УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                              

06 липня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді Білоусової В.В.,

суддів Берещанської І.І., Кузнєцової О.О.

                                                 при  секретарі Іванові О.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 25 березня 2011   року,

в с т а н о в и л а :

Публічне акціонерне товариство «Ерсте Банк» (далі ПАТ ««Ерсте Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості.

Позов мотивований тим, що 23.04.2007 року між ВАТ «АКБ «Престиж», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір, згідно якого останній отримав кредит в розмірі 23 000 доларів США зі строком повернення 22.04.2012 року з процентною ставкою 12 % на рік. Крім того, 29.04.2008 року між сторонами по справі було укладено ще один кредитний договір,  згідно якого ОСОБА_5 отримав кредит в розмірі 50 000 доларів США зі строком повернення 28.04.2026 року з процентною ставкою 12 % на рік. Відповідач належним чином не виконує умови кредитних договорів, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 528559,22 грн.

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 25 березня 2011 року зазначений позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» суму заборгованості станом на 22.11.2010 року за кредитними договорами у розмірі 528 559 грн. 22 коп., що складається з 114 899 грн. 32 коп. за договором позики від 23.04.2007 р. та з 413 659 грн. 90 коп. за договором позики від 29.04.2008 р., судовий збір у розмірі 1 700 грн., витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., а разом 530 379 грн. 22 коп.  

Не погодившись із рішенням  суду, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції частково скасувати та ухвалити рішення про стягнення заборгованості по відсотках та штрафним санкціям у розмірі 8 782, 07 доларам США, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню  з наступних підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

На підставі ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судовим  розглядом встановлено, що 23.04.2007 року між ВАТ «АКБ «Престиж», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_5  укладено кредитний договір, згідно якого останній отримав кредит в розмірі 23 000 доларів США зі строком повернення 22.04.2012 року з процентною ставкою 12 % на рік.

 29.04.2008 року між сторонами по справі  укладено ще один кредитний договір,  згідно якого ОСОБА_5 отримав кредит в розмірі 50 000 доларів США зі строком повернення 28.04.2026 року з процентною ставкою 12 % на рік.

 Відповідач належним чином не виконав  умови кредитних договорів, порушив щомісячне здійснення  платежів,  внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 528559, 22 грн., за кредитним договором від 23.04.2007 року  заборгованість – 96195, 40 грн., за відсотками 7388, 09 грн., штрафні санкції – 11315, 83 грн.; за кредитним договором від 29.04.2008 року – заборгованість за кредитом 362654, 38 грн., за відсотками  - 39472, 99 грн., за штрафними санкціями – 11532, 53 грн.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

На підставі ст. 1054 ч.1 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що у Банку відсутнє право вимагати дострокове  погашення боргу, оскільки строк дії договору не закінчився є необгрунтованими.

На підставі умов кредитного договору, позивачу надано право  вимагати дострокового повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов’язань, а також у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником та / або третіми  особами   зобов’язань  за договором, які є забезпеченням виконання зобов’язань.

Матеріали справи містять відомості щодо  надіслання на адресу відповідача і отримання останнім  листів попереджень - вимог про  порушення  забезпеченого зобов’язання.

Судом першої інстанції правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і ухвалено рішення по справі на підставі доказів, наданих сторонами в порядку правил Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 308 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна  скарга підлягає відхиленню, оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 303, 304, 307-308, 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,                

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5  відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 25 березня 2011   року  залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена  протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді