АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 22-ц/0191/786/2011 Головуючий суду першої інстанції Морозова Л.М.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Притуленко О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ    

15 червня 2011 року колегія суддів судової палаті у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії у складі:

    головуючого – судді     Притуленко О.В.,

суддів                   Приходченко А.П.,

                                            Авраміді Т.С.,

при секретарі               Короткові Д.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до виконавчого комітету Судацької міської ради АР Крим, ОСОБА_5 про визнання недійсним державного акту на земельну ділянку, визнання неправомірним та скасування рішення виконавчого комітету, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Судацького міського суду АР Крим від 15 лютого 2011 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом  до виконавчого комітету Судацької міської ради АР Крим, ОСОБА_5 про визнання неправомірним та скасування рішення виконавчого комітету №643  від 11 грудня 1998 року та визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на землю серії І-КМ №045226, виданого 11 грудня 1998 року на ім’я ОСОБА_5

У позові зазначив, що він є власником 2/5 частки домоволодіння АДРЕСА_1 іншим співвласником ѕ частки домоволодіння є відповідач ОСОБА_5, який на підставі оскарженого рішення виконавчого комітету Судацької міської ради отримав державний акт на право приватної власності на землю площею 0,666 га за вказаною адресою.

Вважає видачу Державного акту незаконним, оскільки земельна ділянка повинна була передаватися співвласникам будинку в загальну сумісну власність відповідно до часток у домоволодінні.  

Рішенням Судацького міського суду АР Крим від 15 лютого 2011 року в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

  Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що згідно свідоцтва про право власності на спадщину за законом(реєстр № 2461), виданого Старокримською державною нотаріальною конторою ІНФОРМАЦІЯ_1 року після смерті ОСОБА_6, позивач ОСОБА_4 є власником 2/5 частин домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с.10). Відповідач ОСОБА_5 є власником 3/5 частин вказаного домоволодіння.

Згідно схематичного плану домоволодіння розташоване на земельній ділянці площею 0,094 га (а.с.5). Частина вказаної земельної ділянки площею 0,0666 га рішенням виконавчого комітету Судацької міської ради  №643 від 11 грудня 1998 року ОСОБА_5 передана безоплатно у власність ОСОБА_5 для будівництва і обслуговування 3/5 частин житлового будинку та господарських будівель (а.с.49).

На підставі цього рішення 11 грудня 1998 року на ім’я ОСОБА_5 був виданий Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії І-КМ №045226 (а.с.6).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про визнання неправомірним та скасування рішення виконавчого комітету №643  від 11 грудня 1998 року та визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на землю, виданого ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив із того, що до видачі вказаному відповідачу Державного акту, було здійснено встановлення меж земельної ділянки, яка передавалася у приватну власність та складений акт встановлення меж земельної ділянки в натурі від 22 жовтня 1998 року. Як випливає із вказаних документів (а.с.50-52), встановлення меж земельної ділянки було погоджено з колишнім власником 2/5 частин домоволодіння АДРЕСА_1 ОСОБА_6, спадкоємцем якої є позивач.

Оскаржуючи рішення суду, позивач послався на те, що ОСОБА_6 не надавала згоду на передачу у власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,0666 га. Проте, вказаний довід апелянта спростовується Актом встановлення меж земельної ділянки в натурі та Планом встановлення границь земельної ділянки, а посилання апелянта на те, що підписі в цих документах виконані не ОСОБА_6 матеріалами справи не підтверджуються.

Довід апелянта про те, що ОСОБА_5 було передано у власність земельну ділянку площею 0,0666 га, а не 578 кв.м. (тобто пропорційно частки домоволодіння), не можна визнати підставою для скасування оскарженого рішення, оскільки за життя (тобто до 26 грудня 2002 року) ОСОБА_6 не оспорювала передачу у власність ОСОБА_5 саме вказаної земельної ділянки. При переході права власності на будівлі та споруди за цивільно-правовими угодами, укладеними після 31 грудня 2001 року, право користування земельною ділянкою могло переходити на підставі договору оренди, укладених відповідно відчужувачем або набувачем. Проте, ані ОСОБА_6, ані позивачем такий договір не укладався, що свідчить про відсутність порушень прав позивача.

Не можна погодитися і з доводами апелянта про неправильне застосування судом норм матеріального права, а саме положень ст.30 Земельного кодексу України в редакції від 18 грудня 1992 року, оскільки саме вказаною нормою закону був врегульований перехід права на земельну ділянку при переході права власності на будівлі та споруди, зокрема  і до кількох осіб (ч.3 ст.30 ЗК).

З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування оскарженого рішення.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палаті у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Судацького міського суду АРК від 15 лютого 2011 року залишити без змін.

  Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді:

         О.В.Притуленко А.П.Приходченко Т.С.Авраміді