АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 22-ц/0191/909/2011 Головуючий суду першої інстанції Біленко Л.В.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Притуленко О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    22 червня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:

головуючого – судді           Притуленко О.В.,

            суддів:                       Ломанової Л.О., Приходченко А.П.,

            при секретарі                   Воронович К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Феодосії цивільну справу за заявою ОСОБА_3 (заінтересована особа – Відділ у справах громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб Керченського міського управління ГУ МВС України в АР Крим) про визнання особи безвісно відсутньою, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 5 травня 2011 року,

ВСТАНОВИЛА:

          У березні 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду з заявою про визнання безвісно відсутнім ОСОБА_5.

           У позові зазначила, що з 1997 року перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох дітей: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2. Посилаючись на відсутність відомостей щодо місце перебування ОСОБА_5 з 2007 року та неможливість виїзду дітей за межі Україна без належно оформленої згоди батька, просила визнати ОСОБА_5 безвісно відсутнім на підставі ст. 43 ЦК України.

          Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 5 травня 2011 року заява ОСОБА_3 залишена без задоволення.

          В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 – ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

          На думку апелянта, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки показаннями свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_7 підтверджено, що останнім відомим місцем постійного проживання ОСОБА_5 був будинок АДРЕСА_1, в якому він постійно проживав з ОСОБА_3 та її батьками з 1997 року по 2000 рік. Після 2000 року місце перебування ОСОБА_5 не відомо.

         Згідно з вимогами ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

         Обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до ст. 43 ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

 У разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року.

Зазначеною нормою передбачено, що визнати особу безвісно відсутньою можливо лише в разі її відсутності за постійним місцем проживання протягом одного року та неможливістю встановити місце перебування особи за допомогою засобів, прийнятих зацікавленими особами та державними органами.

         Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_3 про визнання ОСОБА_5 безвісно відсутнім, суд першої інстанції з відсутності умов, за яких особа може бути визнана безвісно відсутньою.

З таким висновком суду погоджується колегія суддів.

Вирішуючи заяву, суд встановив, що  ОСОБА_5, з яким заявниця ОСОБА_3  перебувала у зареєстрованому шлюбі (згідно свідоцтва про розірвання шлюбу -  до 28 серпня 2007 року) не перебував на реєстраційному обліку по м.Керчі і відомостей про його постійне місце проживання у м.Керчі матеріали справи не містять.

ОСОБА_3 з 29 липня 1997 року зареєстрована в будинку АДРЕСА_1, але відомостей про проживання у вказаному будинку ОСОБА_5 не встановлено. Згідно довідки УЖКГ м.Керчі ОСОБА_5 у вказаному будинку не зареєстрований.

Із змісту позовної заяви ОСОБА_3 випливає, що ОСОБА_5, у 2000 році виїхав з останнього відомого місця проживання (в будинку АДРЕСА_1) до м. Москва РФ, у 2006 році ОСОБА_5 зустрівся з нею у м. Москва з метою налагодження сімейних відносин, але у 2007 році знов покидає сім’ю і зникає; будь-які відомості щодо його місця перебування з 2007 року відсутні.

За відомостями адресно-довідкового сектору ВГІРФО Керченського МУ ГУ ВМС України в АР Крим місце проживання ОСОБА_5 не значиться (а.с.11, 29). З довідки Керченського ГУ МВС України в АР Крим від 18 березня 2011 року вбачається, що відповідно до даних адресного бюро м. Керчі ОСОБА_5 в прописці (виписці) по м. Керчі не значиться, у розшуку станом на 17 березня 2011 року не знаходився, відомостями про його можливе місце знаходження ОУР Керченського ГУ ГУМВС України в АР Крим не розполагає.

З відповіді Керченського ГУ ГУМВС України в АР Крим від 4 березня 2011 року випливає, що в ході проведення оперативно-розшукових заходів по встановленню місця знаходження ОСОБА_5, встановити його місце знаходження не представилося можливим (а.с.37).  

Відомостей про місце народження ОСОБА_5, місце проживання його батьків чи інших родичів, розташування його майна, місце роботи або інших відомостей, які мають суттєве значення для справи, заявницею не надано. З пояснень свідків ОСОБА_6 (матері заявниці) та її чоловіка ОСОБА_7 мати ОСОБА_5 проживає в Узбекистані, інші родичі та друзі – не відомі; ОСОБА_3 востаннє бачилась з ОСОБА_5 у 2006 році, а рік тому (тобто у 2010 році) - спілкувалась з ним за телефоном.

За таких підстав доводи апелянта про те, що останнім місцем проживання ОСОБА_5 є будинок АДРЕСА_1 не можна визнати обґрунтованими.

         Враховуючи, що фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування, а факт постійного проживання ОСОБА_5 у будинку АДРЕСА_1 не встановлений, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні заяви ОСОБА_3 про визнання ОСОБА_5 безвісно відсутнім, оскільки суд при вирішенні питання про визнання громадянина безвісно відсутнім перевіряє відсутність громадянина в певному місті його постійного проживання.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду про відсутність умов, за яких ОСОБА_5 може бути визнаний безвісно відсутнім.

          З урахуванням наведеного, керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Керченського міського суду АР Крим від 5 травня 2011 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

           Судді:

           Притуленко О.В.                                Ломанова Л.О.                             Приходченко А.П.