У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    2011 року липня місяця „04” дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді: Горбань В.В.

            Суддів: Курської А.Г.

Макарчук Л.В.

                      При  секретарі: Савенко М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» про порушення прав споживачів, відновлення права на інформацію та відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим  від 22 березня 2011 року,

ВСТАНОВИЛА:

    24 січня 2011 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» /правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Кримгаз»/ про порушення прав споживачів, відновлення права на інформацію та відшкодування моральної шкоди. Вимоги мотивовані тим, що  рішенням Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 10 грудня 2009 року  визнано такою, що не відповідає діючому законодавству України відмову ВАТ по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» у наданні згоди на встановлення газового лічильника у АДРЕСА_1, квартиронаймач ОСОБА_5 Зобов’язано ВАТ по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» узгодити технічні умови встановлення газового лічильника у АДРЕСА_1, квартиронаймач ОСОБА_5  Незважаючи на існування зазначеного рішення суду відповідач  порушує споживчі  права позивача та  його сім’ї в частині узгодження технічних умов для встановлення газового котла в квартирі. Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 23.10.2009 року було встановлено, що в квартирі ОСОБА_5 01.11.2001 року демонтовано опалювальні радіатори. На протязі  тривалого часу його сім’я проживає в квартирі без опалення. З приводу вищезазначеного він звертався до ВАТ «Кримгаз» з заявами 27.09.2010 року, 15.10.2010 року. Зазначає, що відповідач протизаконно відмовив йому в наданні інформації по пункту 1 його заяви від 15.10.2010 року, а саме: «Чи надавалась балансоутримувачем ЖЕО Київського району м. Сімферополя до ПТО УГЕГГ листи на підключення до автономного газового опалення співробітника КП «Кримтеплокомуненерго», який мешкає в квартирі АДРЕСА_2, та по іншим квартирам будинку»;

    Не дано відповіді взагалі по пунктам 3, 4, 5.3 його заяви від 15.10.2010 року:

надання економічного обґрунтування вартості підготовки технічних умов для підключення його квартири та будь-якої іншої типової двокімнатної квартири, згідно обґрунтувань, які були вже зроблені по їх будинку /пункт 3/;

чи є в м. Сімферополі інші, незалежні від ВАТ «Кримгаз»  організації, які здійснюють підготовку технічних умов для уникнення порушень антимонопольного законодавства та його прав на право вибору виконавця /пункт 4/;

5.3 в частині направлення на його адресу завіреної виписки з наказу /розпорядження/ посадової особи, згідно з яким було здійснено  відновлювальні роботи.

Ненадання інформації по зазначеним пунктам його заяви від 15.10.2010 року позбавляє його реалізації своїх споживчих прав на встановлення автономного газового опалення в його квартирі. Вважає, що відповідачем порушено Закони України: «Про захист прав споживачів», «Про інформацію», «Про звернення громадян», статті 21, 24 Конституції України. Просить визнати відмову ВАТ по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» в наданні інформації по пункту 1 його заяви від 15.10.2010 року та ненадання відповіді на пункти  3, 4, 5.3 його заяви  порушенням його споживчих прав, зобов’язати відповідача виконати технічні умови по установленню в квартирі автономного двоконтурного опалювального котла з попереднім наданням номеру рахунку  для оплати зазначеної послуги, та необхідного узгодження зі службами, відомствами, зобов’язати надати йому відповідь на пункти 3, 4, 5.3 його заяви до ВАТ «Кримгаз» від 15.10.2010 року, зобов’язати відповідача виплатити йому грошову компенсацію за моральну шкоду в розмірі 20 000 грн., спричинену незаконними діями в частині відмови в наданні інформації по пункту 1 його заяви від 15.10.2010 року, виплатити йому грошову компенсацію  в розмірі 20 000 грн. за невиконання рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 10.12.2009 року.

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим  від 22 березня 2011 року в задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено.

    В апеляційній скарзі ОСОБА_5  просить скасувати рішення суду з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, на неповне з’ясування обставин, що мають суттєве значення для вирішення спору, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника відповідача ПАТ по газопостачанню та газифікації «Кримгаз», колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив із необґрунтованості позовних вимог та їх недоведеності. При цьому визнав встановленим, що на звернення позивача до відповідача, останнім у встановлені законом строки були надані відповіді.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Згідно зі статтею 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і  місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об’єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов’язані: об’єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.

При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що 29.09.2010 року ОСОБА_5 звернувся з заявою до ВАТ «Кримгаз» про розрахунок газу на опалення квартири і надання дозволу на установлення газового опалення, на зазначене звернення позивач отримав відповідь 11.10.2010 року(а.с. 7 зв.). 15.10.2010 року ОСОБА_5 звернувся з заявою до ВАТ «Кримгаз» про надання інформації, в якій зазначив декілька питань, на вказану заяву відповідачем 05.11.2010 року за № 01-07/1146  позивачу була направлена відповідь (а.с. 8 зв.).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що на всі питання, що зазначені в заявах від 29.09.2010 року і від 15.10.2010 року позивачеві відповідно до вимог Закону України «Про інформацію» і Закону України «Про звернення громадян» відповідачем дані повні відповіді на всі його питання, тому відсутні правові підстави для зобов’язання відповідача надати відповіді позивачу на його питання 1, 3, 4, 5.3, які були зазначені останнім в заяві від 15.10.20010 року, та  правильно відмовив у задоволенні позову.

Відмовляючи у задоволенні вимог про зобов’язання відповідача виконати технічні умови по установці в його квартирі автономного двоконтурного газового опалювального котла з попереднім  наданням йому розрахункового рахунку для оплати даної послуги, узгодження із ним, службами і відомствами необхідних формальностей, обумовлених законом, суд першої інстанції виходив із необгрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають фактичним обставинам.

При розгляді справи суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в листі від 11.10.2010 року відповідачем чітко висловлені умови виконання технічних умов по установці автономного двоконтурного газового опалювального котла з посиланням на п. 3.29 Правил безпеки систем газопостачання України, яким передбачено, що у разі передачі системи газопостачання власнику будинку, розгляд можливості підготовки технічних умов на проектування додаткової установки індивідуального опалювального котла в будинку, що знаходиться на балансі ЖЕО, можливо при наданні ПТО УГЕГ листа балансодержателя житлового будинку.

Приймаючи до уваги дані обставини, які зазначені в листі від 11.10.2010 року, та враховуючи, що із КП «ЖЕО Київського району м. Сімферополя» не надходило листа на видачу технічних умов по установці автономного двоконтурного газового опалювального котла в квартирі позивача, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для підготовки вищевказаних технічних умов та правильно відмовив у задоволенні позову в цій частині.

Що стосується висновків суду про відмову у задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди, то колегія суддів з ними погоджується, оскільки позивачем відповідно до вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України  не доведено факту навмисного невиконання  відповідачем рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 10.12.2009 року та в не наданні інформації та відповіді на питання, які зазначені в пунктах 1, 3, 4, 5.3 його заяви від 15.10.2010 року, і спричинення такими діями відповідача позивачеві моральної шкоди.

Відповідно до вимог частини 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Всупереч вимогам статті 60 ЦПК України позивач не надав доказів, які  могли б спростувати висновки суду.

Так, доводи апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду  фактичним обставинам справи колегія суддів до уваги взяти не може, оскільки судом першої інстанції фактичні обставини з’ясовані повно та всебічно і висновки суду відповідають встановленим фактам.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, тому не можуть бути визнані обґрунтованими.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що відповіді відповідача, які викладені останнім в листах від 11.10.2010 року та від 05.11.2010 року,  не містять  повної інформації на його питання, зазначені в п.п.  1, 3, 4, 5.3 заяви від 15.10.2010 року, колегія суддів вважає необґрунтованим,   оскільки зазначені обставини були предметом дослідження і оцінки суду першої інстанції і в рішенні правильно зазначено,  що на всі питання позивача відповідачем дані повні відповіді.

Інші доводи апеляційної скарги не містять в собі правових підстав для висновку про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам статей 213, 214 ЦПК України.

Судом правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і ухвалено рішення по справі на підставі доказів, наданих сторонами в порядку правил ст.ст. 10, 11, 60, 212 ЦПК України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що при розгляді справи вимоги матеріального і процесуального права судом першої інстанції додержано, підстав для скасування рішення немає.  

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції  ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 22 березня  2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено у касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді:       Горбань В.В.             Курська А.Г.               Макарчук Л.В.