УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2011 року липня місяця 26 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Філатової Є.В.,
Суддів Любобратцевої Н.І.,
Чистякової Т.І.,
При секретарі Савенко М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 02 червня 2011 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 та ОСОБА_7 про усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_6 звернувся з позовом до ОСОБА_5 та ОСОБА_7 про усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивує тим, що рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 15.04.2009 р. позивачу передана на праві власності земельна ділянка, площею 0,05 га, що знаходиться в районі АДРЕСА_1, але ОСОБА_6 не може користуватися нею, оскільки відповідачі самовільно зайняли її та без законних підстав звели на ній споруди. З цього приводу він звертався до суду у 2010р., просив зобов’язати відповідачів знести споруди, втім рішенням Апеляційного суду АРК від 24.01.2011р. позов задоволений частково. Судом встановлено, що відповідачі перебувають на ділянці позивача незаконно, але зобов’язані знести тільки літ «Е», у знесенні решти споруд відмовлено, оскільки вони не належать відповідачам. Позивач витратив багато коштів на будівельні матеріали, але не може почати будівництво та реалізувати свої плани через перешкоди позивачів. За період конфлікту з відповідачами значно погіршився стан його здоров'я, оскільки він нервував, витрачав додаткові зусилля на захист своїх прав, порушився життєвий уклад його сім’ї. Тому позивач просив зобов’язати відповідачів усунути перешкоди в користуванні його власною земельною ділянкою, шляхом зобов’язання звільнити літ. «А», «Б», «В», «Г», «Д», стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в сумі 50 000 грн.
Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 02 червня 2011 року позовну заяву ОСОБА_8 задоволено. Зобов'язано ОСОБА_5 та ОСОБА_7 усунути ОСОБА_6 перешкоди у здійсненні права користування земельною ділянкою площею 0,0500 га у межах згідно з планом, яка розташована в районі АДРЕСА_1 та належить йому на праві власності у відповідністю з Державним актом на право власності на земельну ділянку Серії ЯЕ № 897660, виданим 23 вересня 2009 року, шляхом звільнення розташованих на земельній ділянці будівель літера «А», «Б», «В», «Д», «Г». У задоволені позовної заяви ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди відмовлено. Стягнуто з відповідачів судові витрати: судовий збір - 8,50 грн. та інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи – 37 грн.
ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу на вказане рішення, в якій просить скасувати рішення суду в частині зобов’язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом звільнення розташованих на земельній ділянці будівель літера «А», «Б», «В», «Д», «Г» та ухвалити нове рішення, яким у цій частині позову відмовити. Посилається на те, що на спірній земельній ділянці знаходиться житловий будинок, який у 1973р. було надано батькові та його матері виноробним радгоспом «Лівадія» у зв’язку з трудовими відносинами. Дотепер там мешкає сім’я відповідача, сплачує за комунальні послуги. Земельна ділянка передана у власність позивача незаконно, з порушенням ст. 120 ЗК України без вилучення у попереднього власника. Рішення Апеляційного суду АРК про знесення літ. «Е» зупинено судом касаційної інстанції до розгляду касаційної скарги. Постановою Ялтинського міського суду від 10.05.2011р. скасоване рішення Ялтинської міської ради про надання ОСОБА_6 дозволу на розробку проекту землеустрою по відводу спірної земельної ділянки. Але суд першої інстанції відмовив у приєднанні копій цих судових рішень, що вплинуло на результат розгляду справи.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.303 ЦПК України підчас розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. За роз’ясненнями Верховного Суду України у п.15 пленуму №12 від 24.10.2008р. «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновки щодо неоскарженої частини ані в мотивувальній, ані в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в який частині вимог судове рішення не оскаржується.
Судом першої інстанції встановлено, між сторонами виникли правовідносини з приводу захисту права власності на земельну ділянку. Відповідно ст. 391 ЦК України та 152 ЗК України, на які посилався суд, власник земельної ділянки вправі вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю.
Задовольняючи позов в частині усунення перешкод власнику, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог, оскільки право власності позивача на спірну ділянку підтверджено правовстановлюючим документом – державним актом, а незаконне перебування відповідачів, які мешкають у розташованих там самочинних спорудах, чим створюють перешкоди власнику, підтверджено рішенням апеляційного суду АРК від 24.01.2011р.
Сторони не оскаржують рішення у частині відмови у стягненні моральної шкоди.
Доводи апеляційної скарги в частині вимог про усунення перешкод власнику у користуванні земельною ділянкою зводяться до оспорювання законних прав позивача на спірну земельну ділянку. Проте вони не можуть бути взятими до уваги, оскільки ніяких зустрічних вимог з цього приводу у даній справі не розглядалося та не було заявлено. Право власності ОСОБА_6 не скасовано, як на час ухвалення рішення судом першої так і на момент перегляду справи в апеляційному порядку.
Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції неповно дослідив обставини, відмовивши у прийнятті копій судових рішень та матеріалів прокурорської перевірки, та у зупиненні провадження у справі до остаточного розгляду цивільних справ про оспорювання законності відведення позивачу земельної ділянки та до завершення слідства по справі, порушеної за фактом підробки документів, на підставі яких виникло право власності позивача на цю ділянку, не є приводом ані для зупинення провадження у справі, ані для скасування судового рішення та ухвалення нового по суті спору.
З наданих представником відповідача копій процесуальних документів вбачається, що на час розгляду апеляційної скарги рішення Апеляційного суду АРК, що було преюдицію для ухвалення оскарженого рішення, не скасоване і навіть не призначено до перегляду судом касаційної інстанції. Ухвалою від 24.03.2011р. суддя Вищого спеціалізованого суду України відкрив касаційне провадження та витребував справу, одночасно зупинивши виконання рішення. Таким чином, рішення апеляційного суду є чинним, а права ОСОБА_5 та ОСОБА_7 достатньо захищені в порядку ст.328 ЦПК України. У разі позитивного розгляду касаційної скарги, відповідач не позбавлений можливості звернути до суду з питань перегляду рішення, що є предметом апеляційного оскарження, за нововиявленими обставинами.
Постанова Ялтинського міського суду від 19.05.2011р., яка не набрала законної сили, також як і Постанова зам. Прокурора м. Ялта про скасування постанови органів міліції про відмову у порушенні кримінальної справи від 21.07.2011р., самі по собі не скасовують право власності позивача, тому не впливають на результат спору.
Інші доводи апеляційної скарги про те, що сім’я відповідачів оселилася у спірних спорудах з дозволу виноробного радгоспу «Лівадія» та має іншого житла, є не правовими, оскільки відповідач не заперечує, що споруді, якими він користується на спірної ділянці, є самочинними, батьки відповідача оселилися там з усного дозволу керівництва радгоспу без будь-яких правових підстав, з приводу передачі спірної земельної ділянки в порядку ст. 116-118 ЗК України відповідачі не зверталися.
За таких обставин, колегія приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам, не суперечить закону, підстав для його скасування немає.
Враховуючи наведене і керуючись ст.308,315 Цивільного процесуального Кодексу України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 02 червня 2011 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді: Філатова Є.В. Чистякова Т.І. Любобратцева Н.І.