АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Справа № 22-ц/0191/920/2011 Головуючий суду першої інстанції Микитюк О.А.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Притуленко О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 липня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого – судді Притуленко О.В.,
суддів: Ломанової Л.О., Кустової І.В.,
при секретарі Воронович К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до комунального підприємства молодіжний житловий комплекс «Прометей» про стягнення суми боргу, за апеляційною скаргою комунального підприємства молодіжний житловий комплекс «Прометей» на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 5 травня 2011 року,
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до комунального підприємства молодіжний житловий комплекс «Прометей» (далі – КП МЖК «Прометей») про стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.
У позові зазначила, що 19 березня 2009 року між нею та відповідачем був укладений договір безвідсоткової позики, відповідно до якого вона передала, а КП МЖК «Прометей» отримало грошові кошти в сумі 2650 грн., які зобов’язалось повернути через три місяці з моменту зарахування суми позики на рахунок відповідача. Посилаючись на те, що у визначений договором строк відповідач грошові кошти не повернув, просила стягнути з нього суму позики в розмірі 2650 грн. з урахуванням індексу інфляції в розмірі 333,99 грн. та 3% річних в розмірі 125,68 грн.
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 5 травня 2011 року позов ОСОБА_3. задоволений частково - суд стягнув з КП МЖК «Прометей» на користь ОСОБА_3. 2775,68 грн. (борг та 3 % річних), а також судові витрати в сумі 171 грн. В решті вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі КП МЖК «Прометей», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позову.
На думку апелянта, суд першої інстанції не врахував, що при укладенні договору позики директор КП МЖК «Прометей» ОСОБА_5 перевищив повноваження, надані йому Статутом, і не звернув увагу на те, що позивачка не підтвердила належними доказами передачу грошових коштів відповідачу, які, згідно договору, вона повинна була перерахувати в безготівковій формі на рахунок підприємства.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до положень статей 1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими-ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної суми грошей або кількості речей.
Обов’язок позичальника повернути позику, передбачено і статтею 1049 ЦК України.
Згідно статті 530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.
Встановлено, що 19 березня 2009 року між ОСОБА_3 (позикодавцем) та КП МЖК «Прометей» в особі директора ОСОБА_5 був укладений договір позики (возвратної фінансової допомоги), за умовами якого позикодавець передала у власність КП МЖК «Прометей» грошові кошти в розмірі 2650 грн. зі строком користування три місяці з моменту зарахування суми позики на розрахунковий рахунок позичальника (а.с.6).
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 в частині стягнення з відповідача суми боргу та 3 % річних, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що в порушення ст.1049 ЦК України відповідач взяте на себе грошове зобов’язання не виконав, своєчасно суму боргу позивачці не повернув, тому повинен відповідати за цим позовом, зокрема і шляхом сплати 3 процентів річних від простроченої суми на підставі ст.625 ЦК України.
Висновок суду про передачу позивачкою грошових коштів КП МЖК «Прометей» за договором позики ґрунтується на матеріалах справи, зокрема підтверджується квитанціей № ав/0911/ав від 19 березня 2009 року.
Оскаржуючи рішення суду, апелянт заперечує факт перерахування позивачкою на рахунок позичальника грошових коштів. Проте, надати пояснення з приводу зарахування 19 березня 2009 року на кредит рахунку № 26005529237621 КП МЖК «Прометей» готівки в суми 2650 грн. з дебету рахунку 10024529101, через гл.бухгалтера ОСОБА_6, представник відповідача не зміг.
Разом з тим, зміст вказаної квитанції підтверджує передачу позивачкою грошових коштів відповідачу, і в засіданні суду першої інстанції представник відповідача не заперечував цей факт.
За таких підстав, доводи апелянта про невиконання позивачкою умов договору щодо перерахування в безготівковій формі на рахунок позичальника грошових коштів в сумі 2650 грн. не можна визнати підставою для скасування рішення і відмову в позові, оскільки згідно ч. 2 ст. 1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передачі грошових коштів (незалежно від форми передачі коштів).
Не можна визнати підставою для скасування рішення і довід апелянта про відсутність у директора КП МЖК «Прометей» ОСОБА_5 повноважень на укладання договору на суму, що перевищує статутний фонд (1200 грн.), про що позивачці було відомо.
Як свідчать матеріали справи, позичальник не оспорив договір позики саме з підстав укладення договору неповноважною особою; так як не оспорив договір і на тій підставі, що грошові кошти насправді не були одержані ним від позикодавця, або з інших підстав, зазначених в ст.1051 ЦК України.
З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування оскарженого рішення.
Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу комунального підприємства молодіжний житловий комплекс «Прометей» відхилити.
Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 5 травня 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді:
Притуленко О.В. Ломанова Л.О. Кустова І.В.