У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 липня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АРК у складі:
Головуючого судді Сокола В.С.,
суддів Онищенко Т.С., Рошка М.В.,
при секретарі Строєвій Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на заочне рішення Центрального районного суду міста Сімферополя АРК від 03 вересня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А:
03 лютого 2010 р. позивач на підставі статей 525, 526, 530, 553, 554 ЦК України, звернувся до суду із вище зазначеним позовом, просив стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_6 в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором № ML-G00/097/2007 від 15 червня 2007 року у розмірі 59 198, 91 доларів США (еквівалент у гривні по курсу НБУ станом на 24 листопада 2009 року (дата розрахунку) складає 472 999, 29 грн., а саме: заборгованість по кредиту 55 183, 11 доларів США (еквівалент у гривні по курсу НБУ становить 440 913, 05 грн.); сума відсотків за користування кредитом 1 890, 13 доларів США (еквівалент у гривні по курсу НБУ становить 15 102, 14 грн.); пеня 2 125, 67 доларів США (еквівалент у гривні за курсом НБУ становить 16 984, 10 грн.). В обґрунтування позовних вимог послався на невиконання відповідачами договірних зобов’язань за кредитним договором № ML-G00/097/2007 від 15 червня 2007 р. (про надання ОСОБА_5 кредиту в розмірі 59 000 доларів США на купівлю нерухомості) та договором поруки № SR-G00/119/2007 від 15 червня 2007 р. ( відповідно до умов якого ОСОБА_6 зобов’язався відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_5 боргових зобов’язань та відповідати із останньою як солідарні боржники).
Ухвалою Центрального районного суду міста Сімферополя АРК від 03 вересня 2010 року замість позивача ПАТ «ОТП Банк» залучено ТОВ «ОТП Факторинг Україна».
Заочним рішенням Центрального районного суду міста Сімферополя АРК позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача за кредитним договором від 15 червня 2007 року заборгованість в розмірі 467 541, 15 грн., яка складається із заборгованості по відсоткам 14 927, 87 грн., пені 16 788 грн., судового збору у розмірі 1 700 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. а всього стягнуто 469 361,15 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить оскаржуване рішення змінити. Вказує, що не була повідомлена належним чином про час та місце судового розгляду. Також вказує, що позивачем не було надано до суду розрахунок заборгованості за кредитом та оскільки нею було виплачено 27 959 доларів США вважає, що сума заборгованості складає 239 736, 45 грн.
В засідання апеляційного суду сторони, будучи оповіщеними у встановленому порядку про час та місце судового розгляду, не з’явилися.
Ухвалами апеляційного суду АРК від 13 липня 2011 р. було відмовлено у задоволенні клопотання про призначення по справі судової економічної експертизи у зв’язку з відсутністю обгрунтування та клопотання про відкладення перегляду справи, оскільки заявник не надала доказів укладення з адвокатом договору про правову допомогу в порядку ч. 4 ст. 42 ЦПК України.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, апеляційний суд вважає необхідним відмовити у задоволенні апеляційної скарги з наступних підстав.
Встановлено, що 15 червня 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_5 укладено кредитний договір № ML-G00/097/2007 (а.с.16-19), відповідно якого останній було надано кредит у сумі 59 000 доларів США строком до 14 червня 2020 року на умовах плаваючої відсоткової ставки.
Відповідно до глави 4 частини 2 кредитного договору № ML-G00/097/2007 за невиконання або неналежне виконанням прийнятих на себе зобов’язань позичальник несе відповідальність у порядку і на умовах, визначених договором: за порушення прийнятих на себе зобов’язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами у визначені договором строки, позичальник зобов’язаний сплатити пеню в розмірі 1 % від суми несвоєчасно виконаних боргових зобов’язань за кожний день прострочки. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум. За прострочення виконання боргових зобов’язань понад 15 календарних днів позичальник, крім пені, додатково сплачує на користь банку штраф у розмірі 0, 01 % від суми прострочених боргових зобов’язань, але не менше 25 грн. За прострочення виконання боргових зобов’язань понад 30 календарних днів позичальник, крім пені та штрафу, додатково сплачує штраф у розмірі 0, 02 % від суми прострочених боргових зобов’язань, але не менш 50 грн.
У забезпечення виконання вказаного кредитного договору 15 червня 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_6 було укладено договір поруки № SR-G00/119/2007 (а.с.20), відповідно до якого останній зобов’язався перед ЗАТ «ОТП Банк» відповідати за повне то своєчасне виконання ОСОБА_5 її боргових зобов’язань перед ЗАТ «ОТП Банк» за кредитним договором в повному обсязі таких зобов’язань. Відповідно до пункту 2.1 зазначеного договору поруки порукою забезпечується вимоги кредитора щодо сплати ОСОБА_5 кожного і всіх боргових зобов’язань за кредитним договором у такому розмірі, у такій валюті і у такий строк, і в такому порядку, як встановлено у кредитному договорі. Порукою забезпечуються вимоги позивача щодо: повернення основної суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, сплата пені за прострочення повернення кредиту, прострочення сплати відсотків та штрафу за нецільове використання кредиту.
З матеріалів справи також вбачається, що ЗАТ «ОТП Банк» було виконано зобов’язання за кредитним договором: надано ОСОБА_5 кредитні кошти у сумі 59 000 доларів США шляхом перерахування кредитних коштів в повній сумі на поточний рахунок останньої (а.с.21), однак ОСОБА_5 зобов’язання по кредитному договору виконано не було, внаслідок чого станом на 24 листопада 2009 року заборгованість за кредитним договором склала 472 999, 29 грн. Із наявністю заборгованості апелянт не спорить.
Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.
Ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання грошового зобов’язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 553 ЦК України поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно зі ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов’язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь –кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов’язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов’язаними доти, доки їхній обов’язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов’язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов’язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Доводи апеляційної скарги щодо ненадання позивачем розрахунків заборгованості за кредитним договором № ML-G00/097/2007 спростовуються матеріалами справи, оскільки на а. с. 15, 162 міститься розрахунок заборгованості ОСОБА_5 за зазначеним кредитним договором станом на 24 листопада 2009 року, а сплату коштів відповідно до квитанцій що додані апелянтом до апеляційної скарги (а.с.144-156) було проведено раніше банківських розрахунків.
Щодо доводу апеляційної скарги про неспроможність захисту її прав та інтересів у зв’язку з неповідомлення належним чином про час та місце судового розгляду колегія суддів зазначає наступне. Статтями 228, 229, 230, 231, 232 ЦПК України передбачено порядок перегляду заочного рішення. Ухвалою Центрального районного суду міста Сімферополя АРК від 24 травня 2011 р. заяву ОСОБА_5 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення, оскільки ОСОБА_5 не було надано доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тож зазначений вище довід у сенсі статті 309 ЦПК України не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вважає доводи скарги необґрунтованими з огляду на вище зазначене, апелянт в порядку статті 60 ЦПК України не надав належних доказів на спростування оскаржуваних висновків суду, тому в порядку статті 308 ЦПК України колегія суддів рішення суду першої інстанції залишає без змін.
Відповідно до статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін по суті, оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Керуючись статтями 303, 307, 308, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АРК,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити. Рішення Центрального районного суду міста Сімферополя АРК від 03 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з момету її проголошення, може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом 20 днів з дня набрання законної сили.
Судді: