УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

     10 серпня 2011  року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді Адаменко О.Г.

                                                       Суддів Руснак А.П.

Кірюхіної М.А.

                                            при секретарі Бугайовій В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом  ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,  за апеляційними скаргами ОСОБА_5 і ОСОБА_6 на рішення  Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим  від    21 січня 2011 року,

                                                                 ВСТАНОВИЛА:

     3 вересня 2010 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди.

     Позовні вимоги  мотивовані тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1. Поверхом вище над її квартирою розташована квартира  № 39, в якій проживає відповідач.  11 червня 2010 року   її квартиру було залито водою з вини відповідача. Внаслідок залиття була пошкоджена квартира, а також  деякі речі – матрац, шкіряна куртка і килими. Заподіяна їй у зв’язку з цим шкода згідно з актом і товарними чеками складає  4952,70 грн. Добровільно відповідач відшкодувала їй лише 1568,30 грн. Невідшкодована сума складає 3384 грн. 40 коп. Крім того, у зв’язку із  залиттям квартири їй також завдано моральну шкоду в сумі 5000 грн.

     Рішенням Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим  від   21 січня 2011 року  позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 2127 грн. на відшкодування матеріальної шкоди  і  500 грн. на відшкодування моральної шкоди, а також 1227,29 грн. на відшкодування судових витрат. В іншій частині позову  відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь  держави судовий збір в сумі 8,50 грн.

     ОСОБА_5 і ОСОБА_6 подали апеляційні скарги на це рішення.

     Відповідач ОСОБА_6 в апеляційній скарзі  просить рішення суду скасувати  і ухвалити нове рішення про відмову у позові,  посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права.

     Зокрема, зазначає, що суд безпідставно поклав на неї відповідальність за заподіяну позивачу шкоду, оскільки позивач не зазначила у чому полягає неправомірність її дій, якими заподіяно шкоду, і не надала доказів її вини у заподіянні цієї шкоди.

    Позивач ОСОБА_5 в апеляційній скарзі  просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про повне задоволення її позовних вимог, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Зокрема зазначає, що суд безпідставно зменшив суму відшкодування шкоди, встановлену висновком експертизи, на 1580 грн., відшкодованих відповідачем добровільно, бо ця сума була сплачена їй на відшкодування вартості пошкоджених речей  - матрацу і шкіряної куртки.

     Заслухавши суддю-доповідача,  пояснення сторін,  дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги,  колегія суддів вважає,  що обидві апеляційні скарги є необґрунтованими і не підлягають задоволенню з наступних підстав.

     Задовольняючи частково вимоги ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,  суд першої інстанції керувався ст. 1166, 1167 ЦК України і виходив з того, що належна позивачу на праві  власності квартира АДРЕСА_1 в м. Бахчисарай була пошкоджена  внаслідок залиття, яке сталося 11 червня 2010 року   з вини власника квартири № 39 ОСОБА_6 За висновком судової будівельно-технічної  експертизи розмір заподіяної позивачу матеріальної шкоди становить 3707 грн. Оскільки відповідач добровільно відшкодувала позивачу 1580 грн., стягненню підлягає невідшкодована сума у розмірі 2127 грн. У зв’язку з пошкодженням з вини відповідача належного позивачу майна, їй заподіяна моральна шкода, яка за оцінкою суду з урахуванням вимог частини 3 ст. 23 ЦК України становить 500 грн.

     Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_5  в іншій частині, суд вважав ці вимоги такими, що не підтверджуються належними й допустимими доказами.

     Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають обставинам справи і вимогам закону.

     Згідно з  частиною 3 ст. 10 і частиною 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

     Частиною 1 ст.  1166 ЦК України встановлено, що  шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

     Відповідно до частини 2 цієї статті особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

     Частиною 1 ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім  випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

     Отже, у справах про відшкодування матеріальної і моральної шкоди  позивач  має довести факт  заподіяння цієї шкоди, її розмір, протиправність поведінки її заподіювача, а також причинний зв'язок між цією поведінкою та шкодою, а відповідач - відсутність своєї вини у заподіянні  шкоди.

     Факт залиття 11 червня 2010 року належної позивачу квартири АДРЕСА_1 в м. Бахчисарай з квартири № 39 цього ж будинку, належної відповідачу,   підтверджується наданими позивачем доказами.

     Так, з акту, складеного  працівниками КП «Ремонтно-експлуатаційне підприємство житлового фонду Бахчисарайської міської ради»  від 25 червня 2010 року, вбачається, що залиття квартири АДРЕСА_1 в м. Бахчисарай сталося внаслідок того, що у розташованій вище квартирі № 39 лопнув гнучкий шланг на змішувачі  у кухні (а.с. 9).

     Наслідки залиття квартири № 37 зафіксовані у акті від 27.06.2010 року, складеному депутатом міської ради у присутності сусідів (а.с. 10).

     Висновком судової будівельно-технічної експертизи встановлено, що вартість ремонтно-відновлювальних робіт, необхідних для усунення пошкоджень квартири АДРЕСА_1 в м. Бахчисарай, що виникли внаслідок залиття, складає 3707 грн. (а.с.39-51).

      Добровільно відповідач відшкодувала позивачу 1580 грн., що підтверджується розпискою.

      За таких  обставин  суд обґрунтовано задовольнив вимоги ОСОБА_5  про стягнення з ОСОБА_6  на відшкодування матеріальної шкоди 2127 грн.

     Оскільки внаслідок залиття була пошкоджена квартира позивача, суд обґрунтовано зробив висновок про заподіяння їй  з вини відповідача ще й моральної шкоди і з урахуванням всіх обставин справи, виходячи з принципу розумності і справедливості, стягнув на відшкодування  цієї шкоди 500 грн.

     Доводи ОСОБА_6 про недоведеність позивачем її вини у заподіянні шкоди не відповідають вимогам частини 2  ст. 1166 ЦК України, згідно з якою відсутність вини у заподіянні шкоди має довести саме особа, яка її завдала.

      Під час розгляду справи ОСОБА_6  не заперечувала проти того, що є власником квартири АДРЕСА_4 і відповідно до ст. 322 ЦК України  несе тягар її утримання.

     У зв’язку з цим суд, встановивши, що залиття квартири ОСОБА_5  сталося у зв’язку з пошкодженням внутрішнього обладнання квартири ОСОБА_6, зробив обґрунтований висновок про протиправну бездіяльність останньої  щодо виконання своїх обов’язків з  утримання належного їй майна.

     Доводи ОСОБА_5, що суд необґрунтовано зменшив суму відшкодування матеріальної шкоди на 1580 грн., сплачені їй відповідачем добровільно, є безпідставними, оскільки позивач не надала належних і допустимих доказів на підтвердження заподіяння їй шкоди у зв’язку з пошкодженням речей - матрацу, шкіряної куртки і килимів, а з розписки про   отримання нею  від ОСОБА_6. цієї суми не вбачається, що вона є компенсацією вартості саме цього майна.

     За таких обставин колегія суддів відповідно до частини 1 ст. 308 ЦПК України відхиляє апеляційні скарги і залишає рішення без змін, як таке, що ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

     На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317  Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів  судової палати у цивільних справах

УХВАЛИЛА:

     Апеляційні скарги ОСОБА_5 і ОСОБА_6 відхилити.

     Рішення  Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим  від    21 січня 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

     Судді: