв’язку – «повернення за закінченням терміну зберігання» (а.с.11).
За таких обставин, при фактичній наявності заборгованості відповідача перед бюджетом по сплаті єдиного податку, прокурор Староміського району м. Вінниці звернувся до суду в особі ДПІ у м. Вінниці з позовом про примусове стягнення зазначеної заборгованості в судовому порядку та за рахунок активів платника податків, оскільки несплата даного податкового зобов’язання тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України та суттєво порушує економічні інтереси держави.
Підпунктом 3 п.1 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що платники податків і зборів зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів, у встановлені Законами терміни. В той же час згідно ч. 1 ст. 11 даного Закону відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.
Слід також відмітити, що п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначає, що державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в дохід держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках – коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Так, у розумінні Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» (ст. 1 даного Закону) податкове зобов’язання – це зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів в порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання є податковим боргом.
У відповідності ж до п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків (кошти, матеріальні та нематеріальні цінності), що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання можуть бути примусово стягненні в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно положень статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
З огляду на вищезазначене та беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму заборгованості по єдиному податку в розмірі 1528 грн. відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Таким чином позов підлягає задоволенню в повному обсязі відповідно до заявлених вимог.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб`єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету заборгованість по сплаті єдиного податку в сумі 1528 грн. (одна тисяча п'ятсот двадцять вісім гривень нуль копійок) за рахунок активів платника податків.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Комар Павло Анатолійович
05.08.2011