АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Справа № 22-ц/0191/137/2011 Головуючий суду першої інстанції Українець Л.І.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Притуленко О.В.
УХВАЛА
25 травня 2011 року колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого-судці Притуленко О.В.,
суддів Ломанової Л.О.,
Авраміді Т.С.,
при секретарі Воронович К.А.,
розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до військового радгоспу «Азовський» про визнання незаконними і скасування наказів, визнання недійсними записів у трудовий книжці, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2010 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до військового радгоспу .«Азовський», в якому (з урахуванням уточнень) просила:
• - визнати противоправними та скасувати накази №27-К від 1 березня 2010 року, №38 від
6 квітня 2010 року, №46 від 7 травня 2010 року, №40-К від 12 травня 2010 року;
• - визнати недійсними та скасувати записи у трудовій книжці № 26, № 27 та № 28;
• - зобов'язати відповідача видати наказ про поновлення на роботі у точній відповідності
до резолютивної частини заочного рішення Ленінського районного суду АР Крим від 24
лютого 2010 року;
• - поновити її на посаді начальника фінансово-економічної служби військового радгоспу
«Азовський» з окладом у 2532 грн.;
• - стягнути з відповідача на її користь заробітну плату за період з 24 лютого по 12 травня
2010 ріжу в сумі 5557,10 грн. та середній заробіток за вимушений прогул з 13 травня
2010 року виходячи з посадового окладу 2532 грн.
Рішенням Ленінського районного суду АР Крим від 20 вересня 2010 року позов ОСОБА_4 задоволений частково, суд (з урахуванням описки, виправленої ухвалою від 29 листопада 2010 року) вирішив:
визнати незаконним та скасувати наказ №27-к від 01 березня 2010 року;
поновити порушене право ОСОБА_4 шляхом зміни формулювання записів у трудовій книжці: анулювати записи №26 «Звільнена за скороченням штатів ст. 40 ч.1 КЗпП України на підставі наказу №39-к від 30.04.2009 року» та анулювати запис №27 від 01.03.2010 року, змінивши формулювання записів в наступній редакції: «Визнати незаконним і скасувати наказ військового радгоспу «Азовський» №39-к від 30 квітня 2009 року, визнати недійсним запис у трудовій книжці НОМЕР_1 про. звільнення за скороченням штатів по ст. 40 ч. 1 КЗпП України на підставі наказу № 39-к від 30.04.2009 року, поновити ОСОБА_4 на посаді начальника фінансово-економічної службу військового радгоспу «Азовський» з 30 квітня 2009 року»;
визнати незаконними і скасувати накази №38 від 06 квітня 2010 року, наказ №46 від 07 травня 2010 року, наказ №40-к від 12 травня 2010 року;
поновити ОСОБА_4 на посаді начальника ФЕС військового радгоспу «Азовський» з 13 травня 2010 року, стягнувши за період з 13 травня 2010 року по 20 вересня 2010 року середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 5971 грн. 76 коп.
У задоволенні решти вимог відмовлено. Одночасно вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Військовий радгосп «Азовський» оскаржив вказане рішення в апеляційному порядку.
Рішенням Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії від 02 березня 2011 року апеляційна скарга військового радгоспу «Азовський» задоволена частково: рішення Ленінського районного суду АР Крим від 20 вересня 2010 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 до військового радгоспу «Азовський» про визнання незаконним та скасування наказу №38 від 06 квітня 2010 року скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні цих вимог. Рішення в частині визнання незаконним і скасування наказу № 27-к від 01 березня 2010 року змінено з зазначенням, що визнанню незаконним і скасуванню підлягає лише п.1 вказаного наказу в частині поновлення ОСОБА_4 на роботі на півставки.
В решті рішення залишено без змін.
30 березня 2011 року ОСОБА_4 звернулася до апеляційного суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, зазначивши, що вимагає ухвалити додаткове рішення про стягнення витрат, пов'язаних з переїздом до іншого населеного пункту.
Заява про ухвалення додаткового рішення задоволенню не підлягає за таких підстав.
За змістом ч.5 ст.88 ЦПК України апеляційній суд має право ухвалити додаткове рішення в разі, якщо він скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення чи змінив його за наявності підстав, передбачених статтею 220 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.220 ЦПК України додаткове рішення може бути ухвалено, зокрема, у випадку, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Із змісту рішення апеляційного суду від 02 березня 2011 року випливає, що в зв'язку з обґрунтованістю апеляційної скарги військового радгоспу «Азовський» рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_4 до військового радгоспу «Азовський» про визнання незаконним та скасування наказу №38 від 06 квітня 2010 року скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні цих вимог; в іншій частині - змінено в зв'язку з конкретизацією в який частині підлягає скасуванню наказ № 27 -к від 01 березня 2010 року.
Тобто, апеляційний суд не ухвалював рішення на користь ОСОБА_4
Виходячи з того, що ч.5 ст.88 ЦПК України застосовується у разі ухвалення рішення про задоволення вимог, що не мало місце у даному випадку, підстави для ухвалення додаткового рішення про зміни Розподілу судових витрат відсутні, тому, що згідно ч.1 ст.85 ЦПК України витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їх представників, несуть сторони.
З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст.220, 88, 85 ЦПК України, колегія суддів УХВАЛИЛА:
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до військового радгоспу «Азовський» про визнання незаконними і скасування наказів, визнання недійсними записів у трудовий книжці, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді:
Притуленко О.В. Ломанова Л.О. Авраміді Т.С.