Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2011 року травня місяця „12” дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді: Горбань В.В.

           Суддів: Курської А.Г.

Любобратцевої Н.І.

                                 При  секретарі: Савенко М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу  за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Відкритого акціонерного товариства «Української страхової компанії Дженералі Гарант» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за апеляційною скаргою представника ВАТ «Української страхової компанії  «Дженералі Гарант» в особі Кримської філії ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» за довіреністю ОСОБА_8 на рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим  від 05 серпня 2010 року,

ВСТАНОВИЛА:

16 квітня 2010 року  ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Вимоги мотивовані тим, що 21.02.2010 року о 15 годині 19 хвилин ОСОБА_6, керуючи автомобілем ВАЗ 21099 в м. Євпаторії навпроти магазину «Новий стиль» при здійсненні руху заднім ходом  здійснила наїзд на автомобіль «Шевролет Авео», НОМЕР_1, власником якого є позивачка. В цей час за кермом автомобіля «Шевролет Авео» був чоловік ОСОБА_5 – ОСОБА_9. В результаті зіткнення автомобілю, що належить позивачці, спричинено механічні ушкодження. Доповнивши позовні вимоги в процесі розгляду справи, позивачка зазначила в якості відповідача - Відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія Дженералі Гарант». Зазначила, що на час дорожньо-транспортної пригоди у ОСОБА_6 діяв страховий договір поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, виданий ВАТ «УСК Дженералі Гарант». 23.04.2010 року за зазначеним страховим полісом їй було виплачено ВАТ «УСК Дженералі Гарант» страхове відшкодування в сумі 3541 грн. 61 коп., ОСОБА_6 їй було виплачено франшизу  в сумі 510 грн. Добровільно відшкодувати фактичну матеріальну та моральну шкоду відповідачка відмовилась. Висновком експерта встановлено  вартість матеріальної шкоди спричиненої її автомобілю - 7345 грн. 49 коп., вартість проведеної експертизи склала 600 грн. Крім того, зазначає що дорожньо-транспортною пригодою їй було спричинено моральну шкоду, яку обґрунтовує тим, що вона є інвалідом ІІ групи, автомобіль значний час знаходився у невиправленому стані, у зв’язку з чим вона та її сім’я були позбавлені можливості користування автомобілем та були змушені користувався громадським транспортом, що негативно відображалося на її настрої,  було кардинально порушено звичайний уклад їх життя. Моральну шкоду оцінила у 3000 грн., яку просить стягнути з ОСОБА_6 Матеріальну шкоду в розмірі 3293 грн. 88 коп. просить стягнути з  ВАТ «УСК Дженералі Гарант».   Крім того, просить стягнути з ОСОБА_6 на її користь  вартість проведеної експертизи 600 грн., вартість телеграм, що надсилалися на її адресу, в розмірі 41,54 грн., стягнути з відповідачів витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі  120 грн.

Рішенням Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим  від 05 серпня 2010 року позов задоволено частково. Стягнуто з ВАТ «УСК Дженералі Гарант» на користь ОСОБА_5 на відшкодування матеріальної шкоди 3378,41 грн., на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн., витрати, пов’язані з проведенням експертизи 1920,3 грн., а всього 5418,71 грн. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 на відшкодування матеріальної шкоди 510 грн., на

Справа № 22-ц/0190/224/11 р                               Головуючий в 1 інстанції          Захарова І.О.

                                          Доповідач                    Горбань В.В.

відшкодування компенсації за моральну шкоду 1500 грн., витрати, пов’язані з викликом до суду 38,3 грн., а всього 2048,3 грн. Стягнуто з ВАТ «УСК Дженералі Гарант» на користь держави судовий збір 51 грн. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави судовий збір 8,5 грн. В іншій частині вимог відмовлено.

Зазначене рішення суду було оскаржено ОСОБА_6

Рішенням Апеляційного суду АР Крим від 27 жовтня 2010 року апеляційна скарга ОСОБА_6 задоволена частково. Рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 05.08.2010 року в частині стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 матеріальної шкоди в сумі 510 грн. і моральної шкоди в розмірі 1500 грн., витрат на виклик до суду скасовано. Відмовлено ОСОБА_5 у задоволенні позову до ОСОБА_6 про стягнення матеріальної  та моральної шкоди, судових витрат. В іншій частині рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 05 серпня 2010 року  залишено без змін.

В апеляційній скарзі, яка надійшла  до суду в порядку частини 1 статті 318 ЦПК України, представник ВАТ «Української страхової компанії  «Дженералі Гарант» в особі Кримської філії ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» за довіреністю ОСОБА_8 просить скасувати  рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 05.08.2010 року з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_5 до ВАТ «УСК «Дженералі Гарант»,  посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, на неповне з’ясування обставин, які мають суттєве значення для розгляду справи, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.  

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення позивачки, її представника та представника ВАТ «Української страхової компанії «Дженералі Гарант», колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню з наступних підстав.

 Ухвалюючи рішення про задоволення позову про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП позивачу у справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, а саме ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» як страховик, повинно нести цивільно-правову відповідальність за завдану шкоду у межах ліміту, зазначеного у Законі України «Про загальнообов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Проте з такими висновками суду першої інстанції в повному обсязі погодитися не можна, оскільки вони зроблені з порушенням норм матеріального і процесуального права.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що 21.02.2010 року о 15 годині 19 хвилин навпроти магазину «Новий стиль» у м. Євпаторія сталася дорожньо-транспортна пригода, у якій автомобіль ВАЗ 21099, держномер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_6 зіткнувся з автомобілем «Шевролет Авео», держномер НОМЕР_1, який належить на праві власності позивачці ОСОБА_5, та знаходився під керуванням її чоловіка ОСОБА_9

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

Постановою Євпаторійського міського суду АР Крим  від 25 лютого 2010 року ОСОБА_6 притягнута до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення Правил дорожнього руху у вказаній ДТП (а.с. 9).

06.05.2009 року ОСОБА_6 укладала договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу, за яким був забезпечений транспортний засіб – автомобіль ВАЗ 21099, держномер НОМЕР_2, що підтверджується страховим полісом №ВВ/4406885. Об’єктом страхування є шкода, заподіяна життю, майну, здоров’ю потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (далі – Закону) особою, відповідальність яких застрахована, є також залежно від умов договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності будь-яка особа, що експлуатує забезпечений транспортний засіб.

Таким чином, ОСОБА_6 є особою, що застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.

Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_6 застрахована у ВАТ «Українська  страхова компанія «Дженералі Гарант» у якості співвідповідача зазначено ВАТ «Українська  страхова компанія «Дженералі Гарант».

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

Статею 29 Закону передбачено, що у зв’язку з пошкодженням траспортного засобу відшкодовуються витрати, пов’язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених  навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди.

Визначаючи розмір матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню страховиком ВАТ «Українська  страхова компанія «Дженералі Гарант», суд першої інстанції виходив з висновку судової автотоварознавчої експертизи № 0445/10 від 13 липня 2010 року.

Відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи № 0445/10 від 13 липня 2010 року вартість матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля «Шевролет Авео» складає 7430 грн. 02 коп., з яких 5132 грн. 42 коп. – вартість відновлювального ремонту та 2297 грн. 60 коп. – вартість втрати товарного вигляду автомобіля (а.с. 57-67).

Згідно з пунктом 32.7 ст. 32 Закону страховик не відшкодовує шкоду, пов’язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу.

Однак суд першої інстанції, вирішуючи спір, вказані положення закону не врахував та дійшов помилкового висновку про те, що підлягає відшкодуванню також і шкода, пов’язана із втратою товарного вигляду автомобіля в розмірі 2297 грн. 60 коп.

Статтею 9 Закону встановлено, що страховик зобов’язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування в межах обов’язкового  ліміту відповідальності страховика, що становить 25 500 грн. на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну потерпілих, яке не може перевищувати розміру прямого збитку.

Виходячи з аналізу пункту 22.1 статті 22  та статті 9 Закону, визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395.

Відповідно до статті 988 ЦК України, статті 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата (відшкодування) за договором майнового страхування не може перевищувати розміру реальних збитків та здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється в межах вартості майна на момент укладення договору.

Статтею 25 Закону України «Про страхування» передбачено, що виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком; визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків займаються аварійні комісари.

З матеріалів справи вбачається, що страхувальник ОСОБА_6 своєчасно повідомила страховика ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» про страховий випадок. 24.02.2010 року за участю представника страховика та потерпілої особи ОСОБА_5 був оглянутий автомобіль «Шевролет Авео», держномер НОМЕР_1 (а.с. 127).

Розмір матеріального збитку при настанні вказаного вище страхового випадку – 3972 грн. 62 коп., визначений  аварійним комісаром Петроє К.І. у звіті № 102022 від 26 березня 2010 року про оцінку вартості матеріальних збитків, завданих власнику автомобіля «Шевролет Авео», держномер НОМЕР_1 ОСОБА_5, у зв’язку з пошкодженням при ДТП (а.с. 130-132).

Згідно видаткового касового ордеру від 23 квітня 2010 року ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» сплатило позивачці ОСОБА_5 страхове відшкодування в розмірі 3642 грн. 62 коп. за мінусом франшизи (3972 грн. 62 коп. – 510 грн.) (а.с. 128).

Пунктом 36.3 ст. 36 Закону передбачено, якщо особа, яка має право на отримання відшкодування, не задоволена рішенням страховика щодо виплати страхового відшкодування, вона має право подати до МТСБУ скаргу про перегляд вищезазначеного рішення. Якщо прийняте МТСБУ рішення не задовольняє таку особу, то вона має право подати позов до суду щодо відшкодування шкоди в установленому законом порядку.

Як убачається з матеріалів справи, позивачка погодилась з рішення страховика щодо визнання розміру страхового відшкодування і отримала визначену ним суму страхового відшкодування.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що розмір заподіяної позивачці шкоди саме в такому розмірі, який був визначений аварійним комісаром відповідає вимогам Закону України «Про загальнообов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та Закону України «Про страхування».

За таких обставин колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для збільшення  розміру страхового відшкодування, який був визначений страховиком, з урахуванням висновку експерта № 0445/10 від 13 липня 2010 року, згідно з яким станом на липень 2010 року вартість відновлювального ремонту збільшилася до 5132 грн. 42 коп.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що підлягає скасуванню відповідно ч. 2 ст. 318 ЦПК України і рішення Апеляційного суду АР Крим від 27.10.2010 року про залишення в іншій частині рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 05.08.2010 року з наступних підстав.

Як убачається зі змісту рішення Апеляційного суду АР Крим від 27.10.2010 року, колегія суддів, розглядаючи апеляційну скаргу  ОСОБА_6 на рішення Євпаторійського міського суду від 05.08.2010 року в частині задоволення позову ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди і ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, увійшла в обговорення питання щодо законності рішення суду першої інстанції в частині  визначення меж відповідальності страховика ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» за договором обов’язкового договору страхування щодо відшкодування матеріальної шкоди та залишила в цій частині рішення Євпаторійського міського суду АРК від 05.08.2010 року без змін.

Оскільки при вирішенні справи фактичні обставини встановлені неповно та неправильно застосовано матеріальний закон, колегія суддів вважає за необхідне в межах своїх повноважень на підставі п.п. 1, 4 ч. 1, ч. 3 ст. 309 ЦПК України рішення суду в частині задоволення позову про стягнення з ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» матеріальної шкоди та судових витрат скасувати  і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 309, 314, 316  Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,  

В И Р І Ш И Л А:

   Апеляційну скаргу представника ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» в особі Кримської філії ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» за довіреністю ОСОБА_8  задовольнити.

             Рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 27.10.2010 року про залишення в іншій частині рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 05.08.2010 року без змін скасувати.

             Рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 05.08.2010 року  в частині стягнення з ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» на користь ОСОБА_5 на відшкодування матеріальної шкоди – 3378 грн. 41 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 120 грн., витрат, пов’язаних з проведенням експертизи – 1920 грн. 30 коп., а загалом – 5418,71 грн. скасувати і ухвалити нове рішення.

              У задоволенні позову ОСОБА_5 до ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» про відшкодування матеріальної шкоди та судових витрат – відмовити.

            Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його  проголошення.

            Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.                  

 Судді:         Горбань В.В.             Курська А.Г.         Любобратцева Н.І.