Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2011 року січня місяця „31” дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Горбань В.В.
Суддів: Курської А.Г.
Любобратцевої Н.І.
При секретарі: Савенко М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про виселення з жилого приміщення, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на заочне рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 06 серпня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
14 липня 2010 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 про виселення з жилого приміщення. Вимоги мотивовані тим, що 16.03.2010 року вона придбала з прилюдних торгів, що проводилися Відділом державної виконавчої служби Євпаторійського МУЮ, квартиру АДРЕСА_1 АР Крим, яка раніше належала ОСОБА_6 В КРП «БТІ м. Євпаторії» було проведено державну реєстрацію придбаної нею квартири, що підтверджується технічним паспортом на квартиру. Незважаючи на те, що вона на законних підставах придбала квартиру і є її власником, в квартирі залишилася проживати ОСОБА_6 Добровільно звільнити квартиру, вивезти усе майно з квартири, знятися з реєстрації відповідачка відмовляється. На підставі ч. 1 ст. 319, ч. 1 ст. 391 ЦК України, ст. 109 ЖК України просила зобов’язати ОСОБА_7 звільнити квартиру АДРЕСА_1 АР Крим та вивезти речі з квартири, зобов’язати Євпаторійським МУ МВС України в Криму в особі сектора імміграції, реєстрації фізичних осіб зняти ОСОБА_7 з реєстрації за вищезазначеною адресою. В процесі розгляду справи позивачка уточнила позовні вимоги і просила виселити ОСОБА_7 з квартири АДРЕСА_1 АР Крим.
Заочним рішенням Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 06 серпня 2010 року позов задоволено. Виселено ОСОБА_6 з квартири АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 ставить питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що рішення є незаконним і необґрунтованим, постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вказує, що судом не в повному обсязі з’ясовані обставини справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивачки, відповідачки та її представника, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості позовних вимог та їх доведеності. При цьому визнав встановленим, що право позивачки як власника квартири АДРЕСА_1 порушено, тому, виходячи з положень ст. 391 ЦК України, їй необхідно усунути перешкоди в користуванні спірною квартирою шляхом виселення з неї відповідачки ОСОБА_6
Проте з такими висновками суду першої інстанції в повному обсязі погодитися не можна.
Згідно з вимогами статті 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту.
Позивачка ОСОБА_8, звертаючись до суду остаточно уточнивши вимоги, просила виселити ОСОБА_6 з квартири АДРЕСА_1 підставі ст. 391 ЦК України.
Обґрунтовуючи вимоги, позивачка ОСОБА_8 посилалася на те, що попередній власник ОСОБА_6 створює їй перешкоди в користуванні спірною квартирою, яка належить їй на праві власності, тому просила усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні цією квартирою шляхом виселення відповідачки.
Проти зазначених обставин у суді апеляційної інстанції не заперечував представник позивачки.
При апеляційному перегляді справи встановлено, що позивачка ОСОБА_8 16 березня 2010 року на прилюдних торгах, проведених ВДВС Євпаторійського управління юстиції, придбала квартиру АДРЕСА_1, яка раніше на праві власності належала відповідачці ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом від 16 березня 2010 року, затвердженим нотаріусом Євпаторійського міського нотаріального округу АР Крим ОСОБА_9, за реєстром № 607.
Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 30 березня 2010 року № 25726647 за ОСОБА_8 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції вважав доведеним позов про те, що відповідачка неправомірно користується спірною квартирою, яка належить позивачці на праві власності і дійшов висновку про необхідність усунення перешкод у користуванні квартирою саме шляхом виселення відповідачки з належної позивачці квартири.
Однак, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції про те, що усунення перешкод у користуванні та розпорядженні спірною квартирою повинно здійснитися саме шляхом виселення відповідачки.
Так, у засіданні суду апеляційної інстанції відповідачка зазначила, що вона з 1991 року в спірній квартирі не проживає, оскільки квартира непридатна для проживання, а вона є людиною похилого віку, 1928 року народження і інвалідом першої групи, тому проживає по знайомих на різних квартирах, у добрих людей. В квартирі знаходилася лише частина її речей, але не зазначила які саме.
Представник позивачки в засіданні суду апеляційної інстанції не заперечував, що відповідачка на протязі тривалого часу в спірній квартирі не проживає і нею не користується, оскільки квартира має непридатний стан для проживання та фактично зруйнована, в підтвердження чого надав фотоґрафїї, які були оглянуті судом та приєднані до матеріалів справи. Але при цьому пояснив, що в квартирі речей відповідачки немає, квартира закрита і вважає, що ключі знаходяться у відповідачки.
Проте суд першої інстанції не звернув уваги на зазначені обставини, хоча вони мають суттєве значення для правильного розгляду справи про виселення.
З огляду на наведене та встановивши, що відповідачка не проживає в спірній квартирі і фактично нею не користується, оскільки квартира має непридатний стан для проживання, колегія суддів вважає, що відповідачка не може бути виселена з квартири, в якій вона не мешкає.
Таким чином, оскільки позивачка на свій розсуд обрала спосіб захисту порушеного права шляхом виселення відповідачки з належної позивачці квартири, в якій ОСОБА_6 не проживає і якою не користується, тому її вимоги не можуть бути задоволені у такій спосіб.
За таких обставин, оскільки cуд першої інстанції зазначеного не врахував та вирішив спір без повного з’ясування обставин справи та недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, що відповідно до п. п. 1, 3, частини 1 статті 309 Цивільного процесуального кодексу України є підставою для скасування судового рішення з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_8 за обраним нею способом захисту порушеного права.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 309, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Заочне рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 06 серпня 2010 року скасувати і ухвалити нове.
У задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про виселення з жилого приміщення – відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.
Рішення може бути оскаржено у касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді: Горбань В.В. Курська А.Г. Любобратцева Н.І.