Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2011 року січня місяця „17” дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Горбань В.В.
Суддів: Курської А.Г.
Чистякової Т.І.
При секретарі: Савенко М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, відшкодування моральної шкоди, поділ домоволодіння, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 27 жовтня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
16 жовтня 2009 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, відшкодування моральної шкоди. Вимоги мотивовані тим, що вона з 1983 року є власником 42/100 часток домоволодіння АДРЕСА_1. Співвласниками будинку на час звернення до суду є ОСОБА_8 та ОСОБА_6 З 1983 року між співвласниками будинку склався певний порядок користування спільним двором. У травні 2009 року ОСОБА_6 придбала 33/100 частки будинку з відповідною часткою господарських будов і почала здійснювати будівельні роботи. Посилається на те, що відповідачка залила фундамент під будівництво висотою 25 см під вікнами позивачки, склала речі та будівельні матеріали під частиною будинку позивачки. Крім того, без відома співвласників ОСОБА_6 змінила замки на дверях хвіртки, вирила яму біля воріт, будівельне сміття з подвір’я не вивезла. В результаті неправильно проведених будівельних робіт дощова вода збирається у центрі подвір’я. На прохання припинити неправомірні дії ОСОБА_6 не реагує. Через такі дії відповідачки позивачка позбавлена можливості вільно користуватися прибудинковою земельною ділянкою, з цього приводу між ними виникають постійні сварки, під час сварок ОСОБА_6 неодноразово на адресу позивачки висловлювалася нецензурною лайкою. Посилається на те, що її чоловік є пенсіонером МВС, учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, потребує відпочинку, а поведінка відповідачки цьому не сприяє. Уточнивши позовні вимоги в процесі розгляду справи, зазначила в якості відповідачки також ОСОБА_7 і на підставі ст. 367 ЦК України просить поділити домоволодіння в натурі, припинити право спільної часткової власності, визначити порядок користування земельною ділянкою відповідно до часток співвласників домоволодіння, усунути перешкоди у користуванні прибудинковою земельною ділянкою шляхом заборони відповідачці без письмової згоди інших співвласників домоволодіння здійснювати перебудову будинку, демонтувати його обладнання, здійснювати інші дії, які перешкоджають вільному користуванню співвласникам будинку прибудинковою земельною ділянкою та будинком, заборонити ОСОБА_6 без відповідного узгодження компетентних органів демонтувати стовп лінії електропередач. Зобов’язати відповідачку відновити домоволодіння та прибудинкову територію до попереднього стану. Стягнути з ОСОБА_6 на її користь моральну шкоду в розмірі 1000 грн. та судові витрати.
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 27 жовтня 2010 року поділено домоволодіння АДРЕСА_1 в натурі відповідно до першого варіанту висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1465 від 09.08.2010 року. Виділено у власність ОСОБА_5 на 42/100 часток – частину жилого будинку літ. «А» /приміщення № 2-2, № 2-3/ площею 29,6 кв.м вартістю 28421 грн., прибудову літ. «а» вартістю 4321 грн., сарай літ. «В» вартістю 3276 грн., сарай літ. «Г» вартістю 4818 грн., сарай літ. «Д». Виділено у власність ОСОБА_6 на 33/100 часток частину житлового будинку літ. «А» /приміщення № 3-3/ площею 9,5 кв.м вартістю 9122 грн., прибудову літ. «а1» вартістю 7489 грн., прибудову літ. «А2» вартістю 13538 грн., сарай літ. «а 4» вартістю 2896 грн., частину сараю літ. «Б» вартістю 1359 грн. Виділено у власність ОСОБА_7 на 25/100 часток – частину жилого будинку літ. «А» /приміщення № 1-3/ вартістю 19683 грн., прибудову літ. «а 2» вартістю 2880 грн., прибудову літ. «А 1» вартістю 11906 грн., прибудову літ. «А3», сарай літ. «Е», частину сараю літ. «Б» вартістю 2160 грн. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 6149 грн. та на користь ОСОБА_6 2513 грн. різницю вартості виділених будов. Визначено порядок користування земельною ділянкою домоволодіння АДРЕСА_1 відповідно до першого варіанту висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1465 від 09.08.2010 року. ОСОБА_5 на 42/100 часток передано в користування земельну ділянку площею 140 кв.м з урахуванням площі, зайнятої під будовами /додаток № 6 зелений колір/. ОСОБА_6 на 33/100 часток передано в користування земельну ділянку площею 92 кв.м з урахуванням площі, зайнятої під будовами /додаток № 6 жовтий колір/. ОСОБА_7 на 25/100 часток передано в користування земельну ділянку площею 104 кв.м з урахуванням площі, зайнятої під будовами /додаток № 6 синій колір/. Межі порядку користування земельною ділянкою в додатку № 6 розфарбовані червоним кольором. В іншій частині позов залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати зазначене рішення суду з ухваленням нового рішення, яким поділити домоволодіння та визначити порядок користування земельною ділянкою по другому варіанту висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1465 від 09.08.2010 року, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, на неповне з’ясування обставин, що мають суттєве значення для вирішення спору, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Вважає, що другий варіант експертизи не порушує інтересів співвласників будинку, оскільки запропонований експертом розмір земельних ділянок співвласникам будинку по другому варіанту експертизи відповідає ідеальним часткам. Першим варіантом експертизи порушені її права, оскільки їй виділено на 42/100 часток домоволодіння на 15 кв.м менше ніж припадає на ідеальну частку, а ОСОБА_7, у якої частка менше ніж у позивачки на 8/100 часток, виділено на 17 кв.м більше ніж придає їй на ідеальну частку.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення позивачки та її представника, відповідачки ОСОБА_6 та її представника, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову в частині поділу будинку в натурі, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та їх доведеності. При цьому визнав встановленим, що домоволодіння АДРЕСА_1 належить сторонам на праві спільної часткової власності, а тому домоволодіння підлягає поділу між ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 відповідно до першого варіанту висновку експерта № 1465 від 09.08.2010 року, що відповідає фактичному порядку користування домоволодіння, який існує між сторонами на час вирішення спору.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону.
Згідно зі ст. 356 ЦК України власність двох або більше осіб із визначенням часток кожного з них є спільною частковою власністю.
Відповідно до ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.
При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу 01 листопада 1983 року позивачка ОСОБА_5 є власником 42/100 часток домоволодіння АДРЕСА_1. Згідно з договором у конкретне користування ОСОБА_5 відійшло: в жилому літ. «А» жила кімната № 2-3 площею 13,6 кв.м., кухня 2-2, тамбур «а», сараї «В», «Г» (а.с. 7-10).
Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 11 серпня 2004 року ОСОБА_7 отримала у спадщину та стала власником 25/100 часток житлового будинку з відповідними частками надвірних побудов, що розташовані в АДРЕСА_1 (а.с. 111-112).
На підставі договору дарування частки будинку, укладеного 22 квітня 2009 року, ОСОБА_6 є власником 33/100 часток житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с. 150-153).
На земельній ділянці розміром 336 кв.м розташовані у цілому: один житловий будинок, позначений на плані під літ. «А» - житловою площею – 57,7 кв.м, загальною площею 101,4 кв.м, сараї «Б», «В», «Г», «а-4», споруди.
Висновком судової будівельно-технічної експертизи № 1465 від 09 серпня 2010 року встановлено, що виділення часток співвласників будинку технічно можливо та запропоновано два варіанти поділу цього будинку з відступом від розмірів ідеальних часток співвласників. При цьому зазначено, що перший варіант поділу будинку відповідає складеному порядку користування цим будинком між сторонам та додаткового переобладнання не потребує (а.с. 91-103).
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, з’ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність поділу спірного будинку між співвласниками згідно з першим варіантом вищезазначеного висновку експертизи, оскільки він відповідає інтересам сторін та складеному порядку користування цим будинком між сторонами.
Відповідно до вимог частини 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Всупереч вимогам статті 60 ЦПК України відповідачка не надала доказів, які могли б спростувати висновки суду.
Що стосується доводу апеляційної скарги про те, що будинок слід було поділити відповідно до другого варіанту висновку експертизи, то колегія суддів з ним не погоджується, оскільки відповідачкою ОСОБА_6 не наведено будь-яких мотивів щодо обґрунтування даного доводу.
Колегія суддів вважає, що поділ спірного будинку відповідно до другого варіанту висновку експертизи з урахуванням складеного порядку користування цим будинком неможливий, оскільки в даному випадку відповідачка ОСОБА_7 буде позбавлена права на користування надвірними спорудами, а саме часткою сараю літер «Е», який є підсобним приміщенням і необхідний останній для належного користування будинком.
Судом правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і ухвалено рішення по справі на підставі доказів, наданих сторонами в порядку правил ст. 10, 11, 60, 212 ЦПК України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що при розгляді справи в частині поділу будинку вимоги матеріального і процесуального права судом першої інстанції додержано, підстав для скасування рішення в цій частині немає.
Задовольняючи позов в частині визначення порядку користування земельною ділянкою, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та визнав можливим встановити порядок користування земельною ділянкою згідно з першим варіантом висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1465 від 09.08.2010 року.
Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна.
При апеляційному перегляді справи встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 01.11.1983 року, договору дарування частки жилого будинку від 22 квітня 2009 року та свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.08.2004 року житловий будинок АДРЕСА_1, позначений на плані під літ. «А» - житловою площею – 57,7 кв.м, загальною площею 101,4 кв.м, сараї «Б», «В», «Г», «а-4», споруди, знаходиться на земельній ділянці розміром 336 кв.м.
Висновком судової будівельно-технічної експертизи № 1465 від 09.08.2010 року визначено, що загальна площа земельної ділянки спірного домоволодіння фактично складає 390 кв.м (а.с. 95).
Вирішуючи спір, суд першої інстанції не звернув уваги на зазначені обставини і фактично не з’ясував, в яких розмірах була виділена земельна ділянка під забудову спірного домоволодіння, хоча вони мають суттєве значення для вирішення даного спору.
Крім того, як убачається з висновку експерта, площа земельної ділянки, яка зайнята під будовами складає 240 кв.м, а площа земельної ділянки, яка зайнята під двором складає 150 кв.м. У користуванні співвласника ОСОБА_5 знаходиться земельна ділянка, яка зайнята під будовами, площею 98 кв.м, у ОСОБА_6 площею 61 кв.м, у ОСОБА_7 площею 81 кв.м.
Виходячи з загальної площі земельної ділянки в розмірі 390 кв.м, з яких 240 кв.м знаходиться під будовами, експертом було запропоновано два варіанта визначення порядку користування земельною ділянкою. При цьому, виходячи з площі земельної ділянки 150 кв.м, яка є вільною від забудов, тобто двору, експертом було запропоновано залишити в загальному користуванні ОСОБА_5 і ОСОБА_6 земельну ділянку площею 21,6 кв.м та у загальному користуванні ОСОБА_5 і ОСОБА_6 і ОСОБА_7 земельну ділянку площею 32,1 кв.м, тобто фактично більш ніж 1/3 частину двору домоволодіння, який раніше знаходився у спільному користуванні сторін.
З висновку експерта також вбачається, що прибудова літер А-3, сарай літер «Е» і сарай літер Д» є самочинним будівництвом (а.с. 93).
Між тим, згідно з запропонованими експертом варіантами визначення порядку користування спірною земельною ділянкою частина земельної ділянки, на якій знаходяться самочинні споруди, була передана у користування ОСОБА_5 і ОСОБА_7
Вирішуючи спір, суд першої інстанції не звернув уваги на зазначені обставини.
Висновок експерта по першому варіанту користування земельною ділянкою вказує на те, що відповідачці ОСОБА_6 надається у користування земельна ділянка площею 92 кв.м, що менше ідеальної частки на 15 кв.м, відповідачці ОСОБА_7 площею 104 кв.м, що більше ідеальної частки на 17 кв.м., а позивачці ОСОБА_5 площею 140 кв.м, що менше ідеальної частки на 2 кв.м.
Заперечуючи проти цього варіанту висновку експерта, відповідачка ОСОБА_6 посилалася на те, що даний порядок користування земельною ділянкою порушує її права та інтереси, оскільки їй надається земельна ділянка, яка менше ідеальної частки на 15 кв.м.
З огляду на наведене та приймаючи до уваги, що предметом визначення порядку користування була земельна ділянка площею 390 кв.м., яка не відповідає розміру земельної ділянки, зазначеної у правовстановлюючих документах на право власності сторін на домоволодіння, а саме 336 кв.м. та враховуючи, що спірна земельна ділянка в більшому її розмірі знаходиться під будовами, а вільна земельна ділянка від забудов складає лише 150 кв.м, і є загальним двором, колегія суддів не може погодитися ні з одним з запропонованих експертом варіантом встановлення порядку користування земельною ділянкою, тому вважає за необхідне залишити спірну земельну ділянку у загальному користуванні сторін.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що вимоги ОСОБА_5 про встановлення порядку користування земельною ділянкою є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Оскільки суд першої інстанції вищезазначеного не врахував та вирішив спір з порушенням норм матеріального та процесуального права, по неповне з’ясованим обставинам, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, що відповідно до п.п. 1, 3, 4 частини 1 статті 309 Цивільного процесуального кодексу України, є підставою для скасування судового рішення суду в частині задоволення позову про визначення порядку користування земельною ділянкою з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.
Оскільки рішення суду в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_5 не оскаржується, колегія суддів, керуючись принципом диспозитивності, не робить висновків щодо неоскарженої частини рішення.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 309, 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 27 жовтня 2010 року в частині задоволення позову про визначення порядку користування земельною ділянкою скасувати і ухвалити нове.
У задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визначення порядку користування земельною ділянкою – відмовити.
В решті це ж рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.
Рішення може бути оскаржено у касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді: Горбань В.В. Курська А.Г. Чистякова Т.І.