АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 22-ц/0191/825/2011 Головуючий суду першої інстанції Морозова Л.М.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Притуленко О.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії в складі:

           головуючого - судді Притуленко О.В.,

           суддів: Авраміді Т.С., Приходченко А.П.,

           при секретарі Воронович К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Судацького міського суду Автономної Республіки Крим від 27 квітня 2011 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У  квітні 2010 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири. З урахуванням уточнення позовних вимог, позивач просив суд стягнути з відповідачів у відшкодування матеріальної шкоди 37417,20 грн. (зокрема: вартість відновлюваного ремонту квартири – 14787 грн., вартість майна, пошкодженого в результаті дії води – 9830,20 грн., збитки за оренду житла – 12800 грн.), а також компенсацію моральної шкоди в розмірі 15000 грн., та судові витрати по справі в сумі 5291,17 грн.

У позові зазначив, що він є власником квартири АДРЕСА_1 АР Крим. Поверхом вище, у квартирі №НОМЕР_1, проживають відповідачі, з вини яких 17 листопада 2009 року сталося затоплення його квартири гарячою водою через відкриття крану на батареї опалювання у квартирі відповідачів. Внаслідок затоплення були пошкоджені всі помешкання квартири, замкнуло електропроводку, намокнули і відвислі пластикові стелі, відклеїлися шпалери, покоробилися міжкімнатні дерев’яні двері і віконні рами, розсохлися і спучилися підлоги, частково відпала пінопластова обробка стелі вітальні, зіпсовані меблі, особисті речі, книги та сімейні фотографії, потребує проведення ремонтних робіт холодильник, кондиціонер, водонагрівач.

Крім того зазначив, що неправомірними діями відповідачів йому була спричинена і моральна шкода; він з родиною вимушений  проживати у найманій квартирі, плата за користування якої складає 800 грн. щомісячно.

В рахунок відшкодування заподіяної шкоди, ОСОБА_7 за власний рахунок поклеїв шпалери у всіх приміщеннях, намагався відремонтувати підлогу і стелю, але зробив це неякісно; підлоги і стелі знов запліснявіли.

Рішенням Судацького міського Автономної Республіки Крим від 27 квітня 2011 року позов ОСОБА_6 задоволений частково: суд стягнув з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 солідарно у відшкодування матеріальної шкоди – 14787 грн., 9830 грн., 2400 грн., у відшкодування моральної шкоди – 8000 грн., судові витрати всього в розмірі 5349,61 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_6 в частині стягнення матеріальної шкоди відмовити, зменшити розмір моральної шкоди до 1000 грн., у задоволенні вимог про стягнення витрат на проведення експертних досліджень відмовити.

На думку апелянта, при вирішенні спору суд не врахував, що відповідно до положень діючого законодавства про залиття, аварію, що трапилася на системі центрального опалення, гарячого водопостачання, повинен складатися акт відповідної форми, чого не було зроблено у даному випадку; що він за свій рахунок здійснив ремонт належних позивачу приміщень квартири, навіть і тих, що такого ремонту не потребували; що експертні дослідження були проведені через шість місяців після події залиття, проведення ним ремонтних робіт та знешкодження квартири самим позивачем.

Крім того, апелянт зазначив, що під час розгляду справи суд не з’ясував наявність вини балансоутримувача будинку; неправильно визначився з розподілом судових витрат між сторонами, а також з сумою компенсації моральної шкоди, завданої позивачу.

Згідно ч.1 ст. 303 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.    

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та їх представників, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Згідно ст. 177 ЖК України, громадяни зобов'язані забезпечувати схоронність житлових будинків, дбайливо відноситися до санітарно-технічного та іншого устаткування, до об'єктів благоустрою, дотримувати правила утримання житлового будинку і прибудинкової території, правила пожежної безпеки .

Відповідно до вимог п.18 «Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями» власники квартир, наймачі й орендарі зобов'язані використовувати приміщення житлових будинків по призначенню, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень квартир і технічного устаткування будинків, дотримувати правила пожежної безпеки. З появою несправностей у квартирі вживати заходів до їхнього усунення власними силами чи силами підприємств по обслуговуванню житла.

Встановлено, що сторони є мешканцями шестиповерхового будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_6 є власником квартири №НОМЕР_2. Поверхом вище розташована квартира №НОМЕР_1, яка належить ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11

17 листопада 2009 року відбулося залиття квартири №НОМЕР_2 з квартири №НОМЕР_1, в зв’язку з відкриттям крану, встановленого на радіаторі системи опалювання в кухні квартири відповідачів.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_6, суд виходив із того, що залиття квартири позивача сталося з вини відповідачів; залиттям пошкоджено приміщення квартири та речі; позивачу завдана матеріальна та моральна шкода, яку відповідачі повинні відшкодувати на підставі ст.ст. 1166, 1167 ЦК України.

Вирішуючи питання щодо розміру матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, судом були враховані акт від 18 листопада 2009 року (згідно якого внаслідок залиття плити перекриття заповнилися водою, у ванній кімнаті квартири позивача намокла та провисла стеля, замкнуло електропроводку, у коридорі – від намокання провисла стеля, меблі залити водою; у кухні  та кімнатах шпалери відійшли від стін; меблі і речі залити водою; підлоги, стіни, стелі, двері насочилися водою), висновки експертних досліджень та показання свідків.

Вирішуючи питання щодо розміру матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, судом були враховані висновки експертних досліджень від 25 червня 2010 року №1548 (відповідно до яких вартість  ремонтних робіт, необхідних для проведення відновлюваного ремонту квартири, складає 23436 грн., при цьому вартість  ремонтних робіт, проведених відповідачем ОСОБА_7 на усунення шкоди складає 8349 грн.) та від 29 червня 2010 року №1549 про розмір збитків, завданих зіпсуванням меблів,побутової техніки, інших речей, що складає 9830,20 грн.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає неспроможними доводи апелянта про безпідставне стягнення з нього на користь позивача завданої матеріальної шкоди. Незважаючи на те, що акт від 18 листопада 2009 року складений не за формою, яка передбачена додатком 4 до пункту 2.3.6 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, суд правомірно виходив із того, що залиття квартири позивача сталося з вини відповідачів, оскільки цей факт підтвердили свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , за участю яких вказаний акт був складений, а також ОСОБА_14 та ОСОБА_15, які крім того пояснили, що саме ОСОБА_7 після залиття квартири ОСОБА_6,  намагався її відновити.

За висновком експертного дослідження № 3572 від 12 січня 2011 року несправності і дефекти крана, встановленого на радіаторі системи опалювання квартири відповідачів (пошкодження гумової прокладки клапану, стирання фрагментів різьбових частин шпинделя, дефект сідла корпуса), роблять можливим самовільне відкриття (зівання) крану і витікання води.

Безспірно встановлено, що несправний кран, через який сталося залиття квартири позивача, розташований на внутрішньоквартирній мережі відповідачів, які згідно п.11 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій зобов’язані були своєчасно інформувати виконавця послуг з утримання будинку про виявлення несправностей в інженерних мережах належного приміщення, що не було зроблено.

За таких обставин суд дійшов правильного висновку про доведеність вини відповідачів ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 у спричиненні позивачу шкоди і стягнув з них на користь   ОСОБА_6 у відшкодування матеріальної шкоди вартість  ремонтних робіт, необхідних для проведення відновлюваного ремонту квартири (23436 грн.) за винятком вартості  ремонтних робіт, проведених ОСОБА_7 (8349 грн.) та шкоду, завдану зіпсуванням речей, в сумі 9830 грн., оскільки розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Доводи апелянта про те, що завдана матеріальна шкода була ним відшкодована у повному обсязі матеріалами справи не підтверджується, оскільки, як випливає з висновку експертного дослідження від 25 червня 2010 року №1548, показань ОСОБА_16, акту Судацької міської СЕС, протоколу проведення досліджень метеорологічних факторів, при проведенні ремонту не були дотримані вимоги пунктів 3.12, 3.40, 3.42, 3.43, 3.67, 4.42, 4.43 СНиП 3.04.01-87; внаслідок проведення ремонту при підвищеній вологості у приміщенні квартири шпалери знов відійшли від стін, виявилися плісень та грибок, деформувався пластик на стінах та стелі, покоробилися міжкімнатні двері та меблі.

Також суд обґрунтовано стягнув на користь позивача компенсацію завданої моральної шкоди, оскільки негативні наслідки від пошкодження майна призвели до моральних страждань, викликали певні зміни в організації його способу життя.

Разом з тим, вирішуючи питання щодо розміру компенсації, яка підлягає стягненню на користь позивача, суд не врахував майновий стан осіб, з вини яких була заподіяна шкода, а також не врахував принципи розумності і справедливості. В зв’язку з наведеним рішення суду в цій частині підлягає зміні на підставі п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України; з урахуванням матеріального становища відповідачів ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, застосовуючи положення ч.4 ст.1193 ЦК України, на користь позивача у відшкодування моральної шкоди підлягає стягненню 3000 грн.

Призначаючи відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд першої інстанції також не звернув увагу на те, що до відповідальності за цим позовом притягнуті відповідачі ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто неповнолітні особи, які не можуть самостійно відповідати за завдання шкоди у даному випадку згідно положень ст.1179 ЦК України.

Також заслуговують на увагу доводи апелянта про безпідставне покладення на відповідачів обов’язку по відшкодуванню 2319,84 грн. та 1546,56 грн. - витрат на проведення судових експертиз, оскільки за змістом ст.86 ЦПК України відшкодуванню підлягають витрати, пов’язані з проведенням судової експертизи, тобто експертизи, призначеної судом в порядку ст.143 цього Кодексу, що не мало місце у даній справі.

З урахуванням наведеного рішення суду в частині стягнення з неповнолітніх ОСОБА_10 та ОСОБА_11 матеріальної та моральної шкоди, а також в частині стягнення з відповідачів у відшкодування витрат на проведення судових експертиз 2319,84 грн. та 1546,56 грн. підлягає скасуванню на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову в задоволені цих вимог.

         Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.

Рішення Судацького міського суду Автономної Республіки Крим від 27 квітня 2011 року  в частині стягнення з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на користь ОСОБА_6 матеріальної та моральної шкоди скасувати і відмовити в задоволенні позову в цій частині.

Рішення в частині визначення розміру компенсації моральної шкоди змінити, зменшити розмір компенсації, яка підлягає стягненню з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь ОСОБА_6, до 3000 грн.

Рішення в частині стягнення з відповідачів на користь ОСОБА_6 у відшкодування витрат на проведення судових експертиз в сумі 2319,84 грн. та 1546,56 грн. скасувати, в задоволенні цих вимог відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді:

Притуленко О.В.             Авраміді Т.С.             Приходченко А.П.