ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15  червня  2011 року                                                                          Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого  судді -   Павловської І.Г.,

суддів -   Дралла І.Г.

  Пономаренко А.В.

при секретарі -   Ломовському І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради  м. Сімферополя  Автономної Республіки Крим (далі Управління)  на постанову  Київського  районного суду   м. Сімферополя АР Крим від 20 січня  2010 року у справі за позовом ОСОБА_5  до Управління про визнання дій незаконними, стягнення суми грошової допомоги,

в с т а н о в и л а.

 Позивач   звернувся   до суду в порядку адміністративного судочинства з зазначеною позовною заявою, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що за  2009 р.  йому не в повному обсязі виплачена щорічна разова грошова допомога, яка передбачена Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551 від 22.10.1993, внаслідок чого порушені його законні права.

Постановою Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 20 січня 2010 року позов   задоволено частково. Стягнуто з Управління  на користь ОСОБА_5  недоотриману щорічну  разову грошову допомогу до 05 травня  за 2009 р. в сумі 2150 грн.. В задоволенні  решти вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Управління  просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.  

Дослідивши матеріали справи та обговоривши  доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга    підлягає  задоволенню з наступних підстав.

 Судом встановлено, що позивач має статус учасника бойових дій, з урахуванням чого (ч.5 ст. 12 Закону України N 3551-XII) до 5 травня йому виплачується разова щорічна грошова допомога.

      Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з права позивача на щорічну грошову допомогу в розмірі 5  мінімальних пенсій за віком   до 5 травня  за  2009 рік.

Однак, до такого висновку суд дійшов з неправильним застосуванням матеріального закону.

      Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 р." позивачеві допомога до 5 травня передбачена у грошовому виразі без застосування кратності мінімальної пенсії за віком.  Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 18.3.2009 р. передбачена виплата спірної суми  у розмірі 340 грн., яка і була одержана позивачем.

Тобто на момент виплати щорічної допомоги (до 5 травня 2008 р., 2009 р.) відповідач діяв відповідно до діючого законодавства.

До такого висновку апеляційний суд дійшов з урахуванням висновків щодо застосування матеріального закону згідно постанови ВАС України від 20.10.2010 р. N К-7884/08, ухвали ВАС України від 20.10.2010 р. NК-13414/008, постанови Верховного Суду України від 24.11.2009 р. та довідки ВАС України про вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами законодавства про соціальний захист дітей війни, ветеранів війни, жертв нацистських переслідувань від 1.5.2009 р.

Зокрема,  за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону у часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

На думку колегії суддів, суду першої інстанції слід було керуватись приписами Рішення Конституційного Суду України від 3 жовтня 1997 р. N 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України, у пункті 3 мотивувальної частини якого суд зазначив: "Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше".

          Відповідно до ст. 147 Конституції України Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.  

На момент виникнення спірних правовідносин, а саме дату нарахування і виплату позивачеві органами праці та соціального захисту населення щорічної грошової допомоги, положення Закону України  "Про Державний бюджет України на 2009 р." були діючими, а відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

 За таких обставин відповідач на період виплати позивачеві щорічної грошової допомоги до 5 травня діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України, а тому правових підстав для стягнення різниці у цих виплатах немає.

З огляду на вище зазначене, в порядку ст. 202 КАС України колегія суддів рішення суду в оскаржуваній частині скасовує і ухвалює нове рішення про відмову в позові.

Керуючись статтями  197, 198, 202, 212 КАС України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АРК,  

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Київської  районної ради м. Сімферополя  АРК   задовольнити.

 Постанову Київського районного суду м. Сімферополя АРК від 20 січня 2010 року  скасувати, ухвалити   нову постанову про відмову ОСОБА_5 в позові.  

  Постанова  набирає законної сили у порядку ч.5 статті 254 КАС України  та може бути оскаржена протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України

Судді: