Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді Ісаєва Г.А.
суддів
при секретарі Белинчук Т.Г.
Підлісної І.А.
Урденко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання неправомірною односторонню зміну умов кредитного договору та стягнення моральної шкоди, за апеляційною скаргою ПАТ КБ «ПриватБанк» на рішення Бахчисарайського районного суду АР Крим від 13 травня 2011 року,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання неправомірною односторонню зміну умов кредитного договору та стягнення моральної шкоди. Позов мотивовано тим, що 19 липня 2007 року між сторонами був укладений кредитний договір № SICWGK00001598, відповідно до якого позивачу було надано кредит у сумі 252 500 грн. на придбання нерухомості, а також 59 085 грн. – на сплату страхових платежів, строком до 19 липня 2033 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 16,08 % річних щомісячно з 19 до 24 числа включно. Повернення кредиту повинно було здійснюватися у сумі 3 987,17 грн. щомісячно. В якості забезпечення кредитного договору, позивач передав в іпотеку трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1. Банк не повідомивши позивачку збільшив розмір процентної ставки за кредитним договором, чим порушив умови договору. Уточнивши позовні вимоги, позивачка просила суд визнати неправомірною односторонню зміну та пункт 2.3.1 договору кредиту № SICWGK00001598, зобов’язати відповідача провести перерахунок зайве сплачених платежів на погашення процентів та зарахувати надмірно сплачені платежі в рахунок дострокового погашення основної суми кредиту, відшкодувати моральну шкоду у розмірі 500 000 грн.
Рішенням Бахчисарайського районного суду АР Крим від 13 травня 2011 року позов ОСОБА_5 задоволено частково. Визнано неправомірною односторонню зміну умов договору в частині зміни процентної ставки кредитного договору № SICWGK00001598 від 19 липня 2007 року та зобов’язано ПАТ КБ «ПриватБанк» провести перерахунок зайве сплачених ОСОБА_5 платежів на погашення процентів за договором № SICWGK00001598 від 19.07.2007 року та зарахувати надмірно сплачені платежі в рахунок дострокового погашення основної суми кредиту (тіло кредиту) за договором № SICWGK00001598 від 19.07.2007 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо судових витрат.
Не погодившись з зазначеним рішенням суду представник ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши ОСОБА_6 та її представника, представника ПАТ КБ «ПриватБанк», розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки Банк, в порушення умов ст. 203, 1055 ЦК України, не дотримався письмової форми щодо зміни умов кредитного договору, тому одностороння зміна умов договору є неправомірною.
Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною 1 статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 654 ЦК України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Судом першої інстанції встановлено, що 19 липня 2007 року між сторонами укладений кредитний договір, за умовами якого встановлена плата за користування кредитними коштами в розмірі 16,08 % річних.
Відповідно до п. 2.3.1 зазначеного договору банк має право ініціювати зміну розміру вказаної плати в разі настання події, незалежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку, у тому числі в разі зміни процентних ставок на кредитному ринку України.
Порядок зміни процентної ставки встановлено п. 2.3.1 договору.
Листом відділення Кримської філії банку від 31.12.2008 року позивача повідомлено про підвищення процентної ставки до 27,54 % річних, а також запропоновано виконати дії, які свідчать про незгоду із зазначеним підвищенням, зокрема до 20.01.2009 року з дати відправлення банком повідомлення про зміну розміру процентної ставки повернути банку існуючу заборгованість за кредитом, сплатити нараховані проценти, комісії, можливі штрафні санкції в повному обсязі й інші платежі за вказаним договором.
У вказаний період позивачка передбачених умовами договору дій не вчинила.
Відсоткова ставка, починаючи з 01 лютого 2009 року, була підвищена.
Посилання в позові на те, що позивачка не отримувала повідомлення про намір банка змінити розмір відсоткової ставки, у зв’язку з чим у Банку не було підстав для її збільшення, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вони не ґрунтуються на умовах договору.
Відповідно до п. 2.3.1 Договору сторони при укладанні договору домовилися про те, що Банк має право в односторонньому порядку змінити збільшувати розмір процентної ставки, надіслав позичальнику письмове повідомлення.
Згідно з умовами договору позичальник проживає за адресою АДРЕСА_2
Згідно з реєстру поштових відправлений від 08 січня 2009 року, Банком на адресу позичальника надіслано рекомендований лист-повідомлення про зміну відсоткової ставки, що свідчить про те, що Банк належним чином виконав свій обов’язок про повідомлення позичальника відповідно до умов договору.
За таких обставин колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволенні позовних вимог про визнання дій банка неправомірними.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, –
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.
Рішення Бахчисарайського районного суду АР Крим від 13 травня 2011 року скасувати.
Ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання неправомірною односторонню зміну умов кредитного договору та стягнення моральної шкоди відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді: Ісаєв Г.А.
Белинчук Т.Г.
Підлісна І.А.