АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

    19 травня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах  Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді : Сіротюка В.Г.

Суддів   : Горбань В.В.,

  Курської А.Г.,

з участю секретаря : Іванова О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до виконавчого комітету Привітненської сільської ради, споживчого кооперативу рекреаційного призначення «Катран», третя особа – Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації про визнання права власності на будівлю рекреаційного призначення, зобов’язання введення будівлі в експлуатацію та проведення її реєстрації, за апеляційною скаргою прокурора міста Алушти на рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 18 січня 2007 року,

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до виконавчого комітету Привітненської сільської ради, споживчого кооперативу рекреаційного призначення «Катран», третя особа – Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації про визнання права власності на будівлю рекреаційного призначення літ. «А», загальною площею 64,3 м2 № 19 у споживчому кооперативі рекреаційного призначення «Катран» по вул. Парниковій, 2 в с. Привітне в м. Алушта, зобов’язання введення будівлі в експлуатацію та проведення її реєстрації, посилаючись на те, що вона є членом споживчого кооперативу рекреаційного призначення «Катран» на території якого збудувала триповерхову будівлю рекреаційного призначення, однак ввести названу будівлю не має можливості у зв’язку з закінченням строку дії додатку № 5 Регіональних правил забудови.

Рішенням Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 18 січня 2007 року визнано за ОСОБА_5 право власності на триповерхову будівлю рекреаційного призначення літ. «А», загальною площею 64, 3 м2 № 19 в споживчому кооперативі рекреаційного призначення «Катран», розташованого по вулиці Парниковій, 2 в селі Привітне в місті Алушта.

Зобов’язано виконавчий комітет Привітненської сільської ради прийняти рішення про ввід в експлуатацію закінченої будівництвом триповерхової будівлі рекреаційного призначення літ. «А», загальною площею 64, 3 м2 № 19 в споживчому кооперативі рекреаційного призначення «Катран», розташованого по вулиці Парниковій, 2 в селі Привітне в місті Алушта.

Зобов’язано Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації провести за ОСОБА_5 реєстрацію закінченої будівництвом триповерхової будівлі рекреаційного призначення літ. «А», загальною площею 64, 3 м2 № 19 в споживчому кооперативі рекреаційного призначення «Катран», розташованого по вулиці Парниковій, 2 в селі Привітне в місті Алушта.

Не погодившись з названим рішенням суду, прокурор міста Алушти на підставі статті 361 Закону України «Про прокуратуру» подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що спірним самочинним будівництвом не порушуються права інших осіб, зокрема, споживчого кооперативу рекреаційного призначення «Катран», що є орендарем земельної ділянки, на якій здійснено це будівництво.

До такого висновку суд дійшов з порушенням норм процесуального та матеріального права, які регулюють питання самочинного будівництва.

Відповідно до частини першої статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Цією нормою передбачено загальне правило про те, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (частина друга статті 376 Цивільного кодексу України).

Вирішуючи спір, місцевий суд не врахував, що відповідно до статті 301 Закону України № 1699-ІІІ від 20 квітня 2000 року «Про планування і забудову територій», статті 18 Закону України № 2780-ХІІ від 16 листопада 1992 року «Про основи містобудування», які були чинними на час розгляду справи, будівництво об’єктів містобудування незалежно від форм власності здійснюється з дозволу відповідних рад, які можуть делегувати це право відповідним виконавчим органам; закінчені будівництвом об’єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 1 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 року № 1243 (чинної на час розгляду та вирішення справи в суді першої інстанції) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об’єктів нового будівництва, зокрема, як житлово-технічного, так і виробничого призначення, інженерних мереж та споруд, їх інженерно-технічного оснащення відповідно до проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.

Суд без достатніх правових підстав не прийняв до уваги зазначених вимог законодавства та не встановив факту прийняття спірного нерухомого майна до експлуатації у встановленому законодавством порядку.

Приписи частини першої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України вказують на те, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом лише своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, встановлені по справі обставини, факти та вимоги закону дають підстави для висновку, що право позивача не порушено та не підлягало захисту в суді.

Оскільки порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

Виходячи з наведеного та керуючись статями 303, 304, пунктом 2 частини першої статті 307, пунктом 4 частини першої статті 309, статтями 313, 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,

В И Р І Ш И Л А :

    Апеляційну скаргу прокурора міста Алушти задовольнити.

    Рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 18 січня 2007 року скасувати і ухвалити нове рішення.

    У задоволенні позову ОСОБА_5 до виконавчого комітету Привітненської сільської ради, споживчого кооперативу рекреаційного призначення «Катран», третя особа – Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації про визнання права власності на будівлю рекреаційного призначення, зобов’язання введення будівлі в експлуатацію та проведення її реєстрації відмовити.

    Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді:

В. Горбань А. Курська В. Сіротюк