АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 травня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді : Сіротюка В.Г.
Суддів : Берещанської І.І.,
Яковенко Л.Г.,
з участю секретаря : Іванова О.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про позбавлення батьківських прав, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Армянського міського суду Автономної Республіки Крим від 04 березня 2011 року,
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 про позбавлення його батьківських прав щодо дитини – сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, посилаючись на те, що відповідач, як батько їх дитини, тривалий час ухиляється від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини, не спілкується та не цікавиться її життям.
Рішенням Армянського міського суду Автономної Республіки Крим від 04 березня 2011 року позов ОСОБА_5 задоволений.
Позбавлено ОСОБА_6 батьківських прав щодо сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачці у задоволенні її позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Відповідач вказував на відсутність достатніх законних підстав для задоволення позову, який фактично мав на меті перевезення дитини за кордон за місцем проживання та навчання позивачки.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог виходячи з наступних правових мотивів.
Ухвалюючи рішення про позбавлення відповідача батьківських прав, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_6 не виконує та ухиляється від покладених на нього батьківських обов’язків по вихованню дитини.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитись і вважає за необхідне вказати на таке.
Відповідно до частини першої статті 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: зокрема, ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 про позбавлення його батьківських прав щодо сина – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, посилаючись на те, що відповідач, як батько їх дитини, самоусунувся від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини, не спілкується та не цікавиться життям дитини, не виконує з 2003 року рішення Армянського міського суду Автономної Республіки Крим від 03 вересня 2001 року про стягнення з нього на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання сина в розмірі ј частки всіх видів заробітку відповідача, у зв’язку з чим утворилася заборгованість.
Матеріали цивільної справи вказують на те, що на підставі судового рішення місцем проживання дитини визначено з позивачкою, тривалий час дитина фактично знаходиться на вихованні батьків позивачки та її родичів через те, що позивачка періодично з 2004 року виїздила за кордон з метою поглибленого вивчення німецької мови, де навчалася на відповідних курсах та працювала, а з 2008 року і на цей час навчається в університеті в Республіці Австрія; відповідач, зокрема, постійно від’їжджає до Російської Федерації на заробітки, у зв’язку з відсутністю роботи в місті Армянськ (арк. справи 13, 15, 38, 142, 145-147).
Вказані обставини також підтверджуються рішенням Армянської міської ради від 04 лютого 2008 року про дозвіл на оформлення договору про передачу дитини на виховання матері позивачки, договором про передачу дитини на виховання від 17 вересня 2008 року та висновком Органу опіки та піклування Армянської міської ради від 17 травня 2010 року про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав (арк. справи 38-39, 70, 71).
Відповідно до судового рішення відповідач виплачує позивачці на утримання дитини аліменти, станом на грудень 2010 року заборгованості по сплаті аліментів немає, про що свідчить довідка начальника ВДВС Армянського МУЮ. В період роботи у Російській Федерації відповідач надсилав позивачці грошові перекази (арк. справи 111, 112-120).
В запереченнях на позов, відповідач зазначав, що на теперішній час він звільнився з роботи в Російській Федерації, шукає роботу в місті Армянськ, де буде постійно проживати та надавати більше уваги сину ОСОБА_7 (арк. справи 121).
Колегія суддів також не може не враховувати і доводи викладені відповідачем в апеляційній скарзі про те, що з 2004 року позивачка не зверталася до нього за згодою про тимчасове вивезення дитини за кордон.
Зазначав, що у випадку звернення до нього з таким проханням, він ніколи не відмовив би, оскільки це є в інтересах дитини (арк. справи 180 – зворот).
Інші письмові докази, також не свідчать з достовірністю про наявність підстав для задоволення позову.
Зміст та направленість статті 164 Сімейного кодексу України вказує на те, що позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов’язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об’єктивного з’ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов’язків може бути визнано таким лише за умови встановлення винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов’язками.
Таких безспірних доказів при розгляді цивільної справи не встановлено.
На зазначені обставини справи, положення закону, який регулює спірні правовідносини та засади сімейних відносини щодо справедливості, добросовісності і розумності, суд першої інстанції ухвалюючи рішення уваги не звернув, а відтак рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про позбавлення батьківських прав.
Назване судове рішення, за наявності підстав передбачених статтею 164 Сімейного кодексу України, не є у майбутньому перешкодою для звернення позивачки до суду з позовом про позбавлення батьківських прав.
Згідно пункту 4 частини першої статті 309 Цивільного процесуального кодексу України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 304, пунктом 2 частини першої статті 307, пунктом 4 частини першої статті 309, статтями 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.
Рішення Армянського міського суду Автономної Республіки Крим від 04 березня 2011 року скасувати і ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про позбавлення батьківських прав відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Судді:
І. Берещанська В. Сіротюк Л. Яковенко