У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді Ісаєва Г.А.
суддів
при секретарі Белинчук Т.Г.
Підлісної І.А.
Урденко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія+» про розірвання договорів оренди землі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія+» на рішення Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 30 серпня 2010 року,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_10 в інтересах позивачів звернувся до суду з позовом до ТОВ «Надія+» про розірвання договорів оренди землі. Позов мотивовано тим, що між відповідачем і позивачами у лютому-квітні 2009 року були укладені договори оренди, строком на 10 років кожний. Відповідач не виконує прийняті зобов’язання за договорами, у визначений у договорах строк оплати до 31.12.2009 року орендну плату за 2009 рік у сумі 2622 грн. не сплачує. Прострочення складає більше 6 місяців. Про перенесення строків оплати орендної плати, передбачених п.4.1.3 договорів, відповідач не сповіщав. Крім того, навесні 2010 року відповідач не проводив на спірних земельних ділянках жодних сільськогосподарських робот, що є порушенням істотних умов договору.
Рішенням Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 30 серпня 2010 року позов задоволено. Розірвано договори оренди землі, укладені позивачами з відповідачем. Судові витрати, а саме, судовий збір у сумі по 8,50 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 грн. стягнуто з ТОВ «Надія+» на користь кожного з відповідачів.
В апеляційній скарзі з посиланням на неповне з’ясування судом всіх обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції і постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Зокрема, вказує на те, що договори оренди між позивачами і орендарем переважно укладено та зареєстровано у 2009 році, і орендну плату за 2009 рік позивачі від орендаря до ухвалення судового рішення отримали. Однак суд в рішенні зазначив про несуттєвість даної обставини при розгляді справи у зв’язку з тим, що позов не містить вимог про стягнення орендної плати за 2009 рік. Вважає, що одноразова несвоєчасність виплати орендної плати може бути підставою для застосування певних санкцій, але ж ніяк не бути підставою для розірвання договору у розумінні ч.2 ст.651 ЦК України. Крім того, відповідач не погоджується з висновком суду, про порушення ним умов договору, не здійснюючи господарську діяльність на земельних ділянках, які орендовані ним у позивачів. По-перше, вважає, що це твердження не має під собою підстав та не було доведено позивачами щодо кожної конкретної земельної ділянки. По-друге, відповідно до умов договорів оренди і положень діючого законодавства орендар самостійно здійснює господарську діяльність на земельних ділянках, які він орендує. Невикористання певних земельних ділянок протягом певного строку не свідчить про їх нецільове використання, оскільки вважає, що земельні ділянки можуть не оброблятися протягом календарного року з метою поновлення їх природних властивостей, що сприяє їх відновленню з метою раціонального використання. Зазначає, що вказані обставини судом не досліджувалися, хоча мають суттєве значення для вирішення спору.
Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 24 січня 2011 року провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 до ТОВ «Надія+» про розірвання договорів оренди землі, було зупинено до залучення до участі у справі правонаступників.
Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 18 лютого 2011 року залучено ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до участі у справі за позовом ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 до ТОВ «Надія+» про розірвання договорів оренди землі, в якості правонаступників позивачів у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представника позивачів, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем були порушені істотні умови договору оренди землі, а саме на протязі тривалого часу позивачам не сплачувалась орендна плата, тому суд першої інстанції розірвав укладені договори оренди землі.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, оскільки вони відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 651 ЦК України встановлює, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Судом встановлено, що позивачі у лютому-квітні 2009 року уклали з відповідачем договори оренди землі на умовах оплати за користування земельною ділянкою у розмірі 2622 грн. на рік. Згідно умов договору орендар зобов’язаний виплатити орендну плату до 31 грудня 2009 року, але умови договору належним чином не виконуються, орендна плата не сплачена, крім того на орендованих земельних ділянках не проводилися агротехнічні роботи, що свідчить про те, що земельні ділянки не використовувалися за призначенням.
Колегія суддів вважає, що невиконання умов договору у вигляді несплати орендної плати є істотним порушенням договору, оскільки позивачі, уклавши договори оренди земельних ділянок, очікували від цього отримати конкретну грошову суму, але власники земельних ділянок позбавились очікуваного і не отримали орендну плату.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що несвоєчасне отримання орендної плати не є істотними порушеннями умов договору, неспроможне.
Аналіз оскаржуваних договорів свідчить про те, що зміст орендних відносин для орендодавця становить отримання ним від орендаря орендної плати за передачу в користування орендарю належної орендодавцю земельної ділянки і власники земельних ділянок, передавши їх в оренду, не очікували нічого, крім отримання орендної плати, яка не була сплачена.
Твердження в апеляційній скарзі на те, що позивачі фактично отримали орендну плату вже після звернення до суду, не має правового значення, оскільки орендну плату отримали тільки 25 позивачів, які відмовились від позову до ТОВ «Надія+», у зв’язку з чим провадження по справі цих осіб було закрито.
Відповідно до ст. 308 ЦПК Украіни, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, –
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія+» відхилити.
Рішення Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 30 серпня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді: Ісаєв Г.А.
Белинчук Т.Г.
Підлісна І.А.