АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Справа № 22-ц/0191/652/2011 Головуючий суду першої інстанції Шкуліпа В.І.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Притуленко О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого - судді Притуленко О.В.,
суддів: ЛомановоїЛ.О.,
Кустової І.В.,
при секретарі Короткові Д.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Феодосії цивільну справу за скаргою ОСОБА_4 про визнання недійсним звіту про оцінку майна, заінтересовані особи - Відділ Державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції в АР Крим, суб'єкт оціночної діяльності ОСОБА_5), за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Керченського міського суду АР Крим від 18 березня 2011 року,
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2011 року ОСОБА_4, на підставі ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження», ст.ст. 383-395 ЦК України звернувся до суду зі скаргою про визнання недійсним звіту суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_5 про оцінку вартості нежилого приміщення.
Вимоги мотивував тим, що 14 вересня 2010 року суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_5 був складений звіт про оцінку вартості нежилого приміщення, розташованого по АДРЕСА_1, згідно якого оціночна вартість приміщення станом на 14 вересня 2010 року складає 209560 грн. Скаржник вважає, що звіт про оцінку вартості приміщення не відповідає нормам чинного законодавства, а визначена оцінювачем та зазначена у звіті вартість майна є значно заниженою у порівнянні з реальними ринковими цінами на аналогічне майно. Також посилається на те, що оскаржуваний звіт не містить відповіді на усі питання, які були поставлені державним виконавцем.
Ухвалою Керченського міського суду АР Крим від 18 березня 2011 року в задоволенні скарги ОСОБА_4 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить ухвалу суду скасувати, постановити нову ухвалу про задоволення його скарги.
На думку апелянта, при вирішенні справи суд першої інстанції не дав правову оцінку основному доводу його скарги щодо суттєвих розбіжностей двох експертних оцінок - звіту ОСОБА_5, згідно якого ринкова вартість вказаного майна складає 209560 грн., та звіту, складеному експертом Бюро експертиз Малого приватного підприємства «СБ» ОСОБА_6, згідно якого ринкова вартість зазначеного майна складає 944069 грн.
Обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_4 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.14 Закону України «Про виконавче провадження» для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають при здійсненні виконавчого провадження і потребують
спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста, а при необхідності - кількох спеціалістів або експертів для оцінки майна.
Згідно зі ст.57 вказаного Закону (в редакції до 04 листопада 2010 року) для проведення оцінки нерухомого майна державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності – суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Державний виконавець про оцінку майна повідомляє сторони, які мають право оскаржити оцінку майна до суду.
Як випливає з матеріалів справи, постановою державного виконавця Відділу ДВС Керченського міського управління юстиції АР Крим від 3 березня 2010 року у процедурі виконавчого провадження для оцінки майна боржника ОСОБА_4 - нежилого приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, в якості суб'єкта оціночної діяльності був призначений ОСОБА_5 (а.с. 89). 14 серпня 2010 року між Головним управлінням юстиції МЮУ в АР Крим (для структурного підрозділу Відділу ДВС Керченського міського управління юстиції АР Крим) та підприємцем ОСОБА_5 (оцінювач) був укладений договір №52 на виконання робіт по незалежній оцінки майна (а.с. 90-91). Зазначений суб'єкт оціночної діяльності за результатом проведеної 14 вересня 2010 року оцінки виготовив звіт про оцінку нежилого приміщення (а.с. 5-96). Відділом ДВС Керченського міського управління юстиції АР Крим відповідним актом приймання-передачі було прийнято виконання обумовлених договором №52 робіт від ФЛП ОСОБА_5 (а.с. 159).
Згідно складеного звіту ринкова вартість вказаного нерухомого майна станом на 14 жовтня 2010 року склала 209560 грн.
Постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив із того, що висновки оцінювача є обґрунтованими; порушень при визначенні ринкової вартості майна не встановлено; відповідність оспорюваного звіту вимогам нормативно-правових актів по оцінці майна підтверджується рецензією Представництва експертної ради Українського товариства оцінювачів в АР Крим.
Однак з такими висновками погодитися не можна.
Відповідно до статті 31 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» суб'єкти оціночної діяльності зобов'язані забезпечувати об'єктивність оцінки майна; дотримуватися під час здійснення оціночної діяльності вимог цього Закону та нормативно-правових актів з оцінки майна.
Згідно зі статтею 3 наведеного Закону оцінка майна - це процес визначення його вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 Закону. Зокрема, зазначеною статтею встановлено, що методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.
Згідно Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» незалежна оцінка майна складається, зокрема, з ознайомлення з об'єктом оцінки, аналізом, всіх істотних відомостей про об'єкт оцінки (даних про його правовий статус, про склад, технічні та інші характеристики), його ідентифікації, збирання інформації про стан ринку стосовно об'єкта оцінки та подібного майна, про економічні характеристики об'єкта оцінки (п.п. 50-53).
Як слідує із змісту звіту суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_5, нежиле приміщення, яке є об'єктом оцінки, являє собою вбудоване-добудоване приміщення, вбудована частина якого розташована на першому поверсі п'ятиповерхового житлового
будинку загальною площею 164. Найбільш ефективне використання приміщення - для розташування магазину з продажу непродовольчих товарів. При цьому, виходячи з планіровки приміщень, оцінщик дійшов висновку, що приміщення загальною площею 80,2 кв.м складуть торговельні приміщення, інші приміщення загальною площею - 84,5 кв.м, які необхідні для обслуговування об'єкту, визначені як виробничо-складські приміщення.
Саме з урахуванням такого цільового призначення приміщень, методом використання порівняльного підходу (який ґрунтується на результатах аналізу цін продажу на подібне майно) і встановлена ринкова вартість об'єкту оцінки, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, виходячи з того, що середня вартість торговельних приміщень складає 252 долара США за 1 кв.м, а виробничо-складських приміщень - 145 доларів за 1 кв.м.
Виходячи з того, що виробничо-складські приміщення відносяться до промислової
нерухомості (заводських, фабричних, цехових, тощо), а нерухомість, яка підлягає оцінки,
частково вбудована в житловий будинок, і має комерційне призначення (магазини
відносяться до приміщень громадського призначення), не можна визнати обґрунтованим
визначення приміщень площею 84,5 кв.м виробничо-складськими.
З урахуванням наведеного, враховуючи, що при визначенні вартості об'єкту нерухомості в якості аналогів використовувалася інформації про стан ринку стосовно виробничо-складських приміщень, що призвело до заниження вартості об'єкту оцінки, не можна погодитися з висновком суду першої інстанції про те, що висновки оцінювача є обґрунтованими.
За таких обставин доводи апелянта щодо необ'єктивності проведеної оцінки зазначеного об'єкту нерухомого майна заслуговують на увагу.
На підставі викладеного ухвала суду підлягає скасуванню на підставі п.2 ч.1 ст.212 ЦПК України, з постановленням нової ухвали, про задоволення скарги ОСОБА_4
Керуючись ст. 303, п.2 ч. 2 ст. 307, п.2 ч.1 ст.312, ст.ст.313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Ухвалу Керченського міського суду АР Крим від 18 березня 2011 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою скаргу ОСОБА_4 про визнання недійсним звіту про оцінку майна задовольнити.
Визнати недійсним звіт від 14 вересня 2010 року про оцінку майна - нежилого
приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 виготовлений
суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5
Борисовичем.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді:
Притуленко О.В. Кустова І.В. Ломанова Л.О.