У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Павловської І.Г.
суддів - Дралла І.Г.
Пономаренко А.В.
за участю секретаря Ломовського І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Головного управління Пенсійного фонду України в Автономної Республіки Крим ( далі Управління) про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії за апеляційною скаргою Управління на постанову Кіровського районного суду Автономної Республіки Крим від 09 листопада 2009 року,
в с т а н о в и л а:
15.08.09 позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, та просив у судовому порядку визнати протиправною відмову Управління у нарахуванні 40% надбавки до пенсії як військовослужбовцю за вислугу років згідно постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.07 « Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу», зобов’язати Управління провести перерахунок пенсії з 01.08.08 з урахуванням вимог Постанови № 1294, та зобов’язати відповідача сплатити заборгованість по надбавки за період з серпня 2008 по серпень 2009 роки у сумі 495грн.
Постановою Кіровського районного суду Автономної Республіки Крим від 09 листопада 2009 року позов задоволено у повному обсязі.
В апеляційній скарзі Управління просить постанову суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивач є військовим пенсіонером, має право на отримання 40% надбавки до пенсії як військовослужбовець за вислугу років згідно чинного законодавства, а доводи відповідача щодо правомірності відмови у такому нарахуванні, та пропуску строку позовної давності є безпідставними
З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають обставинам справи, виниклим між сторонами правовідносинам, та нормам матеріального і процесуального права.
При апеляційному перегляді справи безспірне встановлено наявними письмовими доказами, що позивач наказом командувача військово-повітряними силами України ві 01.04.98 № 046-пм звільнений з військової служби, та його вислуга років складає 26 років.
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.01.09, яка набрала чинності, за позивачем визнано право на надбавку за вислугу років у розмірі 40% згідно з додатком 4 до Постанови Кабінету Міністрів України № 829 від 22.05.00 «Про грошове забезпечення військовослужбовців», та Управління зобов’язано зробити доплату за період з 01.01.05 по 31.12.06. Відповідачем виплачена доплата за вказаний період, а з 01.01.07 відмовлено у нарахуванні спірної доплати.
Приписами статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» № 2262-ХП від 09.04.92 з наступними змінами ( далі Закон) передбачено, що при обчисленні пенсій указаним категоріям військовослужбовців враховуються відповідні оклади за посадою, званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавка за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби в порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно додатку 4 до Постанови Кабінету Міністрів України № 829 від 22.05.00 «Про грошове забезпечення військовослужбовців» військовослужбовці, що мають вислугу років 25 і більше розмір надбавки складає 40 відсотків.
За таких обставин, висновок суду першої інстанції про те, що позивач згідно діючого законодавства має права на отримання надбавки у зазначеному розмірі відповідає чинному законодавству.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставами для скасування чи зміни постанови суду.
Довід апеляційної скарги Управління про порушення судом першої інстанції норм матеріального права , на думку колегії суддів, є неспроможними, оскільки судом першої інстанції вірно визначені спірні правовідносини та застосовані норми матеріального права, які їх регулюють.
Довід скарги про невідповідність висновків суду фактичним обставинам суд до уваги не бере, оскільки судом першої інстанції повно та всебічно з'ясовані фактичні обставини та ухвалено рішення відповідно до правил статті 11 КАС України.
Інші доводи апеляційної скарги не містять в собі посилань на правові підстави для висновку в тому, що постанова суду не відповідає вимогам статті 159 КАС України.
Судом правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та докази якими вони підтверджуються, правовідносини, та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і ухвалено рішення на підставі доказів, наданих сторонами в порядку правил КАС України.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
З урахуванням наведеного, керуючись статтями 197, 198, 200, 205, 212 КАС України, колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Автономної Республіки Крим - відхилити.
Постанову Кіровського районного суду Автономної Республіки Крим від 09 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набуває законної сили в порядку частини 5 статті 254 КАС України, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: