РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді Адаменко О.Г.,
Суддів Руснак А.П.
Кірюхіної М.А.
При секретарі Бугайовій В.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Сакської міської ради Автономної Республіки Крим, виконавчого комітету Сакської міської ради Автономної Республіки Крим до ОСОБА_5, треті особи - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, ОСОБА_6, про знесення самочинної будівлі, за апеляційною скаргою Сакського міжрайонного прокурора на рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 10 вересня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
27 травня 2010 року Сакська міська рада і виконком Сакської міської ради звернулись до суду з позовом до ОСОБА_5, в якому просять зобов’язати її знести самочинно збудовану прибудову розміром 6,24х6,37 м. до квартири АДРЕСА_1 АР Крим.
Позовні вимоги мотивовані тим, що дана будівля є самочинною, оскільки збудована без відповідної проектної документації і дозволу інспекції ДАБК на земельній ділянці, яка в установленому законом порядку для цієї мети відповідачу не надавалась.
Рішенням Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 10 вересня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.
Сакський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі виконавчого комітету Сакської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.
Зокрема, зазначає, що суд ухвалив рішення без урахування вимог ст. 376 ЦК України, ст. 125 ЗК України і Закону України «Про основи містобудування».
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, відповідача і її представника, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи у задоволені позову Сакської міської ради і виконкому Сакської міської ради до ОСОБА_5 про знесення прибудови до квартири, суд першої інстанції виходив з того, що право власності відповідача на це нерухоме майно зареєстровано в установленому законом порядку в органах БТІ на підставі рішення виконкому Сакської міської ради № 972 від 24 грудня 2009 року. Оскільки дана реєстрація не скасована, задоволення позову буде суперечити вимогам частини 2 ст. 331 і ст. 321 ЦК України.
Колегія суддів не може погодитися з таким рішенням, оскільки воно не відповідає нормам матеріального і процесуального права.
Відповідно до частини 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.
Пунктом «б» частини 3 цієї статті встановлено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав.
Частиною 1 ст. 376 ЦК України встановлено, що ж итловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій», що діяла на час виникнення спірних правовідносин, здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт вважається самовільним будівництвом.
Згідно з вимогами ст. 22 Закону України «Про основи містобудування», що діяла на час виникнення спірних правовідносин, забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
З протоколу про адміністративне правопорушення, складеного посадовою особою інспекції ДАБК в АРК 20 січня 2010 року вбачається, що ОСОБА_5 здійснила будівництво прибудови площею 6,24 х6,37 кв.м. до належної їй на праві власності квартири АДРЕСА_1 без дозволу ДАБК на виконання будівельних робіт (а.с. 7).
За вчинене правопорушення постановою заступника начальника інспекції ДАБК в АРК від 21.01.2010 року ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 97 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 170 грн. (а.с. 6).
Частиною 3 ст. 10 і частиною 1 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Всупереч зазначеним процесуальним нормам відповідач не надала доказів на підтвердження того, що вказана прибудова зведена нею на земельній ділянці, відведеній для цієї мети, будівництво велося згідно з належно затвердженим проектом і на підставі дозволу ДАБК.
Частиною 4 ст. 376 ЦК України встановлено, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво або за її рахунок .
Власником земельної ділянки, на якій ОСОБА_5 здійснила будівництво прибудови, є Сакська міська рада.
Рішенням 43 сесії 5 скликання Сакської міськради АРК від 18 вересня 2009 року ОСОБА_5 було надано дозвіл на користування земельною ділянкою площею 24,0 кв.м. для будівництва прибудови до квартири АДРЕСА_1 в м.Саки АР Крим, яка належить їй на праві власності, у зв’язку з тим, що її мати є інвалідом I групи.
Рішенням виконкому Сакської міськради АРК від 24 грудня 2009 року № 972 за ОСОБА_5 визнано право власності на зведену прибудову.
На підставі цього рішення КРП «БРТІ м. Євпаторії» було зареєстровано право власності ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1 в м. Саки АР Крим, загальною площею 60,5 кв.м., до складу якої увійшла прибудова № 5 загальною площею 31,9 кв.м.
Проте, рішеннями 50 сесії 5 скликання Сакської міськради АРК від 27 квітня 2010 року № 17/1 і №17/2 за протестами прокурора рішення 43 сесії 5 скликання Сакської міськради АРК від 18 вересня 2009 року і рішення виконкому Сакської міськради АРК від 24 грудня 2009 року № 972 були скасовані.
Зазначені обставини свідчать про те, що Сакська міська рада заперечує проти визнання за ОСОБА_5 права власності на самочинну прибудову площею 31,9 кв.м., що відповідно до частини 4 ст. 376 ЦК України є підставою для задоволення її позову про знесення цієї будівлі.
Частиною 7 ст. 376 ЦК України встановлено, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Підпунктом 2 пункту б ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі будівництва, зокрема, належить здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.
Оскільки ОСОБА_5 збудувала прибудову до своєї квартири на земельній ділянці, яка не була відведена їй для цієї мети, без належного дозволу і належно затвердженого проекту, власник земельної ділянки заперечує проти визнання за нею права власності на цю прибудову, вимоги виконкому Сакської міської ради про її знесення є обґрунтованими і підлягають задоволенню на підставі абзацу 2 частини 7 ст. 376 ЦК України.
Зазначених обставин і вимог закону суд першої інстанції не врахував і у порушення ст. 213 ЦПК України безпідставно ухвалив рішення про відмову у задоволенні позову Сакської міської ради і виконкому Сакської міської ради до ОСОБА_5 про знесення самочинної будівлі.
У зв’язку з цим колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду відповідно до вимог пункту 4 частини 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Збереження державної реєстрації права власності ОСОБА_5 на самочинну будівлю на підставі рішення виконкому Сакської міської ради від 18 вересня 2009 року, яке скасовано рішенням 50 сесії 5 скликання Сакської міськради АРК від 27 квітня 2010 року, не дає підстав для відмови у задоволенні позову.
Та обставина, що рішенням 43 сесії 5 скликання Сакської міськради АРК від 18 вересня 2009 року ОСОБА_5 було надано дозвіл на тимчасове користування земельною ділянкою площею 24,0 кв.м. для будівництва прибудови до квартири АДРЕСА_1 в м.Саки АР Крим, також не може бути підставою для відмови у задоволенні позову оскільки на даний час вказане рішення міської ради скасовано, а під час будівництва ОСОБА_5 зайняла земельну ділянку площею 36 кв.м., на що Сакська міська рада згоди не давала.
На підставі ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_5 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 12 грн. 75 коп., а на користь виконкому Сакської міської ради витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 303, 304, 307, пункту 4 частини 1 ст. 309, ст. 313, 314, 316, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Сакського міжрайонного прокурора задовольнити.
Рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 10 вересня 2010 року скасувати.
Ухвалити у справі нове рішення.
Позов Сакської міської ради і виконкому Сакської міської ради до ОСОБА_5 задовольнити.
Зобов’язати ОСОБА_5 знести самочинну прибудову площею 6,24х6,37 м. до квартири АДРЕСА_1 АР Крим.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір в сумі 12 грн. 75 коп., а також на користь виконкому Сакської міської ради витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили.
Судді: