Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 липня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АРК у складі:
Головуючого судді Сокола В.С.,
суддів Куриленка О.С., Онищенко Т.С.,
при секретарі Урденко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Оленівської сільської ради Чорноморського району АРК, Кримського Республіканського підприємства «Бюро реєстрації і технічної інвентаризації міста Євпаторія» (далі - КРП «БРТІ м. Євпаторія») про визнання права власності на житловий будинок, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Чорноморського районного суду АРК від 09 червня 2011 року,
В С Т А Н О В И Л А:
26 квітня 2011 року ОСОБА_5, посилаючись на правомірність набуття ним права власності на житловий будинок з господарчими будівлями, звернувся до суду із вище зазначеним позовом, просив визнати за ним право власності на житловий будинок літер «А», (тамбур 1 площею 5,0 кв.м., веранда 2 площею 10, 5 кв.м., кухня 3 площею 10, 91 кв.м., кімнат 4 площею 9,3 кв.м., 5 - площею 8,7 кв.м., кухня 6 площею 9,9 кв.м., санвузол 7 площею 4,3 кв.м.) з господарчими будівлями, розташовані АДРЕСА_1, та зобов’язати відповідачів провести державну реєстрацію права власності. Вказав, що 04 червня 1966 р. колгоспом «Маяк» було виділено спірний житловий будинок, за який він повністю сплатив гроші і який зареєстровано за ним в погосподарчій книзі, для обслуговування будинку була закріплена земельна ділянка площею 0,15 га.
Рішенням Чорноморського районного суду АРК від 09 червня 2011 року у задоволенні позову відмовлено за ненаданням доказів.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Вказує, що судом не надано належної оцінки письмовим доказам: домовій книзі, довідці сільської ради про реєстрацію будинку, даним погосподарчої книги.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_5 підтримав повністю доводи апеляційної скарги.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції помилково не застосував до правовідносин сторін положення ЦК України 1963 р.
Згідно чинної на час виникнення правовідносин діяла ст. 128 ЦК України 1963 р., відповідно до якої право власності у набувача починається з моменту передачі майна, якщо інше не передбачено законом або договором.
Згідно Інструкції «Про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР» від 31.01.1966 року, затвердженої Міністерством комунального господарства Української СРСР 31.01.1966 року, яка діяла до затвердження Правил державної реєстрації об’єктів нерухомого майна, що знаходиться у власності юридичних та фізичних осіб, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 19.01.1996 року за № 31/1056 та діючих на час виникнення правовідносин виникнення права власності на житлові будинки у сільській місцевості не було пов’язане з видачею правовстановлюючого документу та його реєстрацією в бюро технічної інвентаризації. Відповідно до норм законодавства, що діяли на час виникнення права власності, право власності на будинок виникає з моменту його реєстрації у місцевій раді.
Встановлено, що за даними погосподарчої книги Оленівської сільської ради (погосподарча книга 16, стор. 19, особистий рахунок НОМЕР_1) за позивачем зареєстровано житловий будинок площею 40 кв.м., 1953 року побудови, з надвірними будовами: літня кухня – 1968 р., сарай – 1953 р., підвал – 1968 р., що знаходиться в АДРЕСА_1, та закріплено ділянку в розмірі 0, 15 га.
Тобто, матеріали справи свідчать про те, що компетентним органом влади – Оленівською сільською радою, право власності на спірний будинок визнавалося і ніколи не було оспорене. Відсутність у позивача документів про право власності на житловий будинок відповідно до вимог чинного на час подачі позову законодавства, не можна пов’язувати з відсутністю у позивача права власності на житловий будинок згідно даним погосподарчої книги Оленівської сільської .
Відповідно до домової книги ОСОБА_5 був зареєстрований за адресою будинку з 04 червня 1966 р.
Умови та порядок здійснення реєстрації прав на нерухоме майно передбачені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 1 липня 2004 року N 1952-IV та Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, яке затверджено наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 р. за N 157/6445. Згідно п. 5 прикінцевих положень вказаного Закону, до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру, реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації. Частиною п'ятою ст. 3 вказаного Закону передбачено, що право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.
З огляду на встановлене, апеляційний суд дійшов висновку, що позивач на законних підставах набув право власності на зазначений житловий будинок із надвірними будівлями на підставі ст.ст. 4, 100, 128 ЦК України 1963 р.
Особа, яка є власником майна, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Крім того, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документів, який засвідчує право власності. Зазначені права встановлені ст. ст. 391, 392 ЦК України та визначені як спосіб захисту порушеного права ст.ст. 15, 16 Кодексу, оскільки державна реєстрацію права власності позивача на спірний будинок відсутня в КРП «БРТІ м. Євпаторія».
Разом з тим, колегія суддів вважає, що позов підлягає задоволенню частково, оскільки з часу набуття права власності згідно даних погосподарчої книги позивач добудував приміщення, право власності на які необхідно визнавати в адміністративному порядку шляхом звернення до компетентних органів.
Таким чином, колегія суддів вважає доводи скарги частково обґрунтованими з огляду на вище зазначене, тому в порядку п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України колегія суддів рішення суду першої інстанції скасовує і ухвалює нове рішення про задоволення позову частково на підставі вище зазначених норм матеріального права.
Керуючись статтями 303, 307, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 309, 316, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АРК,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовлльнити частково.
Рішення Чорноморського районного суду АРК від 09 червня 2011 року скасувати, ухвалити нове рішення. Позов ОСОБА_5 задовольнити частково. Визнати за ОСОБА_5 право власності на житловий будинок, площею 40 кв.м., та надвірні будови: літню кухню, сарай, підвал, розташовані по АДРЕСА_1. В решті позову – відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Судді: